Рішення від 28.01.2015 по справі 760/17527/14-ц

Справа № 2-5453/14

Провадження № 760/17527/14-ц

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( заочне)

28 січня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Лозинської М.І.,

при секретарі - Цісельська А. В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з позовом в якому просять визнати за кожним з них право власності на 69 квадратних метрів земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:167:0001, що є 1/12 частиною земельної ділянки площею 828 квадратних метрів, на АДРЕСА_5 у Солом'янському районі міста Києва, в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову послались на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є батьком ОСОБА_1 та чоловіком ОСОБА_2.

Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, до складу якої увійшла 1/3 частина квартири АДРЕСА_1, а також ? частини від 828 кв.м. земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:167:0001 АДРЕСА_5 у Солом'янському районі міста Києва.

Посилаються на те, що вони є спадкоємцями перщої черги за законом після смерті ОСОБА_5. Крім того, спадкоємцем померлого є також ОСОБА_4-донька померлого.

Позивачі вказують на те, що оскільки вони постійно проживали разом із спадкодавцем у спільній квартирі за адресою: АДРЕСА_2, вони є такими, що прийняли спадщину.

Посилаються на те, що відповідно до заяви іншого спадкоємця першої черги -доньки спадкодавця ОСОБА_4 у Чотирнадцятий Київській державній нотаріальній конторі було заведено спадкову справу

Відповідно до зазначеного листа-відповіді, встановлено, що рішення Київської міської ради від 22.09.2011 року №158/6374 громадянину ОСОБА_5 передана у спільну часткову власність з іншими фізичними особами для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:72:167:0001, площею ? від 828 кв. м. на АДРЕСА_5 у Солом'янському районі м. Києва.

Позов мотивований тим, що 19 червня 2014 року Чотирнадцятою Київською державною нотаріальною конторою було відмовлено у видачі свідоцтва про право спадщину за законом на земельну ділянку у зв»язку із відсутністю правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на неї.

У зв`язку з тим, що порушено право на успадкування майна позивачі змушені звернутись до суду з позовом до відповідача, оскільки відповідно до відповіді Головного управління юстиції у м.Києві , Державний акт на право власності на земельну ділянку на громадянина ОСОБА_5 від 20.03.2012 року був отриманий ОСОБА_3 за нотаріально посвідченою довіреністю .

Оскільки , відповідач не зважаючи на надіслану 30.01.2013 року претензію відповідачу щодо необхідності надання правовстановлюючих документів, не надав державного акту, позивачі вимушені звернутись до суду із вказаним позовом.

В судовому засіданні представник позивачів позов підтримав та просив його задоволення. В подальшому, подав через канцелярію суду заяву у якій просив проводити судовий розгляд у його відсутності,підтримавши позовні вимоги та не заперечуючи проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач - ОСОБА_3 . в судовому засіданні заперечуючи проти позову, заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю забезпечення себе правовою допомогою. В подальшому, будучи повідомленим належним чином про місце, день та час судового розгляду, відповідач у судове засідання не з`явився. Про належність повідомлення відповідача свідчать зворотнє повідомлення про судовий виклик на 12.11.2015 року, розписка про обізнаність з датою судового засідання на 16.12.2014 року . Крім того, представником відповідача 16.12.2014 року та 28.01.2015 року через канцелярію суду подані клопотання про відкладення розгляду справи, що свідчить також про обізнаність позивача та його представника з датами судових засідань. Враховуючи, що поважність причин неявки у судові засідання, зокрема на 28.01.2015 року не підтверджено належними доказами, судом ухвалено про проведення заочного розгляду справи у відповідності до ст.224 ЦПК України, про що представник позивача не заперечував.

Третя особа- Головне управління юстиції у м.Києві , через канцелярію суду направило письмові пояснення по суті позову у яких просило проводити судовий розгляд у відсутність представника управління, а також вважало необхіднім ухвалити законне та обґрунтоване рішення на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа- ОСОБА_4., будучи повідомленою належним чином про місце,день та час судового розгляду , в судове засідання не з»явилась.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть , виданого 06.03.2012 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №157.

Після його смерті відкрилась спадщина до складу якої увійшла квартира 1/3 частина квартири АДРЕСА_1, а також ? частини від 828 кв. м. земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:167:0001 АДРЕСА_5 у Солом'янському районі міста Києва.

Вказане підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру АДРЕСА_3 від 02.12.2008 року, виданим Відділом приватизації житла Дарницької районної у місті Києві держадміністрації , а також листом Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації) та державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ№ 033809 від 20.03.2012 року, виданим на ім`я ОСОБА_5.

З матеріалів справи вбачається, що позивач по справі ОСОБА_1 є донькою померлої, що підтверджується свідоцтвом про ії народження, виданим відділом РАГС Залізничного РВК м. Києва, серія НОМЕР_1, свідоцтвом про шлюб із ОСОБА_6, виданим 27.06.2009 року Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім`ї, актовий запис № 884, відповідно до якого позивач змінила прізвище на «ОСОБА_1», рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18.10.2012 року про розірвання шлюбу з ОСОБА_7, а також свідоцтвом про шлюб із ОСОБА_8, виданим Лівобережним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м.Києві відповідно до якого останньою змінено прізвище на « ОСОБА_1».

Позивач ОСОБА_2 є дружиною померлою, що підтверджується свідоцтвом про шлюб , виданим 11.04.1988 року Макошинською міською радою Менського району Чернігівської області, серія НОМЕР_2

Згідно положень ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Матеріали спадкової справи свідчать , що померлим на випадок своєї смерті розпорядження щодо свого майна не здійснювалось.

Відповідно до ст.1261 ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який пережив , та батьки.

Таким чином судом встановлено , що позивачі є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5

Крім того, спадкоємцем першої черги є донька померлого є ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 16.07.1981 року Залізничним відділом РАГС .

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що позивачі разом із померлим були зареєстровані та проживали в АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою виданою 18.06.2014 року КП УЖГ Дарницького району м.Києва, а отже є такими, що прийняли спадщину.

Стаття 1297 ЦК України встановлює обов'язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. А відповідно до п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за №296/5, видача свідоцтва про право власності на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

У зв»язку із тим, що позивачі є такими, що прийняли спадщину, ними 10 червня 2013 року було подано заяву до Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

03 липня 2014 року державним нотаріусом Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори позивачам видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 2/9 частини квартири АДРЕСА_3, реєстровий номер1-852.

Згідно із ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

08 червня 2012 року у встановлений законом термін ОСОБА_4, яка

є донькою померлого звернулась до Чотирнадцятої державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька.

В ході проведення нотаріальних дій, на нотаріальний запит №2213/02-14 від 06.09.2012 року було отримано відповідь від Головного управління земельних ресурсів Виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації) про те, що відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 року №158/6374 громадянину ОСОБА_5 передана у спільну часткову власність з іншими фізичними особами для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:72:167:0001, площею ? від 828 кв. м. на АДРЕСА_5 у Солом'янському районі м. Києва.

Згідно із листом Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори надано лист №1699/02-14 від 19.06.2014 року, яким повідомлено позивачів про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із не наданням правостановлювального документу, який би підтверджував право власності на земельну ділянку.

Встановлено, що проектно-вишуковальною організацією була розроблена технічна документація та роздрукований Державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку на ім'я померлого ОСОБА_5, який зареєстрований у Головному управлінні земельних ресурсів від 20.03.2012 року №06-7-06239, тобто вже після смерті спадкодавця.

З метою з'ясування обставин видачі Державного акту на земельну ділянку та становлення особи, яка отримала зазначений Акт, ОСОБА_4, 03.12.2012 року було направлено запит до Головного управління земельних ресурсів Київській МДА. На зазначений запит було отримано відповідь №05707 б/д, в якій було зазначено, що Державний акт на право власності на земельну ділянку на громадянина ОСОБА_5 від 20.03.2012 року №06-7-06239 був отриманий ОСОБА_3- відповідачем по справі за нотаріально посвідченою довіреністю.

Згідно із рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 23.12.2013 року, яке набрало законної сили, за ОСОБА_4 визнано право власності на 1/9 частину квартири АДРЕСА_4, загальною площею 53,8 кв.м. та на 69 кв.м., що становить 1/12 частину від 828 кв.м, земельної ділянки по АДРЕСА_5 у Солом»янському районі м.Києва.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування ( зі збереженням ії цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст.1225 ЦК Україниправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах , із збереженням ії цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку , інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою на якій вони розміщені або,яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно з вимогами ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За змістом цієї норми цивільне право підлягає захисту в разі, коли сторони не перебувають між собою в зобов'язальних відносинах, і при цьому має місце його реальне оспорювання учасником цивільних відносин, унаслідок чого власник майна (у цьому випадку позивач) не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з існуванням сумнівів або претензій щодо спірного майна з боку третіх осіб.

Як вбачається з обставин справи, в цьому випадку, воля особи (позивача у даній справі) щодо вільного використання свого права, тобто володіння, користування та розпорядження майном майном, - зв'язана волею сторонніх осіб (відповідачів у даній справі), що суперечить вищевказаній презумпції.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а статтею 16 цього Кодексу встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого, немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту, зокрема, може бути визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

З огляду на те, що відповідно до вимог закону позивачі належним чином прийняли спадщину після померлого ОСОБА_5, але у зв'язку з відсутністю у них правовстановлюючих документів на спадкове майно, вони не можуть оформити на це майно право власності, оскільки відповідач ненаданням нотаріусу вказаних документів перешкоджає їм, як фактично власникам майна, у можливості в повній мірі володіти та користуватись ним, а також виходячи з положень ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", за яким рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно є правовстановлюючим документом, що підтверджує право власності на вказане майно, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та визнання за позивачами права на спадкове майно, зокрема 69 кв.м, що становить 1/12 (1/4:3) частини від 828 кв.м, земельної ділянки по АДРЕСА_5 у Солом'янському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:72:167:0001).

Згідно зі ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати пропорційно до розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись стст. 15, 16, 321, 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1261, 1267, 1278, 1296, 1297 Цивільного кодексу України, стст. 88, 208, 209, 212 - 218 Цивільного процесуального кодексу Украйни, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/12 частини земельної ділянки , що становить 69 квадратних метрів від площі земельної ділянки 828 квадратних метрів, за адресою: АДРЕСА_5 у Солом'янському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:72:167:0001.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом /12 частини земельної ділянки , що становить 69 квадратних метрів від площі земельної ділянки 828 квадратних метрів, за адресою: АДРЕСА_5 у Солом'янському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:72:167:0001.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 858,07 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 858,07 грн.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через районний суд протягом десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, мають право на його оскарження протягом десяти днів з моменту отримання його копії.

Суддя: