Ухвала

від 23.04.2015 по справі 821/4744/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2015 р.м. ОдесаСправа № 821/4744/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача - Косцової І.П.

суддів - Стас Л.В.

- Турецької І.О.

за участю: секретаря - Разінкіної Л.В.

представника апелянта - не з'явився

представника позивача - Ярошенко Ю.Б. (довіреність від 26.11.2014 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Алта» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Алта» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 28.03.2014 року № 0001162200, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 30 296 грн. та за штрафними санкціями на 1,0 грн. та № 0001172200, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем на 1 700 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки податкового органу про безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «Агросенд» не грунтуються на законі та суперечать фактичним обставинам справи, ці операції підтверджені належним чином складеним договором, бухгалтерськими документами та податковими накладними, придбаний товар використано для здійснення оподатковуваних господарських операцій з подальшого його продажу, тому відповідачем протиправно зменшено податковий кредит та витрати по цим операціям та податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2015 року вказані вимоги задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що підставою для прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень, які є предметом оскарження, став акт Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 11.03.2014 року № 81/21-03-22-06/32928821 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Алта» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з податку на прибуток за 2011 рік та з податку на додану вартість за травень 2011 року по взаємовідносинах з платником податків контрагентом-постачальником ТОВ «Агросенд», подальшого використання, реалізації придбаних у контрагента - постачальника товарно - матеріальних цінностей (робіт, послуг) відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності».

Зазначеною перевіркою встановлено порушення:

- п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.5, п.198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження суму податку на додану вартість за травень 2011 року на загальну суму 36 058,18 грн.;

- п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2011 року на загальну суму 41 466,91 грн.

Суть порушень, на думку податкового органу, полягала у тому, що перевіркою неможливо підтвердити факт поставок товару ПП «Алта» від постачальника ТОВ «Агросенд», з урахуванням місцезнаходження майна, відсутністю необхідних трудових ресурсів, транспорту та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення господарської діяльності. У зв'язку з чим, за висновком ДПІ, правочин, укладений між позивачем та ТОВ «Агросенд», здійснений без мети реального настання правових наслідків та є безтоварним.

Такого висновку відповідач дійшов з урахуванням висновку акту перевірки вказаного контрагента по операціям з ПП «ФЕРЗЬ-ТРАНС», яким встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, не підтвердження цими підприємствами операцій зі своїми контрагентами. Зазначені обставини, на думку податкового органу, свідчать про те, що укладені між позивачем та його контрагентом угоди не мали реального характеру, тобто без фактичного здійснення господарських операцій.

За відсутності факту придбання товару відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість та бути віднесеними до складу валових витрат підприємства.

Позивач скористався своїм правом на оскарження акту перевірки в адміністративному порядку, проте скаргу позивача було залишено без задоволення, висновки акту перевірки - без змін, а на підставі виявлених порушень прийнято податкові повідомлення - рішення від 28.03.2014 року №0001162200 про нарахування грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 30 296 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1 грн., №0001172200 про нарахування грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 1 700 грн.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит та валові витрати позивача за цими операціями підтверджуються первинними документами, з яких вбачається фактичне здійснення господарських операцій з придбання товару та подальшого його використання у власній господарській діяльності, висновки акту перевірки про безтоварність операцій не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, тому позбавлення позивача права на формування податкового кредиту та валових витрат за цими операціями є неправомірним та податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Колегія судів вважає висновки суду першої інстанції правильними з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), виконанням робіт та наданням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

Згідно із положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/робіт/послуг, не підтверджені, зокрема, податковими накладними, не відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу податкову накладну, яка відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару, що підтверджується первинними документами, та використання в господарській діяльності цього товару.

Крім того, згідно із положеннями ст.ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку таких витрат. До складу витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що 01.04.2011 року між позивачем та ТОВ «Агросенд» укладено договір поставки №2/2, за яким ТОВ «Агросенд» зобов'язується поставити ПП «Алта» метизи, хоз. товари, костюми, а ПП «Алта» зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов договору, отримання та використання у власній господарській діяльності товару позивач надав видаткові, податкові накладні та рахунки-фактури.

Оплата товару проводилась у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Транспортування товару здійснювалось власним транспортом позивача на склад підприємства.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що за цими документами можливо встановити виконання умов договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Агросенд», фактичне здійснення господарських операцій щодо купівлі товару, його оплату та подальше використання у власній господарській діяльності.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги висновки акту перевірки контрагента позивача, вірно надано оцінку діючому податковому законодавству, яке не ставить в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагента, не зобов'язує платника податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства.

Можливі порушення контрагентом платника податків податкової дисципліни не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціям з таким контрагентом, оскільки питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальником товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.

З огляду на викладене, судом першої інстанції вірно надано оцінку доказової бази податкового органу, яка ґрунтується лише на акті про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача з ПП «Ферзь-Транс», з яким позивач взагалі не вів господарську діяльність, як на належний доказ в підтвердження доводів податкового органу про безтоварність та відсутність виконання господарських операцій, адже цим актом фіксується лише факт наявності перешкод для здійснення податкового контролю податковим органом щодо платників, а реальність господарських операцій таких платників не є предметом такої перевірки.

Разом з цим, ТОВ «Агросенд» на момент операцій з позивачем є діючим підприємством, відомості у встановленому законом порядку про припинення його діяльності та відсутність за місцезнаходженням не внесено, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом помилково не проведено аналіз реальності господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

З огляду на викладене, судом першої інстанції із дослідженням первинних документів надано належну оцінку необґрунтованим доводам податкового органу про безтоварність господарських операцій з ТОВ «Агросенд» та вірно зроблено висновок про безпідставність нарахування позивачу грошових зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток згідно оспорюваних рішень.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Алта» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Л.В.Стас

І.О.Турецька