Справа № 686/24494/14-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2015 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Козак О.В.,
за участю: секретаря - Пугачова О.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_7.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького комунального підприємства «Міськсвітло» про скасування дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Хмельницького комунального підприємства "Міськсвітло" про скасування наказу про дисциплінарне стягнення та стягнення моральної шкоди, зазначивши, що вона працювала на посаді економіста Хмельницького КП "Міськсвітло" з 2006 року. Наказом № 42 від 17 жовтня 2014 року їй оголошено догану з занесенням до трудової книжки, нібито за невиконання п.п. 3.3, 3.4 Посадової інструкції. Однак, вважає вказаний наказ незаконним, винесеним з особистих мотивів директора, оскільки вона не вчинила жодних дисциплінарних проступків, не порушувала трудової дисципліни та належним чином і в повному обсязі виконувала свої обов'язки, визначені Посадовою інструкцією. В тому числі, на прохання директора нею було підготовлено порівняльний аналіз господарської діяльності підприємства за 9 місяців поточного року та особисто подано йому 16 жовтня. Ніяких зауважень та претензій до неї не було, але 20.10.2014 року її ознайомили з наказом про винесення догани. До застосування дисциплінарного стягнення ніхто в неї не вимагав усних та письмових пояснень і винесений наказ суперечить ст.48 КЗпП України, яка забороняє вносити відомості про стягнення до трудової книжки, а тому просить скасувати незаконний наказ. Також оскільки вона вважає, що незаконно притягнута до дисциплінарної відповідальності і порушення її прав та приниження авторитету призвели до значних моральних страждань, погіршення стану здоров'я, а свавілля керівника спонукали до втрати впевненості в демократичних перетвореннях в державі, та приведення її до необхідності прикладання додаткових зусиль по організації свого життя, просить стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 5000грн.
У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позові, пояснивши, що аналіз господарської діяльності за 9 місяців, передбачений п.3.3 посадової інструкції, нею був проведений і наданий керівнику, при цьому керівник не пояснював в якому вигляді він хоче бачити вказаний аналіз. По п.3.4 вона на протязі двох років два рази на місяць готувала акти виконаних робіт, які надавала керівнику, а після цього в управління ЖКГ і претензій до неї не було. Керівник також пояснив, що нею окрім аналізу не було зроблено розрахунок по переводу піддіймача на скраплений газ, але вона його також зробила, проте підшила не в ту папку. До застосування дисциплінарного стягнення в неї не вимагали будь-яких пояснень, не було ніяких доповідних і в наказі не зазначено підстави його видачі, а тому враховуючи наведене вважає його незаконним. Незаконним притягненням до дисциплінарної відповідальності їй завдано моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях та погіршенням стану здоров'я.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що вказані вимоги позивачкою надумані, не відповідають дійсності та не підлягають задоволенню. Позивачці 17.10.2014року було запропоновано надати пояснення але вона відмовилась і після обіду їй була оголошена догана за невиконання аналізу господарської діяльності за 9 місяців, не надання актів прийому виконаних робіт, та не виконання усних вказівок керівника щодо економічних питань роботи підприємства.
Заслухавши пояснення сторін по справі, свідків, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
У відповідності зі ст. ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала у Хмельницькому комунальному підприємстві "Міськсвітло" на посаді економіста з 06.02.2006 року по 03.11.2014 року. Наказом директора № 42 від 17 жовтня 2014 року їй оголошена догана з занесенням до трудової книжки за невиконання своїх посадових обов'язків, передбачених п.3.3, п.3.4 посадової інструкції. Також у вказаному наказі зазначено, що протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення не застосовувати, згідно ст.151 КЗпП України та попереджено ОСОБА_1 про те, що при повторному порушенні правил трудової та економічної дисципліни вона буде звільнена з роботи.
Вказані факти підтверджуються копією трудової книжки позивачки БТ-І № 4498971 та копією наказу директора Хмельницького КП «Міськсвітло» №42 від 17.10.2014 року.
Згідно ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано догану. Відповідно до ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Згідно акту від 17.10.2014 року складеного директором ОСОБА_3 в присутності інспектора по кадрам ОСОБА_4, юриста ОСОБА_7., головного бухгалтера ОСОБА_5, ОСОБА_1 пропонувалось надати письмове пояснення - чому вона не виконує п.3.3, п.3.4 Посадової інструкції, на що остання відмовилась. Факт відмови ОСОБА_1 від надання пояснень перед застосуванням до неї дисциплінарного стягнення, також підтверджується показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які в судовому засіданні підтвердили, що позивачці пропонувалось надати пояснення, проте вона відмовилась, про що було складено відповідний акт. Вказаними доказами спростовуються пояснення позивача щодо того, що до застосування дисциплінарного стягнення в неї не відбирались пояснення.
Наказ про оголошення ОСОБА_1 догани був вмотивований тим, що остання не виконала своїх посадових обов'язків, передбачених п.3.3, п.3.4 посадової інструкції.
Пунктом 3.3 Посадової інструкції економіста Хмельницького КП «Міськсвітло» передбачено, що економіст на основі даних бухгалтерського обліку та звітності проводить комплексний аналіз господарської діяльності підприємства, готує пропозиції по усуненню недоліків в витраченні державних коштів, підвищенню ефективності обслуговування мереж зовнішнього освітлення.
Пункт 3.4 Посадової інструкції передбачає, що економіст щомісячно складає та подає замовникам акти прийому виконаних робіт по обслуговуванню мереж зовнішнього освітлення, контролює хід їх оплати.
Пояснення позивача щодо того, що нею було здійснено аналіз господарської діяльності ХКП "Міськсвітло" за 9 місяців 2014 року підтверджується копією вказаного аналізу, наданою позивачем.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 - директор Хмельницького КП «Міськсвітло», показав, що позивачка надала йому сухі цифри, проте аналіз не надала, не було в наданій інформації висновків і пропозицій. При цьому, також суду показав, що термінів надання інформації та письмових вимог до аналізу встановлено не було, однак він усно говорив ОСОБА_1 в якому вигляді хотів бачити вказаний аналіз. Щодо не складання позивачкою актів виконаних робіт, то до нього надходили дзвінки з Тубдиспанцера, Інфекційної лікарні про відсутність актів виконаних робіт але він не перевіряв їх наявність чи відсутність.
Згідно показань свідка ОСОБА_5 аналіз господарської діяльності складається довільної форми і позивач зробила лише дві таблиці, а пояснювальну записку писала вона.
Проте, з вказаних показань свідків неможливо встановити у якому саме вигляді мав бути складений аналіз господарської діяльності Хмельницького КП «Міськсвітло» за 9 місяців 2014 року та строки його складання, а також, які саме акти виконаних робіт не склала позивачка та які усні вказівки керівника вона не виконала.
Свідок ОСОБА_6 суду показала, що працювала на Хмельницькому КП «Міськсвітло» головним бухгалтером до 21.08.2014 року і про обставини застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення її нічого невідомо, при цьому пояснила, що ОСОБА_1 за час їх спільної роботи характеризувалась лише з позитивної сторони і будь-яких порушень у роботі не допускала. Економіст на підприємстві робить все планування і аналіз може бути викладено у такому вигляді, як було надано позивачкою, оскільки він містить всі необхідні показники і вимог для аналізу встановлено не було.
У відповідності з ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. За змістом ч.4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 57 ЦПК України).
Підсумовуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем хоча і було дотримано процедуру застосування дисциплінарного стягнення до позиваки, однак не доведено з підтвердженням належними та допустимими доказами невиконання позивачем покладених на неї посадових обов'язків, передбачених п.п.3.3, 3.4 посадової інструкції. Також в наказі про дисциплінарне стягнення не викладено фактичних обставин проступку, тобто відсутнє формулювання допущеного позивачем дисциплінарного проступку, не зазначено, коли саме позивачем було вчинено дисциплінарний проступок, тому визначитись коли саме вчинила дисциплінарний проступок позивач не представляється за можливе. Не зазначені в наказі і підстави його видачі.
Окрім вказаного, відповідно до ст.48 КЗпП України до трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться, а отже виданий наказ № 42 від 17 жовтня 2014 року не відповідає вимогам вказаної статті.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання незаконним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення № 42 від 17 жовтня 2014 року.
Позов ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача моральної шкоди підлягає частковому задоволенню враховуючи наступне.
Згідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
В п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівників у сфері трудових відносин, що призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Судом встановлено, що в зв'язку з незаконним притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності, позивач зазнала моральних страждань, а тому суд, приймаючи до уваги характер моральних страждань, які заподіянні ОСОБА_1 внаслідок незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності, наданих нею доказів щодо стану здоров'я (епікриз №1317 та лікарняний лист), виходячи із засад розумності та справедливості, вважає, що позовні вимоги про стягнення на її користь моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в сумі 500 гривень.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому у відповідності до ч.3 ст.88 ЦПК України з Хмельницького КП "Міськсвітло" на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 243,60 грн.
Керуючись ст.23 ЦК України, ст.ст. 48, 147-150, 233, 237 -1 КЗпП України, ст.ст.10,11, 57, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Хмельницького комунального підприємства "Міськсвітло" про скасування наказу про дисциплінарне стягнення та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ директора Хмельницького комунального підприємства "Міськсвітло" № 42 від 17 жовтня 2014 року про оголошення догани з занесенням до трудової книжки економісту ОСОБА_1.
Стягнути з Хмельницького комунального підприємства "Міськсвітло" (код 21321108) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 500 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Хмельницького комунального підприємства "Міськсвітло" (код 21321108) на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн.60 коп.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Суддя
Суд | Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2015 |
Оприлюднено | 14.02.2015 |
Номер документу | 42659297 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Козак О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні