Ухвала

від 10.02.2015 по справі 826/14603/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14603/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

10 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Профі Груп» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Профі Груп» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Профі Груп» (далі - Позивач, ТОВ «Інтер Профі Груп») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Відповідач, ДПІ у Подільському районі) про: визнання протиправними дій, вчинених під час проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року; зобов'язання виключити з усіх електронних систем довідку №394/26-56-22-01-03/39035140 від 30.07.2014 року та зобов'язання відновити в обліковій картці платника ТОВ «Інтер Профі Груп», а також в усіх електронних системах показники декларацій з ПДВ за березень 2014 року, в частині включених ТОВ «Інтер Профі Груп» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2014 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки податковий орган має право проводити зустрічні звірки, зокрема, за результатами проведеного аналізу податкової інформації та документів, отриманих від внутрішніх джерел. Крім того, суд зазначив, що оскільки відсутні підстави для визнання протиправними дій при проведенні зустрічної звірки, підстави для вилучення інформації з бази даних відсутні.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує на неповне дослідження судом всіх фактичних обставин справи та перевірку їх доказами, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

Представник Позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив останню задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник Відповідача під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив постанову від 06.11.2014 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що у липні 2014 року посадовими особами ДПІ у Подільському районі було здійснено заходи щодо проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Інтер Профі Груп» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року. У зв'язку з неможливістю проведення зустрічної звірки через встановлений податковим органом відсутність Позивача та його посадових осіб за податковою адресою, а також отримання інформації про відсутність останнього за місцезнаходженням, Відповідачем складено довідку №394/26-56-22-01-03/39035140 від 30.07.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтер Профі Груп» (код за ЄДРПОУ 39035140) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року» (далі - Довідка).

При цьому, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд першої інстанції, виходячи з системного аналізу положень ст. 73 Податкового кодексу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, прийшов до висновку, що оскільки чинним законодавством передбачено право проведення податковими органами зустрічної звірки за певних умов, які були останнім дотримані, підстави для задоволення позову відсутні.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232 Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Порядок №1232).

Відповідно до пунктів 2-4 вказаного Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1232 визначено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

При цьому, колегією суддів враховується, що відповідно до п. 7 Порядку №1232 за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

З огляду на вказані правові норми вбачається, що проведення звірки - це дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, за результатами здійснення яких складається довідка.

При цьому заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто, спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями по проведенню зустрічної звірки.

Виходячи з приписів п.п.4.4 п.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням, відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Як вбачається з матеріалів справи, у межах спірних правовідносин, ДПІ у Печерському районі зустрічної звірки ТОВ «Інтер Профі Груп» не проведено, дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів Позивача не здійснено, про що свідчить й Довідка про неможливість проведення зустрічної звірки. Тобто, з матеріалів справи вбачається, що Відповідачем не було вчинено дій з проведення зустрічної звірки, що, у свою чергу, виключає можливість визнання таких дій протиправними. Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, предметом оскарження Позивач визначив саме дії, вчинені під час проведення зустрічної звірки, а відтак, враховуючи, що такі дії не були проведені, підстави для задоволення позову у вказаній частині відсутні.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що висновки органу державної податкової служби, викладені в Довідці, зокрема щодо відсутності об'єктів оподаткування при придбанні - продажу товарів (послуг) за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року, які підпадають під визначення ст. ст. 185, 198 ПК України, самі по собі не можуть порушувати права, свободи чи інтереси Позивача. Складена Відповідачем Довідка є різновидом податкової інформації, і на її підставі не може бути прийняте податкове повідомлення-рішення про визначення грошових зобов'язань.

Отже, ДПІ у Подільському районі фактично не були вчиненні дії по проведенню зустрічної звірки. Довідка про неможливість проведення зустрічної звірки не породжує для платника податків негативних наслідків, з огляду на що колегія суддів приходить до висновку, що податковим органом не було допущено порушень прав Позивача.

Крім того, судовою колегією враховується, що згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права, і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений законом.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, акт перевірки - джерело інформації для прийняття рішення податковим органом за результатами проведеної ним перевірки.

Отже, вказані Акти, загалом, і їх висновки, зокрема, не породжують жодних правових наслідків для позивача, не тягнуть за собою санкцій у разі їх невиконання.

Викладені в Акті перевірки факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Оскільки Акти не можна визначити як документи, які містять норми права загальної або індивідуальної дії, вони не можуть створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство, отже Акт не набуває статусу рішення в розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого не може бути оскаржений в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства, а оскарження висновків у ньому є неналежним способом захисту порушених, на думку Позивача, прав.

Тобто, оскільки дії з проведення зустрічної звірки та зі складення акту про неможливість її проведення не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, то підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання неправомірними дій ДПІ у Подільському районі при проведенні оспорюваної зустрічної звірки відсутні.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 29.10.2014 року у справі №К/800/44767/14.

Оцінюючи доводи Апелянта щодо необґрунтованості висновків суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог в частині зобов'язання Відповідача вилучити з бази даних інформацію, внесену на підставі Довідки, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Згідно ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Приписи пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України визначають, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

При цьому положеннями пункту 74.1 ст. 74 Податкового кодексу передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Як вже було зазначено раніше, висновки, викладені у Довідці, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку звірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Крім того, судовою колегією враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Так, в постанові Верховного Суду України від 09.12.2014 року у справі №21-511а14 зазначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Таким чином, враховуючи, що Апелянтом не спростовано правильні, на думку суду апеляційної інстанції, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправними дій ДПІ у Подільському районі під час проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтер Профі Груп», позовні вимоги про зобов'язання виключити з баз даних інформацію, внесену на підставі Довідки, є необґрунтованими.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Профі Груп» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Профі Груп» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.