Постанова

від 02.02.2015 по справі 821/4744/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/4744/14 11 год. 30 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача Ярошенко Ю.Б., представника відповідача- Пєріна А.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Алта" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне підприємство "Алта" (позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 28.03.14 № 0001162200, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 30296 грн. та за штрафними санкціями на 1,0 грн. та № 0001172200, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем на 1700 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що визначення зобов'язань із податку на прибуток за 2011р та ПДВ за травень 2011р. за результатами перевірки та за спірним податковими повідомленнями - рішеннями проведено у зв'язку з визнанням безтоварними правочинів, укладених позивачем з ТОВ "Агросенд". До такого висновку ДПІ прийшла на підставі актів перевірок контрагента у ланцюгу постачання товару, якими угоди контрагентів визнані такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Представник позивача стверджує, що господарські відносини з ТОВ "Агросенд" підтверджені належним чином складеним договором, бухгалтерськими документами та податковими накладними, придбаний товар використано для здійснення оподатковуваних господарських операцій з подальшого продажу цих товарів, тому у податкового органу відсутні підстави для зменшення податкового кредиту та витрат по вказаним господарським операціям з поставки товару, за таких обставин позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення прийняті за результатами перевірки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, позов просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти позову, суду пояснив, що ДПІ правомірно визначені зобов'язання за результатами господарської операції позивача із ТОВ "Агросенд". ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва проведено перевірку постачальника позивача ТОВ "Агросенд" із його постачальником ПП "Ферзь-Транс" за травень 2011р, відповідно до якого не підтверджено придбання товару ТОВ "Агросенд" від вказаного постачальника. На думку податкового органу, якщо не було факту придбання товару, відповідно не могло бути і його подальшої реалізації позивачу. Отже, угоди позивача із ТОВ "Агросенд" у 2011 році є безтоварними, товар не придбавався та не перевозився, відповідно відсутні підстави для формування податкового кредиту та витрат. Саме тому відповідач вважає, висновки акту перевірки обґрунтованими.

В судовому засіданні представник відповідача в задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 28.03.14 № 0001162200, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 30296 грн. та за штрафними санкціями на 1,0 грн. та № 0001172200, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем на 1700,00 грн. були складені на підставі акту перевірки № 81/21-03-22-06/32928821 від 11.03.2014 "Про результати позапланової виїзної перевірки ПП "Алта" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2011р. та з податку на додану вартість за травень 2011р. по взаємовідносинах з ТОВ "Агросенд", подальшого використання, реалізації придбаних у контрагента - постачальника товарно - матеріальних цінностей відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності" (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено, порушення:

- порушення п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.5, п.198.6 ст. 198, п.201.1, ст.201 ПК України), внаслідок чого ПП " Алта" занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 36058,18 грн. за травень 2011р.

- п.134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1 п. 138.2 ст. 138. п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України ПП " Алта" занижено податок на прибуток за ІІ-й квартал 2011р. на загальну суму 41466,91 грн.

Перевіркою було виявлено укладання договору між ПП "Алта" та ТОВ "Агросенд" № 2/2 від 01.04.11 про поставку товарів, на виконання якого в травні 2011 року позивач придбав у ТОВ "Агросенд" товари (болти, гайки, проволока, електроди, та інше) на загальну суму 216349 грн. 08 коп.( в т.ч. ПДВ 36058, 18 грн.) Витрати на придбання товарів включені до валових витрат в сумі 180290 грн., сума ПДВ 36058, 18 грн. до податкового кредиту травня 2011 року

Висновки контролюючого органу про нікчемність та безтоварність угод укладених між позивачем та ТОВ "Агросенд" грунтується на підставі актів перевірок, безпосередньо ТОВ "Агросенд" та його постачальників, зокрема, ПП "Ферзь-Транс", а саме на підставі акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 27.03.2012 №383/22-225/36813024 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Агросенд" щодо підтвердження господарських відносин з платником податків контрагентом-постачальником ПП "Ферзь-Транс" за період травень 2011р." , акту ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 10.11.2011р. №1366/3-23-20-36285433 Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Ферзь-Транс" щодо підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.04.11 по 31.07.11", яким встановлено відсутність підприємства за місцем реєстрації, відсутність первинних документів щодо підтвердження фінансово-господарської діяльності в управлінні податкового контролю юридичних осіб, наявність ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ПП "Ферзь-Транс".

З акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 27.03.2012 відповідачем взята інформація, що ТОВ "Агросенд" за податковою адресою: м.Миколаєв. проспект Героїв Сталінграду,45, кв.12, не знаходиться, у підприємства відсутні трудові ресурси, немає матеріально-технічної бази для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу товару. В серпні 2011 року порушено справу про банкрутство ТОВ "Агросенд" , 25.08.11 рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.08.11 дане товариство визнано банкрутом , відкрита ліквідаційна процедура , призначено ліквідатором ТОв "Агросенд". Ліквідатор повідомив податкову службу про те. що бухгалтерська документація, статутні документи та печатки боржника ліквідатору не передавались. Отже, зустрічну звірки податкова служба не мала можливості провести.

Податкова звітність ТОВ "Агросенд" свідчила про те, що оснвоним псотачальником в тарвні 2011 року ТОВ "Агросенд" було ПП "Ферзь-Транс", м. Київ. З посиланням на акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 10.11.2011 №1366/3-23-20-36285433 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Ферзь-Транс" щодо підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.04.11 по 31.07.11", відповідач зазначає, що ПП "Ферзь-Транс" відсутнє за юридичною адресою, місцезнаходження не встановлено, відсутні первинні документи про підтвердження фінансово-господарської діяльності. Тому відповідач вважає безпідставним віднесення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість та відповідних сум до витрат за господарськими операціями позивача з ТОВ "Агросенд", що призвело до прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових - повідомлень рішень, суд виходить з встановлених під час розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженість з положеннями податкового законодавства.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. Підпунктом 138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України).

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України).

Відповідно до ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3).

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами Податкового кодексу України до валових витрат та податкового кредиту платника податків можуть бути віднесені витрати платника податку у зв'язку з веденням господарської діяльності та сплаченого (нарахованого) при цьому ПДВ, які підтверджені бухгалтерськими документами та податковими накладними.

Суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

На підтвердження реальності виконання умов договору поставки позивачем надані видаткові та податкові накладні. Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями. На підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ТОВ "Агросенд" позивачем надані рахунки-фактури, які надавались протягом травня 2011р ПП "Алта" із зазначенням переліку товарів, їх кількістю і ціною, по якій вони поставлені, виписки з установи банку про рух коштів.

Згідно письмових пояснень директора підприємства ОСОБА_2 транспортування товару від постачальника до покупця здійснювалось власним транспортом ОСОБА_2 Товар придбавався у представника ТОВ "Агросенд" на авторинку в м. Миколаїві. Позивачем укладено з ВАТ "Каховський агроспецпостач" договір оренди споруди загальною площею 282,7 кв.м., який розташований у м. Каховка, вул. Мелітопольська, 19, куди безпосередньо доставлявся придбаний товар та в подальшому реалізований іншим покупцям.

Суд зазначає, що позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі товару та подальшого його використання у власній господарській діяльності.

Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції та подальшої її реалізації, суд вважає висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом безпідставним.

Надані податковою інспекцією докази не містять в повному обсязі безумовних доказів безтоварності операцій, здійснених позивачем з постачальником. Відомості акту від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 27.03.2012 №383/22-225/36813024 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Агросенд" щодо підтвердження господарських відносин з платником податків контрагентом-постачальником ПП "Ферзь-Транс" за період травень 2011р." лише констатує відсутність платника за юридичною адресою, оскільки на момент складання даного акту цей платник податків був вже припинений, що само по собі не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції. В акті відсутні відомості про опитування керівника та засновника ТОВ "Агросенд" ОСОБА_3 щодо господарської діяльності товариства, в податковій звітності даний постачальник вдіобразив господарські операції з позивачем, отже задекларував податкові зобов'язання. Дане товариство було зареєстровано юридичною особою, платником ПДВ, мало право видавати податкові накладні. ДПІ не надала суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ТОВ "Агросенд" було фіктивним підприємством, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Акту перевірки ПП "Ферзь-Транс" від 10.11.11 суду не надано, тому посилання відповідача на відомості цього акту суд вважає необгрунтованими та до уваги не приймає.

Суд не погоджується із податковим органом, що відсутність у позивача ТТН є беззаперечним доказом відсутності поставок товару. Суд встановлює факт поставки товару позивачу його контрагентом не лише на підставі ТТН, а й використовуючи інші докази: первинні бухгалтерські документи - видаткові, податкові накладні, дані складського обліку, відображення господарських операцій у податковому обліку, інші. Крім того, на думку суду, ТТН є обов'язковим документом лише у випадку віднесення підприємством транспортних витрат до складу валових витрат. При перевезенні товару власним транспортом складання ТТН не є обов'язковим. Отже, відсутність ТТН не може бути підставою для невключення до складу податкового кредиту та податкових зобов'язань сум ПДВ відповідно до господарських операцій ПП "Алта" та ТОВ "Агросенд". Правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язковості ведення і зберігання ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом для підтвердження обставин щодо правомірності включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та податкових зобов'язань по придбаним позивачем товарам від ТОВ "Агросенд".

За таких обставин суд вважає правомірним формування ПП "Алта" податкового кредиту та витрат по відносинам з ТОВ "Агросенд" у травні 2011р. Висновки податкового органу, викладені в акті від 11.03.2014 щодо завищення позивачем витрат та податкового кредиту були спростовані наданими позивачем доказами.

Стаття 8 КАС України передбачає принцип верховенства права при здійсненні адміністративного судочинства. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Неприпустимість притягнення до відповідальності одного платника податків, у випадку за неправомірні дії іншого платника податків підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності". Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом. Аналогічні положення містяться й в Конституції України.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення від 28.03.14 № 0001162200, № 0001172200 прийняті відповідачем безпідставно, а тому підлягає скасуванню.

Судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Задовольнити позов приватного підприємства "Алта".

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 28.03.14 № 0001162200, № 0001172200.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь приватного підприємства "Алта" (код ЄДРПОУ 32928821) витрати по сплаті судового збору в сумі 182 грн. (сто вісімдесят дві гривні) 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 лютого 2015 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.3