Ухвала
від 05.02.2015 по справі 810/5768/14
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5768/14 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

05 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Мамчура Я.С., Шостака О.О.,

при секретарі: Гуменюк Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенодом» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенодом» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мін доходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пенодом» звернулися в суд з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006162204 від 19 червня 2014 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача в частині дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ» КПТ Міг» за період з 1 червня 2011 року по 30 червня 2011 року, за результатами якої складено Акт від 06.06.2014 року №310/10-06-22-04/33584144.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, у результаті чого не встановлено об'єкту оподаткування з податку на додану вартість на загальну суму 20 000,00 грн..

У зв'язку із виявленими порушеннями, на підставі висновків акта перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 19.06.2014 року №0006162204, яким позивачу збільшену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 30 000,00 грн., у тому числі 20 000,00 грн. за основним платежем та 10 000,00 грн. за штрафними санкціями.

За результатом адміністративного оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, Рішенням Головного управління Міндоходів у Київській області від 14.08.2014 року №1961/10/10-36-10-01-04-643 скаргу позивача задоволено частково, податкове повідомлення-рішення від 19.06.2014 року №0006162204 скасоване в частині нарахування ТОВ «Пенодом» штрафної санкції у розмірі 9999,00 грн..

У зв'язку з вищевикладеним, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0007352204 від 19.08.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20001,00 грн., у тому числі 20000,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями.

Судом першої інстанції встановлено, що у червні 2011 року здійснював господарські взаємовідносини з ТОВ «КПТ Міг», предметом яких була поставка позивачу пиловника у кількості 300,003 м 3 на загальну суму 120 000,00 грн..

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціям, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21.01.2011 у справі № 21-37а10. Зокрема, Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України було зазначено, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань позивачем надано: рахунок фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, виписку з банку.

Водночас, зазначені документи є первинними виключно у разі фактичного здійснення господарських операцій. Судом першої інстанції встановлено, що предметом господарських взаємовідносин позивача з його контрагентом є поставка значної кількості товару, яка, безумовно, потребує використання вантажного транспорту, оскільки замовник і покупець територіально віддалені одне від одного. Проте, жодних належних доказів щодо транспортування товару, його завантаження/вивантаження як до перевірки, так і до судів першої та апеляційної інстанції позивачем не надано.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, предметом господарських операцій була деревина, яка є товаром, що має свою специфіку, а тому вбачається очевидним необхідність визначення якісних характеристик такої деревини, разом з тим, жодних документів щодо якості та характеристики товару, що придбавався позивачем, ним до судів першої та апеляційної інстанції не надано.

Більш того, як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основними видами діяльності ТОВ «КПТ Міг» є: «консультування з питань інформатизації», «ремонт і технічне обслуговування офісної техніки», «діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту», «рекламна діяльність», «підбір та забезпечення персоналом». Тобто, ТОВ «КПТ Міг» не є виробником деревини і не провадило господарської діяльності пов'язаною із торгівлею нею.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що господарські відносини між позивачем та його контрагентом не мали реального характеру та фактично не відбулись, а наявність формально складених податкових накладних та інших документів не є безумовною підставою правомірності формування позивачем відповідних податкових пільг.

Колегія суддів зазначає, що оцінка господарським відносинам позивача з його контрагентом повинна даватись комплексно, з урахуванням специфіки їх сторін та предмету, що і було належним чином здійснено судом першої інстанції.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного позивачем рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Пентодом» - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 12.02.2015 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Мамчур Я.С.

Шостак О.О.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.

СудКиївський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення05.02.2015
Оприлюднено13.02.2015
Номер документу42665189
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —810/5768/14

Ухвала від 05.02.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Бистрик Г.М.

Ухвала від 12.12.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Бистрик Г.М.

Постанова від 27.10.2014

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Леонтович А.М.

Ухвала від 09.10.2014

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Леонтович А.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні