Ухвала

від 13.02.2015 по справі 200/21726/14-ц

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 200/21726/14-ц

Провадження №2/200/4789/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2014 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Шевцової Т.В.

при секретарі - Южаковій В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", третя особа Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про скасування арешту з майна та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом, відповідно якого просить:

- скасувати арешт з нерухомого майна, а саме домоволодіння, що складається з житлового будинку літ.А-2, загальною площею 658,1 кв.м., навісу літ.Б, площею 17,7 кв.м., навісу літ.В, площею 8,1 кв.м., вольєру літ.Д, площею 8 кв.м., споруд поз.№№1-7, І за адресою: АДРЕСА_1, який накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.05.2014 року ВП №43487548 відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України;

- скасувати арешт з земельної ділянки площею 0,0540 га., кадастровий номер 1210100000:02:278:0002, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, який накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.05.2014 року ВП №43487548 відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України;

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України здійснити всі дії, спрямовані на зняття арешту з майна: домоволодіння, що складається з житлового будинку літ.А-2, загальною площею 658,1 кв.м., навісу літ.Б, площею 17,7 кв.м., навісу літ.В, площею 8,1 кв.м., вольєру літ.Д, площею 8 кв.м., споруд поз.№№1-7, І за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 1210100000:02:278:0002, які були обтяжені постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 27.05.2014 року ВП №43487548, з подальшим направленням постанови про зняття арешту органу (установі), якому була направлена для виконання постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.05.2014 року.

Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власницею домоволодіння , що складається з житлового будинку літ.А-2, загальною площею 658,1 кв.м., навісу літ.Б, площею 17,7 кв.м., навісу літ.В, площею 8,1 кв.м., вольєру літ.Д, площею 8 кв.м., споруд поз.№№1-7, І за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки за вказаною адресою кадастровий номер 1210100000:02:278:0002. Право власності на вказані об'єкти нерухомості набуті нею за рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14.10.2014 року, проте по зверненню до Реєстраційної служби з метою реєстрації вказаного права власності отримала відмову з посиланням на обтяження належного їй майна постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Дніпропетровського міського управління юстиції від 27.05.2014 року ВП №43487548, якою накладено арешт на усе майно ОСОБА_2 в порядку виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська №201/14498/13ц про стягнення заборгованості за кредитним договором №050608-КЛН-1 від 05.06.2008 року на користь ПАТ "Банк Кредит Дніпро". Таким чином, вказана постанова державного виконавця чинить їй перешкоди в реєстрації права власності, у зв'язку з чим і звернулась до суду з цим позовом.

Представник позивача в судове засідання надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному об'ємі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача1 в судове засідання не з'явився, надав заяву, відповідно якої прохав розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги визнав повністю.

Представники відповідача2 та третьої особи в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі, клопотання про відкладення судового розгляду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України . Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14.10.2014 року, яке набрало чинності 27.10.2014 року, справа №202/10066/14ц, визнано об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 домоволодіння та господарські споруди, що складаються з житлового будинку літ.А-2, загальною площею 658,1 кв.м., навісу літ.Б, площею 17,7 кв.м., навісу літ.В, площею 8,1 кв.м., вольєру літ.Д, площею 8 кв.м., споруд поз.№№1-7, І за адресою: АДРЕСА_1 та визначено частки у праві спільної сумісної власності, де ОСОБА_1 належить 95/100 частин, а ОСОБА_2 - 5/100 частин. Крім цього, рішенням суду припинено право спільної власності ОСОБА_2 на 5/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 та визнано власницею 5/100 частин вказаного домоволодіння за наслідком сплати грошової компенсації ОСОБА_1, визнано за останньою право власності на земельну ділянку площею 0,0540 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС країни ОСОБА_4 від 27.05.2014 року ВП №24387548 в межах виконання виконавчого листа №201/14498/13ц від 16.05.2014 року, виданого Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" заборгованості в сумі 10853822,24 доларів США, накладено арешт на усе майно боржника ОСОБА_2 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майно, належного останньому.

Відповідно до витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно №27381398 від 27.09.2014 року, власником домоволодіння по АДРЕСА_1 є ОСОБА_2.

Установлено, що рішенням державного реєстратора Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції в Дніпропетровській області Олещенко О.В. від 24.11.2014 року №17446355 відмовлено у державній реєстрації права власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 на підставі рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14.10.2014 року у зв'язку з встановленими у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяжень майна ОСОБА_2, в тому числі постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.05.2014 року ВП№43487548 відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших сторін, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно зі ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися з позовом про зняття арешту з майна.

Частиною 2 ст.60 вищезазначеного Закону зазначено, що у разі прийняття рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Поряд із цим, згідно з частиною першою та другою статті 82 вказаного Закону Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

За змістом зазначеної норми із скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть звернутися лише сторони виконавчого провадження.

Особи, які не є стороною виконавчого провадження, однак вважають, що накладення арешту на майно порушує їх права, мають звертатися до суду із заявами в порядку позовного провадження відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки їх право на оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця обмежене законом.

У разі подання особою до суду позовної заяви про виключення майна з-під арешту, застосовується правило виключної підсудності.

Відповідно до частини другої статті 114 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Відповідно ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Згідно п.5 ч.1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що державним реєстратором правомірно відмовлено в реєстрації за позивачем права власності на об'єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, які належали ОСОБА_2, оскільки майно обтяжено державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України.

За таких обставин, при зміні власника домоволодіння та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, підстав для їх подальшого обтяження арештом та забороною на його відчуження на користь ПАТ "Банк Кредит Дніпро" за невиконаним грошовим зобов'язанням ОСОБА_2 не існує, отже вимоги позивача про скасування арешту є обґрунтованим та доведеними, й такими, що підлягають до задоволення.

Згідно п.4.1.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень №512/5 від 02.04.2012 року, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини другої статті 57 Закону. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборон на його відчуження. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.

Відповідно до п.п.4.2.11, 4.2.12 Інструкції, при скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеними виконавчими провадженнями державний виконавець відновлює виконавче провадження протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, після чого майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця без винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Копія постанови державного виконавця про звільнення майна боржника з-під арешту надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту. У випадках, передбачених частиною п'ятою статті 60 Закону, державний виконавець виносить постанову про зняття арешту з майна чи коштів не пізніше наступного дня з моменту надходження належним чином завіреної копії рішення суду до органу ДВС.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" від 27.08.1976 року № 6, яке є чинною, за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Таким чином, позивачем вірно визначено статус Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України як третьої особи, проте, вимоги щодо зобов'язання відділу вчинити певні дії задоволенню не підлягають, оскільки Законом визначено порядок виконання рішення про звільнення майна з-під арешту, який має бути дотриманий державним виконавцем незалежно від пред'явлення вимог позивачем. Крім того, відповідно до положень цивільно-процесуального законодавства позовні вимоги можуть бути пред'явлені лише до відповідачів по справі.

Отже, враховуючи положення ч.2 ст.60 Закону України "Про виконавче провадження", яка встановлює обов'язок державного виконавця винести постанову про зняття арешту та п.п. 4.2.11, 4.2.12 Інструкції, по отриманню копії рішення суду з відміткою про набрання законної сили не пізніше наступного робочого дня державний виконавець має винести постанову про зняття арешту з майна та звернути її до виконання, надіславши до відповідних державних органів, які здійснюють реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судовий збір слід покласти на відповідача1, невиконання яким грошових зобов'язань перед ПАТ "Банк Кредит Дніпро" знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням даного спору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3 , 10 , 11 , 57-61, 88 , 169 , 197 , 212-215 ЦПК України ,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", третя особа Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про скасування арешту з майна та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Звільнити з-під арешту домоволодіння, що складається з житлового будинку літ.А-2, загальною площею 658,1 кв.м., навісу літ.Б, площею 17,7 кв.м., навісу літ.В, площею 8,1 кв.м., вольєру літ.Д, площею 8 кв.м., споруд поз.№№1-7, І за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:02:278:0002, площею 0,0540 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, які належать на праві власності ОСОБА_1, який накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.05.2014 року ВП №43487548 відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України не пізніше наступного дня з моменту надходження належним чином завіреної копії рішення суду до органу ДВС винести постанову про зняття арешту з майна: домоволодіння, що складається з житлового будинку літ.А-2, загальною площею 658,1 кв.м., навісу літ.Б, площею 17,7 кв.м., навісу літ.В, площею 8,1 кв.м., вольєру літ.Д, площею 8 кв.м., споруд поз.№№1-7, І за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:02:278:0002, площею 0,0540 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, які належить на праві власності ОСОБА_1, та надіслати постанову про зняття арешту з майна до відповідних державних органів реєстрації скасування обтяження речових прав на нерухоме майно для виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів із дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська.

Особи, які не були присутні в судовому засіданні, але брали участь у розгляді справи, мають право оскаржити рішення суду в десятиденний строк з дня отримання його копії.

Суддя Т.В.Шевцова