Постанова

від 05.02.2015 по справі 808/4516/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2015 рокусправа № 808/4516/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 липня 2014 року у справі №808/4516/13-а за позовом Комунального підприємства «Житломасив» Мелітопольської міської ради до Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000182211, №0000192211, №0000322213, №0000332213, №0000501702 від 26.03.2013р.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.03.2013:

-№ 0000182211, яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 828145,25 грн.,

-№ 0000182211, яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 796409,75 грн.,

-№ 0000322213, яким позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 40679,09 грн. за порушення порядку ведення касових операцій,

-№ 0000332213, яким позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 2380,00 грн. за порушення в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій,

-№ 0000501702, яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку з власників транспортних засобів у розмірі 348,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача щодо виявлених порушень які спростовуються первинними документами.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 липня 2014р. позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 30.09.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 30.09.2012. За результатами перевірки складено акт № 105/22/32723194 від 01.03.2013.

Перевіркою встановлені порушення позивачем:

п 138.2 ст. 138, пп 189.1.9 п 189.1 ст 189 ПКУ внаслідок віднесення до складу валових витрат за договорами з виконання робіт 9послуг) по яким неможливо встановити зв'язок з господарською діяльністю підприємства, завищено суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування на загальну суму 2 768 440 грн.; п 198.1, 198.2, 198.6 ст.198 ПКУ, завищено суму податкового кредиту у сумі 673 811 грн., в т.ч.: по взаємовідносинам з ТОВ «КК «Корсар» за лютий 2012р. в сумі 3 258 грн.; по взаємовідносинам з ТОВ «Аеріт» за червень 2012 р. в сумі 4005 грн.; по взаємовідносинам з ПП «Альтаїр - М» з січня 2011 р. по вересень 2012 р. в сумі 666 548 грн.; п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, а саме: в КОРО згідно фіскальних звітних чеків, не оприбутковані готівкові кошти в загальній сумі 6 706,93 грн., п 3.5 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, - "Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача" та зазначено, що видача готівки в касі не підтверджена підписами одержувача в загальній сумі 3 572,22 грн., норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання; ст.ст. 2, 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» занижено суму податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за 2010 рік у розмірі 278 грн.

За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000182211 про донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 828145,25 грн., №0000182211 про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 796409,75 грн., № 0000322213 про донарахування штрафних санкцій у розмірі 40679,09 грн. за порушення порядку ведення касових операцій, №0000332213 про донарахування штрафних санкцій у розмірі 2380,00 грн. за порушення в сфері застосування РРО, №0000501702 про донарахування податкових зобов'язань з податку з власників транспортних засобів у розмірі 348,50 грн.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

За приписами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно матеріалам справи, позивачем на виконання Розпорядження міського голови Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 01.04.2011р. № 236-р «Про організацію проведення конкурсу при укладенні договорів з прибирання, з ремонту приміщень, будинків і споруд в житловому фонді, що обслуговує КП "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області», на підприємстві була створена конкурсна комісія для визначення виконавця послуг на виконання робіт з прибирання прибудинкових територій, підвалів, технічних поверхів та покрівель житлових будинків та в засобах масової інформації - газеті "Новий день" від 13.04.2011 № 72 - 76 (17825-17829) опубліковано оголошення про проведення конкурсу на визначення виконавця послуг в житловому фонді, балансоутримувачем якого є КП "Житломасив" ММР ЗО.

Відповідно до протоколу № 3 від 16.05.2011 р. на підставі проведеної оцінки конкурсних пропозицій учасників конкурсу переможцем конкурсу визнано ПП «Альтаїр - М». Аналогічний конкурс було проведено і при визначенні виконавця послуг на 2012 рік відповідно до Розпорядження міського голови Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 21.12.2012 № 846-р. За протоколом відкритого засідання конкурсної комісії від 03.02.2012 № 8 переможцем конкурсу з надання послуг з виконання робіт з прибирання прибудинкових територій, підвалів, технічних поверхів та покрівель житлових будинків житлового фонду, балансоутримувачем якого є КП "Житломасив" ММР ЗО, визнано ПП «Альтаїр - М».

Послуги з прибирання прибудинкових територій, підвалів, технічних поверхів та покрівель житлових будинків з липня по грудень 2012 р. також надавало ПП «Альтаїр - М», як переможець конкурсних торгів на закупівлю послуг з прибирання будинків (двірницькі послуги).

Документація щодо можливості здійснення робіт та надання послуг перевірялась при проведенні конкурсу.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 4 грудня 2009 року N 554, із змінами і доповненнями, затверджено примірні форми первинних облікових документів у будівництві N КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та N КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати". Позивачем під час перевірки зазначені документи досліджувалися, тобто, форми N КБ-2в та N КБ-3 є типовими, в наданих документах заповнені всі графи.

Надані до перевірки та до матеріалів справи документи відповідають зазначеним вимогам Закону та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій між КП «Житломасив» ММР та ПП «Альтаїр - М».

Обсяги виконаних робіт містяться і в Дефектних актах, що складалися ПП «Альтаїр - М» та затверджувалися КП «Житломасив» ММР ЗО.

Відповідно до умов договору замовник забезпечував Підрядника повною інформацією про дислокацію обслуговуючого житлового фонду та про плани робіт (графіки робіт), а Графіки прибирання прибудинкових територій КП «Житломасив» складалися (на перше число кожного місяця) до кожного Договору. Дислокації підписувалися Замовником послуг - КП «Житломасив» та виконавцем послуг - ПП «Альтаїр - М», завірялися печатками підприємств, та були в наявності під час перевірки.

Позивачем надавалися послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Розрахунок тарифів виконано згідно з Постановою КМУ від 01.06.2011 року № 869 "Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", яким передбачено перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Надавалися послуги населенню за тарифами, затвердженими рішеннями Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради: від 28.05.2008 р. № 125; від 20.10.2011 р. № 191/7; від 13.02.2012р. № 16. Додатком № 3 до рішення є перелік робіт з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій пунктами 1 та 2 є прибирання прибудинкової території, підвалу, технічних поверхів та покрівлі. Зазначені роботи, відповідно, оплачуються Споживачами.

01.07.2012 між КП «Житломасив» та ПП «Альтаїр - М» було укладено Договір відповідно до результатів проведених торгів. Між сторонами підписувалась Акти здачі-приймання виконаних робіт.

З наданих позивачем первинних документів можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Таким чином колегія суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо помилковості висновків відповідача про завищення позивачем валових витрат за перевіряє мий період по взаємовідносинам з ПП «Альтаїр - М».

Також позивачем за перевіряємий період було сформовано податковий кредит за результатами господарських взаємовідносин з ТОВ «КК «Корсар», ТОВ «Аеріт», ПП «Альтаїр - М».

В основу таких висновків було покладено скасування свідоцтва платника ПДВ ТОВ «КК «Корсар», розбіжність декларування шляхом співставлення між позивачем та ТОВ «Аеріт» та порушення формування витрат ПП «Альтаїр - М» які призвели до неправомірного формування і ПДВ.

Колегія суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо помилковості висновків відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ, оскільки

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу (пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПКУ датою виникнення права платника податків на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату вартості товарів (робіт, послуг) або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною:

Відповідно до п.1 ст. 201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г)податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість,- покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до ст.201 ПКУ податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки, тільки цей документ підтверджує одну з подій, що здійснено покупцем: чи то оплату товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Нормами чинного законодавства інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість зазначений Кодекс не містить.

Таким чином, право позивача на податковий кредит виникло по факту отримання податкових накладних від вищезазначених контрагентів.

Первинні документи та документи бухгалтерської звітності позивача підтверджують фактичне отримання товарів, робіт, (послуг) та здійснення розрахунків з контрагентами.

На час видачі ТОВ «КК «Корсар» податкової накладної 23.02.2013р. був платником ПДВ. Невідображення в податковій звітності зобов'язань сум ПДВ ТОВ «Аеріт» не може бути підставою для невключення суми ПДВ позивачем до податкового кредиту, оскільки певну відповідальність за додержанням податкової дисципліни повинно нести саме ТОВ «Аеріт», а щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Альтаїр - М», судом першої інстанції було досліджено виконання договірних, зазначених вище, а тому з наведених вище та досліджених судом доказів, позивачем були повною мірою доведені як рух активів у процесі здійснення своєї господарської діяльності, так і встановлена спеціальна податкова правосуб'єктність контрагентів позивача, а також встановлений зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) позивачем і безпосередньою господарською діяльністю позивача.

Щодо порушення позивачем п. 2.6 Постанови правління Національного банку від 05.12.2004 N 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005 за N 40/10320, в книзі обліку розрахункових операцій до розділу 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків згідно фіскальних звітних чеків» не оприбутковані готівкові кошти в загальній сумі 6 706,93 грн.

Дане порушення спростовано позивачем, так до суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції було надано для огляду в оригіналі та копії до матеріалів справи Книгу обліку розрахункових операцій, в якій оприбутковані готівкові кошти в загальній сумі 6706,93грн.

Щодо порушення позивачем п. 3.5 зазначеної вище Постанови, а саме: не підтвердження підписами одержувача видачі готівки в касі на загальну суму 4804,84грн., проте в Акті перевірки наведено перелік осіб щодо яких відсутні підписи у Відомостях на виплату грошових коштів, загальна сума складає 3572,22грн.

Позивачем на спростовання вказаного порушення надано видатковий касовий ордер №95 від 28.05.2010р. на видачу грошових коштів ОСОБА_1, тримання коштів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в сумі 1750грн., 1800грн., 200грн. відповідно підтверджується розрахунково-платіжними відомостями.

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що порушення, яке зазначено в Акті перевірки - видача готівки з каси не підтверджена підписами одержувачів, не відповідає санкції, яка застосована до позивача, відповідно приписами абзацу 2 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995р. №436/95 - у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Щодо встановленого порушення та застосування штрафних санкцій в розмірі 2380,00грн. - за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - нероздрукування фіскальних звітних чеків, скдом першої інстанції встановлено, що фіскальний звітний чек за 03.04.2012, Z-звіт від 04.04.2012 № 0220 роздруковано в 00год. 01хв., оскільки 03.04.2012 о 23 год.46 хв. через касовий апарат здійснювалася оплата послуг, а о 23 год.59 хв. роздруковано Z-звіт по товарам, грошові кошти в сумі 2 018,00 грн. були оприбутковані в касу підприємства, що підтверджується прибутковим касовим ордером від 04.04.2012 № 68; фіскальний звітний чек за 12.04.2012, Z-звіт від 13.04.2012 № 0229 роздруковано в 00 год.13 хв.,оскільки 12.04.2012 о 23 год.56 хв. через касовий апарат здійснювалася оплата послуг, а 13.04.2012 в 00 год.11 хв. роздруковано Z-звіт по товарам, грошові кошти в сумі 1018,00 грн. були оприбутковані в касу підприємства, що підтверджується прибутковим касовим ордером від 12.04.2012 № 76;

фіскальний звітний чек за 09.09.2011, то грошові кошти в сумі 382,00 грн. були оприбутковані в касу підприємства, що підтверджується прибутковим касовим ордером від 10.09.2011 № 48. Z-звіт від 10.09.2011 № 0012 роздруковано в 00 год. 02 хв., в зв'язку з різницею часу, що запрограмовано в касовому апарат та часом, яким керувався касир.

Крім того встановлено та не спростовано відповідачем, що в КОРО Зберігається фіскальний звітний чек № 48, зазначений чек роздруковано хоча і з нульовими показниками обігу готівки.

Відповідно до пункту 4 статті 17 Закону фінансові санкції застосовуються у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання.

За таких обставин колегія суду погоджується з доводами суду першої інстанції, що фіскальні звітні чеки фактично роздруковувалися, та були наявними на час проведення перевірки.

Проте колегія суду вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0000501702 від 26.03.2013 яким донараховано податкове зобов'язання по податку з власників транспортних засобів у розмірі 347, 50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині суд першої інстанції посилався зокрема на звіту про незалежну оцінку транспортного засобу від 22.05.2012 р № "А-95", автомобіль ІЖ 21251, об'єм двигуна 1500 куб. см., відноситься до типу транспортних засобів - «легкові автомобілі».

Перевіркою встановлено, що на балансі у позивача перебувають автомобілю ІЖ 21251, державний номер НОМЕР_5 з об'ємом двигуна 1500 куб. см. та автомобілю ІЖ 27175030, державний номер НОМЕР_6 з об'ємом двигуна 100 куб. см., згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ визначено як вантажний (а.с. 81 Т2).

За приписами Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», ставка податку залежить від присвоєного коду, а також від таких показників, як об'єм циліндра двигуна та його потужність. Розмір ставок податку коливається залежно від зазначених показників, що доводить важливість правильного визначення коду транспортного засобу. За Гармонізованою системою опису та кодування товарів всі транспортні засоби умовно поділяються на вантажні, спеціальні, легкові та інші. Визначення кодів Гармонізованої системи опису та кодування товарів з окремих транспортних засобів входить до компетенції митних органів.

Категорію транспортного засобу визначає виробник ще на стадії проектування задля забезпечення виконання нормативних вимог та в подальшому несе усю повноту юридичної відповідальності за свій виріб протягом його експлуатації та тип транспортного засобу зазначається органом, що його реєструє з урахуванням документів виробника.

Таким чином колегія суду приходить до висновку, що незалежна оцінка не може спростовувати визначення типу транспортного засобу зазначеного в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, оскільки не спростовувалось зазначення типу ТЗ при отримання такого свідоцтва.

Таким чином рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позивних вимог про скасування рішення відповідача про донарахування податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів у розмірі 347, 50 грн.

Враховуючи зазначене, колегія суду приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково не надав оцінку вказаним доводам відповідача, тому постанова суду підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 липня 2014 року у справі №808/4516/13-а за позовом Комунального підприємства «Житломасив» Мелітопольської міської ради до Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000182211, №0000192211, №0000322213, №0000332213, №0000501702 від 26.03.2013р - скасувати в частині задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції ДПС від 26.03.2013 №0000501702 та в цій частині у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 липня 2014 року у справі №808/4516/13-а залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення складено 10 лютого 2015року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник