Ухвала

від 06.02.2015 по справі 474/1267/14-ц

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Цив. справа №474/1267/14-ц

· Провадження №2/474/27/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.15року с.м.т. Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі :

головуючого судді: Фасій В. В.

при секретарі : Багрін Н. А.

за участі: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача Дядюкова А. С., Миронець Л. А.

представника відповідача держземагентства - Жорова М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Виробничо комерційне підприємство «Каро» (далі - ПП ВКП «Каро» ), відділу Держземагентства у Врадіївському районі (далі - держземагентство ), Реєстраційної служби Врадіївського РУЮ Миколаївської області (далі - реєстраційна служба ) про визнання договору оренди землі недійсним, застосування наслідків його недійсності,-

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2014р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПП ВКП «Каро, Держземагентства, Реєстраційної служби, після зміни предмету позову, про визнання недійсним договору оренди землі, зобов'язання ПП ВКП «Каро» повернути земельну ділянку, що є предметом спору, зобов'язання Держземагентства скасувати державну реєстрацію спірного договору оренди землі, скасування рішення Реєстраційної служби про реєстрацію іншого речового права оренди ПП ВКП «Каро» на спірну земельну ділянку, відшкодування плати за фактичне користування земельною ділянкою - 3% встановленої відповідно до законодавства вартості земельної ділянки.

В судовому засіданні позивач, його представник підтримали позовні вимоги, посилаючись на те, що позивач на підставі державного акту є власником земельної ділянки, якою станом на день звернення до суду користується відповідач на підставі зареєстрованого договору оренди землі, який укладено від імені ОСОБА_1 з відповідачем. Проте ОСОБА_1 як орендодавець, даний договір не підписувала, доручення на його підписання іншим особам не надавала. Про даний договір позивач дізналася від представника відповідача ПП ВКП «Каро» Миронець Л. А., у грудні 2011р. під час розгляду справи про витребування майна з чужого незаконного володіння. З огляду на те, що волевиявлення позивача не було направлено на укладення спірного договору, вважають його недійсним. Орендну плату, шляхом направлення її поштовим переказом, на протязі 2011 - 2014рр. відмовлялася отримувати, так як вказані дії з її сторони могли розцінюватися відповідачем як прийняття оферти.

В судовому засіданні представники відповідача Дядюков А.С., Миронець Л. А. позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що договір оренди землі та додаткова угода до нього про продовження строку дії договору до 2022р., яка є його невід'ємною частиною зареєстрована разом з договором, підписані позивачем ОСОБА_1, яка на їх думку, з метою ввести в оману суд та експертів, при відібранні експериментальних зразків підпису, кардинально змінила свій підпис. Крім того, орендодавець до 2011р. не пред'являла претензій, не оспорювала спірний договір, отримувала орендну плату відповідно до договору, що свідчить про її вільне волевиявлення на укладення цього договору в письмовій формі. З вимогами про стягнення коштів за фактичне використання спірної земельної ділянки протягом 2012 по 2014р.р. у розмірі 3% річних з врахуванням нормативної грошової оцінки лише станом на 2014р., також не згодні, оскільки у 2012-2013р.р. вона була значно меншою.

Представник відповідача - відділу держземагентства Жоров М. В. пояснив, що в 2011р. відділом держземагентства було зареєстровано спірний договір, додаткова угода не була предметом реєстрації. Згідно ст. ст. 4, 9 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», з 01.01.2013р. компетенція щодо державної реєстрації речових прав на земельні ділянки передана іншому державному органу, а тому в разі задоволення позову в частині скасування реєстрації речового права оренди, вважає доцільним зобов'язати вчинити вказані дії реєстраційну службу. Щодо нормативної грошової оцінки землі, то коефіцієнт індексації з застосуванням якої визначалася вартість землі, з 01.01.2012р. і станом на 01.01.2014р. залишався незмінний (на рівні цін встановлених у 1995р.), - 3,20, 1,756. Нове визначення розміру коефіцієнту відбулося лише станом на 01.01.2015р.

Представник відповідача - реєстраційної служби Врадіївського РУЮ Калашнік О. Ю. будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, на розгляд справи не з'явилася, звернувшись з заявою (вх.№475 від 28.01.2015р.) про розгляд справи у відсутність представника, в якій не заперечує проти задоволення позову.

Судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини:

· з 15.06.2010р позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,29 га кадастровий номер 4822380800:03:000:0492 в межах Гуляницької сільської ради (далі - спірна земельна ділянка ) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії та номеру ЯЗ 247767 (далі - державний акт ) (державний акт)

· ПП ВКП «Каро» володіє та користується земельною ділянкою на підставі договору оренди землі , укладеного 02.08.2010р. з ним від імені ОСОБА_1, строком на 10р., зареєстрованим у Врадіївському відділі Держкомзему 22.11.2011р. за №482230004000591 (далі - спірний договір ), додатком до якого є акт визначення меж та акт приймання - передачі земельної ділянки від 02.08.2010р. (далі - акт 1 та акт 2 відповідно ). У п. 38 «Прикінцеві положення» договору, п. 3 Акту приймання - передачі зазначено, що вони складені в 3-х примірниках (договір оренди землі від 02.08.2010р., акт 1, акт 2);

· право оренди спірної земельної ділянки - зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 27.03.2014р., підстава виникнення якого спірний договір оренди та додаткова угода до договору оренди землі від 02.08.2010р., що є його невід'ємною частиною, якою внесено зміни до п. 6 договору «Орендна плата» - у розмірі 3% від вартості земельної ділянки та строку його дії - продовжено строк дії договору до 31.12.2022р. (витяг з державного реєстру №19602573 від 27.03.2014р, додаткова угода від 02.08.2010р);

· 11.06.2011р. відповідачем ПП ВКП «Каро» відмовлено позивачеві ОСОБА_1 у поверненні належних їй земельних ділянок, з підстав користування ними відповідачем на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01.09.2007р. укладеного з ОСОБА_1 на підставі сертифікату на земельну частку (пай) строком дії до закінчення 2014р. сільськогосподарського року (лист №18 від 14.06.2011р.);

· висновком судової почеркознавчої експертизи №3786/3787/13-32 від 18.07.2013р. по цивільній справі №2/1408/146/12р., встановлено, що підписи від імені орендодавця у трьох примірниках типового договору оренди землі від 02.08.2010р. зареєстрованих у відділі Держкомзему 22.11.2011 р. за №482230004000591, трьох примірниках актів прийому - передачі земельної ділянки, виконані без попередньої технічної підготовки, не ОСОБА_1, а іншою особою, з наслідуванням якомусь справжньому підпису ОСОБА_1 (висновок експерта №3786/3787/13-32 від 18.07.2013р., рішення Врадіївського районного суду у справі №2/1408/146/12р. від 13.08.2013р., рішення апеляційної інстанції від 28.10.2013р.,ухвала ВСС України від 16.04.2014р.);

· позивач не отримувала, особисто, чи через інших осіб орендну плату у грошовій формі протягом 2011-2014рр., на підставі спірного договору оренди землі, відповідно до платіжних документів наданих представником відповідача (показання позивача в якості свідка, довідка ЦПЗ №3 МД УДППЗ «Укрпошта»);

· нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, станом на 01.01.2012р., 01.01.2013р, та 01.01.2014р. становить 88794,84 грн., відповідно до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 р. (з урахуванням індексації), з застосуванням коефіцієнта індексації нормативно грошової оцінки землі 3,20; 1,756 (витяг з технічної документації №3994\08-41 від 09.12.2014р.);

· судові витрати понесені позивачем складають 974,40 грн. (платіжне доручення №1993/з95 від 01.12.2014р.);

· Державне агентство земельних ресурсів України, відповідно до Указу Президента України від 08.04.2011 № 445/2011 «Про Державне агентство земельних ресурсів України» (далі - указ ) є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів, у тому числі за укладеними міжнародними договорами України, стороною в яких є Державний комітет України із земельних ресурсів (Указ).

При прийнятті рішення суд керується:

- ст. ст. 14, 15, 16, 18, 19, 20 ч.1 Закону України "Про оренду землі" від №161-ХІУ від 06.10.1998р. (далі - закон №161-ХІУ ), в редакції станом на день реєстрації договору оренди землі, згідно яких договір оренди землі укладається у письмовій формі, набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов та державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Договір землі підлягає державній реєстрації, і набирає чинності з моменту його державної реєстрації. Відсутність істотних умов у договорі оренди землі є підставою для визнання його недійсним.

- ст.. ст.. 202 ч.1, 203 ч. 3, 207 ч.2, 210 ч.1, 215 ч.1, 216, 407, 640 ч.3, 1212-1215 ЦК України (в редакції станом на день реєстрації договору оренди землі), згідно яких правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між її власником і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності з моменту її проведення. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення сторонами вимог, в т.ч. - ч. 3 ст. 203 ЦК України (волевиявлення учасника правочину повинно бути вільним і відповідати його внутрішній волі). У разі якщо на виконання неукладеного договору стороною передчасно передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

- ст. ст.125, 152 Земельного кодексу України (в редакції станом на день реєстрації договору оренди землі), згідно яких, право оренди земельної ділянки виникає з моменту його державної реєстрації. Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною; застосування інших, передбачених законом, способів.

Також суд, керується, ст. ст. 6, 9, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. №1952 - ІУ, що державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Пунктом 5 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затвердженої постановою КМУ від 23 березня 1995 р. № 213 (далі - Методика), що в основу розрахунку нормативної грошової оцінки земель кладеться рентний доход, який створюється при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земель, проведеної в 1988 році. Для врахування змін у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 р. (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 3,20; 1,756 .

З огляду на вищевикладені норми ст.. 20 ч.1 закону №161-ХІУ, ст.. ст. 210 ч.1, 640 ч.3 ЦК України, встановлення в судовому засіданні факту здійснення державної реєстрації спірного договору оренди землі, суд вважає його укладеним, а отже - оспорюваним, таким що може бути визнаний недійсним за рішенням суду.

Суд не бере до уваги висновок спеціаліста №131 від 22.12.2011 р., виконаний спеціалістом Врадіївського РВ УМВС України Ізбаш В.В., в якому зазначено про виконання підписів у спірному договорі оренди землі та додатках до нього ймовірно почерком ОСОБА_1, як на підставу відмови в задоволенні позову, оскільки:

- доказами по справі є, в тому числі висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом (ст. 66 ЦПК України).

- з сукупного аналізу ст.ст. 143-144 ЦПК України вбачається, що висновком експерта, як результатом проведення експертних досліджень, вважається, висновок експертизи проведеної в межах судового процесу та за ухвалою суду, а також, що відповідає вимогам ст. 147 ЦПК України, зокрема щодо попередження експерта про кримінальну відповідальність.

В свою чергу, суд вважає належним та допустимим доказом висновок судової почеркознавчої експертизи №3786/3787/13-32 від 18.07.2013р. отриманий в судовому засіданні по цивільній справі №2/1408/146/12р. , в якому було ухвалене скасоване рішення, оскільки суд вищої інстанції в своїй ухвалі не зазначив, що мало місце порушення норм процесуального права при отриманні цього доказу , та даний висновок не був предметом розгляду у суді вищої інстанції, представники відповідача не подали заяву про те, що доданий до справи висновок почеркознавчої експертизи викликає сумнів з приводу його достовірності чи є фальшивим, не просили виключити його з числа доказів, та не подали інші відповідні докази, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа і могли бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки судом доказів.

А тому , з огляду на ч.3 ст. 61 ЦПК України, п. п. 27, 28 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009р. вважає доцільним, що обставини встановлені судовим рішенням у цивільній справі №2/1408/146/2012р , зокрема щодо обставин встановлених зазначеним висновком експерта - не підлягають доказуванню при розгляді даної справи, у якій беруть участь ті самі особи, щодо яких вони були встановленні .

При цьому суд критично оцінює твердження представників відповідача проте, що позивачка під час відібрання зразків її підпису для проведення експертних досліджень свідомо їх змінювала, з огляду на наступне .

Висновком судової почеркознавчої експертизи №3786/3787/13-32 від 18.07.2013р. трьох примірників спірного договору та актів приймання-передачі встановлено, що:

- при порівнянні між собою досліджуваних підписів від імені ОСОБА_1 були встановленні розбіжності вказаних вище загальних та окремих ознак, які в кожному випадку утворюють індивідуальну сукупність, і тому для висновку проте, що ці підписи виконанні однією особою. При порівнянні досліджуваних підписів зі зразками підписів ОСОБА_1, встановлені розбіжності нахил (правостороній), форми лінії основних підписів (хвиляста), напряму лінії основи підписів (догори) та наступних окремих ознак;

- наведенні розбіжності ознак стійкі, а тому достатні для висновку про те, що досліджувальні підписи виконанні не ОСОБА_1. Щодо встановлених збіжних ознак, то вони не суттєві, на категоричний негативний висновок не впливають і пояснюються виконанням досліджувальних підписів з наслідуванням якомусь справжньому підпису ОСОБА_1.

Доказів наявності доручення ОСОБА_1 іншій особі на підписання вказаного договору, на спростування того, що ОСОБА_1 лише в грудні 2011р. дізналася про існування договору оренди землі відповідачі суду не надали.

Посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_1 отримувала орендну плату протягом 2011-2014рр., не оспорювання нею умов спірного договору , свідчать про схвалення нею умов договору та дотримання сторонами істотних умов договору при його вчиненні , а тому умови договору відповідають дійсному волевиявленню позивача, суд вважає помилковими, з наступних підстав:

- вчинення стороною дії (одержання орендної плати за договором) без отримання нею пропозиції укласти такий договір (оферти) не може підтверджувати її згоду на укладення договору, що передбачено ст. ст.. 641, 642 ЦК України;

- порядок отримання поштових відправлень, поштових переказів засобами поштового зв'язку визначається п.п. 89-91 Постанови КМУ "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05.03.2009р. № 270, однак відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів отримання їх позивачем (виплата позивачеві особисто чи уповноваженій нею особі в об'єкті поштового зв'язку, доставлення оператором поштового зв'язку позивачеві на її поштову адресу, або шляхом перерахування на відповідні рахунку в установах банку).

- що також спростовується показаннями самого позивача як свідка про відмову від отримання вказаних переказів та довідкою ЦПЗ №3 МД УДППЗ «Укрпошта».

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», визначено, що відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Згідно зі ст.ст. 210, 640 ЦК України, не є вчиненим також правочин, у разі не здійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

З огляду на вищевикладене , те, що позивач як орендодавець не підписував спірний договір оренди, згоди та повноважень на його укладення і підписання іншій особі не надавав, є всі підстави вважати доведеною відсутність у нього волевиявлення на укладення цього договору, а сам договір, виходячи з положень передбачених ч.1 ст. 215 підлягає визнанню недійсним, у зв'язку з недодержанням в момент вчинення правочину стороною вимоги, встановленої ч.3 ст. 203 ЦК України, із скасуванням його державної реєстрації .

Суд також вважає необґрунтованими посилання представників відповідача щодо необхідності відмови в задоволенні позову з підстав продовження дії строку договору до 2022 року шляхом укладення додаткової угоди до спірного Договору оренди землі яка є невід'ємною частиною зареєстрованого договору оренди землі, постільки з огляду на ч.1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. А відтак, додаткова угода, яка є невід'ємною частиною недійсного договору, не створює юридичних наслідків для сторін вказаного договору.

Крім того , в зв'язку з неповерненням орендарем, орендодавцю земельної ділянки, право власника земельної ділянки (орендодавця) на землю підлягає захисту в загальному порядку, а тому, суд вважає вимогу позивача щодо зобов'язання відповідача повернути належну йому земельну ділянку, такою, що також підлягає задоволенню.

Також з огляду на положення ст. 22 ЦК України та п. 1 Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" № 92/2002 від 02.02.2002р., п. 5 Методики , вимога позивачки про відшкодування плати за фактичне використання земельної ділянки за період 2012-2014 р.р. в розмірі 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки (нормативна грошова оцінка), підлягає повному задоволенню, в розмірі 7991,53 грн.

Вимоги позивача до Держземагентства, підлягають задоволенню у формі зобов'язання останнього скасувати державну реєстрацію спірного договору, оскільки виключно до компетенції останнього входить вирішення вказаного питання.

Його ж вимоги до реєстраційної служби, підлягають задоволенню у формі скасування речового права оренди, оскільки при вчиненні дій щодо внесення до Державного реєстру прав записів про скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно, діяльність державного реєстратора регламентується ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. №1952 - ІУ, відповідно до якої у разі скасування на підставі рішення суду - рішення про державну реєстрацію прав, державним реєстратором до Державного реєстру прав вноситься запис про їх скасування.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 213, 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до приватного підприємства «Виробничо комерційне підприємство «Каро», відділу Держземагентства у Врадіївському районі, Реєстраційної служби Врадіївського РУЮ Миколаївської області про визнання договору оренди землі недійсним, застосування наслідків його недійсності, відшкодування плати за фактичне користування земельною ділянкою, задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним договір оренди землі площею 4,29 га укладений 02.08.2010 р. між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Виробничо-комерційне підприємство «Каро», зареєстрований у Врадіївському відділі Держкомзему 22.11.2011р. за №482230004000591.

Витребувати у Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» та повернути ОСОБА_1, належну їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії та номеру ЯЗ 247767 земельну ділянку площею 4,29 га кадастровий номер 4822380800:03:000:0492 розташованої в межах території Гуляницької сільської ради Врадіївського району Миколаївської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зобов'язати відділ Держземагентства України у Врадіївському районі Миколаївської області скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 02.08.2010р. зареєстрований у відділі Держкомзему у Врадіївському районі 22.11.2011р. за №482230004000591.

Скасувати рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області індексний номер 19602573 від 27.03.2014р. про державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки за суб'єктом - орендарем Приватним підприємством «Виробничо - комерційне підприємство «Каро» на об'єкт речового права - земельну ділянку площею 4,29 га кадастровий номер 4822380800:03:000:0492 розташованої в межах території Гуляницької сільської ради Врадіївського району Миколаївської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну орендодавцю ОСОБА_1.

Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування плати за фактичне використання земельної ділянки в період за 2012-2014 р.р. в розмірі 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, в сумі 7991,53 грн., з них:

· 2663,84 грн. за 2012р.;

· 2663,84 грн. за 2013р.;

· 2663,84 грн. за 2014р.;

Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 974,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Фасій