Постанова

від 27.01.2015 по справі 808/8967/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 808/8967/14 27 січня 2015 року 12год. 50хв. м. Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник не прибув; відповідача: представник не прибув;   розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом   Управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області            до   Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Дзержинську Донецької області          про стягнення суми витрат на виплату та доставку пенсії у зв'язку з втратою годувальника за період з 01.04.2014р. по 01.09.2014р., - ВСТАНОВИВ : Позивач - Управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області - звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Дзержинську Донецької області про стягнення суми витрат на виплату та доставку пенсії у зв'язку з втратою годувальника за період з 01.04.2014р. по 01.09.2014р. Від позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. На адресу відповідача надсилались копія ухвали про відкриття провадження у справі та повістка про виклик до суду. Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідача в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів. Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Розглянувши позовну заяву, дослідивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити повністю. При цьому суд виходить з наступного. Як встановлено матеріалів адміністративної справи (том. 1 а.с. 25-30, 32-33, 35-36, 38-39, 41, 43-53), в період з квітня по вересень 2014 року позивачем здійснювались виплати пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підтверджуються копіями актів про нещасні випадки на виробництві (том 1 а.с. 58-246, том 2 а.с. 1-248, том 3 а.с. 1- 173, том 4 а.с. 2-121), довідками про виплату пенсій (том 3 а.с.2-121). У зв'язку з відмовою відповідача відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку вказаних пенсій в сумі 32530,17 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом. Даючи оцінку позовним вимогам суд зазначає таке. Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.       Відповідно до статті 4 Основ, залежно від страхового випадку, є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ. 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), який частково дублює норми раніше прийнятого, але ще чинного Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII). Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.   Оскільки за змістом вищевказаної норми дія Закону № 1788-XII не поширюється на визначення права на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, ці відносини регулюються Законом № 1058-IV. Відповідно до частини восьмої статті 36 Закону № 1058-IV пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі  - Закон № 1105-XIV). Згідно зі статтею 33 зазначеного Закону у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Пунктом 5 частини першої статті 24 Закону № 1105-ХІV Фонд зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону № 1105-ХІV. Відповідно до цієї статті Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.    Статтею 28 Закону № 1105-ХІV встановлено, що страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми, в тому числі, складаються із страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Проаналізувавши вищезазначені норми права, суд дійшов висновку, що пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону № 1105-ХІV Фонд виплачує у разі настання страхового випадку виключно особам, які мають право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону), перелік яких міститься у статті 33 зазначеного Закону. В матеріалах справи наявні довідки про те, що особи, яким виплачується пенсія у зв'язку з втратою годувальника, були на утриманні осіб, які померли внаслідок професійного захворювання або нещасного випадку на виробництві. Відповідачем не надано суду доказів що особи, яким виплачені пенсії у зв'язку з втратою годувальника, не підпадають під перелік осіб, визначених в ст. 33 Закону № 1105 - ХІV. Аналіз норм статті 33 Закону № 1105-ХІV дає суду підстави зробити висновок про те, що вони не містять жодних застережень з приводу того, що утриманці повинні бути непрацездатними саме на день смерті годувальника. Оскільки з матеріалів справи вбачається, що усі особи, яким була виплачена пенсія по втраті годувальника, відповідають встановленим у статті 33 Закону № 1105-ХІV вимогам, тому виплачені позивачем суми цих пенсій підлягають відшкодуванню йому відповідачем. Поряд із зазначеним суд також вказує, що відсутність страхової справи у відділенні Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Дзержинську Донецької області не є перешкодою для відшкодування позивачу виплаченої таким пенсіонерам пенсії. Також суд зазначає, що норма статті 33 Закону № 1105-ХІV не визначає обов'язковою умовою одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого наявність прямого родинного зв'язку між померлим та годувальником. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не відшкодовуються позивачу витрати на виплату та доставку пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Керуючись статтями  160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Дзержинську Донецької області (код ЄДРПОУ 24164901) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську (код ЄДРПОУ 21970814) суми витрат на виплату і доставку пенсії у зв'язку з втратою годувальника за період з 01.04.2014 по 01.09.2014 в сумі 32530,17 грн. (тридцять дві тисячі п'ятсот тридцять гривень 17 коп.). Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його не скасовано, набирає законної сили після повернення  апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного  провадження.           Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було  повідомлено про можливість отримання копії постанови суду  безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне  оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.                     Суддя                                                    С.М.Дуляницька