cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"09" лютого 2015 р. Справа № 918/1994/14
Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до відповідача Мале приватне підприємство "Мінор" про стягнення заборгованості в сумі 17 647 грн. 66 коп.
В засіданні приймали участь представники:
позивача : Дробот І.А. дов. № 3636-О від 18.09.13р.;
відповідача : не з`явився.
У судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України , проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити останні в повному обсязі.
Ухвала суду від 25.12.2014р. про порушення провадження у справі, ухвала суду від 12.01.2015р. направлені на адресу відповідача зазначену у позовній заяві та внесену до Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій України - Рівненська обл., Радивилівський р-н, м. Радивилів, вул. Меркелова, буд. 47, рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак повернуті до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р . (із змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи викладене та те, що відповідач своїми процесуальними правами не скористався, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності, відповідно до ст.75 ГПК України , за наявними в матеріалах справи доказами.
Суть спору:
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Малого приватного підприємства "Мінор" про стягнення боргу та штрафних санкцій в сумі 17 647 грн. 66 коп., з яких 12 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, 3 402 грн. 87 коп. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 1 597 грн. 30 коп. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 647 грн. 49 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом. Зазначає, що згідно заяви, відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування від 22.03.2013р. В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно з договором банківського обслуговування №б/н від 22.03.2013р. Звертає увагу суду на те, що кредитний ліміт встановлено в розмірі 12 000 грн. 00 коп. Зазначене підтверджується довідкою від 04.12.2014р. Наголошує, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором банківського обслуговування №б/н від 22.03.2013р., випискою по банківському рахунку відповідача.
Відповідач - Мале приватне підприємство "Мінор" письмового відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті та за розміром не оспорив.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд -
ВСТАНОВИВ:
22.03.2013 року між Публічним акціонерним товариство Комерційний банк "Приватбанк" (Банк) та Малим приватним підприємством "Мінор" (Позичальник) підписано заяву про відкриття поточного рахунку №26005053815275 та карткового рахунку №26059053813687.
Згідно заяви, відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають договір банківського обслуговування від 22.03.2013р. та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.
Відповідно до умов договору відповідачу встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок №26005053815275 та картковий рахунок №26059053813687 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Пунктом 3.2.1.1.1 умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.
Згідно пункту 3.2.1.1.3 умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.
Пунктом 3.2.1.1.5 умов встановлено, що кредитний ліміт відповідно до "Умов та правил надання банківських послуг" являє собою суму грошових коштів, в межах яких Банк проводить оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої банком методики на основі даних про рух грошових коштів на поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показниках у відповідності з внутрішньобанківськими нормативами і нормативними актами Національного банку України.
Відповідно до пункту 3.2.1.1.6 умов ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбаченими внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта.
Згідно пункту 3.2.1.1.8 умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг".
Пунктом 3.2.1.1.13 встановлено, що при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, клієнт сплачує банку відсотки та пеню за користування кредитом від суми залишку невиплаченої заборгованості в розмірі, передбаченому даним розділом "Умов і правил надання банківських послуг".
Відповідно до пункту 3.2.1.1.16 умов при укладанні договорів і угод чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк або у формі обміну паперовій або електронній інформацією або у будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Згідно п. 3.2.1.2.1.1 банк обслуговує кредитний ліміт на поточному рахунку клієнта в порядку, передбаченому даним розділом "Умов і правил надання банківських послуг".
Пунктом 3.2.1.2.1.4 (підпункт 4) умов визначено, що за рахунок грошових коштів, які надійшли на поточний рахунок клієнта, в першу чергу проводиться погашення заборгованості по відсоткам, розрахованим відповідно до п. 3.2.1.4.1
Приписами п. 3.2.1.4.2 умов визначено, що надходження коштів на поточний рахунок клієнта автоматично зменшують дебетове сальдо по поточному рахунку.
Відповідно до п.3.2.1.2.2.2 умов клієнт зобов'язався: - сплатити відсотки за весь час користування кредитом відповідно до п.3.21.4.1 та п.3.2.1.4.2, п. 3.2.4.3; проводити погашення кредиту, отриманого в розмірі встановленого ліміту кредиту, не пізніше строку (терміну) закінчення безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.2.1.1.11 (п. 3.2.1.2.2.3); - повернути кредит в строки, встановленні п. 3.2.1.1.10, п. 3.2.1.2.3.4 та п. 3.2.1.2.2.17 (п.3.2.1.2.2.5); - доручив банку зараховувати грошові кошти із всіх своїх рахунків (як відкритих на момент початку обслуговування банком ліміту клієнта, так і тих які відкриті після цього) в валюті кредиту для виконання зобов'язань по погашенню кредиту, а також відсотків за його користування, а також в рахунок оплати договору страхування, по яким банк є вигодонабувачем, із всіх своїх рахунків в гривні, для виконання зобов'язань по погашенню винагороди, а також неустойки, в розмірах сум, що підлягають до сплати банку у відповідності до даного розділу "Умов і правил надання банківських послуг", а також по іншим кредитним договорам, укладеними між клієнтом та банком, при настанні строків платежів (здійснюється договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється у відповідності з встановленим законодавством порядком, при цьому оформлюється меморіальний ордер, в реквізиті "призначення платежу" якого зазначаються номер, дата та пункти 3.2.1.2.2.8. Списання грошових коштів по іншим кредитним договорам здійснюється у відповідності з умовами інших кредитних договорів (п.3.2.1.2.2.8).
Відповідно до пункту 3.2.1.4.1.1 умов за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Згідно пункту 3.2.1.4.1.2 умов при не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.
Пунктом 3.2.1.4.1.3 умов передбачено, що у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Відповідно до п. 3.2.1.4.4 умов клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у відповідності до п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального розміру сальдо кредиту, якій є на кінець банківського дня за минулий місяць, в порядку передбаченому "Умов і правил надання банківських послуг". Клієнт доручає банку здійснювати списання винагороди із своїх рахунків. Виплата винагороди здійснюється в гривнях.
У випадку, якщо дата погашення кредиту та/або виплата відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути проведені в банківський день який передує вихідному або святковому дню (п. 3.2.1.4.7 умов).
Згідно п. 3.2.1.4.8 умов погашення кредиту, виплата відсотків проводяться у валюті кредиту. Погашення винагороди, неустойки проводяться у відповідності з умовами даного розділу "Умов і правил надання банківських послуг".
Відповідно до п.3.2.1.4.9 умов, розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів в році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості по кредиту. День повернення кредиту в період нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату погашення.
Пунктом 3.2.1.4.10 умов визначено, що зобов'язання виконуються в наступній послідовності: кошти отримані від клієнта а також від інших осіб, для погашення заборгованості, преш за все направляються для погашення витрат/збитків банка відповідно до п. 3.2.1.2.2.16, п. 3.2.1.2.3.15 дальше для погашення неустойки згідно розділу 5 даного розділу "Умов і правил надання банківських послуг", дальше-прострочена винагорода, далі - винагорода, далі - прострочених відсотків, далі-відсотків, далі-простроченого кредиту, далі - кредиту. Кінцеве погашення заборгованості по кредиту виконується не пізніше дати, вказаної в п. 3.2.1.1.8. При не сплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати вини рахуються простроченими. У випадку розрахунку витрат банка у відповідності до п. 3.2.1.2.2.16, п.3.2.1.2.3.15 за погодженням сторін можлива зміна строків погашення кредиту.
За приписами п. 3.2.1.5.1. умов при порушенні клієнтом будь-якого зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п. п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.1.1.8 3.2.1.2.2.3 3.2.1.2.3.4 винагород передбачених п. п. 3.2.1.2.2.5 3.2.1.4.4 3.2.1.4.5 3.2.1.4.6 клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня у (% річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п. 3.2.1.6.1 умов обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом в банк заяви на приєднання до "Умов і правил надання банківських послуг" (або в формі " Заяви про відкриття поточного рахунку та картки з зразком підпису і відтиску печатки" або в формі авторизації кредитної угоди в системі клієнт - банк/інтернет клієнт банк, або в формі обміну паперовими або електронною інформацією або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання грошових коштів в рамках кредитного ліміту в розмірах вказаних сум та дійсних в обміні перерахунку грошових коштів до повного виконання зобов'язань сторонами.
Свої зобов'язання за договором банківського обслуговування від 22.03.2013р. Банк виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кредитний ліміту у розмірі 12 000 грн. 00 грн.
Підтвердженням розміру та дати встановлення кредитного ліміту є виписка по рахунку №26005053815275 та картковий рахунок №26059053813687 за період з 01.05.2014р. по 31.10.2014р. та довідка про розміри встановленого кредитного ліміту від 04.12.2014р.
Відповідач свої зобов'язання за договором банківського обслуговування від 22.03.2013р належним чином не виконав.
На адресу відповідача Банком направлена претензія про сплату заборгованості від 03.10.2014р. №30322LVBOSOBE, яка залишена відповідачем без відповіді та відповідного реагування.
На час розгляду справи заборгованість відповідача по договору банківського обслуговування від 22.03.2013р. становить 17 647 грн. 66 коп., з яких 12 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, 3 402 грн. 87 коп. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 1 597 грн. 30 коп. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 647 грн. 49 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Відповідач звернувся до позивача із заявою про відкриття поточного рахунку та карткою зі зразками підписів та відтиску печатки, а саме: поточного рахунку №26005053815275 та картковий рахунок №26059053813687 .
За приписами статті 184 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу .
У статті 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно зі статтею 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина 1 статті 640 Цивільного кодексу України ).
За приписами статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до розділу 1 Умов та Правил, розміщених на web-сайті банку www.privatbank.ua, ці правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.
Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини стосовно того, що відповідач після підписання заяви від 22.03.2013р. про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки приєднався до "Умов та Правил надання банківських послуг" та "Тарифів Банку", суд прийшов до висновку про те, що між сторонами у справі фактично було укладено договір банківського обслуговування від 22.03.2013р., у тому числі щодо встановлення кредитного ліміту.
Правовідносини сторін спору виникли у зв'язку з укладенням договору банківського обслуговування від 22.03.2013р., умови якого визначені в Умовах та правилах надання банківських послуг, тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч.1, ч.2, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 "Кредит" і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Порушення боржником, взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором заходів відповідальності (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст.193, ч. 1 ст.216 ГК України, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Наявними в матеріалах справи виписками по банківському рахунку №26005053815275 та картковий рахунок №26059053813687 підтверджується використання відповідачем ліміту кредиту встановленого банком.
При цьому договір банківського обслуговування від 22.03.2013р. у встановленому законодавством порядку не розірвано та не визнано недійсним. Відповідачем суму заборгованості по поверненню тіла кредиту в розмірі 12 000 грн. 00 коп. не спростовано та неоспорена, будь-яких доказів в погашення зазначеної суми боргу суду не надано.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В силу статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктами 3.2.1.4.1.1, 3.2.1.4.1.2, 3.2.1.4.1.3 Умов визначено порядок нарахування та розміри процентної ставки за користування кредитом, які прив'язані до дат виникнення дебетового сальдо, дат обнулення дебетового сальдо та дат погашення кредиту.
Пунктом п. 3.2.1.4.4 умов визначено розмір винагороди за використання ліміту та порядок її сплати.
Пунктом 3.2.1.5.1 умов передбачено, що у разі порушення клієнтом будь-якого зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди за користування кредитом клієнт зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня у (% річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З долучених до матеріалів справи виписки по рахунку №26005053815275 та картковий рахунок №26059053813687 , розрахунку боргу вбачається, що позивачем під час нарахування відсотків за користування кредитом враховано дати виникнення дебетового сальдо, дати обнулення дебетового сальдо та дати погашення кредиту. Під час розрахунку заборгованості по комісії за користування кредитом позивачем враховано розмір комісії за користування кредитом, який визначено у відсотковому відношенні до кредитного ліміту на відповідну дату.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не сплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 402 грн. 87 коп. - відсотків за користуванням кредитом, 1 597 грн. 30 коп. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 647 грн. 49 коп. - комісії за користування кредитом, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 35, 44, 49, 82-84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити.
2.Стягнути з Малого приватного підприємства "Мінор" (Рівненська обл., Радивилівський р-н, м. Радивилів, вул. Меркелова, буд. 47 код ЄДРПОУ 23309674) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570)
- 12 000 грн. 00 коп. (дванадцять тисяч гривень 00 коп.) - заборгованості за кредитом,
- 3 402 грн. 87 коп. (три тисячі чотириста дві гривні 87 коп.) - відсотків за користуванням кредитом,
- 1 597 грн. 30 коп. (тисячу п'ятсот дев'яносто сім гривень 30 коп.) - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором,
- 647 грн. 49 коп. (шістсот сорок сім гривень 49 коп.) - комісії за користування кредитом.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 14 лютого 2015 року.
Суддя Войтюк В.Р.
Віддруковано 4 примірники:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50);
3 - позивачу рекомендованим (49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800);
4 - відповідачу рекомендованим (33000, Рівненська обл., Радивилівський р-н, м. Радивилів, вул. Меркелова, буд. 47).
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 09.02.2015 |
Оприлюднено | 16.02.2015 |
Номер документу | 42701394 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Войтюк В.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні