Рішення

від 27.01.2015 по справі 908/4512/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 8/153/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2015 Справа № 908/4512/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Будівельний союз" (83014, м. Донецьк, вул. Лівобережна, 60, адреса для листування : 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Приморська, 10, кв. 15)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АСИ-ОЙЛ" (83014, м.Донецьк, вул. Щорса, 108-А)

про стягнення 67899 грн. 68 коп. неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повернення та 288021 грн. 40 коп. збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди)

Суддя І.А. Попова

Представники сторін:

від позивача : Немченко І.А., дов. від 22.05.2014 р.

від відповідача: не з'явився

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області здійснюється господарським судом Запорізької області.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 356896 грн. відшкодування неодержаних доходів.

Розгляд справи, призначений на 10.12.2014 р., відкладався до 27.01.2015 р. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено судовому засіданні 27.01.2015 р.

Позивачем заявлено клопотання про зміну підстав та предмету позову. Після дослідження змісту поданої заяви та співвідношення такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами суд вважає, що заявлене клопотання за своєю суттю є клопотанням про зміну підстав позову. У відповідності до ст.. 22 ГПК України клопотання задоволено судом.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 67899 грн. 68 коп. неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повернення та 288021 грн. 40 коп. збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди).

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у заяві б/н б/д (вх. № 09-06/2725 від 27.01.2015 р.). В обґрунтування вимог вказує, що рішенням господарського суду Донецької області від 24.06.2014 р. у справі № 905/2167/14 про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення повернення об'єкта оренди за договором № 3286/2007 від 04.09.2007 р. встановлено факт того, що ТОВ ВКФ «Будівельний союз» набув права та обов'язки наймодавця майна, що було предметом оренди за договором від 04.09.2007 р. №3286/2007 (будівля закритої автостоянки, літ. А-1, розташована за адресою: м.Донецьк, Будьонівський район, вул. Елеваторна, 1В) з 19.12.2013р. Позивач вказує, судом встановлено, що 04.09.2007 р. орендодавець (РВ ФДМ України по Донецькій області передав, а орендар (відповідач) прийняв за відповідним актом приймання-передачі державне майно - нежитлові приміщення будівлі закритої автостоянки загальною площею 487,7 кв. м., що знаходиться на балансі Донецького державного інституту науково-дослідних, проектних та інженерних послуг у вогнетривкій промисловості та розташовано за адресою: м. Донецьк, вул. Елеваторна, 1-В. Зазначеним судовим рішенням встановлено факт безпідставного збереження майна відповідачем, а саме знаходження у користуванні відповідача майна після закінчення строку договору оренди з попереднім власником майна в особі РВ ФДМ України по Донецькій області, та утримання майна позивачем. Також, судом у зазначеному рішення встановлено, що орендодавець заявою від 29.08.2013 р. № 1106-05-10760 повідомив орендаря про припинення 25.08.2013 р. дії договору оренди від 04.09.2007 р. № 3286/207 і що на новий строк цей договір продовжений не буде. Також, у цій заяві орендодавець вимагав повернути майно з оренди балансоутримувачу. Зазначений лист отриманий відповідачем 02.09.2013 р., що не заперечується сторонами. Цей лист є достатнім та належним доказом відмови орендодавця від подальшої пролонгації договору оренди. Зазначене судове рішення набрало законної сили та не було оскаржено сторонами. Таким чином, виходячи з фактів встановлених рішенням господарського суду Донецької області від 24.06.2014 р. у справі № 905/2167/14, позивач вважає, що він набув права та обов'язки наймодавця майна, що було предметом оренди за договором від 04.09.2007 р. № 3286/2007. Тому, відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України позивач має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повернення. Оскільки судовим рішенням встановлено суму неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, що становить 369,02 грн. за один день, то за 6 місяців з 03.05.2014 р. по 03.11.2014 р. сума неустойки становитиме 67899,68 грн. Крім того, позивач вважає, що відповідач, який не виконує свого обов'язку щодо повернення та зберігає у себе майно без достатньої правової підстави, зобов'язаний відшкодувати у повному обсязі збитки у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі неналежного виконання зобов'язання другою стороною, а саме отримання орендної плати від передачі в користування (оренду) будівлі закритої автостоянки літ. А-1 загальною площею 919,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Донецьк, вул. Елеваторна, 1-В. Розмір щомісячної плати за користування аналогічним нерухомим майном, що сформувався на ринку нерухомості у аналогічному районі м. Донецька за період, починаючи з 30.12.2013 р. згідно звіту суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Оціночна компанія «Конкордія» № 02/07 від 24.06.2014 р. становить 37568 грн. за всю площу нерухомого майна, яка становить 919,2 кв.м. Таким чином, позивач вважає, що відповідач повинен відшкодувати збитки у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди), на який позивач мав право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання відповідачем, у розмірі 37568 грн. за кожний місяць безоплатного користування нерухомим майном. До теперішнього часу будівлі закритої автостоянки літ. А-1 загальною площею 919,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Донецьк, вул. Елеваторна, 1-В позивачу не повернуті, тому за період з 01.01.2014 р. по 20.08.2014 р. сума збитків становить 288021,40 грн. Позивач з посиланням на ст.ст. 16, 22, 317, 321, 611, 624, 785 ЦК України, ст.ст. 20, 224, 225 ГК України просить стягнути з відповідача 67899 грн. 68 коп. неустойки за 6 місяців у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повернення, 288021 грн. 40 коп. збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) за період з01.01.2014 р. по 20.08.2014 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходження ТОВ «АСИ-ОЙЛ» вказано: 83005, м. Донецьк, вул. Щорса, 108-А. Згідно листа УДППЗ «Укрпошта» від 01.12.2014 р. № 04-16-1682 місто Донецьк входить до переліку населених пунктів, до яких не здійснюються поштові відправлення. Шляхом направлення телефонограми суду не вдалося повідомити відповідача про розгляд даної справи, про що складено відповідний акт. Електрона адреса відповідача невідома. Інформацію про час та місце судового засідання розміщено на сторінці господарського суду Запорізької області на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

На вимогу суду позивачем вжито заходів щодо сповіщення відповідача про час та місце даного судового розгляду, про що свідчить додане повідомлення про відправлення відповідної інформації на електрону пошту відповідача.

Таким чином, господарським судом Запорізької області вжито всіх заходів для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1290/14 від 12.09.2014р. (з наступними змінами та доповненнями).

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 27.01.2015 року.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив:

Господарським судом Донецької області розглядалася справа № 905/2167/14 за позовом Прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АСИ-ОЙЛ", м. Донецьк про стягнення 27523,60 грн. та повернення майна за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Будівельний союз", м. Донецьк; 2) Державне підприємство "Донецький інститут науково-дослідних проектних робіт та інженерних послуг у вогнетривкій промисловості", м. Донецьк.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.06.2014 р. по справі № 905/2167/14 встановлено, що 19.12.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Будівельний союз" (третьою особою-1 у справі №905/2167/14), як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбіржторг" (брокерською конторою № 396) від імені ДПІ в Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів в Донецькій області, як продавцем, укладено договір купівлі-продажу № 014-11. Предметом цього договору є купівля-продаж будівлі закритої автостоянки, літ.А-1, загальною площею 919,2 кв.м., інв.№ 3.5, розташованого за адресою: м. Донецьк, Будьоннівський район, вул. Елеваторна, 1В, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Донецький інститут науково-дослідних проектних робіт та інженерних послуг у вогнетривкій промисловості" (третя особа-2 у цій справі). Вартість товару складає 946481,00 грн. з ПДВ. Пунктом 2.5 цього договору передбачено, що передача товару здійснюється у триденний термін після повної оплати покупцем за придбаний товар шляхом оформлення акту приймання-передачі між балансоутримувачем (третьою особою-2 у цій справі) та покупцем (третьою особою-1 у цій справі). Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами і реєстрації Донецькою товарною біржею (п.5.1 договору). Згідно відмітки на цьому договорі, договір купівлі-продажу № 014-11 від 19.12.2013р. зареєстрований Донецькою товарною біржею.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕАР № 282786 право власності на об'єкт нерухомого майна - будівля закритої автостоянки, літ.А-1, загальною площею 919,2 кв.м., розташована за адресою: м. Донецьк, Будьоннівський район, вул. Елеваторна, 1В зареєстровано 30.12.2013р. за Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Будівельний союз", код ЄДРПОУ 38940224 (третя особа-1 у справі № 905/2167/14).

Згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивач по даній справі, заявляючи вимоги з посиланням на ч. 2 ст. 785 ЦК України про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення повернення, вказує, що набув права наймодавця за договором оренди № 3286/2007, що встановлено рішенням господарського суду Донецької області по справі № 905/2167/14.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.06.2014 р. по справі № 905/2167/14 встановлено, що «Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, як орендодавцем, та відповідачем (ТОВ «АСИ-ОЙЛ»), як орендарем, укладено договір оренди № 3286/2007 від 04.09.2007р. нерухомого майна, що належить до державної власності. Предметом цього договору є строкове, платне користування нежитловими приміщеннями будівлі закритої автостоянки загальною площею 487,7 кв.м, що знаходиться на балансі Донецького державного інституту науково-дослідних, проектних робіт та інженерних послуг у вогнетривкій промисловості та розташовано за адресою: м. Донецьк, вул. Елеваторна, 1-в, вартість якого визначена згідно з незалежною оцінкою станом на 31.05.2007р. - 367569,00 грн. 04 вересня 2007р. орендодавець (Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області) передав, а орендар (відповідач) прийняв за відповідним актом приймання-передачі державне майно - нежитлові приміщення будівлі закритої автостоянки загальною площею 487,7 кв.м, що знаходиться на балансі Донецького державного інституту науково-дослідних, проектних робіт та інженерних послуг у вогнетривкій промисловості та розташовано за адресою: м. Донецьк, вул. Елеваторна, 1-В. Матеріали справи свідчать, що орендодавець заявою від 29.08.2013р. № 11-06-05-10760 повідомив орендаря про припинення 25.08.2013р. дії договору оренди від 04.09.2007р. № 3286/2007 і що на новий строк цей договір продовжений не буде. Також, у цій заяві орендодавець вимагав повернути майно з оренди балансоутримувачу. Зазначений лист був отриманий відповідачем 02.09.2013р., про що свідчить відповідне поштове повідомлення та не заперечується сторонами. Враховуючи, що орендодавець (позивач) відмовився від продовження договору, про що направляв відповідачу відповідну заяву, тому суд вважає, що договір оренди від 04.09.2007р. № 3286/2007 припинив свою дію з 25.08.2013р.».

Вказаним рішенням господарського суду Донецької області від 24.06.2014 р. по справі № 905/2167/14 позовні вимоги прокурора задоволено частково та стягнуто на користь Державного бюджету неустойку у розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення повернення об'єкта оренди за договором № 3286/20077 від 04.09.2007 р. у сумі 17712 грн. 88 коп., в іншій частині позову відмовлено.

Згідно з частиною 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Суд не знаходить обґрунтованими доводи позивача щодо набуття у відносинах з товариством «АСИ-ОЙЛ» прав орендодавця об'єкта - автостоянки. По-перше: на момент набуття товариством «Будівельний союз» права власності на об'єкт договір оренди цього майна з товариством «АСИ-ОЙЛ» припинився з 25.08.2013 р. згідно листа РВ ФДМ України по Донецькій області від 29.08.2013 р. Позивач набув право власності на будівлі закритої автостоянки за договором від 19.12.2013 р.

По-друге, об'єкти закритої автостоянки придбані позивачем на біржових торгах з реалізації заставного майна (податкова застава) державного підприємства «ДонНДГРУ». Оскільки зміна власника майна відбулась у примусовому порядку незалежно від волі попереднього власника, будь-яких прав та зобов'язань, крім тих, що витікають із права власності, покупець майна не набував.

По-третє, хибними є доводи позивача щодо встановлених фактів рішенням господарського суду Донецької області по справі № 905/2176/14, зокрема, щодо набуття товариством «Будівельний союз» прав та обов'язків наймодавця. Згадане не є встановленим фактом в розумінні ст. 35 ГПК України, а є оціночним судженням колегії суддів щодо співвідношення приписів ст. 770 ЦК України із спірним питанням, що розглядалось судом.

Таким чином, оскільки неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, є майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин за порушення орендарем обов'язку щодо своєчасного повернення орендованого майна, за відсутності між сторонами правовідносин за договором оренди, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з ТОВ «АСИ-ОЙЛ» неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за вказаний позивачем час прострочення повернення. З огляду на встановлене, суд вважає безпідставними вимоги в частині стягнення 67899 грн. 68 коп. неустойки за 6 місяців у розмірі подвійної плати за користування річчю за період з 03.05.2014 р. по 03.11.2014 р., внаслідок чого в задоволенні позову в цій частині відмовляється.

Також предметом спору у даній справі є стягнення на користь товариства «ВКФ «Будівельний союз» збитків у вигляді неодержаного доходу у розмірі 288021 грн. 40 коп. за користування товариством «АСИ-ОЙЛ» без достатньої правової підстави будівлею закритої автостоянки літ. А-1 загальною площею 919,2 кв.м, за адресою м.Донецьк вул. Елеватона, 1-В, заявлених з посиланням на ст. 224 ГК України.

Суд зазначає, що розглядаючи позовні вимоги про стягнення збитків необхідно встановити правові підстави для стягнення з відповідача неодержаного доходу.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України зазначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Неодержаний прибуток - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

Згідно з приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Підставою для відповідальності у вигляді збитків, завданих порушенням договору, є наявність цивільного правопорушення, яке складається з наступних елементів: наявність збитків (їх розмір), протиправна поведінка заподіювача (порушення умов договору); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина.

Як зазначалось, позивач є власником об'єкту нерухомого майна - будівлі закритої автостоянки, літ.А-1, загальною площею 919,2 кв.м., розташованої за адресою: м. Донецьк, Будьоннівський район, вул. Елеваторна, 1В, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕАР № 282786 та не має з відповідачем зобов'язальних відносин.

Таким чином, суд не вбачає підстав вважати товариство «АСИ-ОЙЛ» таким, що порушило зобов'язання у правовідносинах з позивачем, оскільки сторони не пов'язані орендними правовідносинами.

Внаслідок відсутності складу цивільного правопорушення в задоволенні позову про стягнення збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) в розмірі 288021 грн. 40 коп. відмовляється.

Також, суд зазначає, що товариством «Будівельний союз», як власником майна, не застосовувались заходи захисту права власності, зокрема речово-правові, передбачені главою 29 ЦК України.

Питання щодо безпідставного користування відповідачем належним позивачу нерухомим майном можуть бути предметом іншого позовного провадження, проте, жодним чином не доводять завдання збитків позивачу у заявленому розмірі та з заявлених підстав.

Таким чином, позивачем, який зазначає, що він позбавлений права володіння належним йому нерухомим майном та несе збитки, невірно обрано спосіб захисту права власності на таке майно.

Внаслідок викладеного, суд відмовляє у задоволенні позову про стягнення 67899 грн. 68 коп. неустойки за 6 місяців у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, 288021 грн. 40 коп. збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди).

Судові витрати по справі відносяться на позивача.

На підставі викладеного, ст.. 785 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Повне рішення складено 09 лютого 2015 року.

Суддя І.А. Попова