Ухвала

від 13.02.2015 по справі 6/133-05

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"10" лютого 2015 р. Справа № 6/133-05

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Гетьмана Р.А., судді Лакізи В.В.

при секретарі Катренко І.С.

за участю сторін:

від апелянта - Бойко О.В. - за довіреністю від 09.02.2015р.; Дудка К.В,. - за довіреністю від 09.02.2015р.

ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Наумова О.В. - посвідчення від 03.04.2013р. №506;

від інших кредиторів - не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Сумській області, м. Суми

на ухвалу господарського суду Сумської області від 27.11.2014р.

у справі № 6/133-05

за заявою Державної податкової інспекції в м. Суми

до Держаного комунального підприємства по експлуатації та ремонту житла «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 4», м. Суми

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 27.11.2014р. у справі №6/133-05 (суддя Соп'яненко О.Ю.) прийнято до розгляду клопотання ліквідатора Наумової О.В. від 26.02.2014р. № 01-16/18 про затвердження ліквідаційних витрат за період з 27.01.2013р. по 01.07.2013р.; задоволено клопотання ліквідатора Наумової О.В. про залишення без розгляду клопотання від 26.02.2014р. № 01-16/18; залишено без розгляду клопотання ліквідатора Наумової О.В. від 26.02.2014р. № 01-16/18 про затвердження ліквідаційних витрат за період з 27.01.2013р. по 01.07.2013р.; задоволено клопотання ліквідатора Наумової О.В. від 17.11.2014р. № 02-01/166 про затвердження ліквідаційних витрат за період з листопада 2012 року по травень 2013 року в сумі 304951, 50 грн.; затверджено ліквідаційні витрати, понесені ліквідатором Наумовою О.В. у даній справі за період з листопада 2012 року по травень 2013 року в сумі 304951,50 грн.; затверджено ліквідаційні витрати на суму 38236,54 грн., які частково увійшли до ліквідаційних витрат за період з листопада 2012 року по травень 2013 року в сумі 304951,50 грн.; затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; ліквідовано Державне комунальне підприємство по експлуатації та ремонту житла «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 4», м. Суми, як юридичну особу; визнано погашеними вимоги кредиторів, не задоволені за недостатністю майна банкрута; зобов'язано державного реєстратора провести державну реєстрацію припинення юридичної особи - банкрута, внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про припинення юридичної особи - банкрута та направити органам державної статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута; провадження у справі припинено.

Ухвала місцевого господарського суду з посиланням на статті 32,40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мотивована тим, що ліквідатором виконані всі роботи по ліквідації банкрута, продано виявлене майно, надані суду документи, що свідчать про ліквідацію банкрута, у тому числі, ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю. В частині затвердження витрат ліквідатора при здійсненні ліквідаційної процедури банкрута ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що дані витрати були затвердженні рішенням комітету кредиторів боржника від 17.11.2014р. підтверджені матеріалами справи є обґрунтованими (т.13,а.с.8-13).

Головне управління юстиції у Сумській області з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 27.11.2014р. у справі №6/133-05 та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те що, оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: судом не надано оцінки представленим арбітражним керуючим документам на підтвердження витрат, а лише констатовано факт їх наявності. Крім того, судом не досліджено правомірності укладення ліквідатором договорів позики транспортних засобів та забезпечення їх технічного обслуговування.

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги скаржник зазначає, що у відповідності до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 23.06.2011р. N 1707/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.2011р. за N 759/19497, він є учасником провадження у справі про банкрутство та здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих. Крім того, зазначає, що ним було проведено перевірку діяльності арбітражного керуючого Наумової О.В. під час виконання нею повноважень ліквідатора ДКП «ВЖРЕУ-4», за результатами якої складено довідку по результати перевірки від 30.10.2014р. №57, акт позапланової невиїзної перевірки від 10.11.2014р. №58, на підставі якого винесено припис про недопущення повторних порушень від 10.11.2014р. №27 та розпорядження про усунення порушень від 10.11.2014р. №15. В ході перевірки встановлено, що окремі витрати, які були затверджені у процедурі банкрутства, не належать до ліквідаційних витрат, передбачених п.п.»г» п.1 ч.1 ст.31 Закону про банкрутство.

У відзиві на апеляційну скаргу від 04.02.2014р. арбітражний керуючий Наумова О.В. зазначає, що Головне управління юстиції у Сумській області не наділено правом звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою, оскільки не отримало відповідного доручення від Міністерства юстиції України відповідно до п.п.4.27,4.29 Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 23.06.2011р. N 1707/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.2011р. за N 759/19497, та п.1.3 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна. Керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України 27.06.2013р. N 1284/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2013р. за N 1113/23645.

В судовому засіданні апеляційної інстанції скаржник підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу місцевого господарського суду, справу передати на розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідації.

Ліквідатор боржника заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив припинити апеляційне провадження з підстав відсутності у апелянта права на апеляційне оскарження.

Кредитори у справі належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчить відтиск штампу на останньому аркуші ухвали суду апеляційної інстанції про прийняття апеляційної скарги до провадження від 26.01.2015р., проте не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою, та приймаючи до уваги 15-денний термін, встановлений ч.2 ст.102 ГПК України для розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, та відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників кредиторів за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 29.12.2005р. у справі №6/133-05 порушено провадження у справі про банкрутство Державного комунального підприємства по експлуатації та ремонту житла «ВЖРЕУ-4» (т.1,а.с.1).

Ухвалою місцевого господарського суду від 30.03.2006р. затверджено реєстр вимог кредиторів ДКПЕРЖ «ВЖРЕУ-4», до якого включені наступні кредитори: ДПІ в м. Суми, Сумська міська рада Управління праці та соціальної захисту населення, КП «Міськводоканал» Сумської міської ради, Управління Пенсійного фонду в Зарічному районі, ВАТ «Сумиобленерго», Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», Сумський міський Центр зайнятості, Розрахунковий відділ профілактичної Дезінфекції Сумської СЄС, ТОВ «Аконіт», Відділ виконавчої дирекції фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (т.1,а.с.163-164).

20.04.2006р. на засіданні зборів кредиторів ДКПЕРЖ «ВЖРЕУ-4», оформленому протоколом, прийнято рішення обрати комітет кредиторів у кількості трьох осіб, а саме: ДПІ у м. Суми, ВАТ «Сумигаз», КП «Міськводоканал» (т.1,а.с.168).

Постановою господарського суду Сумської області від 01.06.2006р. у даній справі визнано банкрутом ДКПЕРЖ «ВЖРЕУ-4» та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено Мальованого О.П. (т.1,а.с.187).

Ухвалою суду першої інстанції від 27.12.2010р. у даній справі припинено повноваження ліквідатора Мальованого О.П. у справі №6/133-05; призначено ліквідатором банкрута ДКПЕРЖ «ВЖРЕУ-4» арбітражного керуючого Наумову О.В.; зобов'язано ліквідатора банкрута Наумову О.В. подати до суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс (т.2, а.с.115,116).

Ухвалою місцевого господарського суду від 02.02.2012р. затверджено оплату послуг арбітражного керуючого - ліквідатора Державного комунального підприємства по експлуатації та ремонту житла «ВЖРЕУ-4» арбітражного керуючого Наумової О.В. за кожен місяць здійснення ним повноважень ліквідатора в розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» (т.3,а.с.81,82).

Ухвалою місцевого господарського суду від 02.02.0212р. визнано вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми по капіталізації коштів в сумі 18700 грн. 20 коп. на одну особу (гр.Боронос Г.Г.) до боржника Державного комунального підприємства по експлуатації та ремонту житла «ВЖРЕУ-4» м. Суми (т.3, а.с.91,92).

27.11.2014р. місцевим господарським судом прийнято оскаржувану ухвалу з підстав, зазначених вище (т.13,а.с.8-13).

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Частиною 1 статті 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки , мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч. 5 ст. 106 ГПК України).

За таких обставин, в силу особливостей процедури банкрутства (ст. 4-1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент порушення провадження у справі про банкрутство, далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Учасниками провадження у справі про банкрутство згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника , а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю. При цьому, колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону про банкрутство (в редакції Закону від 14.05.1992р. N 2343-XII) державний орган з питань банкрутства: сприяє створенню організаційних, економічних, інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;

пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених цим Законом; організовує систему підготовки арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); здійснює ліцензування діяльності фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність як арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори); забезпечує реалізацію процедури банкрутства щодо відсутнього боржника; здійснює ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, встановлює та затверджує форму подання арбітражним керуючим інформації, необхідної для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; організовує проведення експертизи фінансового становища державних підприємств і підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, при підготовці справи про банкрутство до розгляду або під час її розгляду господарським судом у разі призначення судом експертизи та надання відповідного доручення; готує на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновки про наявність ознак приховуваного, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства щодо державних підприємств чи підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків; готує та подає на затвердження Кабінету Міністрів України у встановленому порядку типові документи щодо здійснення процедур банкрутства; здійснює інші передбачені законодавством повноваження.

Повноваження органу з питань банкрутства на момент розгляду апеляційної скарги визначені статтею 3 Закону про банкрутство в редакції Закону від 02.10.2012р. зі змінами та доповненнями.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. N 395/2011 Міністерство юстиції України є державним органом з питань банкрутства.

Мін'юст України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, формує і веде Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, встановлює форму подання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) інформації, необхідної для його ведення; установлює порядок проведення аналізу фінансово-господарського стану суб'єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства і організовує проведення такого аналізу в разі порушення проваджень у справах про банкрутство державних підприємств і підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків; установлює типові форми плану санації і мирової угоди, перелік майна, яке включається до ліквідаційної маси у справах про банкрутство; готує на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновки про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; готує та затверджує типові документи щодо проведення процедур банкрутства, методичні рекомендації (п.4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. N 395/2011).

Згідно з 1 Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 23.06.2011р. N 1707/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.2011р. за N 759/19497, головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Головне територіальне управління юстиції) підпорядковуються Міністерству юстиції України та є його територіальними органами.

У пунктах 4.25-4.30 Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 23.06.2011р. N 1707/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.2011р. за N 759/19497, головне територіальне управління юстиції відповідно до покладених на нього завдань: сприяє створенню організаційних, економічних та інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, у тому числі процедур банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків; готує на запит суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновки про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства ; забезпечує за дорученням Міністерства юстиції України супроводження провадження у справі про банкрутство державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків ; організовує проведення аналізу фінансово-господарського стану суб'єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства при порушенні проваджень у справах про банкрутство державних підприємств і підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків; здійснює за дорученням Міністерства юстиції України контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) ; забезпечує формування Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, та видає довідки з цього Єдиного реєстру за запитами фізичних і юридичних осіб.

Наведеними нормативно-правовими акта визначено коло повноважень Державного органу з питань банкрутства, якими не передбачено можливості його вступу у справу про банкрутство на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що Міністерство юстиції України доручило Головному управління юстиції у Сумській області здійснювати супроводження у справі про банкрутство Держаного комунального підприємства по експлуатації та ремонту житла «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 4».

У пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 N01-06/606/2013 «Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)» зазначено, що державний орган з питань банкрутства не вправі втручатися в процедуру банкрутства . Його функції спрямовані на створення необхідних умов для діяльності арбітражних керуючих та інших учасників справи про банкрутство, а також ведення контролю за такою процедурою, особливо - процедурою банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків.

Головним управлінням юстиції у Сумській області не надано доказів уповноваження його Міністерством юстиції України як державним органом з питань банкрутства здійснювати супроводження провадження у справі про банкрутство Державного комунального підприємства по експлуатації та ремонту житла «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 4», м. Суми.

Таким чином, орган з питань банкрутства є учасником провадження у справі про банкрутство, однак з визначеним колом повноважень, без наділення його права втручання у процедури банкрутства, а отже і оскарження судових рішень, які не зачіпають його прав та охоронюваних законом інтересів.

Доказів того, що оскаржувана ухала господарського суду порушує права та охоронювані законом інтереси скаржника до апеляційної скарги не додано.

Крім того суд апеляційної інстанції зазначає, що сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут) (ст.1 Закону про банкрутство).

Кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до банкрута, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме: кредитора, лише після заявлення та визнання цих вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

Матеріали справи не містять доказів звернення Головного управління юстиції у Сумській області з кредиторськими вимогами до Державного комунального підприємства по експлуатації та ремонту житла «ВЖРЕУ-4».Також суд апеляційної інстанції зазначає, що в судовому засіданні апеляційної інстанції представник скаржника зазначив, що Головне управління юстиції у Сумській області не зверталось до місцевого господарського суду з заявами про вступ у справу про банкрутство Державного комунального підприємства по експлуатації та ремонту житла «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 4».

Виходячи з наведених вище обставин справи та норм законодавства, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що Головне управління юстиції у Сумській області, м. Суми не наділено правом втручання у процедуру банкрутства, а оскаржувана ухвала не стосується його прав та охоронюваних законом інтересів, а отже він не має права апеляційного оскарження прийнятої у справі ухвали про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу відповідно до положень статті 91 ГПК України.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів покладений на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. N7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» якщо апеляційну скаргу подано: особою, яка не має права її подавати, або на процесуальний документ, який не ухвалювався та відсутній у справі то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 ГПК, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 91, 98 і 106 ГПК.

У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційне провадження за скаргою Головного управління юстиції у Сумській області, м. Суми, не може бути здійснене, тому підлягає припиненню.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 86, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління юстиції у Сумській області, м. Суми, на ухвалу господарського суду Сумської області від 27.11.2014р. у справі №6/133-05.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Лакіза В.В.