Постанова

від 12.02.2015 по справі 908/1410/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2015 року Справа № 908/1410/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І. суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства "Фаворит-Агро" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 20.10.14 у справі№908/1410/14 господарського судуЗапорізької області

за позовомПриватного підприємства "Фаворит-Агро"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" простягнення суми за участю представників від: позивачаКравченко О.В. (дов. від 10.02.15) відповідачаШульженко Д.Ю. (дов. від 06.11.13)

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Фаворит-Агро" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" збитків в розмірі 107574,00 грн., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу б/н від 12.11.10, укладеним між сторонами у справі.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.06.14 (суддя Попова І.А.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.14 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Слободіна М.М., суддів: Гончар Т.В.,

Гребенюк Н.В.), в задоволенні позову відмовлено з посиланням на те, що позивачем обраний невірний спосіб захисту.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" на користь Приватного підприємства "Фаворит-Агро" суму прямих матеріальних збитків в розмірі 107574,00 грн., що є еквівалентом оплачених, але не до поставлених за договором 71,716 тон пшениці 3-го класу. Скарга обґрунтована тим, що судові акти не узгоджуються ні із завданням судочинства, ні із суттю та духом права. Відповідач подав відзив, в якому заперечує проти доводів касаційної скарги, судові акти просить залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 12.11.10 Приватним підприємством "Фаворит-Агро" (покупець, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" (продавець, відповідач по справі) укладено договір купівлі-продажу № б/н, відповідно умов якого, продавець продає, а покупець приймає та оплачує зерно: пшеницю в порядку та на умовах передбачених договором.

На виконання умов договору ПП "Фаворит-Агро" перерахувало на користь ТОВ "Агрофірма "Нива" грошові кошти на загальну суму 1 670 705,41 грн., що підтверджується банківськими виписками. Суму 45105,41 грн. відповідачем повернуто позивачу. Таким чином, загальна сума сплачених на користь відповідача з боку позивача грошових коштів складає 1625559,20 грн., які відповідач отримав в оплату поставки продукції та які є еквівалентом 1083,706 тон пшениці 3-го класу згідно умов вказаного договору. Проте, відповідач поставив позивачу пшеницю 3-го класу в кількості 1011,990 тон на суму 1536352,80 грн. Таким чином, відповідач не передав у власність позивача 71,716 тон пшениці 3-го класу на загальну суму 107574,00 грн. Дані обставини встановлені, сторонами не заперечуються.

Господарським судом Запорізької області розглядалася справа № 26/5009/2808/11 про визнання банкрутом ТОВ "Агрофірма "Нива". Приватне підприємство "Фаворит-Агро" зверталося з кредиторськими вимогами до боржника, які виникли з договору купівлі-продажу від 12.11.10. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.05.12 у справі № 26/5009/2808/11 затверджено реєстр конкурсних кредиторів ТОВ "Агрофірма "Нива", а саме ТОВ "Укренергоремонт-2000" та ПП "Зерносервіс-2010", вимоги інших кредиторів ухвалено вважати погашеними. Вимоги ПП "Фаворит-Агро" відхилені з посиланням на те, що вони є товарними, а не грошовими. Постановою Донецького апеляційного суду від 10.07.12 та постановою Вищого господарського суду України від 13.11.12 вказану ухвалу від 15.05.12 по справі № 26/5009/2808/11 залишено без змін.

У лютому 2013 року позивач, Приватне підприємство "Фаворит-Агро", звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом, в якому просило суд зобов'язати Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" передати позивачу 71,716 т пшениці 3-го класу вартістю 107 574,00 грн. у строк не пізніше 15 днів від дня набуття рішенням суду законної сили.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.10.13, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.12.13, яка також була залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 10.02.14 у справі

№ 908/689/13г, в задоволенні позову відмолено. Вказані судові рішення мотивовані відсутністю зобов'язання відповідача щодо поставки пшениці на вказану суму, оскільки позивач сплатив відповідачеві більшу суму, ніж останній вимагав у своєму рахунку-фактурі.

Так, на виконання п. 2.3 договору відповідач виставив позивачу тільки один рахунок-фактуру № Н-12110-001 від 12.11.10 на суму 900000,00 грн. (з ПДВ), однак, позивач здійснив оплату у більшому розмірі, ніж зазначено у рахунку-фактурі, що є порушенням умов п. 4.1 договору. Крім того, після підписання сторонами договору додаткові угоди до договору від 12.11.10 не укладались та зміни до нього не вносились.

Враховуючи вищезазначене, суди дійшли висновку, що грошові кошти, сплачені позивачем у розмірі 107574,00 грн., що становить вартість 71,716 т пшениці перераховані відповідачу не на підставі рахунку-фактури, як це передбачено п. 2.3 договору, тому у відповідача обов'язку щодо поставки пшениці на вказану суму, саме відповідно до умов договору не виникло, і в даному випадку, сам факт перерахування ПП "Фаворит-Агро грошових коштів в сумі 107574,00 грн. не є підставою для поставки відповідачем продукції на вказану суму.

Факт порушення зобов'язання (не поставлення товару після отримання передплати) встановлено судовими рішеннями, а саме: постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.12 та постановою Вищого господарського суду України від 13.11.12 у справі № 26/5009/2808/11, а тому в справі про банкрутство відповідача, яку завершено укладанням мирової угоди між боржником та кредиторами, це порушення зобов'язання було підтверджено.

Оскільки відповідач поставку пшениці не здійснив, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача збитків в розмірі 107574,00 грн., що є еквівалентом оплачених, але не до поставлених за договором 71,716 тон пшениці 3-го класу.

Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є погашеними відповідно до вимог ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки відхилені в межах справи про банкрутство відповідача.

Апеляційний суд також дійшов висновку про необхідність відмови в позові, але з інших підстав. Так, апеляційний суд вказав, що 107574,00 грн. передоплати за зерно в кількості 71,716 тон. за договором купівлі-продажу від 12.11.10 не є збитками, а є сумою неотоварнеої передплати, тому в позові слід відмовити.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів неправомірними з огляду на наступне.

Згідно приписів статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При цьому, відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України, зокрема, із дій сторін (до яких відноситься здійснення оплати позивачем та отримання і неповернення її відповідачем).

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Судами встановлено, що в між сторонами має місце неотоварена передплата з боку позивача розмірі 107574,00 грн. При чому, не має правового значення та обставина, чи був рахунок-фактура відповідача оплачений у більшому розмірі, чи ні, оскільки відповідач кошти позивачу не повернув (хоча за 4 роки мав безліч можливостей, якби вважав, що отримав зайві кошти), наявність вищевказаної суми не отовареної переплати не спростував.

Відповідно до ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною першою статті 670 зазначеного кодексу визначено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Разом з тим, наразі склалася ситуація, коли позивач, внаслідок судових рішень не має можливості скористатися жодним із передбачених вищевказаними статтями способом захисту, оскільки в межах справи №26/5009/2808/11 його вимоги визнані товарними та відхилені з цих підстав, а в межах справи №908/689/13г про виконання обов'язку в натурі з поставки пшениці в кількості 71,716 тон. - грошовими (а відтак, такими, що не підлягають задоволенню) з підстав повернення суми передплати, сплаченої у розмірі, більшому, ніж передбачено рахунком-фактурою.

Таким чином, фактично був позбавлений права власності на своє майно (грошові кошти в сумі 107574,00 грн.), внаслідок неправомірних дій відповідача по утриманню і не отоваренню сум передплати.

При цьому ні судами, ні відповідачем не наведено переконливих доказів недобросовісності чи нерозумності дій позивача (натомість доведений факт утримання та неповернення протягом 4 років відповідачем коштів позивача), які могли бути причиною виникнення збитків. Твердження судів та відповідача про можливість відшкодування майнових втрат позивача за допомогою інших правових механізмів судом касаційної інстанції відхиляється.

Враховуючи попередні судові рішення №26/5009/2808/11 та №908/689/13г, які позбавили позивача можливості стягнути цю суму як передплату, дана сума вже кваліфікується, як збитки (в розумінні статті 225 Господарського кодексу України), завдані позивачу внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання, яке в свою чергу, виникло із дій сторін в порядку ст. 11 Цивільного кодексу України (сплати суми попередньої оплати позивачем з одного боку та отриманням її відповідачем, не поверненням, але і не поставкою товару на цю суму, з іншого боку).

Сума є такою, що достовірно встановлена судами, а тому, суд касаційної інстанції вважає можливим прийняти нове рішення на стадії касаційного перегляду справи та стягнути з відповідача зазначену суму (107574,00 грн.) збитків та судові витрати (судовий збір за розгляд справи №908/1410/14 в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій) в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на суму 4302,96 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Фаворит-Агро" задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 18.06.14 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.14 у справі №908/1410/14 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

З Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" (код ЄДРПОУ 03750345 вул. Калініна,7, с.Успенівка, Бердянський район, Запорізька область, 71141) на користь Приватного підприємства "Фаворит-Агро" (код ЄДРПОУ 36011186, вул. Оглобліна, 4/56, м. Донецьк, 83058) стягнути 107574 (сто сім тисяч п'ятсот сімдесят чотири) грн., 00 коп. збитків, та 4202 (чотири тисячі триста дві) грн., 96 коп. судових витрат.

Доручити господарського суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

Д. С. Кривда