Ухвала

від 27.01.2015 по справі 910/16475/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

27.01.2015Справа № 910/16475/14 Суддя Селівон А.М., розглянувши матеріали заяви

Боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінттім Груп"

про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.14 р. по справі № 910/16475/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластікс - України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінттім Груп"

про стягнення 87971,14 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від боржника: Музичук К.В. - представник, дов. б/н від 20.01.15 р.

Від стягувача: Бесарабчик К.В. - представник, дов. № 20/12-13 від 20.12.13 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пластікс - України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінттім Груп" про стягнення заборгованості за договором поставки № КВ-1366 з відстрочкою платежу від 23.10.2013 р. у розмірі 56 384, 77 грн., а також 6 062, 51 грн. - пені, 8 729, 99 грн. - 36 % річних та курсову різницю у розмірі 16 793, 87 грн. позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань в частині розрахунків за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2013 р. порушено провадження у справі № 910/16475/14.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 р. у справі № 910/16475/14 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластікс - України" задоволено: присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінттім Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластікс - України" 6062,51 грн., 36 % річних від простроченої суми у розмірі 8729,99 грн., 16793,87 грн. та 655,99 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р. рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 р. у справі № 910/16475/14 частково скасовано: позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластікс - України" задоволено частково, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінттім Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластікс - України" 3458,10 грн. пені, 6907,66 грн. 36 % річних від простроченої суми, 16653,90 грн. курсової різниці, 597,95 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластікс - України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінттім Груп" 892,15 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.14 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2014 р. у справі № 910/16475/14 Господарським судом міста Києва 26.12.14 р. видано накази.

Боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінттім Груп" 14.01.15 р. подано заяву про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 р. у справі № 910/16475/14 строком до 31.12.15 р..

Ухвалою суду від 17.01.15 р. зазначена заява прийнята до розгляду та судове засідання призначено на 27.01.15 р..

В судове засідання 27.01.15 р. з'явились представники стягувача та боржника.

До початку судового засідання 17.01.15 р. через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінттім Груп" надійшло клопотання про повернення оригіналу письмового документа б/н від 23.01.15 року, в якому представник відповідача просить суд повернути оригінал фіскального чеку № 4656 від 13.01.15 р. про направлення на адресу ТОВ «Пластікс-Україна» (Позивача) копії заяви про розстрочку виконання рішення.

Клопотання долучено судом до матеріалів справи.

Також до початку судового засідання 27.01.15 р. від боржника надійшло клопотання б/н від 23.01.15 р. про долучення письмових доказів до матеріалів справи, серед яких, зокрема, письмові пояснення (без вихідних реквізитів), в яких боржник повідомляє про неможливість виконання на даний час рішення суду через скрутне фінансове становище товариства, а також значну дебіторську заборгованість у зв'язку зі складною економічною ситуацією в Україні, а також звертає увагу суду на факт добровільного погашення боржником основної заборгованості в розмірі 56384,77 грн.. Клопотання судом задоволено, документи до матеріалів справи долучені.

Крім того представником боржника подано письмове клопотання б/н від 23.01.15 р про зупинення виконання судового рішення, в якому представник відповідача просить суд зупинити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.14 року, частково скасованого постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року, що набрало законної сили з 16.12.2014 року, до розгляду заяви про розстрочення виконання рішення.

Клопотання долучено судом до матеріалів справи.

На виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 27.01.2015 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Пластікс-Україна» через канцелярію суду подано до початку судового засідання 17.01.15 р. пояснення щодо заяви на розстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва по справі №910/16475/14, в якому представник позивача просить суд відмовити боржнику в задоволенні заяви щодо розстрочки виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 року у справі №910/16475/14 повністю, посилаючись на непідтвердженість підстав виникнення кредиторської заборгованості, заборгованості із заробітної плати та інших поточних зобов'язань боржника. Додатково в обґрунтування своїх заперечень стягував зазначає про вплив інфляційних процесів на суму заборгованості, що призведе до певних грошових втрат.

Представник відповідача (заявника) в судовому засіданні 27.01.2014 підтримав заяву про розстрочку виконання рішення суду та просив суд її задовольнити, а також підтримав подані до початку судового засідання клопотання.

В судовому засіданні представник позивача (стягувача) щодо задоволення заяви боржника про розстрочення виконання рішення у даній справі заперечував з підстав, наведених у письмових поясненнях.

Розглянувши подану заяву та дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників стягуюча та боржника, господарським судом встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Виходячи з приписів зазначеної статті господарський суд лише у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання рішення, однак наведені заявником обставини не є винятковими в розумінні ст. 121 ГПК України, оскільки не доводять неможливість своєчасного виконання судового рішення та не можуть бути підставою для відстрочки виконання рішення суду.

Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

У п. 7.1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке: відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Також, у вказаній постанові зазначається, що підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами, зокрема, щодо відстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Окрім того, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, зокрема, можливі втрати стягувача внаслідок впливу інфляційних процесів в державі.

Відповідно до приписів ст.ст.32,33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Частиною 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судом встановлено згідно матеріалів справи, що боржником не надано ні до заяви про розстрочку виконання рішення суду, ні на вимогу ухвали суду доказів, які беззаперечно підтверджують наявність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день розгляду заяви в суді відповідач ТОВ «Прінттім Груп» є підприємством, яке веде активну господарську діяльність, отримує прибуток, володіє обіговими коштами та активами, на які може бути накладене стягнення, що спростовує його фінансову неплатоспроможність.

Суд зазначає, що надані боржником довідки Товариства «Прінттім Груп» № 11 та № 12 від 12.01.15 р. за підписом директора товариства Захарова Р.В. про наявність спаду виробництва на 62% та наявність кредиторської заборгованості, а також фінансовий звіт за 9 місяців 2014 р. не можуть бути прийняті судом як належні докази, що підтверджують наявність достатніх для розстрочення виконання рішення виняткових обставин.

При цьому, посилання боржника на тяжкий фінансовий стан товариства судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Суд зазначає, що згідно приписів ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Отже, виконання рішення суду не повинно ставитись в залежність від неспроможності відповідача (боржника) досягти певних економічних результатів своєї господарської діяльності внаслідок впливу будь - яких зовнішніх або внутрішніх чинників.

Крім того, посилання боржника на скрутне фінансове становище, не може бути винятковою обставиною в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, яка б свідчила про неможливість виконання рішення в силу якихось об'єктивних обставин, які б унеможливили б виконання рішення суду у встановлений судом спосіб по справі № 910/16475/14 та за наявності якої можливе надання розстрочки виконання рішення.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд вважає, що наведені відповідачем підстави для розстрочення виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, не є тими виключними обставинами, які свідчать про наявність беззаперечних підстав для розстрочення виконання судового рішення, оскільки важке фінансове становище відповідача є наслідком його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин. В даному випадку має бути врахований матеріальний інтерес позивача та ступінь вини боржника (відповідача) у виникненні спору, з урахуванням того факту, що важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, фінансова криза, на яку посилається відповідач у заяві про розстрочення виконання судового рішення, носить загальний характер та у повній мірі стосується обох договірних сторін і не може бути віднесена до виключних обставин.

Оскільки боржником до заяви про розстрочку виконання рішення не надано належних доказів на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення у справі № 910/16475/14 або роблять його неможливим, а також, враховуючи, матеріальні інтереси обох сторін та їх фінансовий стан, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення правові підстави для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.14 р. у справі № 910/16475/14 відсутні.

Стосовно заявленого згідно ст. 121-1 Господарського процесуального кодексу України клопотання представника боржника про зупинення виконання судового рішення суд зазначає, що вказаною статтею передбачено право суду касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації. Зважаючи на той факт, що в даному випадку розгляд заяви здійснюється господарським судом першої інстанції, до повноважень якої діючим господарським процесуальним законодавством не віднесене вчинення вказаних дій, клопотання представника боржника задоволенню не підлягає.

Також суд повідомляє, що відповідно до ч.1 ст. 40 Господарського процесуального кодексу України оригінали письмових доказів, що є у справі, за клопотанням підприємства або організацій повертаються їм після вирішення господарського спору та подання засвідчених копій цих доказів. Отже, повернення оригіналу долученого стороною до матеріалів справи документу, а саме фіскального чеку, за клопотанням боржника здійснюється у відповідності до приписів чинного законодавства, зокрема, Господарського процесуального кодексу України та діючої Інструкції з діловодства в господарських судах України.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінттім Груп" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 року у справі № 910/16475/14 відмовити

Суддя А.М. Селівон