Ухвала

від 05.02.2015 по справі 815/8403/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2015 року м. Київ К/800/37027/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шведа Е.Ю.,

суддів Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за

касаційною скаргою Реєстраційної служби Болградського районного управління юстиції Одеської області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року

у справі № 815/8403/13-а

за позовом ОСОБА_2

до Реєстраційної служби Болградського районного управління юстиції Одеської області

про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Болградського районного управління юстиції Одеської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 1587487 від 11 квітня 2013 року і зобов'язати провести державну реєстрацію права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 5121410100:02:004:0066, за позивачем.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення реєстраційної служби Болградського районного управління юстиції Одеської області про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 1587487 від 11 квітня 2013 року; зобов'язано реєстраційну службу Болградського районного управління юстиції Одеської області провести державну реєстрацію права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, форма власності: приватна, кадастровий номер земельної ділянки 5121410100:02:004:0066, за ОСОБА_2

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що одночасне розташування за однією адресою двох різних об'єктів нерухомості суперечить їх правовому режиму та юридично неможливе, а тому заявлене позивачем на підставі поданих документів право власності на житловий будинок, суперечить вже зареєстрованому праву власності на гараж.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Судами встановлено наступні обставини. Згідно з договором купівлі-продажу гаражу від 25 березня 2011 року ОСОБА_2 придбано у ОСОБА_3 у приватну власність нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме: літ. «А» - гараж загальною площею 45,6 кв.м, літ. «Б» - навіс, «В» - погріб.

Рішенням Болградської міської ради Одеської області від 30 квітня 2011 року № 181 «Про заяви громадян м. Болграда на дозвіл будівництва прибудов, літніх кухонь, сараїв, гаражів» надано дозвіл ОСОБА_2 на будівництво одноповерхового житлового будинку з улаштуванням колодязю на присадибній земельній ділянці, що розташована за вказаною адресою.

20 травня 2011 року КП «Болградське бюро технічної інвентаризації» зареєстровано за позивачем право приватної власності на зазначений гараж, відповідно до витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію прав від 20 травня 2011 року № 30033637 та інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Крім того, позивачу згідно з державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯМ № 094169, виданого Болградською міською радою Одеської області 31 жовтня 2012 року на підставі рішення ради № 673-VI від 26 червня 2012 року, на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 855 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5121410100:02:004:0066.

На підставі рішення Болградської міської ради Одеської області від 30 квітня 2011 року № 181 та повідомлення про початок виконання будівельних робіт житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованому в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 15 листопада 2012 року, ОСОБА_2 на належній йому земельній ділянці, кадастровий номер 5121410100:02:004:0066, збудований житловий будинок.

20 грудня 2012 року КП «Болградське бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на зазначений житловий будинок.

Згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 29 грудня 2012 року № ОД 14212522310 зазначений житловий будинок Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області введено в експлуатацію.

Рішенням виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської області № 53 від 21 березня 2013 року житловому будинку, що розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_1.

02 квітня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до реєстраційної служби Болградського районного управління юстиції Одеської області із заявою про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, форма власності: приватна, кадастровий номер земельної ділянки 5121410100:02:004:0066.

Разом із заявою позивачем подані наступні документи: договір купівлі-продажу гаражу від 25 березня 2011 року № 644; витяг про державну реєстрацію прав від 20 травня 2011 року № 30033637; державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯМ № 094169, виданий головою Болградської міської ради Одеської області 31 жовтня 2012 року; технічний паспорт на житловий будинок від 20 грудня 2012 року; декларацію про готовність об'єкта до експлуатації серії ОД № 14212522310 від 29 грудня 2012 року; рішення виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської області про присвоєння житловому будинку адреси № 53 від 21 березня 2013 року.

11 квітня 2013 року реєстраційною службою Болградського районного управління юстиції Одеської області прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 1587487, відповідно до якого позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на зазначений житловий будинок на підставі ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п. 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 22.06.2011 року № 703 (далі - Порядок реєстрації), у зв'язку з тим, що подані для проведення державної реєстрації прав документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: за наявності державної реєстрації права власності на один об'єкт нерухомості - гараж, заявником для державної реєстрації було заявлено право власності на інший об'єкт нерухомості - житловий будинок за тією самою поштовою адресою.

Позивач, вважаючи зазначене рішення державного реєстратора незаконним, звернувся до суду з даним позовом про його скасування, зобов'язання вчинити певні дії.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем подано всі необхідні документи для здійснення державної реєстрації належного йому житлового будинку, а також з того, що наявність запису про державну реєстрацію гаража не є перешкодою для реєстрації житлового будинку за тією ж адресою.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів та зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Ч. 1 ст. 24 вказаного закону передбачено випадки відмови у держаній реєстрації прав та їх обтяжень.

При цьому, ч. 4 зазначеної статті визначено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюється Порядком реєстрації, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 7 Порядку реєстрації для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

П. 10 Порядку реєстрації визначено, що заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Відповідно до п. 46 Порядку реєстрації для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 28, 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав:

документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку (крім випадків реконструкції квартири, житлового або нежитлового приміщення);

витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер);

документ, що зазначений у пункті 27 цього Порядку та підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці (у разі проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна);

документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;

документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Згідно з п. 28 Порядку реєстрації для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заявник, крім документів, що зазначені у пункті 27 цього Порядку (документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно), подає копії документів, що зазначені в пункті 9 цього Порядку (документ, що посвідчує його особу) (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування)

П. 29 Порядку державної реєстрації визначено, що для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об'єкт нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об'єкт.

Як встановлено судами, документи, необхідні для реєстрації належного ОСОБА_2 житлового будинку, передбачені Порядком реєстрації, подані позивачем разом із заявою про державну реєстрацію.

Фактів невідповідності заявленого права позивача та поданих ним документів вимогам законодавства, а також суперечностей між заявленим ним правом власності та вже зареєстрованими правами інших осіб на спірне нерухоме майно, що могло би бути підставою для невизнання державою цього права, судами не встановлено.

Наведені обставини є підставою для вчинення державним реєстратором реєстраційних дій.

Крім того, варто зазначити, що суди дійшли обґрунтованого висновку, вказавши, що зареєстроване право власності позивача на нежитлову будівлю - гараж, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 не виключає здатності позивача мати право власності на інші об'єкти нерухомого майна на земельній ділянці, яка йому належить і має таку ж адресу та, відповідно, не є перешкодою для реєстрації заявлених прав позивача на такі об'єкти нерухомого майна. Наведене спростовує доводи відповідача, що одночасне розташування за однією адресою двох різних об'єктів нерухомості суперечить їх правовому режиму та юридично неможливе, а тому заявлене позивачем на підставі поданих документів право власності на житловий будинок, суперечить вже зареєстрованому праву власності на гараж.

З огляду на викладене, суди дійшли обґрунтованого висновку, що рішення відповідача про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 1587487 від 11 квітня 2013 року не ґрунтується на нормах закону та підлягає скасуванню.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, ухвалено законне та обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Реєстраційної служби Болградського районного управління юстиції Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: