Постанова

від 21.07.2009 по справі 2/145-08-3033

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/145-08-3033

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 21 липня 2009 р.                                                                                    № 2/145-08-3033  

Вищий  господарський  суд  України в складі колегії

суддів:Овечкін В.Е.Чернов Є.В.Цвігун В.Л.

розглянув касаційне подання

Заступника прокурора Одеської області

на постанову

Одеського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2009 року

у справі№ 2/145-08-3033 господарського суду Одеської області

за позовомПрокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України по Одеській області та Міністерства охорони здоровя України

доЗАТ  лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"Одеського ДП ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"МПП "Картас"

провизнання договору купівлі-продажу недійсним

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.01.2009 (суддя: Б.Бахарєв) в позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 17.12.1998 відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що майно, яке є предметом оспорюваного договору, належало на праві власності ЗАТ  лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" відповідно до його статутних документів, які не недійсними у встановленому порядку не визнані, тому ЗАТ  "Укрпрофоздоровниця" правомірно уклало договір купівлі-продажу з МПП "Картас".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2009 (судді: В.Пироговський, В.Картере, В.Жеков) рішення господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

Прокурор в касаційному поданні просить постанову апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

Прокурор зазначає, що майно, що було предметом оспорюваного договору було передано Міністерством охорони здоровця УРСР Українській республіканській раді профспілок у відання, тому остання власником спірного майна не була, а відтак висновок судів щодо права власності на майно помилкові.

Таким чином, майно, що було предметом оспорюваного договору є державною власністю і продавець права розпорядження майном не мав.

Щодо посилань господарських судів на постанову ВАСУ від 20.01.1997 в обґрунтування обставин належності спірного майна на праві власності та правомірності розпорядження ним ЗАТ  "Укрпрофоздоровниця", то вони не правомірні, оскільки вказана постанова питання права власності на спірне майно не вирішувала, а стосувалася лише законності порядку створення АТ  "Укрпрофоздоровниця".  

МПП "Картас" відзив на касаційну скаргу не подало, проти повернення майна у державну власність не заперечує.

Сторони, повідомленні про час та місце слухання справи відповідно до вимог ст. 1114 ГПК України, правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції не скористалися.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційного подання, вважає, що подання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судами, на виконання Постанови Ради Міністрів                               УРСР № 606 від 23 квітня 1960 року "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерство охорони здоров'я зобов'язане було передати у строк до 1 травня 1960 року Українській республіканській раді профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок. Згідно п. 2 вказаної постанови майно передавалося профспілковим організаціям у відання.

Правонаступником Української республіканської Ради профспілок стала Рада Федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої, в свою чергу, є Федерація професійних спілок України.

Як встановлено судом, рішенням виконавчого комітету Ленінської районної Ради міста Києва № 1971 від 23.12.1991 року було зареєстроване ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", яке створено на майні засновників Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. При цьому вкладом Федерації професійних спілок України є основні фонди та оборотні кошти санаторно-курортних закладів, підприємств і організацій профспілок загальною вартістю 751 234 350 грн., що становить 92, 92 % розміру статутного фонду.

Відповідно з ст. 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України" від 10 вересня 1991 року № 1540-ХІІ встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю України.

Таким чином, майно, передане до статутного фонду акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця", є державною власністю і передача його до статутного фонду не потягнула за собою зміни форми власності.

При цьому, посилання суду на рішення Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997 року у справі №137/7 за позовом Фонду державного майна України до Федерації незалежних профспілок України, Фонду соціального страхування та АТ “Укрпрофоздоровниця”, як на доказ правомірності розпорядження ЗАТ ”Укрпрофоздоровниця” переданим йому майном, неправомірне, оскільки предметом вказаної справи були позовні вимоги про визнання недійсними установчих документів АТ ”Укрпрофоздоровниця” і питання про визнання права власності на спірне майно судом не досліджувалося і не встановлювалося.

Згідно зі ст. 1 Тимчасового положення "Про Фонд державного майна України", затвердженого постановою Верховної Ради України від 7 липня 1992 року, Фонд державного майна України здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна і виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю, тому  розпорядження ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" цим майном можливе лише за згодою Фонду державного майна України.

Статтею 225 ЦК УРСР, чинною на час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу, встановлено, що право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

Таким чином, касаційна інстанція зазначає, що господарський суд не врахував вказаних норм права, обставин щодо правового режиму спірного майна, яке перебувало у володінні і користуванні профспілок та їх права розпоряджатися спірним майном як власник, надання власником в особі уповноважених органів згоди на розпорядження спірним майном не дослідив, дійшовши помилкового висновку про передачу майна АТ "Укрпрофоздоровниця" на підставі акту приймання-передачі від 24.01.1992 у власність, що не відповідає вищезазначеним актам законодавства та фактичним обставинам.  

Виходячи з викладеного, керуючись  ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111  ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційне подання задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2009 та рішення  господарського суду Одеської області від 27.01.2009 у справі № 2/145-08-3033 господарського суду Одеської області скасувати.

Справу передати на новий розгляд господарському суду Одеської області

Головуючий                                                                                                                 В. Овечкін          

судді                                                                                                                             Є. Чернов

                              В. Цвігун