Рішення

від 18.05.2015 по справі 200/21726/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3910/15 Справа № 200/21726/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шевцова Т. В. Доповідач - Черненкова Л.А.

Категорія 81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2015 року м. Дніпропетровськ Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Черненкової Л.А.

суддів - Пономарь З.М., Петешенкової М.Ю.

при секретарі - Яловій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», третя особа: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - правонаступник відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про скасування арешту з майна та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

04 грудня 2014 року ОСОБА_5 звернулась до суду із зазначеним позовом, за яким просила скасувати арешт з нерухомого майна, а саме домоволодіння, що складається з житлового будинку літ.А-2, загальною площею 658,1 кв.м., навісу літ. Б, площею 17,7 кв.м., навісу літ. В, площею 8,1 кв.м., вольєру літ. Д, площею 8 кв.м., споруд поз. №№1-7, І за адресою: АДРЕСА_1, який накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.05.2014 року ВП №43487548 відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України; скасувати арешт з земельної ділянки площею 0,0540 га., кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, який накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.05.2014 року ВП №43487548 відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України; зобов'язати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України здійснити всі дії, спрямовані на зняття арешту з майна: домоволодіння, що складається з житлового будинку літ.А-2, загальною площею 658,1 кв.м., навісу літ. Б, площею 17,7 кв.м., навісу літ. В, площею 8,1 кв.м., вольєру літ. Д, площею 8 кв.м., споруд поз.№№1-7, І за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, які були обтяжені постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 27.05.2014 року ВП №43487548, з подальшим направленням постанови про зняття арешту органу (установі), якому була направлена для виконання постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.05.2014 року. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалась на те, що вона є власницею домоволодіння, що складається з житлового будинку літ.А-2, загальною площею 658,1 кв.м., навісу літ. Б, площею 17,7 кв.м., навісу літ. В, площею 8,1 кв.м., вольєру літ. Д, площею 8 кв.м., споруд поз.№№1-7, І за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки за вказаною адресою кадастровий номер НОМЕР_1. Право власності на вказані об'єкти нерухомості набуті нею за рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.10.2014 року, проте по зверненню до Реєстраційної служби з метою реєстрації вказаного права власності отримала відмову з посиланням на обтяження належного їй майна постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Дніпропетровського міського управління юстиції від 27.05.2014 року ВП №43487548, якою накладено арешт на усе майно ОСОБА_4 в порядку виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська №201/14498/13ц про стягнення заборгованості за кредитним договором №050608-КЛН-1 від 05.06.2008 року на користь ПАТ «Банк Кредит Дніпро». Таким чином, вказана постанова державного виконавця чинить їй перешкоди в реєстрації права власності, у зв'язку з чим і звернулась до суду з цим позовом.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2014 року ухвалено: позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити; звільнити з-під арешту домоволодіння, що складається з житлового будинку літ.А-2, загальною площею 658,1 кв.м., навісу літ. Б, площею 17,7 кв.м., навісу літ. В, площею 8,1 кв.м., вольєру літ. Д, площею 8 кв.м., споруд поз.№№1-7, І за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0540 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, які належать на праві власності ОСОБА_3, який накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.05.2014 року ВП №43487548 відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України; відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України не пізніше наступного дня з моменту надходження належним чином завіреної копії рішення суду до органу ДВС винести постанову про зняття арешту з майна: домоволодіння, що складається з житлового будинку літ.А-2, загальною площею 658,1 кв.м., навісу літ. Б, площею 17,7 кв.м., навісу літ. В, площею 8,1 кв.м., вольєру літ. Д, площею 8 кв.м., споруд поз.№№1-7, І за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0540 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, які належить на праві власності ОСОБА_3, та надіслати постанову про зняття арешту з майна до відповідних державних органів реєстрації скасування обтяження речових прав на нерухоме майно для виконання; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 243,60 грн; стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ «Банк Кредит Дніпро» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах та межах позовних вимог, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.10.2014 року, яке набрало чинності 27.10.2014 року, справа №202/10066/14ц, визнано об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 домоволодіння та господарські споруди, що складаються з житлового будинку літ.А-2, загальною площею 658,1 кв.м., навісу літ. Б, площею 17,7 кв.м., навісу літ. В, площею 8,1 кв.м., вольєру літ. Д, площею 8 кв.м., споруд поз.№№1-7, І за адресою: АДРЕСА_1 та визначено частки у праві спільної сумісної власності, де ОСОБА_3 належить 95/100 частин, а ОСОБА_4 - 5/100 частин. Крім цього, рішенням суду припинено право спільної власності ОСОБА_4 на 5/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 та визнано власницею 5/100 частин вказаного домоволодіння за наслідком сплати грошової компенсації ОСОБА_3, визнано за останньою право власності на земельну ділянку площею 0,0540 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_6 від 27.05.2014 року ВП №24387548 в межах виконання виконавчого листа №201/14498/13ц від 16.05.2014 року, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованості в сумі 10 853 822,24 доларів США, накладено арешт на усе майно боржника ОСОБА_4 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майно, належного останньому. Відповідно до витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно №27381398 від 27.09.2014 року, власником домоволодіння по АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 Рішенням державного реєстратора Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції в Дніпропетровській області ОСОБА_7 від 24.11.2014 року №17446355 відмовлено у державній реєстрації права власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.10.2014 року у зв'язку з встановленими у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяжень майна ОСОБА_4, в тому числі постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.05.2014 року ВП№43487548 відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив з того, що державним реєстратором правомірно відмовлено в реєстрації за позивачем права власності на об'єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, які належали ОСОБА_4, оскільки майно обтяжено державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України. За таких обставин, при зміні власника домоволодіння та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, підстав для їх подальшого обтяження арештом та забороною на його відчуження на користь ПАТ «Банк Кредит Дніпро» за невиконаним грошовим зобов'язанням ОСОБА_4 не існує, отже вимоги позивача про скасування арешту є обґрунтованим та доведеними, й такими, що підлягають задоволенню. Таким чином, позивачем вірно визначено статус відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України як третьої особи, проте, вимоги щодо зобов'язання відділу вчинити певні дії задоволенню не підлягають, оскільки законом визначено порядок виконання рішення про звільнення майна з-під арешту, який має бути дотриманий державним виконавцем незалежно від пред'явлення вимог позивачем. Крім того, відповідно до положень цивільно-процесуального законодавства позовні вимоги можуть бути пред'явлені лише до відповідачів по справі.

Судова колегія вважає, що з висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи; недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; суд неправильно застосував норми матеріального права; неповно суд з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вказаним вимогам рішення суду не відповідає.

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що арешт накладено на домоволодіння та земельну ділянку ВДВС на виконання рішення суду до виникнення права власності у позивача на вказане майно.

Суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог, оскільки позов заявлено про скасування арешту, а не звільнення з-під арешту, що не є ідентичними вимогами, таким чином, суд не з'ясував спірні правовідносини, та якими нормами вони регулюються.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження"особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та третя особа у справі: відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України належним чином не були повідомлені про судовий розгляд справи, справа розглянута без участі сторін, у зв'язку з чим суд першої інстанції порушив вимоги закону щодо всебічного розгляду справи, не з'ясувавши пояснення вказаних осіб щодо позовних вимог.

Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.п.1-4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення з наступних підстав.

Спірні правовідносини виникли у сторін по справі щодо скасування арешту на нерухоме майно, яке накладено ВДВС на виконання рішення суду, яким стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 10 858 822,24 доларів США.

Судова колегія встановила і це підтверджується матеріалами справи, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 27 травня 2014 року при примусовому виконанні виконавчого листа № 201/14498/13-ц, виданого 16.05.2014 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, за яким стягнуто солідарно з ТОВ «Веста-Пласт» та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк Кредит Дніпро» суму боргу за кредитним договором № 050603-КНЛ-1 від 05.06.2008 року з урахуванням усіх змін та доповнень, станом на 01.11.2013 року у розмірі 10 858 822,24 доларів США, постановлено накласти арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_4 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, як належить вказаному боржнику (а.с.13).

Відповідно до витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 27381398 від 27.09.2014 року, власником домоволодіння по АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 (а.с.9-11).

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження"арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.10.2014 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_8, ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії та визнання майна спільною сумісною власністю подружжя ухвалено: визнати об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 домоволодіння та господарські споруди, що складаються з житлового будинку літ.А-2, загальною площею 658,1 кв.м., навісу літ. Б, площею 17,7 кв.м., навісу літ. В, площею 8,1 кв.м., вольєру літ. Д, площею 8 кв.м., споруд поз.№№1-7, І за адресою: АДРЕСА_1 та визначено частки у праві спільної сумісної власності, де ОСОБА_3 належить 95/100 частин, а ОСОБА_4 - 5/100 частин. Крім цього, рішенням суду припинено право спільної власності ОСОБА_4 на 5/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 та визнано власницею 5/100 частин вказаного домоволодіння за наслідком сплати грошової компенсації ОСОБА_3, визнано за останньою право власності на земельну ділянку площею 0,0540 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.3-5).

Рішенням державного реєстратора Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції в Дніпропетровській області від 24.11.2014 року № 17446355 відмовлено у державній реєстрації права власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 на підставі заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.10.2014 року у зв'язку з встановленими у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяжень майна ОСОБА_4.(а.с.12).

Аналізуючи докази у справі, судова колегія приходить до висновку, що позивач не набула права власності на все домоволодіння АДРЕСА_1 згідно зазначено заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.10.2014 року, оскільки відповідно до цього рішення суду її визнано власницею 5/100 частин вказаного домоволодіння та визнано за нею право власності на земельну ділянку в цьому домоволодінні.

Крім того, встановлено, що вказане заочне рішення скасовано ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2015 року за заявою відповідача ОСОБА_8 про перегляд заочного рішення та справа призначена до розгляду, тобто на сьогоднішній день заочне рішення суду, на яке посилалась позивач в обґрунтування свого позову, - не існує.

Згідно з вимогами ст.ст. 61, 65 Сімейного Кодексу України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя; договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого подружжя, якщо майно, отримане за договором, використане в інтересах сім'ї.

З аналізу вказаної норми закону випливає, що заборгованість за кредитним договором одного з подружжя, в даному разі відповідача ОСОБА_4, може бути об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, що стосується позивача ОСОБА_3, у разі укладення кредитного договору в інтересах сім`ї або надані банком кредитні кошти використані в інтересах сім'ї.

Заявлені вимоги про скасування арешту з нерухомого майна не передбачено діючим законодавством.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи докази у справі, судова колегія вважає, що правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки є безпідставними та недоведеними, а тому задоволенню не підлягають.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2015 року залучено до участі у справі правонаступника третьої особи: відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

На підставі ст. 88 ЦПК України ч.5, - якщо суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення то відповідно змінює розподіл судових витрат.

У разі залишення позову без задоволення, понесенні судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.303,307, п.п.1-4 ч.1 ст.309, ст.316, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» - задовольнити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2014 року - скасувати з ухваленням нового рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», третя особа: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - правонаступник відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про скасування арешту з майна та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя Л.А. Черненкова

Судді М.Ю. Петешенкова

З.М. Пономарь