Копія
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 686/24494/14-ц
Провадження № 22-ц/792/544/15
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2015 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого судді - Гринчука Р.С.,
суддів: Костенка А.М., Грох Л.М.,
при секретарі: Дубовій М.В.,
з участю представника апелянта - Марцоня В.Б.,
позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Хмельницького комунального підприємства „Міськсвітло" про скасування дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди з апеляційною скаргою Хмельницького комунального підприємства „Міськсвітло" на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 січня 2015 року, -
встановила:
В листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ХКП „Міськсвітло" (далі - підприємство) про скасування наказу про дисциплінарне стягнення та стягнення моральної шкоди в розмірі 5 000 грн.
На обґрунтування позову зазначила, що під час перебування на посаді економіста наказом № 42 від 17 жовтня 2014 року директора підприємства їй оголошено догану за невиконання п.п. 3.3., 3.4. посадової інструкції, що є неправильним, оскільки жодних порушень вона не вчиняла, а наказ прийнятий з порушенням процедури, передбаченої трудовим законодавством.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 січня 2015 року позов було задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ директора Хмельницького комунального підприємства „Міськсвітло" № 42 від 17 жовтня 2014 року про оголошення догани та стягнуто з підприємства на користь позивача 500 грн. моральної шкоди. Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.
В апеляційній скарзі підприємство просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд помилкового прийняв до уваги доводи позивача про відсутність з її боку порушень п.п. 3.3., 3.4. посадової інструкції, хоча фактично такі порушення дійсно мали місце. Оголошення догани ОСОБА_2 не завдало їй шкоди, оскільки після цього вона продовжувала працювати на підприємстві, а звільнилася пізніше з інших правових підстав.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.
ОСОБА_2 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечила та пояснила, що рішення суду є законним та обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи.
Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Встановлено, що під час перебування ОСОБА_2 на посаді економіста ХКП „Міськсвітло", наказом директора підприємства № 42 від 17 жовтня 2014 року їй було оголошено догану із занесенням до трудової книжки за невиконання своїх посадових обов'язків, передбачених п.п. 3.3., 3.4. посадової інструкції. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення не застосовуються згідно ст. 151 КЗпП України та попереджено ОСОБА_2 про те, що при повторному порушенні правил трудової та економічної дисципліни вона буде звільнена з роботи.
03.11.2014 року ОСОБА_2 була звільнена з займаної посади на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін.
Задовольняючи позовні вимоги суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що в суді не було доведено факту порушення позивачем вимог посадової інструкції. Крім того, форма наказу про оголошення догани не відповідає вимогам закону.
За правилами ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленим проступком, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Статтею 149 вказаного Кодексу передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Згідно зі ст. 150 цього ж Кодексу дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.
Пунктами 3.3., 3.4. посадової інструкції економіста підприємства, затвердженої директором ОСОБА_3 25.08.2014 року, копію якої ОСОБА_2 отримала передбачено, що економіст підприємства на основі даних бухгалтерського обліку та звітності проводить комплексний аналіз господарської діяльності підприємства, готує пропозиції по усуненню недоліків у витрачанні державних коштів, підвищенню ефективності обслуговування мереж зовнішнього освітлення. Щомісячно складає та подає замовникам акти прийому виконаних робіт по обслуговуванню мереж зовнішнього освітлення, контролює хід їх оплати.
В матеріалах справи міститься аналіз господарської діяльності ХКП „Міськсвітло" за 9 місяців 2014 року, який, як вбачається з його змісту, був розроблений економістом ОСОБА_2 Даних, які б вказали на те, що цей аналіз був виготовлений іншою особою, несвоєчасно, або що він не відповідає вимогам, встановленим до нього нормативними актами локального або загальнодержавного значення матеріали справи не містять.
Та обставина, що головним бухгалтером підприємства був розроблений інший аналіз господарської діяльності, який за твердженням відповідача є правильним, не дає підстав для висновку про невиконання позивачем вимог, встановлених п. 3.3. вказаної вище посадової інструкції.
Відсутні об'єктивні дані також і щодо невиконання ОСОБА_2 п. 3.4. посадової інструкції, оскільки даних про те, що позивачем такі дії не вчинялися, що призвело до заподіяння підприємству шкоди справа не містить.
При цьому, як слідує з пояснень сторін, акти прийому виконаних робіт є підставою для нарахування структурним підрозділом Хмельницької міської ради коштів, які підлягають сплаті підприємству за надання останнім послуг споживачам по освітленню об'єктів. Оплата за надані послуги за весь період була проведена підприємству в повному об'ємі, без затримок, тому відсутні підстави стверджувати про невиконання ОСОБА_2 своїх обов'язків, встановлених п. 3.4. посадової інструкції.
Слід також зауважити, що в оскаржуваному наказі не міститься конкретних даних в чому саме полягає порушення трудової дисципліни позивачем, оскільки сама по собі вказівка на невиконання вимог п.п. 3.3., 3.4. посадової інструкції, які не містять чітких даних щодо обов'язків економіста, не дає підстав для висновку про недотримання ОСОБА_2 цих вимог.
Крім того, наказ не містить даних щодо дати вчинення проступку та дати його виявлення, що, за встановлених вище обставин не дає можливості встановити який характер (одноразовий чи триваючий) має порушення.
Також наказ містить неправомірну вказівку на необхідність занесення в трудову книжку позивача даних щодо накладення дисциплінарного стягнення, хоча відповідно до ч. 4 ст. 48 КЗпП України відомості про стягнення до трудової книжки не заносяться.
Відповідно до ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Частково задовольнивши позов та стягнувши з підприємства на користь ОСОБА_2 500 грн. моральної шкоди суд прийшов до правильного висновку, що незаконне притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності призвело до порушення її трудових прав, завдало моральних страждань, оскільки вона змушена була змінити свій звичайний уклад життя з метою захисту свого порушеного права.
Питання розподілу судових витрат було вирішено судом у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.
Не спростовують висновків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Хмельницького комунального підприємства „Міськсвітло" відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 січня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Р.С. Гринчук
Головуючий у першій інстанції - Козак О.В. Доповідач - Гринчук Р.С.
Категорія № 59
Суд | Апеляційний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2015 |
Оприлюднено | 25.03.2015 |
Номер документу | 43200651 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Хмельницької області
Гринчук Р. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні