Постанова

від 18.01.2010 по справі 2а-6682/09/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2010 року о 13 год. 00 хв. Справа № 2а-6682/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Стрельнікової Н.В.

при секретарі Горбовій І.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Бердянського міського центру зайнятості,

м. Бердянськ Запорізької області

до: Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс - 9»,

м. Бердянськ Запорізької області

про: стягнення штрафу,

за участю представників сторін:

від позивача: Чухрай Н.В. довіреність 184/17 від 15.01.2010

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Бердянського міського центру зайнятості (далі - Бердянський МЦЗ) до Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс - 9» (далі - КП БМР «Житлосервіс - 9») про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 184388 грн. 19 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що проведеною перевіркою КП БМР «Житлосервіс - 9» виявлені порушення вимог чинного законодавства про зайнятість населення України щодо надання інформації до державної служби зайнятості про вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, а саме щодо строків подання даних до Бердянського центру зайнятості про фактичне вивільнення працівників відповідно до п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», КП БМР «Житлосервіс - 9» порушено десятиденний термін обов'язкового подання звіту про фактичне вивільнення працівників.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив задовольнити їх у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача не з'явився. Про час, місце та дату судового засідання відповідач повідомлявся належним чином.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності судом встановлено.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 953873 та листа Головного управління статистики у Запорізькій області № 15-7/6430 від 29.12.2009, КП БМР «Житлосервіс - 9» зареєстроване 11.03.2004 Виконавчим комітетом Бердянської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 32871983. Місцезнаходження відповідача: 71107, Запорізька область, м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, 103/24. Вид діяльності - здавання під найм власної та державної нерухомості невиробничого призначення.

05 листопада 2007 року директором КП БМР «Житлосервіс - 9» видано наказ № 66 про майбутнє звільнення працівників підприємства, у якому зазначено, що керуючись п. 1 ст. 40, ст. 49 Кодексу Законів про працю України, штатним розписом КП БМР «Житлосервіс - 9», враховуючи скорочення штату працівників підприємства, керуючись рішенням тридцять першої сесії п'ятого скликання № 22 від 01.11.2007 «Про призупинення діяльності юридичних осіб комунальних підприємств шляхом реорганізації», наказує попередити про майбутнє звільнення з 06.01.2008 відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України у зв'язку зі скороченням штату працівників підприємства. Наказ узгоджений з представником трудового колективу працівників підприємства. З наказом ознайомлені працівники підприємства у кількості 57 осіб, про що свідчать їх підписи.

09 листопада 2007 року відповідачем поданий до Бердянського МЦЗ звіт про заплановане вивільнення працівників за станом на 09.11.2007. У додатку до звіту перелічені особи, яких заплановано вивільнити відповідно до наказу № 66.

08 січня 2008 року директором КП БМР «Житлосервіс - 9» видано наказ № 1-ВК про звільнення працівників підприємства у якому зазначено, що в зв'язку з реорганізацією підприємства працівники КП БМР «Житлосервіс - 9» підлягають звільненню на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України. Наказом звільнено 24 особи.

13 лютого 2008 року відповідачем наданий до Бердянського МЦЗ звіт про фактичне вивільнення працівників. У додатку до звіту вказано перелік 24 осіб, які були звільнені з підприємства відповідно до наказу № 1-ВК.

14 лютого 2008 року Бердянським МЦЗ проведено перевірку дотримання посадовими особами КП БМР «Житлосервіс - 9» вимог чинного порядку вивільнення працівників за період з 01.01.2007 по 13.02.2008 про що складено акт. Відповідно до акту, перевіркою встановлено, що «Звіт про фактичне вивільнення працівників за формою 4-ПН (факт) надано до Бердянського МЦЗ 13 лютого 2008 року (зареєстровано у реєстрації звітів про вивільнення 13.02.2008 за № 611). У зазначеному звіті зазначено, що 24 працівника підприємства КП БМР «Житлосервіс - 9» були фактично вивільнені з 08 січня 2008 року відповідно до наказу № 1-ВК від 08 січня 2008 року. Таким чином, існує різниця у більш ніж календарний місяць між датою фактичного вивільнення працівників (08.01.2008) та датою надання до центру зайнятості звіту про фактичне вивільнення (13.02.2008), що є порушенням ст. 49-2 Кодексу Законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (зі змінами та доповненнями), п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 № 803-XII (зі змінами та доповненнями) та наказу Міністерства праці та соціальної політики від 19.12.2005 № 420. Крім того, в ході даної перевірки з'ясовано, що ОСОБА_2, яка вивільнена у зазначено підприємстві за ст.. 40 п. 1 КЗпП України 08 січня 2008 року з КП БМР «Житлосервіс - 9» працювала у зазначеному підприємстві за договором від 17.03.2006 № 19-06 «Про надання дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітного за направленням центру зайнятості», який укладено між Бердянським міським центром зайнятості та КП БМР «Житлосервіс - 9». Пунктом 2.3.5 договору від 17.032006 № 18-06 «Про надання дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітного за направленням центру зайнятості» передбачено, що у разі звільнення підприємством працівника, що працевлаштувався за рахунок дотації ФЗДССУВБ, протягом двох років з моменту працевлаштування за ст. 40 п. 1 КЗпП - вся сума отриманої дотації підлягає поверненню центру зайнятості. Таким чином, КП БМР «Житлосервіс - 9» вивільнивши ОСОБА_2 раніше 2-х річного терміну з моменту працевлаштування, має повернути кошти отримані у 2006-2007 роках від Бердянського міського центру зайнятості у вигляді дотації на створення робочого місця».

Відповідно до наданого суду розрахунку (№ 6365 від 03.122009) позивачем нараховано розмір штрафу за порушення строків подання інформації про фактично вивільнених працівників, який становить 184388 грн. 19 коп.

Докази щодо оскарження відповідачем висновків зазначеного акту та розрахунку суми штрафу відсутні та суду не надавалися.

Відповідно до наявних в матеріалах справи листів Бердянського МЦЗ про порушення чинного законодавства та повернення суми дотації №901/17-10 від 18.02.2008 та про порушення строків подання даних № 1395//17-10 від 21.03.2008, позивач пропонував відповідачу сплатити зазначену суму штрафу та наголошував про те, що у разі відмови добровільно перерахувати суму штрафу, Бердянський МЦЗ буде змушений звернутися до суду для примусового стягнення у встановленому законодавством порядку.

З огляду на викладене, суд вважає що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про зайнятість населення» для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Згідно п. 1 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття покладено на органи державної служби зайнятості.

Відповідно до п. 2 ст. 19 Закону України «Про зайнятість населення» Державна служба зайнятості має право одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані по наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників.

Відповідно до п. 4 Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, дотація може надаватися роботодавцю за умови працевлаштування на строк понад два роки безробітних, які перебували на обліку в державній службі зайнятості як безробітні не менше 1 місяця, а нижчезазначених категорій безробітних, які направляються державною службою зайнятості на дотаційні робочі місця у першу чергу, - з дня надання статусу безробітного.

Відповідно до п. 7 Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, дотація надається щомісячно протягом року в розмірі фактичних витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб, але не вище за середній рівень заробітної плати за всіма видами економічної діяльності у відповідній області за місяць, за який нараховано заробітну плату, або обчисленої з неї відповідної суми в разі, якщо особа працювала неповний місяць. Дотація надається за умови, що трудовий договір з цим працівником не буде розірвано у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату, за угодою сторін протягом двох років.

Відповідно до п. 15 Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, у разі порушення гарантій зайнятості осіб (розірвання трудового договору з працівником, працевлаштованим за направленням державної служби зайнятості, до закінчення двох років з дня працевлаштування у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату, за угодою сторін (пункт 1 статті 36 Кодексу законів про працю України), через невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору (частина третя статті 38 Кодексу законів про працю України)) та використання дотації з порушенням законодавства роботодавець повертає суму одержаної дотації в повному обсязі з урахуванням індексації на рівень інфляції (обчислюється шляхом множення суми отриманої дотації на добуток індексу зростання цін на споживчі товари від місяця початку отримання дотації до місяця, що передує місяцю її повернення, поділених на 100) (щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом).

Відповідно до п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів. У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

На час розгляду справи, до суду не надходило доказів про сплату відповідачем штрафу в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача у справі є законними і обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 94, 159-163 КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Бердянського міського центру зайнятості до Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс - 9» про стягнення штрафу - задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс - 9» (71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Мелітопольське шосе, буд. 103/24, роз. рахунок 26005660049140, МФО 313399, код ЄДРПОУ 32871983) на користь Бердянського міського центру зайнятості (71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Комунарів, 14/2, роз. рахунок 3717501901011 ГУДКУ в м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 20524099, МФО 813015) 184388 (сто вісімдесят чотири триста вісімдесят вісім) грн. 19 коп. штрафу за порушення вимог п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її складення у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова

Постанова складена у повному обсязі 22 січня 2010 року