Постанова

від 03.02.2015 по справі 15/350-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 року Справа № 15/350-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Куровського С.В.

За участю : представника ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві - Колодяжної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2014 та ухвалу Господарського суду м.Києва від 08.09.2014 по справі № 15/350-б за заявою ТОВ "Агробізнес" до ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія "Азот" про банкрутство, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 28.04.2006 порушене провадження по справі №15/350-б про банкрутство ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія "Азот", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду м.Києва від 28.06.2006 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія "Азот".

Постановою Господарського суду м.Києва від 13.08.2007 по справі № 15/350-б визнано ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія "Азот" банкрутом, введено ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника ініціюючого кредитора - ТОВ "Агробізнес".

Ліквідатором боржника Кирик О.В. 15.08.2014 подано до суду клопотання про розподіл між кредиторами ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія "Азот" витрат, пов'язаних із проведенням ліквідаційної процедури по справі та витрат на оплату послуг ліквідатора, всього на суму 8 937,68 грн.

До Господарського суду м.Києва 26.08.2014 подано клопотання ліквідатора боржника Кирик О.В. про залучення до матеріалів справи рішення комітету кредиторів ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія "Азот" від 22.08.2014 про затвердження звіту ліквідатора боржника, ліквідаційного балансу ТОВ "Українська агротехнічна компанія "Азот" та про припинення провадження по справі № 15/350-б.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 08.09.2014 по справі № 15/350-б /суддя Мандичев Д.В./ задоволено клопотання ліквідатора ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія "Азот" арбітражного керуючого Кирик О.В. про відшкодування витрат та оплати послуг; відповідно до рішення комітету кредиторів ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія "Азот" від 22.08.2014, затверджено оплату послуг ліквідатора - арбітражного керуючого Кирик О.В. за період з 13.01.2014 по 07.05.2014 у сумі 8604,58 грн. та витрати на проведення ліквідаційної процедури за період з 13.01.2014 по 05.08.2014 у розмірі 333,10 грн. та вирішено витрати та оплату послуг арбітражного керуючого пропорційно розподілити між кредиторами.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 08.09.2014 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Українська агротехнічна компанія "Азот", провадження по справі № 15/350-б припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2014 по справі № 15/350-б /судді : Пантелієнко В.О., Доманська М.Л., Гарник Л.Л./ ухвалу Господарського суду м.Києва від 08.09.2014 про відшкодування витрат та оплату послуг ліквідатора боржника Кирик О.В. та їх розподіл між кредиторами, пропорційно визнаних грошових вимог залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, з уточненнями, наданими представником в судовому засіданні, просить суд скасувати Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2014 та ухвалу Господарського суду м.Києва від 08.09.2014, посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення по справі, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора боржника в частині стягнення з ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києва витрат та оплату послуг ліквідатора.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, яка підтримала подану касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст.4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження по даній справі про банкрутство ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія "Азот" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

Як вбачається із матеріалів справи, арбітражний керуючий Кирик О.В. з 13.01.2014 виконувала обов'язки ліквідатора ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія "Азот" (а.с.113- 118 т.6).

В поданому 15.08.2014 клопотанні про розподіл витрат та оплату праці в ліквідаційній процедурі арбітражний керуючий Кирик О.В. посилається на те, що за період з 13.01.2014 по 07.05.2014 оплата ліквідатора боржника не здійснювалась і заборгованість по ній становить 8604,58 грн, відповідно до доданого розрахунку, витрати ліквідатора на проведення ліквідаційної процедури, які не відшкодовані Кирик О.В. становлять 333,10 грн. (а.с.49-50 т.7).

Ініціюючим кредитором - ТОВ "Агробізнес" 18.08.2014 подано до суду клопотання про затвердження звіту ліквідатора боржника, ліквідаційного балансу та про покладення відшкодування витрат на проведення ліквідаційної процедури і оплати послуг ліквідатора боржника на кредиторів по справі, пропорційно їх визнаним кредиторським вимогам (а.с.83 т.7).

Як вбачається із матеріалів справи, на засіданні комітету кредиторів ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія "Азот" від 22.08.2014, було схвалено, зокрема, оплату послуг ліквідатора боржника Кирик О.В. за період з 13.01.2014 по 07.05.2014 в сумі 8604,58 грн та витрати ліквідатора боржника в сумі 333, 10 грн за період з 13.01.2014 по 13.08.2014 (а.с.120-122 т.7).

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 08.09.2014 мотивована тим, що вимога арбітражного керуючого Кирик О.В. про затвердження розміру оплати послуг та витрат за період здійснення нею обов'язків ліквідатора ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія "Азот" підтверджується належними доказами та є правомірною, згідно ст.3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а отже підлягає задоволенню, шляхом стягнення вказаних витрат арбітражного керуючого в сумі 8 937,68 грн. з кредиторів по справі, пропорційно їх грошовим вимогам.

Київський апеляційний господарський суд погодився із даним висновком суду першої інстанції та залишив ухвалу господарського суду першої інстанції від 08.09.2014 без змін.

Але з таким висновками суду першої та апеляційної інстанції повністю погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана ухвала суду та апеляційна постанова вимогам закону не відповідає.

Відповідно до п.12 ст.3 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оплата послуг і відшкодування додаткових витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Тобто, надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі.

Згідно п.14 ст.3 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оплата послуг арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено спеціальні джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме : за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Відповідно до ст.3 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Оскільки під час здійснення ліквідаційної процедури будь-якого рухомого чи нерухомого майна, грошових коштів та інших активів ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія "Азот" знайдено не було, то господарський суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про здійснення оплати праці та відшкодування витрат ліквідатора боржника арбітражного керуючого Кирик О.В. саме за рахунок кредиторів, пропорційно їх визнаним вимогам.

Разом з тим, господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу від 08.09.2014, не розподілив та не зазначив, яка саме сума підлягає стягненню з кожного кредитора ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія "Азот " на користь арбітражного керуючого - ліквідатора Кирик О.В.

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, Київський апеляційний господарський суд, всупереч вимог ст. 99-101 ГПК України, на зазначені вище обставини уваги не звернув.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2014 та ухвалу Господарського суду м.Києва від 08.09.2014 про затвердження оплати послуг та витрат ліквідатора боржника Кирик О.В. в сумі 8 937,68 грн. та стягнення даної суми з кредиторів по справі про банкрутство ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія "Азот", не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам та вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.111 5 , 111 7 - 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2014 та ухвалу Господарського суду м.Києва від 08.09.2014 по справі № 15/350-б скасувати.

Справу № 15/350-б направити на новий розгляд до Господарського суду м.Києва.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.