Постанова

від 28.01.2015 по справі 485/2128/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 р.м.ОдесаСправа № 485/2128/13-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Кішковська(Юхименко) Зоя Анатоліївна Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 07 жовтня 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області про визнання протиправною відмову в призначені пенсії за віком, зобов'язання призначити пенсію за віком з дня звернення, -

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернувшись до Снігурівського районного суду Миколаївської області просила суд визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області у призначенні пенсії за віком та зобов'язати призначити пенсію за віком з часу звернення - з 16 липня 2013 року.

Постановою від 07 жовтня 2013 року Снігурівський районний суд Миколаївської області відмовив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити її адміністративний позов в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права внаслідок неповного з'ясування обставин які мають значення для справи, оскільки вона, як працівник Кооперативу «ВЕГА» - начальник відділу кадрів, отримувала заробітну плату з якою були проведені всі відрахування обов'язкових платежів та податків.

Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області письмових заперечень на апеляційну скаргу не надали.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, досягла належного віку для призначення пенсії за віком - 55 років 6 місяців, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншою умовою для призначення пенсії є наявність страхового стажу не менше 15 років.

Суд першої інстанції погодився з висновками пенсійного органу, що страховий стаж позивача становить 11 років 2 місяці та 15 днів, оскільки період роботи позивача в кооперативі «Вега» з 15 жовтня 1992 року по 28 листопада 1999 року до страхового стажу не зарахований, внаслідок того, що за відомостями УПФУ у цей період в цьому кооперативі позивачу заробітну плату не нараховували, внески до пенсійного фонду не сплачувались, оскільки цей кооператив не надавав звітів за формою 4-ПФ Додатку №4 до Інструкції про порядок сплати страхових внесків підприємствами, організаціями і громадянами до Пенсійного Фонду України. За період підприємницької діяльності з 14 серпня 2002 року по 02 січня 2013 року, внески до пенсійного фонду страхові внески сплачені лише за липень та серпень 2005 року по 15 днів за кожний місяць.

Суд першої інстанції відхилив доводи позивача, оскільки ОСОБА_1 не оскаржувала бездіяльність страховика в порядку передбаченому ст. 105 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а відповідач зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що предметом спору є відмова управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, оформлена протоколом № 13 від 25 липня 2013 року (а.с. 5-6) та зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком з часу звернення - з 16 липня 2013 року.

Причиною за якою пенсійний орган відмовив у призначенні пенсії є недостатність у позивача страхового стажу, який за підрахунком пенсійного органу становить 11 років 2 місяці 15 днів, за наявності необхідного страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до витягу з протоколу № 13 від 25 липня 2013 року пенсійний орган не зарахував до страхового стажу, стаж роботи позивача у Виробничому кооперативі «Виробничий кооператив «ВЕГА» (ідентифікаційний код юридичної особи: 23626305, місцезнаходження юридичної особи: 57300, Миколаївська область, Снігурівський район, місто Снігурівка, вулиця Суворова, 33, квартира 23) за період з 30 квітня 1991 року по 28 листопада 1999 року.

При цьому факт роботи ОСОБА_1 в період з 30 квітня 1991 року по 28 листопада 1999 року на посаді начальника відділу кадрів у Виробничому кооперативі «Виробничий кооператив «ВЕГА» підтверджений записами в трудовій книжці (а.с. 7 - зворот).

Відповідно до витягу з протоколу № 13 від 25 липня 2013 року, не приймаючи до страхового стажу стаж роботи позивача у Виробничому кооперативі «Виробничий кооператив «ВЕГА» пенсійний орган послався на те, що за період роботи в кооперативі заробітна плата не нараховувалась, внески не сплачувались до пенсійного фонду.

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Матеріали справи містять не засвідчені належним чином ксерокопії довідок відповідача, відповідно до однієї з яких Виробничий кооператив «Виробничий кооператив «ВЕГА» звітність за формою 4-ПФ за 1998 та 1999 роки не надавало, внески не сплачувало (а.с. 35, 50), а відповідно до іншої (а.с. 36, 51) не сплачувало збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, утримувало і перераховувало до Пенсійного фонду 1-2% обов'язкового збору з громадян згідно законодавства за період з 15.10.1992 р. по 31.12.1997 року, та у цей період заробітна плата не нараховувалась

Для усунення розбіжностей у наданих пенсійним органом довідках, з метою отримання належних та допустимих доказів, на підтвердження або спростування доводів пенсійного органу щодо несплати страхових внесків та не сплати заробітної плати, Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.10.2014 р. зобов'язав управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області надати належним чином оформлені документи (довідки, витяги, тощо) щодо сплати Виробничим кооперативом «Виробничий кооператив «ВЕГА» (ідентифікаційний код юридичної особи: 23626305, місцезнаходження юридичної особи: 57300, Миколаївська область, Снігурівський район, місто Снігурівка, вулиця Суворова, 33, квартира 23) внесків до Пенсійного фонду за період з 30 квітня 1991 року по 28 листопада 1999 року.

На виконання вимог ухвали апеляційного суду управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області надало довідку № 5866/02 від 20.11.2014 р. (а.с. 82) відповідно до якої Виробничий кооператив «Виробничий кооператив «ВЕГА» за 1992-1999 роки не надавав звітність за формою 4-ПФ Додатку 4 до Інструкції про порядок сплати страхових внесків підприємствами, організаціями і громадянами. Також відповідно до зазначеної довідки пенсійний орган, пославшись на ненадання звітів, дійшов висновку про неможливість підтвердження факту сплати страхових внесків.

Також апеляційний суд зазначає, що звітність за формою 4-ПФ Додатку 4 передбачена Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхових внесків підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів, затвердженою постановою Правління Пенсійного Фонду України № 5-5 від 10.06.1994 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 09.09.1994 р. за № 217/427.

Зазначена інструкції була чинна в період з 19.09.1994 р. по 04.10.1996 р., а інструкції, яка затверджена постановою Правління Пенсійного Фонду України № 11-1 від 06.09.1996 р., зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.09.1996 р. за № 550/1575, не містить такої форми звітності, як форма 4-ПФ Додатку 4.

Таким чином, апеляційний суд встановив, що висновок управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області щодо не нарахування позивачу заробітної плати та щодо не сплати страхових внесків до пенсійного фонду в період з 30 квітня 1991 року по 28 листопада 1999 року, ґрунтується на припущеннях та не підтверджений належними та допустимими доказами, оскільки поняття «неподання звітності» та «не сплати страхових внесків» не є тотожними, а посилання на ненадання певного звіту стосується всього періоду з 30 квітня 1991 року по 28 листопада 1999 року, в той час як надання звіту за формою 4-ПФ Додатку 4 до Інструкції було передбачено в тільки період з 19.09.1994 р. по 04.10.1996 р.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ та ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. № 400/97-ВР, чинних в період з 30 квітня 1991 року по 28 листопада 1999 року, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування були:

1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади;

3) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, адвокати, приватні нотаріуси;

4) фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо.

Таким чином, в період з 30 квітня 1991 року по 28 листопада 1999 року, ОСОБА_1, працюючи на посаді начальника відділу кадрів у Виробничому кооперативі «Виробничий кооператив «ВЕГА», не є особою на яку законодавством покладений обов'язок з нарахування та сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

При цьому апеляційний суд зазначає, що неналежне виконання роботодавцем своїх обов'язків, зокрема з питань нарахування податків та обов'язкових платежів, не є підставою для позбавлення особи права на пенсійне забезпечення, яке гарантоване ст. ст. 3, 8, 19, 22, 46 Конституції України.

Оскільки пенсійний орган відмовляючи у призначені позивачу пенсії дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для призначення пенсій, ні в суді пенсії, ні в суді апеляційної інстанції не надав належних та допустимих доказів відсутності у позивача необхідного страхового стажу для призначення пенсії, апеляційний суд дійшов висновку про порушення прав позивача та наявність підстав для скасування рішення управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської, оформленого протоколом № 13 від 25 липня 2013 року (а.с. 5-6) про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Порушені права позивача мають бути відновлені шляхом зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області призначити з дня звернення ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», врахувавши до страхового стажу, який надає право на призначення цієї пенсії, стаж роботи ОСОБА_1 на посаді начальника відділу кадрів у Виробничому кооперативі «Виробничий кооператив «ВЕГА» в період з 30 квітня 1991 року по 28 листопада 1999 року.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення до справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідно до п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскарженої постанови та ухвалення нового судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 94 КАС України позивачу мають бути відшкодовані судові витрати понесені при зверненні до суду та поданні апеляційної скарги у загальному розмірі 132,70 грн. (а.с. 1, 64).

Керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 22, 46 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, 94, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 204, ст. ст. 207, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 07 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, оформлене протоколом № 13 від 25 липня 2013 року засідання Комісії з питань призначення та виплати пенсій та допомоги при управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області призначити з дня звернення - з 16 липня 2013 року, ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) пенсію за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», врахувавши до страхового стажу, який надає право на призначення пенсії, стаж роботи ОСОБА_1 на посаді начальника відділу кадрів у Виробничому кооперативі «Виробничий кооператив «ВЕГА» в період з 30 квітня 1991 року по 28 листопада 1999 року.

Стягнути з Державного бюджету України користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 132,70 грн. (сто тридцять дві гривні 70 коп.)

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П.Шеметенко