Ухвала

від 10.02.2015 по справі 344/14670/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/14670/13-ц

Провадження № 22-ц/779/420/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Хоростіль Р. В.

Суддя-доповідач Соколовський В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Соколовського В.М.,

суддів: Беркій О.Ю., Пнівчук О.В.,

секретаря Турів О.М.,

з участю: представника ПАТ "Брокбізнесбанк" Римарук М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ "Брокбізнесбанк в особі Івано-Франківського відділення ПАТ "Брокбізнесбанк" до ОСОБА_3, ТзОВ "Агропостач" про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ "Брокбізнесбанк" про визнання договору поруки припиненим,

за апеляційною скаргою ТзОВ "Агропостач" на рішення Івано-Франківського міського суду від 04 грудня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року ПАТ "Брокбізнесбанк" в особі Івано-Франківського відділення ПАТ "Брокбізнесбанк" звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до умов кредитного договору №1117 від 01.09.2005 року Івано-Франківська філія AT "Брокбізнесбанк" надала ТзОВ «Агропостач» кредит в сумі 340000 грн., а відповідач зобов'язувався отриману суму кредиту погашати щомісячно з кінцевим терміном повернення до 31.08.2008 року та щомісячно сплачувати відсотки у розмірі 20 відсотків річних.

17.01.2011 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ТзОВ «Агропостач» було укладено Додаткову угоду №8 до вищезазначеного кредитного договору, якою продовжено термін користування кредитом до 12.03.2013 року.

Для забезпечення повернення кредиту між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір поруки №1 20.11.2009 року та договір іпотеки №14-Д від 02.09.2005 року.

З жовтня 2005 року відповідачі не виконують взятих на себе збов'язань по сплаті кредиту, а з грудня 2008 року належним чином не виконують зобов'язань щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, предмет іпотеки не застраховано на користь банку. Досудове врегулювання спору з відповідачами результату не дало.

Станом на 11.09.2013 року заборгованість по кредитному договору складає 3229108,17 грн., з яких: 247550 доларів США (1978667,15 грн.) - заборгованість по кредиту; 121945,96 доларів США (974714,06 грн.) - заборгованість по несплачених відсотках; 275446,96 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 280 грн. - заборгованість по відсотках.

Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів вказану суму заборгованості та судові витрати.

ОСОБА_3 звернувся з зустрічним позовом до позивача про визнання договору поруки припиненим на підставі ч.1 ст.559 ЦК України - у зв'язку зі зміною зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 04 грудня 2014 року первісний позов задоволено частково.

Стягнуто з ТзОВ «Агропостач» на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Івано-Франківського відділення ПАТ «Брокбізнесбанк» кредитну заборгованість у розмірі 3229108 грн. 17 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 3441 грн.

В решті первісних позовних вимог відмовлено.

Зустрічний позов задоволено.

Визнано припиненим договір поруки №1, укладений 20.11.2009 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3.

Стягнуто з ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Івано-Франківського відділення ПАТ «Брокбізнесбанк» на користь ОСОБА_3 витрати по оплаті судового збору у розмірі 114,70 грн.

На дане рішення ТзОВ "Агропостач" подало апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та на порушення процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що судом не взято до уваги його заперечення щодо зміни банком валюти кредиту, що було зроблено всупереч умовам Договору. Таким чином, банком порушено умови кредитного договору, за яким банк зобов'язувався надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язувався отримати, належним чином використати і повернути в передбачені цим договором строки кредит в розмірі 1500000 грн. та сплатити відсотки за користування кредитом. Поза увагою суду залишилось те, що кредитним договором №1117 від 01.09.2005 року не було передбачено умов та порядку надання коштів в валюті. Також вважає, що поданий позивачем розрахунок не відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору, на що суд не звернув уваги. Крім розрахунку заборгованості, будь-які первинні документи щодо надання кредитних коштів (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо) відповідачем не надано. Також банком не надано на підтвердження кредитування в іноземній валюті копій банківської та генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій із валютними цінностями на день укладення кредитного договору та видачі окремих частин кредиту, оскільки банк вказував в розрахунку, що кредит було надано в доларах США. Також стверджує, що суд не дослідив курси зарахування кредитних коштів та коштів на погашення відсотків за кредитом, які сплачені ТзОВ "Агропостач" в гривні, які банк зараховував на погашення виданого поза умовами договору валютного кредиту. З цих підстав апелянт просив рішення суду в частині стягнення з нього на користь позивача заборгованості та витрат по оплаті судового збору скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні даних позовних вимог відмовити.

Представник ТзОВ "Агропостач" та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Представник ПАТ "Брокбізнесбанк" Римарук М.І. заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просила її відхилити, зазначивши, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

Вислухавши доповідача, пояснення представника Банку, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду зазначеним вимогам відповідає.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що 01.09.2005р. між Івано-Франківською філією AT «Брокбізнесбанк» та ТзОВ «Агропостач» укладено Договір кредитної лінії №1117, відповідно до якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 340000 грн. (а.с.5-7).

В подальшому між сторонами по справі було укладено ряд додаткових угод, якими внесено зміни у вищезазначений договір кредитної лінії, зокрема, щодо суми кредиту, розміру процентів за користування кредитними коштами, порядку сплати кредиту та процентів за його користування та інше (Додаткова угода №1 від 03.03.2006 р., Додаткова угода № 1а від 21.02.2008 р., Додаткова угода №2 від 08.04.2008 р., Додаткова угода №3 від 08.05.2008 р., Додаткова угода №4 від 22.05.2008 р., Додаткова угода №5 від 23.10.2008 р., Додаткова угода №6 від 04.12.2008 р., Додаткова угода №7 від 20.11.2009 року, Додаткова угода №8 від 17.01.2011 року) (а.с.8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ТзОВ «Агропостач» належним чином не виконувало своїх зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої згідно розрахунку, наданого позивачем, станом на 11.09.2013 року становить 3229108,17 грн., в тому числі: заборгованість по кредиту - 247550 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 1978667,15 грн.; заборгованість по несплачених відсотках - 121945,96 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 974714,06 грн.; заборгованість по тілу кредиту - 275446,96 грн.; заборгованість по відсотках - 280 грн. Заборгованість розраховано по курсу НБУ станом на 11.09.2013 року - 1 долар США - 7,9930 грн. (а.с.26-30).

Будь-яких доказів на спростування проведеного позивачем розрахунку заборгованості відповідачем не надано.

Судом також встановлено, що відповідно до висновку експерта №09/03-157 від 23.06.2014р. (а.с.151-154), підпис від імені ОСОБА_3 у додатковій угоді №6 до кредитного договору №1117 від 15.08.2005 р., укладеній між АБ «Брокбізнесбанк» та ТзОВ «Агропостач» 04.12.2008 р., виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.

Однак дана обставина жодним чином не впливає на розмір розрахунку заборгованості відповідача ТзОВ «Агропостач» перед позивачем, оскільки після додаткової угоди №6 від 04.12.2008 року між АБ «Брокбізнесбанк» та ТзОВ «Агропостач» було укладено ряд інших додаткових угод, які є чинними та не оспорювалися відповідачем.

Отже, колегія суддів вважає, що суд правильно встановив обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ТзОВ "Агропостач" на користь АБ "Брокбізнесбанк" заборгованості за кредитним договором в розмірі 3229108 грн. 17 коп.

В іншій же частині щодо задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 про припинення поруки, - рішення суду апелянтом не оскаржується, а тому в цій частині рішення апеляційним судом не переглядалось.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не взято до уваги заперечення відповідача щодо зміни банком валюти кредиту, що було зроблено всупереч умовам Договору, банком порушено умови кредитного договору, яким не було передбачено надання коштів у валюті, є надумані та голослівні. Так, у п.1.2. договору кредитної лінії №1117 від 01.09.2005 року, зокрема, зазначено, що кредит надається у вигляді мультивалютної відкличної поновлювальної кредитної лінії і сторони погодили суму ліміту кредитування в доларах США та/або Єрво та/або українських гривнях. А додатковою угодою №8 від 17.01.2011р. (а.с.19) внесено зміни до кредитного договору, зокрема, до п.1.2 кредитного договору, який викладено у такій редакції: кредит надається у вигляді мільтивалютної відкличної поновлювальної кредитної лінії; сторони погодили суму ліміту кредитування в доларах США в розмірі 247550 доларів США та в українських гривнях в розмірі 275446,96 грн. Отже, сторонами по справі було погоджено надання кредиту, в тому числі, і в доларах США. Те, що кредит було надано і в доларах США, підтверджується також копією протоколу робочої зустрічі з боржником (а.с.32), із якої слідує, що боржник ТзОВ "Агропостач", якого представляє директор ОСОБА_3, заборгованість в розмірі, зокрема, 247550 доларів США, визнає в повному обсязі. Тобто із матеріалів справи видно, що жодної зміни валюти кредиту всупереч умовам кредитного договору не було, а банк діяв відповідно до умов кредитного договору.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, також не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ТзОВ "Агропостач" відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 04 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.М. Соколовський

Судді: О.Ю. Беркій

О.В. Пнівчук