Ухвала

від 05.02.2015 по справі 819/262/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 року м. Львів Справа № 876/5172/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Обласного закладу освіти «Заліщицький обласний багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року по справі № 819/262/13-а за позовом Державної фінансової інспекції в Тернопільській області до Обласного закладу освіти «Заліщицький обласний багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр» про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Державна фінансова інспекція в Тернопільській області (далі - ДФІ в Тернопільській області) 05 лютого 2013 року звернулась до суду з позовом до Обласного закладу освіти «Заліщицький обласний багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр», в якому просила стягнути з відповідача кошти в сумі 122470.67 грн. в дохід Тернопільського обласного бюджету у зв'язку з невиконанням в добровільному порядку в повному обсязі пункту 6 вимоги про усунення порушень вимог чинного законодавства від 23 січня 2012 року № 19-03-13-14/377.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року вказаний позов задоволено.

Обласний заклад освіти «Заліщицький обласний багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр» оскаржив зазначену постанову суду в апеляційному порядку, посилаючись на те, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що позивач звернувся до суду після спливу строку звернення до суду та без викладу обставин, які б свідчили про поважність причин його пропуску, а відповідно суд повинен був залишити даний позов без розгляду.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому на підставі пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі акта ревізії від 13 січня 2012 року № 03-22/3, складеного за результатами планової ревізії фінансово-господарської діяльності Обласного закладу освіти «Заліщицький обласний багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр» за період з 01 травня 2008 року по 01 грудня 2011 року, ДФІ в Тернопільській області листом від 23 січня 2012 року № 19-03-13-14/377 надіслано відповідачу вимогу щодо усунення виявлених ревізією фінансових порушень, у якій зазначено про необхідність її виконання та надання відповідної інформації з завіреними копіями первинних, розпорядчих та інших документів у термін до 17 лютого 2012 року.

Відповідно до пункту 6 вказаної вимоги у зв'язку з проведенням відповідачем видатків по оплаті за комунальні послуги (природний газ), спожиті та оплачені відповідачем за період з 01 січня 2011 року по 01 травня 2011 року за рахунок коштів загального фонду кошторису на суму 128970.67 грн. вимагалось перерахувати до обласного бюджету за рахунок коштів спеціального фонду кошторису суму 128970.67 грн. як незаконні видатки, проведені за рахунок коштів загального фонду за вказаний період.

На виконання зазначеного пункту вимоги ДФІ в Тернопільській області відповідачем було перераховано до обласного бюджету кошти в сумі 6500.00 грн. протягом березня-грудня 2012 року платіжними дорученнями від 03 березня 2012 року № 267, від 09 квітня 2012 року № 461, від 08 травня 2012 року № 587, від 25 вересня 2012 року № 1073, від 10 жовтня 2012 року № 1182, від 14 листопада 2012 року № 1402, від 06 грудня 2012 року № 1547.

Вказуючи на невиконання в повному обсязі зазначеного вище пункту вимоги від 23 січня 2012 року № 19-03-13-14/377 у добровільному порядку, ДФІ в Тернопільській області звернулась до суду з позовом про стягнення несплаченої суми коштів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем добровільно усунуто виявлені ревізією порушення лише в частині сплати до обласного бюджету 6500.00 грн. незаконних видатків, проведених за рахунок коштів загального фонду, а відтак, невиконаний в повному обсязі пункт 6 законної вимоги позивача від 23 січня 2012 року № 19-03-13-14/377 відповідач зобов'язаний виконати.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до положень Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» та Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011, органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

На реалізацію наведених вище положень, постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 затверджено Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами.

Відповідно до пункту 46 зазначеного Порядку якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Аналіз зазначених вище правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган вправі направити підконтрольному суб'єкту письмову вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства, а останній зобов'язаний повідомити про їх усунення у строки, визначені у такій вимозі. У разі невиконання зазначеного обов'язку таким суб'єктом протягом визначено терміну у органу державного фінансового контролю, на підставі пункту 10 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», виникає право на звернення до суду з позовом в інтересах держави.

Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи викладене, перебіг шестимісячного строку на звернення ДФІ в Тернопільській області до суду з позовом до Обласного закладу освіти «Заліщицький обласний багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр» про стягнення коштів розпочався з наступного дня, після закінчення строку, визначеного вимогою для усунення виявлених під час проведеної ревізії порушень, протягом якого відповідачем не виконано в повному обсязі пред'явлену вимогу, тобто з 18 лютого 2012 року.

Згідно з частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

В даному випадку позивач звернувся до суду лише 05 лютого 2013 року, тобто після спливу строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, та без викладу обставин, які б свідчили про поважність причин його пропуску, а відтак, суд першої інстанції повинен був залишити вказаний позов без розгляду, а не розглядати його по суті заявлених вимог.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувану постанову необхідно скасувати, а зазначений вище адміністративний позов залишити без розгляду.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 203, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Обласного закладу освіти «Заліщицький обласний багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр» задовольнити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року по справі № 819/262/13-а - скасувати, а позовну заяву Державної фінансової інспекції в Тернопільській області до Обласного закладу освіти «Заліщицький обласний багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр» про стягнення коштів - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: А.І. Рибачук

Судді В.М. Багрій

Д.М. Старунський