Рішення

від 12.02.2015 по справі 569/12665/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Шимківа С.С., Василевича В.С., секретар судового засідання: Пиляй І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства-Фірми "Еліт-Пошук" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 4 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства-Фірми "Еліт-Пошук", Товариства з обмеженою відповідальністю "Туроператор Ільтур" про захист прав споживача, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди за невиконання договору про надання туристичних послуг,

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, його представника та представників ППФ «Еліт-Пошук», перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 4 грудня 2014 року стягнуто солідарно з ПП-Ф "Еліт-Пошук" та ТзОВ "Туроператор Ільтур" завдані збитки в розмірі 6 922 грн. 41 коп., пеню в розмірі 7 439 грн. 43 коп. та моральну шкоду в розмірі 1500 грн.

В поданій апеляційній скарзі ПП-Ф "Еліт-Пошук" вказує, що рішення суду в частині солідарного стягнення з нього збитків, пені та моральної шкоди є незаконним, безпідставним та необгрунтованим в зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права.

Зазначає, що ПП-Ф "Еліт-Пошук" виконало покладені на нього обов'язки відповідно до ст. 5, 20 ЗУ "Про туризм", п. 2.2.6 договору про реалізацію туристичних послуг від 5 березня 2011 року та п. 2.2.2 договору на туристичне обслуговування, а тому воно своїми діями чи бездіяльністю не призвело до неотримання позивачем туристичних послуг від ТзОВ "Туроператор Ільтур", що підтвердив і сам позивач.

Суд прийшов до невірного висновку про те, що ПП-Ф "Еліт-Пошук" не повідомило позивача про скасування його подорожі, оскільки про те, що подорож з невідомих причин не відбулася представникам ПП-Ф "Еліт-Пошук" стало відомо лише 23 червня 2014 року телефоном, а згодом особисто від позивача.

Стверджує, що ПП-Ф "Еліт-Пошук" не здійснює туроператорську діяльність, не організовує та не забезпечує створення туристичного продукту, а виключно здійснює посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів, тому не є солідарним боржником з ТзОВ " Туроператор Ільтур".

Доводить, що оскільки вартість віз, а саме 70 євро, позивачем, були оплачені Консульству Болгарії, а не туроператору чи турагенту, то вимогу щодо стягнення вартості віз слід було заявляти саме до Консульства Болгарії.

Крім того, ЗУ "Про туризм" не передбачає відповідальності за заподіяння моральної (немайнової) шкоди, отже правових підстав, щодо задоволення вимог про стягнення моральної шкоди не має.

Вважає безпідставною вимогу щодо стягнення пені у розмірі 7439 грн. 43 коп.

З наведених підстав, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги

ОСОБА_1, а саме стягнути з ТзОВ "Туроператор Ільтур" 5767 грн. збитків за ненадані туристичні послуги, в решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Згідно із частинами першою, другою ст.20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт). До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов'язання.

Частиною першою статті 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Агентські відносини регулюються главою 31 Господарського кодексу України, відповідно до частин першої, другої статті 297 якого за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

Згідно із ч. 30 ст. 20 Закону України "Про туризм" права й обов'язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором між ними, а також цим Законом.

5 березня 2011року між ТзОВ «Туроператор Ільтур» та ППФ "Еліт-Пошук" укладено договір про реалізацію туристичних послуг, відповідно до п. 1.1. якого туроператор надає, а турагент приймає на себе зобов'язання за винагороду здійснювати реалізацію туристичних послуг, а також додаткових послуг, що надаються туроператором фізичним та юридичним особам, відповідно до положень цього договору. Ним визначені права та обов'язки кожного із сторін, їх відповідальність у разі неналежного виконання умов договору.

18 лютого 2014 року між ППФ "Еліт-Пошук" (турагент), що діє від імені та за дорученням туроператора ТзОВ «Туроператор Ільтур»(туроператор) на підставі договору про реалізацію туристичних послуг від 5.03.2011р. та ОСОБА_1.(турист) укладено договір на туристичне обслуговування №211802 (а. с. 6-9).

Відповідно до п. 1.1, 1.2 договору на туристичне обслуговування згідно із заявкою туриста на туристичне обслуговування і даним договором, турагент зобов'язався за встановлену в договорі плату забезпечити надання туристу й особам, що слідують з ним, комплексу туристичних послуг (дата туру: з 23 червня 2014 року по 6 липня 2014 року, країна - Болгарія, м.Сонячний Берег, транспортний засіб-автобус, готель: Вreza 3*, розміщення і харчування - standart, DBL, BB), а турист зобов'язався на умовах даного договору прийняти і оплатити їх.

На виконання умов договору позивачем було сплачено вартість туристичних послуг в розмірі 5767грн. та 70 євро консульського збору за відкриття віз, що не оспорюється сторонами.

Згідно квитанції №23 від 21.02.2014 року ППФ "Еліт-Пошук" були перераховані ТзОВ "Туроператор Ільтур" грошові кошти в сумі 4970 грн.

Подорож позивача до Болгарії, що обумовлена договором не відбулась, в зв'язку з тим, що не був оплачений готель.

ОСОБА_1 24.06.2014 року звернувся до ППФ "Еліт-Пошук" із заявою, в якій просив знайти альтернативний варіант подорожі або компенсувати витрачені грошові кошти.

На вказану заяву ППФ "Еліт-Пошук" було надано письмову відповідь №19 від 9.07.2014 року, в якій позивачу рекомендовано звертатись з вимогою про повернення коштів за невиконання умов договору до ТзОВ "Туроператор Ільтур".

Позивач також подав письмову заяву про повернення витрачених ним коштів до ТзОВ "Туроператор Ільтур", проте кошти йому повернуті не були.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що діями відповідачів, які полягають у невиконанні умов договору про надання туристичних послуг, позивачу було завдано матеріальні збитки та моральну шкоду, які підлягають стягненню на його користь з відповідачів солідарно. На підставі ст.10 Закону України «Про захист прав споживача» підлягає стягненню з них і пеня.

Між тим, такий висновок суду суперечить нормам матеріального права та не відповідає матеріалам справи.

Відповідно до пункту 1.3 глави 1 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації України від 16 березня 2004 року № 19 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 2 квітня 2004 року, бронювання - процес замовлення замовником готелю основних і/або додаткових послуг у певному обсязі, з метою використання послуг в обумовлені терміни конкретним споживачем або групою споживачів; підтвердження заброньованих послуг - згода готелю щодо виконання замовленого обумовленого переліку основних і додаткових послуг згідно з заявкою.

Відповідно до п.2.1.1 договору на туристичне обслуговування від 18.02.2014року обов'язок забронювати замовлені туристом туристичні послуги покладено на туроператора, в даному випадку ТзОВ "Туроператор Ільтур".

Пунктами 2.1.3, 2.1.4 Договору про реалізацію туристичних послуг передбачено обов'язок туроператора приймати, обробляти і підтверджувати заявки турагента на туристичні послуги. У разі неможливості підтвердження заявки на бронювання, інформувати про це турагента і надати по можливості альтернативний варіант туристичного продукту (туристичних послуг). Крім того, туроператор зобов'язаний своєчасно інформувати турагента про всі зміни, умови продажу та вартості туристичних послуг.

Заявка ППФ "Еліт-Пошук" на туристичні послуги, замовлені позивачем підтверджена туроператором ТзОВ "Туроператор Ільтур".(а.с.27-28)

Пунктом 2.1.6 цього Договору визначено, що у випадку неможливості виконання обов'язків по наданню туристичного обслуговування, туроператор зобов'язаний негайно, як тільки йому стане про це відомо, повідомити турагента, для узгодження останнім із туристом рішень про зміну умов відповідного договору (в тому числі, але не обмежуючись, зміни тривалості маршруту туру, класу обслуговування, зміни вартості замовлених туристичних послуг тощо) чи розірвання такого договору із туристом з наступним поверненням грошових коштів, якщо такі вже були передані туристу в якості оплати вартості туристичного обслуговування.

Згідно з п. 2.2.1 Договору, турагент здійснює реалізацію туристичних послуг відповідно до вимог цього Договору та українського законодавства, доводить до відома туриста достовірну та повну інформацію про пропоновані послуги.

Положення п. 5.1.1. Договору визначають, що туроператор несе відповідальність за надання повного і якісного обслуговування туристів, згідно раніше обумовлених туристичних послуг та категорії обслуговування на рівні стандартів, встановлених у країні перебування. У випадку ненадання повного/часткового обслуговування по замовленому туру, туроператор повертає повну вартість ненаданих послуг.

За наведеного обов'язок бронювання туристичних послуг згідно з прийнятими до виконання замовленнями, згідно умов договору про реалізацію туристичних послуг покладено на ТзОВ "Туроператор Ільтур".

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про туризм" порушеннями законодавства в галузі туризму є порушення умов договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 32 Закону України "Про туризм" за неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб'єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Також ч. 1 ст. 33 Закону України "Про туризм" встановлено, що суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином, майнову відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, тобто порушив умови договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику завдано збитків. Ні договором про реалізацію туристичних послуг, ні Законами України «Про туризм» та «Про захист прав споживача», Цивільним кодексом України солідарна відповідальність туроператора та турагента за неналежне виконання ними умов договору на туристичне обслуговування не передбачена.

Відповідно до п.2 договору про реалізацію туристичних послуг будь-яка інформація, що направляється сторонами один одному в відповідності до цього договору, повинна бути зроблена у письмовій формі і направлена стороні по факсу або електронній пошті.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ППФ "Еліт-Пошук" у визначений договором спосіб повідомлялося туроператором про скасування замовленої позивачем подорожі і, в порушення умов договору, турагент не повідомив про це туриста, а тому відшкодовувати ОСОБА_1 збитки на підставі ст.623 ЦК України та п.3.5 договору на туристичне обслуговування має ТзОВ "Туроператор Ільтур".

Позивачем сплачено вартість туристичних послуг в розмірі 5767грн. та консульський збір за відкриття віз на двох осіб в розмірі 70 євро, що по курсу НБУ на становило 1155,41грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що вимогу щодо стягнення вартості віз позивачу слід було заявляти до Консульства Болгарії є безпідставними, оскільки візи оформлялися позивачем виключно для здійснення подорожі, яку мав організувати туроператор та яка не відбулася саме з його вини.

ТзОВ "Туроператор Ільтур" не були виконані зобов`язання про повернення коштів, а тому він повинен сплатити позивачу пеню в розмірі 3% загальної вартості замовлення, що передбачено ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживача», відповідно до якої, у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення та становить за період з 23 червня по 5 серпня 2014року в сумі 7439,43грн.(5767х3%х43дня)

Укладений між сторонами Договір на туристичне обслуговування №211802 від 18.02.2014року не передбачає відшкодування моральної шкоди, а обставини, які можуть бути підставою для відшкодування моральної шкоди за Законом України «Про захист прав споживачів» позивачем доведені не були.

Так, за п.5 ч.1 ст.4 цього Закону споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відповідно до ст.711 ЦК України шкода, завдана майну покупця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю у зв'язку з придбанням товару, що має / недолік, відшкодовується відповідно до положень глави 82 цього Кодексу.

Підстави відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), передбачені § 3 гл. 82 ЦК України.

За наведеного, у спорах про захист прав споживачів чинне цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди у тих випадках, якщо шкода завдана майну споживача або завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

В ході розгляду справи позивачем не надано доказів про те, що неправомірними діями відповідача була завдана шкода його майну та здоров`ю, а тому позов в частині стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає.

Суд безпідставно застосував ч.1 ст.1167 ЦК України та на її підставі стягнув моральну шкоду, оскільки її положення регулюють деліктні (не договірні) правовідносини, а між сторонами існували договірні відносини, тому ця норма матеріального права не може бути застосована при вирішенні даного спору.

На підставі вимог ст.ст.88,89 ЦПК України з ТзОВ "Туроператор Ільтур" підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору на користь позивача та ПП-Фірми "Еліт-Пошук" в розмірі по 243,6 грн. кожному.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового - про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 317, 325 ЦПК України, ст.610,611,901 ЦК України, ст. ст. 20, 30,32, 33 Закону України "Про туризм", ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів", колегія суддів,

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства-Фірми "Еліт-Пошук" задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 4 грудня 2014 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Туроператор Ільтур" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Туроператор Ільтур" (код ЄДРПОУ 35530918) на користь ОСОБА_1 завдані збитки в розмірі 6 922 (шість тисяч дев'ятсот двадцять дві) грн. 41 коп., пеню в розмірі 7 439 (сім тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн. 43 коп. та понесені судові витрати в розмірі 243(двісті сорок три)грн.60коп., всього 14 605грн.44коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Туроператор Ільтур" (код ЄДРПОУ 35530918) на користь Приватного підприємства-Фірми "Еліт-Пошук" понесені судові витрати в розмірі 243(двісті сорок три)грн.60коп.

В задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовити.

ОСОБА_1 в задоволенні позову до Приватного підприємства-Фірми "Еліт-Пошук" про захист прав споживача, стягнення збитків, пені та відшкодування моральної шкоди за невиконання договору про надання туристичних послуг відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді: Бондаренко Н.В.

Василевич В.С

Шимків С.С.