Ухвала

від 05.02.2015 по справі 816/4493/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 р.Справа № 816/4493/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Гаркушинської сільської ради Миргородського району Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2014р. по справі № 816/4493/14

за позовом Гаркушинської сільської ради Миргородського району Полтавської області

до Державної екологічної інспекції в Полтавській області треті особи Полтавська міжрайонна природоохоронна прокуратура , Департамент з питань нафтогазового комплексу, промисловості, екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації , Головне управління Держземагенства у Полтавській області

про визнання незаконним та скасування припису,

ВСТАНОВИЛА:

Гаркушинська сільська рада Миргородського району Полтавської області (далі по тексту - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції в Полтавській області (далі по тексту - відповідач), треті особи Полтавська міжрайонна природоохоронна прокуратура, Департамент з питань нафтогазового комплексу, промисловості, екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації, Головне управління Держземагентства у Полтавській області, в якому просив суд про визнання незаконним та скасування в повному обсязі припису від 09.07.2014 №07-21/38.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2014 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів відповідно ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачем по справі у період з 16.06.2014 року по 04.07.2014 року проведено планову перевірку дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду, результати якої оформлено актом №340/01-01-14.

В зазначеному акті відповідачем було вказано наступне:

- під час натурного обстеження території ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський" виявлено засмічення 10 покинутими речами, що є порушенням статті 14 Закону України "Про природно-заповідний фонд України";

- не представлено рішення про організацію чи оголошення територій заказника ландшафтного місцевого значення "Ярмаківський", що є порушенням статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", ст. 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";

- відсутня форма 3ДКПЗФ "Карти-схеми розташування територій та об'єктів природно-заповідного фонду України": регіонів у масштабі 1:200000, України - в масштабі 1:500000 , що є порушенням статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", підпункту 2.1 пункту 2 Інструкції про зміст та складання документації державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 16 лютого 2005 року №67, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11 березня 2005 року за №298/10578;

- відсутні документи, що посвідчують право на земельну ділянку ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський", що є порушенням статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", статті 126 Земельного кодексу України, статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України";

- межі території ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський" не встановлено в натурі, що є порушенням статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України";

- відсутні охоронні знаки на території ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський", що є порушенням розділів 2, 3 Положення про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду України, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 29 березня 1994 року №30, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 08 квітня 1994 року за №72/281.

На підставі акту №340/01-01-14 відповідачем було складено обов'язковий до виконання припис від 09.07.2014 року за №07-21/38 , яким зобов'язано позивача:

- розробити план оргтехзаходів по усуненню виявлених порушень та надати його до Держекоінспекції у Полтавській області у десятиденний термін після одержання припису (пункт 1);

- постійно дотримуватись режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду (пункт 2);

- представити рішення про організацію чи оголошення територій заказника - до 23.07.2014 (пункт 3);

- виготовити форму 3ДКПЗФ "Карти-схеми розташування територій та об'єктів природно-заповідного фонду України": регіонів - у масштабі 1:200000, України - в масштабі 1:500000 - до 09.09.2014 (пункт 4);

- розробити документи, що посвідчують право на земельну ділянку ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський" - до 09.09.2014 (пункт 5);

- встановити межі території ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський" в натурі - до 09.09.2014 (пункт 6);

- встановити охоронні знаки на території ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський" - до 09.09.2014 (пункт 7).

Не погодившись із даним приписом, позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач по справі є особою, відповідальною за організацію охорони та збереження об'єкта природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський" в межах визначених охоронним зобов'язанням.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі такого.

Закон України "Про природно-заповідний фонд України" від 16.06.1992 року №2456-ХІІ (далі по тексту - Закон №2456-ХІІ) визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів.

Згідно зі статтею 25 Закону №2456-ХІІ (в редакції станом на 2007 рік) заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону №2456-ХІІ рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням 10 сесії Полтавської обласної ради п'ятого скликання від 06.09.2007 року було створено ландшафтний заказник місцевого значення "Ярмаківський".

Наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області від 29.10.2007року за №76 "Щодо затвердження Положень про заказники місцевого значення" було затверджено Положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Ярмаківський".

Вищезазначене Положення було погоджено, окрім іншого, з Гаркушинським сільським головою Кухарчук С.М. 25.10.2007 року, що підтверджується підписом останнього та печаткою (аркуш справи 19).

Відповідно до пункту 1.6. вказаного Положення визначено, що заказник входить до складу природно-заповідного фонду України. Територія заказника не вилучається у її землевласників, на землях яких він розташований, а саме: Петрівцівська сільрада - 54,4 га, Гаркушинська сільрада - 426,8 га, Шахворостівська сільрада - 76,8 га, Ярмаківська сільрада - 495,6 га.

Підпунктом 1.6.1 зазначеного Положення встановлено, що землевласники земельних ділянок, у межах яких розташований Заказник, у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законом України "Про природно-заповідний фонд України", іншими законодавчими і нормативними актами та цим Положенням і несуть відповідальність за належний стан території заказника та додержанням встановленого режиму.

Забезпечення порядку охорони, використання і відтворення природних комплексів території заказника здійснюється землевласниками, державними органами виконавчої влади (пункт 3.3. Положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Ярмаківський").

Земельні ділянки у межах заказника передаються під охорону землевласникам з оформленням охоронного зобов'язання щодо дотримання порядку охорони, використання і відтворення природних комплексів території (пункт 3.4. Положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Ярмаківський").

Землевласники земельних ділянок, у межах яких розташований заказник, спільного з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області оформляють охоронні зобов'язання щодо дотримання порядку охорони, використання і відтворення природних комплексів, збереження території заказника. У разі зміни форм власності на ці землі охоронні зобов'язання переоформляються (пункт 3.6. Положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Ярмаківський").

Отже, відповідальним за дотримання режиму охорони та збереження ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський" в межах території площею 426,8 га визначено позивача по справі.

Відповідно до ч.5 ст. 53 Закону №2456-ХІІ заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва й інші території та об'єкти природно-заповідного фонду, які створюються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов'язання.

27.11.2007 року позивачу по справі було видано охоронне зобов'язання, за яким останній зобов'язався забезпечити режим охорони та збереження ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський" у межах території площею 426,8 га.

Отже, обов'язки щодо забезпечення режиму охорони та збереження ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський" у межах території площею 426,8 га лежать на позивачі.

В якості підстави для визнання протиправним та скасування спірного припису позивач вказує на те, що землі площею 426,8 га знаходяться поза межами населених пунктів останнього, у зв'язку з чим, у нього відсутні повноваження щодо розпорядження та контролю за даними землями, колегія суддів з приводу цього зазначає наступне.

Законом України "Про внесення змін до Закону №2456-ХІІ від 21.01.2010 №1826-VI статтю 7 даного Закону доповнено частиною четвертою, згідно з якою межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Пунктом 2.1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за №391/17686, визначено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Колегія суддів зазначає, що ландшафтний заказник місцевого значення "Ярмаківський" створено на землях чотирьох сільських рад Миргородського району Полтавської області без вилучення земельних ділянок у їх землевласників (сільських рад), зокрема, на території позивача площею 426,8 га.

З 01.01.2013 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 №5245-VI, пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого визначено, що з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Отже, землі площею 426,8 га знаходяться у користуванні позивача на підставі охоронного зобов'язання від 27.11.2007 року.

Щодо доводів позивача про те, що землі природно-заповідного фонду відносяться до категорії особливо цінних земель, розпорядження якими здійснює Кабінет Міністрів України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 8 ст. 122 Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря.

Статтею 149 Земельного кодексу України визначено порядок вилучення земельних ділянок.

Згідно з частиною третьою вказаної статті сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб'єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв'язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу (ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України).

Відповідно до положень пункту "г" частини першої статті 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

Отже, наведені вище положення стосуються передачі у власність чи користування земельних ділянок у разі їх вилучення.

Водночас спірні відносини стосуються визначення особи, відповідальної за організацію охорони та збереження об'єкта природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський".

Також, в силу приписів Закону України "Про природно-заповідний фонд України" наявність у особи відповідних обов'язків підтверджується охоронним зобов'язанням.

Охоронне зобов'язання, яке було видано позивачу, не було відкликане та є чинним.

Пунктом 3.6 Положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Ярмаківський" визначено, що в разі зміни форм власності на землі охоронні зобов'язання переоформляються.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, щодо переоформлення охоронних зобов'язань на землі ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський".

Таким чином, саме позивач є особою, відповідальною за організацію охорони та збереження об'єкта природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський" в межах визначених охоронним зобов'язанням.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач протягом семи років з моменту оформлення охоронного зобов'язання не вчинив жодних дій, вимогу про виконання яких містить оскаржуваний припис та здійснення яких передбачено положеннями Закону №2456-ХІІ.

Зокрема, позивачем не було вчинено дій щодо виготовлення форми 3ДКПЗФ "Карти-схеми розташування територій та об'єктів природно-заповідного фонду України", розробки документів, що посвідчують право на земельну ділянку ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський", встановлення меж території заказника в натурі, виготовлення та встановлення охоронних знаків на території заказника, виготовлення лімітів на використання природних ресурсів та дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах території заказника або ж дій на переоформлення охоронного зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Водночас, як визначено частиною першою вказаної статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем по справі не було надано належних доказів, якими було б підтверджено правомірність позовних вимог.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2014 року по справі №816/4493/14 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача по справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Гаркушинської сільської ради Миргородського району Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2014р. по справі № 816/4493/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В. Судді П'янова Я.В. Чалий І.С.