Постанова

від 21.02.2011 по справі 2а-0870/511/11

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2011 року Справа № 2а-0870/511/11

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя, м. Запоріжжя

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 24.12.2010 № 0002191702/0,-

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Бриль А.В.

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 від 20.02.1996)

від відповідача - Сахно О.О. (довіреність №11608/10-024 від 20.11.2010)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 24.12.2010 № 0002191702/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 3297,42 грн., у т.ч. за основним платежем -1099,14грн. та штрафних санкцій -2198,28 грн.

Ухвалою суду від 26.01.2011 відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-0870/511/11 та призначено до судового розгляду на 09.02.2011. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 21.02.2011.

У засіданні 21.02.2011, судом, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

На виконання приписів ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Позивач підтримав позовні вимоги та з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що закон ставить можливість застосування податкової соціальної пільги до доходів платника, до яких така пільга може бути застосована, в залежність від того, чи отримував фактично платник у тому самому звітному податковому місяці доходи, перелічені у пп. 6.3.3 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб". Якщо такі доходи фактично були отримані платником протягом звітного податкового місяця, то податкова соціальна пільга не може бути застосована до будь-яких інших доходів, отриманих пла тником у такому звітному податковому місяці. Інакше податкова соціальна пільга підлягає застосу ванню.

Позивач зазначає, що протягом усього періоду, за який здійснювалась перевірка, ним фактично не отримувався доходів від підприємницької діяльності, що відображалось у податкових декла раціях, і що підтверджується відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів.

Таким чином, оскільки за перевірюваний період позивач в жодному звітному податковому місяці не отримував доходів від підприємницької діяльності, то і положень п. 6.3.3 Закону про ПДВ ним не порушувалось і права на отримання податкової соціальної пільги він не втрачав.

Тому позивач вважає висновки податкової безпідставними, та податкове повідомлення-рішення протиправним і просить визнати його нечинним.

Відповідач проти позову заперечив та надав суду письмові заперечення, зокрема зазначив, що в порушення пп. 6.3.3. п. 6.3 ст. 6 Закону України від 22.05.2003 р. №889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб", згідно якого "податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом року звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як ... є) доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності" приватний підприємець ОСОБА_1 за місцем працевлаштування заявив податковому агенту - Відділ освіти Шевченківської РА ЗМР (код за ЄДРПОУ 02136123) про застосування до доходу (заробітної плати) податкової соціальної пільги, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 1099,14 грн. У відповідності до п.6.3.4 Закону України від 22.05.2003 р. №889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб": "якщо платник податку при отриманні доходів, визначених у підпункті 6.3.3 цього пункту, подає заяву іншому працедавцю, внаслідок чого податкова соціальна пільга фактично застосовується також при отриманні інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця, то такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу, починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення..."

Таким чином, податкове повідомлення - рішення від 24.12.2010р. №0002191702/0 прийнято з дотриманням норм Закону України від 22.05.2003 р. №889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб".

З урахуванням зазначеного, відповідач просив відмовити ФОП ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, зважаючи на наступне:

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підстав Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно - правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємств чи організації - позивача у справі.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя проведена позапланова виїзна перевірка Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.11.2007р. по 29.11.2010р., про що складений акт перевірки від 10.12.2010р. №438/17-2/НОМЕР_1.

В ході проведеної перевірки встановлено, що Приватний підприємець ОСОБА_1 зареєстрований виконкомом Запорізької міської ради 30.06.1994, про що видано відповідне свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи. ФОП ОСОБА_1 взято на облік у ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя 30.06.1994 за № 3056.

02.10.2006 року ПП ОСОБА_1 до Відділу освіти Шевченківської районної адміністрації ЗМР (код за ЄДРПОУ 02136123) надано заяву про застосування податкової соціальної пільги встановленої пп.6.1.1 п.6.1 ст.6 Закону України від 22.05.2003 р. №889-ГУ "Про податок з доходів фізичних осіб". З урахуванням наданої заяви ПП ОСОБА_1 за місцем основної роботи Відділу освіти Шевченківської РА ЗМР (код за ЄДРПОУ 02136123) в перевіряємому періоді, а саме отримував доходи з врахуванням податкової соціальної пільги, передбачено пп. 6.1.1 п.6.1 ст.6 Закону України від 22.05.2003 р. №889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб"

При проведенні перевірки від Відділу освіти Шевченківської РА ЗМР отримано відомості про нарахування доходів ПП ОСОБА_1 за місцем основної роботи (лист від 06.12.2010 №01/848).

З врахуванням інформації отриманої від Відділу освіти РА ЗМР в ході перевірки встановлено, що порушення вимог п.п 6.3.3 п.6.3 ст.6 Закону України від 22.05.2003 р. №889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб", що призвело до недобору податку з доходів фізичних осіб при отриманні доходів за місцем основної роботи ( табл.1)

за період з 01.12.2007р. по 31.12.2007р. в сумі 30,00 грн. за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р в сумі 386,27 грн. за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. в сумі 442,98 грн. за період з 01.01.2010 по 30.08.2010р. в сумі 239,89 грн.

В порушення пп. 6.3.3. п. 6.3 ст. 6 Закону України від 22.05.2003 р. №889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб", згідно якого "податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом року звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як ... є) доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності" приватний підприємець ОСОБА_1 за місцем працевлаштування заявив податковому агенту - Відділ освіти Шевченківської РА ЗМР (код за ЄДРПОУ 02136123) про застосування до доходу (заробітної плати) податкової соціальної пільги, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 1099,14 грн. У відповідності до п.6.3.4 Закону України від 22.05.2003 р. №889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб": "якщо платник податку при отриманні доходів, визначених у підпункті 6.3.3 цього пункту, подає заяву іншому працедавцю, внаслідок чого податкова соціальна пільга фактично застосовується також при отриманні інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця, то такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу, починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення..."

За матеріалами перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.12.2010р. №0002191702/0, яким підприємцю визначений податок з доходів фізичних осіб у сумі 3 297,42 грн.

Суд вважає висновки перевіряючих такими, що суперечать фактичним обставинам справи, з огляду на наступне:

У перевіряємому періоді приватний підприємець ОСОБА_1 працював у Відділі освіти Шевченківської РА ЗМР та отримував дохід у вигляді заробітної плати. Будь-яких інших видів доходів у перевіряємому періоді ОСОБА_1 не отримував, про що свідчать надані до ДПІ декларації про доходи, у яких у графах "доход одержаний не за місцем основної роботи (р.1 п. 1.2)" та "доход одержаний від підприємницької діяльності (р.1 п. 1.3) " зазначено нульові показники.

У 2007-2010 ФОП ОСОБА_1 працював у Відділі освіти Шевченківської РА ЗМР та, згідно наданих довідок про заробітну плату за 2007-2010, користувався податковою соціальною пільгою при оподаткуванні доходів податком з доходів фізичних осіб.

Порядок надання податкової соціальної пільги регулюється статтею 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03р. № 889-ІУ (далі - Закон № 889), в пункті 6.1 статті 6 якого визначено, що платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого із джерел в Україні від одного роботодавця у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги.

Разом з тим відповідно підпункту 6.3.3 «є» пункту 6.3 статті 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03р. № 889-ІУ зазначено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Податкова соціальна пільга не застосовується до доходів, визначених підпунктом «є» цього підпункту.

Як зазначено у п. 1.19 Закону про ПДФО, самозайнята особа - платник податку, який є суб'єк том підприємницької діяльності або здійснює незалежну професійну діяльність та не є найманою особою у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Як випливає з пп. 6.3.3 Закону про ПДФО, у разі отримання протягом звітного податкового мі сяця платником податку доходів, указаних у пунктах «а»-«е» зазначеного підпункту, податкова соці альна пільга не застосовується до інших доходів, отриманих платником податку одночасно, тобто в тому самому звітному податковому місяці.

Таким чином, закон ставить можливість застосування податкової соціальної пільги до доходів платника, до яких така пільга може бути застосована, в залежність від того, чи отримував фактично платник у тому самому звітному податковому місяці доходи, перелічені у пп. 6.3.3 Закону про ПДФО. Якщо такі доходи фактично були отримані платником протягом звітного податкового місяця, то податкова соціальна пільга не може бути застосована до будь-яких інших доходів, отриманих пла тником у такому звітному податковому місяці. Інакше податкова соціальна пільга підлягає застосу ванню.

Наведеному відповідає положення пп. 6.3.4 Закону про ПДВ: якщо платник податку при отри манні доходів, визначених у підпункті 6.3.3 цього пункту, подає таку заяву іншому працедавцю, вна слідок чого податкова соціальна пільга фактично застосовується також при отриманні інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця, то такий платник податку втрачає право на отри мання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, у якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, у якому право на застосування податкової соціа льної пільги відновлюється.

Тобто, проаналізувавши зазначену норму, можна зробити висновок ,що законодавець обумовлює неможливість надання соціальної пільги платником податку, якщо останній отримує доходи від здійснення підприємницької діяльності.

Але, як свідчать матеріали справи, зокрема, акт перевірки та надані до ДПІ декларації, податковою встановлено та не заперечується той факт, що ФОП ОСОБА_1 у перевіряємому період не отримував прибутку від підприємницької діяльності, то ж і застосування вищезазначеної норми є безпідставним.

Виходячи із викладеного вище, слід дійти висновку, що оскільки, судом встановлено, що відповідач нарахував позивачу податкові зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1099,14грн. безпідставно, то відсутні нормативно обґрунтовані підстави для нарахування штрафних санкцій в розмірі 2198,28грн. відповідно до пп. 17.1.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного рішення, внаслідок чого суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій та бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 24.12.2010 № 0002191702/0 задовольнити.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя від 24.12.2010 № 0002191702/0, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 14.03.2011.

Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко