Рішення

від 10.02.2015 по справі 263/510/15-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа №263/510/15-ц

Провадження №2/263/639/2015

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2015 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: судді Ікорської Є.С. при секретарі Корзініній О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності. В позові зазначив, що за життя ОСОБА_3 уклав з відповідачкою договір позики грошових коштів у сумі 113 600,00 грн. зі строком повернення до 02.12.2013р. Цим договором сторони домовились, що виконання зобов'язання за договором забезпечується іпотекою. Після смерті батька позивач неодноразово звертався до відповідачки з проханням повернути грошові кошти, однак остання відмовлялась. На теперішній час відповідачка зобов'язання не виконала, тому на день звернення до суду сума боргу складає 113 982,82 грн. У зв'язку з вищенаведеним, позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу відповідачкою шляхом визнання за позивачем права власності на житловий будинок з усіма надвірними прибудовами та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Представник позивача ОСОБА_4, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги по цивільній справі, надала заяву з проханням розглянути справу у її відсутності, позов підтримала в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2. до залу судового засідання не з'явилась, по невідомій суду причині, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, у зв'язку з чим справу розглянуто відповідно до ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали договір позики грошей від 02.12.2013 р., посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5 (а.с.12).

Відповідно до положень даного договору відповідачка отримала грошові кошти у сумі 113 600,00 грн. зі строком повернення до 02.12.2013 р. Крім того, п.10 даного договору передбачено, що сторони домовились, що виконання зобов'язання за договором забезпечується іпотекою житлового будинку з усіма надвірними спорудами та прибудовами, що знаходяться за адресою: Донецька області, АДРЕСА_1, а також земельної ділянки площею 0,0932 га, кадастровий номер 1412300000:04:023:0061, що знаходиться за тією ж адресою.

У зв'язку з цим того ж дня було укладено договір іпотеки між тими ж самими сторонами, який було посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5 (а.с.14). Предметом договору іпотеки став будинок з усіма надвірними спорудами та прибудовами, що знаходяться за адресою: Донецька області, АДРЕСА_1, а також земельна ділянка площею 0,0932 га, кадастровий номер 1412300000:04:023:0061, що знаходиться за тією ж адресою (а.с.14-15).

Відповідно до положень ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

На підтвердження отримання відповідачкою грошових коштів у розмірі, вказаному у договорі позики грошових коштів, відповідачка власноруч склала розписку (а.с.13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 (а.с.9).

Відповідно до заповіту та свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивач отримав у спадщину від батька, окрім іншого, всі його права та обов'язки (а.с.11,16).

Після смерті батька позивач неодноразово звертався до відповідачки з проханням повернуть суму боргу, але остання під різними приводами почала уникати повернення грошей, а потім взагалі повідомила, що якщо позикодавець помер, вона нікому нічого не повинна повертати( а.с.22,23).

Ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.2ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На день звернення до суду сума боргу складала 113 982 грн. 82 коп., яка складалась з заборгованості за договором позики у сумі 113 600 грн. 00 коп. та 3% річних в сумі 382 грн. 82 коп.

Згідно з ч.3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 37 вищевказаного закону іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Зі змістом ст.ст. 608,1216,1218,1219 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Крім того, ст. 512 ЦК України допускає заміну в зобов'язанні кредитора іншою особою внаслідок правонаступництва - спадкування.

У зв'язку з чим зі смертю ОСОБА_3 належні йому за договором позики та іпотеки права та обов'язки перейшли до позивача як до спадкоємця.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 213, 215, 224-226 ЦПК України,ст.512, 608, 1046, 1047, 1049, 1050, 1216, 1218, 1219 ЦК України, ст.ст.33, 37 ЗУ «Про іпотеку» суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - задовольнити.

Звернути стягненя на предмет іпотеки відповідно до договору іпотеки від 02.12.2013 р., укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в рахунок погашення боргу ОСОБА_2 за договором позики від 02.12.2013 р. у розмірі 113 600 грн. 00 коп. з урахуванням 3% річних в розмірі 382,82 грн., шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок з усіма надвірними прибудовами та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а також земельну ділянку площею 0,0932 га, кадастровий номер 1412300000:04:023:0061, що знаходиться за тією ж адресою.

Відповідачкою на заочне рішення може бути подана письмова заява про його перегляд Жовтневим райсудом міста Маріуполя протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення.

Позивачем на заочне рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Донецької області через Жовтневий райсуд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Є.С. Ікорська