ПОСТАНОВА
Іменем України
24 квітня 2018 року
Київ
справа №826/14603/14
адміністративне провадження №К/9901/8256/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Профі Груп
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2014 (головуючий суддя - Данилишин В.М.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 (головуючий суддя - Степанюк А.Г., судді - Кузьменко В.В., Шурко О.І.)
у справі 826/14603/14
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Профі Груп
до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в:
28 вересня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер Профі Груп (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - ДПІ), в якому просило:
- визнати протиправними дії ДПІ, вчинені під час проведення зустрічної звірки Товариства щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 по 31.03.2014;
- зобов'язати виключити з усіх електронних систем довідку №394/26-56-22-01-03/39035140 від 30.07.2014, та зобов'язати відновити в обліковій картці Товариства, а також у всіх електронних системах, показники декларацій з податку на додану вартість за березень 2014 року в частині визначених Товариством показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ не було дотримано встановленої податковим законодавством процедури проведення зустрічних звірок. При цьому у зв'язку з тим що зустрічна звірка не проводилась, у відповідача не було підстав для надання оцінки господарській діяльності Товариства, що можливо лише, згідно з пунктом 73.5 статті 73 ПК України, при проведенні зустрічної звірки, результати якої оформлюються довідкою. Також позивач зазначив, що самостійна зміна ДПІ в базах даних податкової звітності показників податкового кредиту та податкових зобов'язань Товариства без зміни цих показників самим Товариством шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) або без здійснення донарахування податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження, порушує права та інтереси позивача, оскільки останній як платник податків має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податковій декларації показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 06.11.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015, у задоволенні позову Товариства відмовив.
Судові рішення мотивовано тим, що ДПІ не було допущено порушень прав позивача, оскільки дії по проведенню зустрічної звірки фактично не були вчинені, а довідка про неможливість проведення зустрічної звірки не породжує для платника податків негативних наслідків. Таким чином, підстави для визнання протиправними дій ДПІ при проведенні зустрічної звірки відсутні, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для вилучення інформації з електронної бази даних АІС Податковий блок .
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким задовольнити позов повністю. При цьому в обґрунтування касаційної скарги позивач послався на доводи, викладені в позові.
Відповідач не надав відзиву на касаційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
24.01.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції, що діє з 15.12.2017) передано до Верховного Суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у липні 2014 року посадовими особами ДПІ у Подільському районі було здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 по 31.03.2014. У зв'язку з неможливістю проведення зустрічної звірки через встановлену контролюючим органом відсутність Товариства та його посадових осіб за податковою адресою, а також отримання інформації про відсутність останнього за місцезнаходженням, ДПІ склала довідку Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Інтер Профі Груп (код за ЄДРПОУ 39035140) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 по 31.03.2014 від 30.07.2014 №394/26-56-22-01-03/39035140.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані положеннями ПК України.
У пункті 61.1 статті 61 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).
Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
За правилами пункту 73.5 статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок контролюючими органами розроблені Методичні рекомендації, затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 №236, згідно з підпунктом 4.4 пункту 4 яких (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.
При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.
Відповідні дії контролюючого органу не призводять до виникнення будь-якого правового результату, оскільки звірка як юридичний факт у цьому разі не є проведеною. Отже, жодних правових наслідків, які могли би порушувати права платника податків (позивача у справі), в розглядуваному випадку не виникає.
Проведення зустрічної звірки може розглядатися як юридичний факт, який впливає на законні інтереси платника податків, виключно у випадку коли дані, отримані за результатами проведення зустрічних звірок, можуть бути використані контролюючим органом як інформація про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства. Відповідна обставина, у свою чергу, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України є підставою для призначення податкової перевірки.
Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).
Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків.
Відповідно, інформація, що внесена до інформаційних систем на підставі довідки про неможливість проведення зустрічної звірки, є відображенням дій працівників контролюючих органів, а тому не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була викладена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 03, 10 та 17 листопада 2015 року (справи №№ 21-99а15, 2479а15 та 2944а15 відповідно).
З огляду на зазначене суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позовні вимоги, спрямовані на оскарження дій ДПІ, вчинених під час проведення зустрічної звірки Товариства, а також щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача, які здійснені на підставі довідки від 30.07.2014 №394/26-56-22-01-03/39035140, задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Профі Груп залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 залишити без змін.
Суддя-доповідач І.А. Гончарова
Судді І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2018 |
Оприлюднено | 26.04.2018 |
Номер документу | 73635090 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні