Ухвала

від 10.02.2015 по справі 826/15852/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15852/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

10 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника відповідачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С. Мірошниченко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імператив-Консалтінг» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Імператив-Консалтінг» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року, а податкову декларацію визнати такою, що подана позивачем в день її фактичного отримання відповідачем, тобто 18.09.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2014 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо відмови у прийнятті ТОВ «Імператив-Консалтінг» (код ЄДРПОУ 39039873) податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року.

Постановлено вважати податкову декларацію за серпень 2014 року такою, що подана ТОВ «Імператив-Консалтінг» (код ЄДРПОУ 39039873) в день її фактичного отримання ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, тобто 18.09.2014.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який з'явився в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Імператив-Консалтінг» зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією та перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

18.09.2014 ТОВ «Імператив-Консалтінг» подало до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з ПДВ за серпень 2014 року, що підтверджується відміткою про отримання на примірнику податкової декларації позивача.

30.09.2014 на адресу позивача надійшов лист від відповідача № 23401/10/26-59-18-04-17 від 19.09.2014, в якому зазначено, що податкова декларація ТОВ «Імператив-Консалтінг» за серпень 2014 року не вважається податковою декларацією, оскільки складена з порушенням норм п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме: недостовірний обов'язковий реквізит - місцезнаходження платника податків. У зв'язку із наведеним, відповідач запропонував позивачу подати нову податкову звітність, оформлену відповідно до вимог чинного законодавства.

18.08.2014 позивач у відповідності до вимог Податкового кодексу України подав відповідачу податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 року, що підтверджується відміткою про отримання на примірнику податкової декларації позивача.

Також відповідач, обґрунтовуючи відмову у прийнятті декларацій з ПДВ посилається на п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України, згідно якого податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Вважаючи відмову відповідача у прийнятті податкової декларації за серпень 2014 року протиправною, позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача не було законних підстав для невизнання податкової декларації позивача податковою звітністю та для відмови у її прийнятті.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

У відповідності до положень пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, одним з обов'язків платника податку є подання до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларацій, звітності та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Податкова декларація з податку на додану вартість, відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України, подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Вимоги щодо складання податкової декларації та її подання до податкового органу, визначені в Главі 2 Розділу ІІ названого Кодексу.

Так, статтею 48 ПК України закріплено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору (п. 48.1).

Відповідно до пункту 48.3 статті 48 вказаного Кодексу, податкова декларація повинна містити наступні обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За пунктом 48.7 статті 48 Кодексу, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Згідно з п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Із матеріалів справи вбачається, що як на підставу для відмови у невизнанні податкової декларації позивача з податку на додану вартість за серпень 2014 року податковою звітністю, відповідач посилається на недостовірність зазначених позивачем відомостей про місцезнаходження.

Згідно пункту 45.2 статті 45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до частини першої ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У вказаній податковій декларації позивачем зазначено, що його податкова адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72, офіс 320-Б.

За даними виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 883273 (а.с.11), місцезнаходженням юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Імператив-Консалтінг» є наступна адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72, офіс 320-Б.

Таким чином, адреса, зазначена позивачем в податковій декларації, відповідає інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому відповідачем неправомірно відмовлено в реєстрації податкової декларації позивача з ПДВ за серпень 2014 року з наведених у листі від 19.09.2014 № 23401/10/26-59-18-04-17 підстав.

Посилання відповідача на наявність отриманої від підрозділів податкового органу інформації про відсутність позивача за місцезнаходженням судом колегія суддів оцінює критично, оскільки така інформація не є достатнім аргументом для відмови в прийнятті податкової звітності платника допоки відповідні зміни не будуть внесені до ЄДРПОУ.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 13.02.2015

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.