Ухвала

від 11.02.2015 по справі 2а/0470/11902/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2015 року м. Київ К/800/1760/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Калашнікової О.В., Смоковича М.І., розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу управління Національного банку України в Івано-Франківській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до управління Національного банку України в Івано-Франківській області про скасування постанови, - в с т а н о в и л а: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до управління Національного банку України в Івано-Франківській області про скасування постанови.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 30 листопада 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду

від 13 листопада 2012 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 30 листопада 2011 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Скасовано постанову начальника управління Національного банку України в Івано-Франківській області про притягнення публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до відповідальності за порушення валютного законодавства у вигляді штрафу №4 від 02 вересня 2011 року.

Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції, управління Національного банку України в Івано-Франківській області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що відповідачем проведено невиїзну позапланову перевірку публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» щодо дотримання достовірності та встановленого порядку формування та подання до Національного банку та його територіальних управлінь звітності про валютні операції, про що складено акт

від 04 серпня 2011 року та протокол про порушення валютного законодавства

від 04 серпня 2011 року, яким встановлено, що при поданні 29 березня 2011 року щоденного звіту про надходження від нерезидентів та продаж безготівкової іноземної валюти за формою №552 позивачем перекручено статистичну звітність, а саме: при відображенні інформації про надходження на кореспондентський рахунок банку від нерезидента безготівкової іноземної валюти в колонці 6 «Мета операції» невірно зазначено цифровий код мети надходження іноземної валюти - 01 (на користь резидента-експортера), замість - 03 (як кредит), в колонці 7 «Код надходження відповідно до платіжного календаря» невірно зазначено цифровий код - 999 (зазначається цифровий код, якщо операція не належить до кредитних, депозитних та операцій з цінними паперами за заборгованістю перед нерезидентами), замість - 350 (інші довгострокові кредити, отримані клієнтом), також при відображенні інформації про продаж безготівкової іноземної валюти за безготівкову національну валюту в колонці 6 «Мета операції» невірно зазначено цифровий код мети продажу іноземної валюти - 11 (продаж валютної виручки), замість - 19 (продано кредитні кошти, отримані клієнтом банку від нерезидента.

За результатами розгляду матеріалів перевірки відповідачем винесена постанова

від 02 вересня 2011 року №4, якою до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на підставі статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та пункту 2.8 розділу 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 лютого 2000 року №49 застосовано штраф у сумі 1700 грн.

Не погоджуючись із винесеною управлінням Національного банку України в Івано-Франківській області постановою про притягнення до відповідальності за порушення вимог валютного законодавства від 02 вересня 2011 року №4, позивач оскаржив її до суду.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що дії управління Національного банку України в Івано-Франківській області при винесенні оскаржуваної постанови є протиправними та суперечать вимогам чинного законодавства.

З таким висновком суду апеляційної інстанції погоджується колегія суддів з огляду на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 Закону України «Про Національний банк України» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Національний банк виконує такі функції: зокрема, здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій.

Згідно зі статтею 56 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність.

Положеннями статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що порядок, види, форми і терміни подання звітності резидентами і нерезидентами про їх валютні операції визначаються Національним банком України за погодженням з Міністерством статистики України з урахуванням чинного законодавства України.

Несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 16 цього Декрету.

Відповідно до статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): зокрема, за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Пунктом 2.8 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 лютого 2000 року №49 передбачено, що несвоєчасне подання, приховування або перекручення встановленої Національним банком звітності про валютні операції тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вимоги щодо порядку складання та подання форм статистичної звітності встановлюються відповідними нормативно-правовими актами Національного банку, які регламентують правила організації статистичної звітності, що подається до Національного банку (далі - Правила).

Перекрученням звітності про валютні операції є допущення банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку помилки під час складання форм звітності про валютні операції та невиправлення її у строки, визначені Правилами, за умови, що така помилка призвела до зміни розміру на 5% і більше будь-якого з показників (але не менше ніж сума, еквівалентна 25000 гривень за однією формою звітності за звітний період), передбачених у формі звітності.

Таким чином, суд, встановивши, що перекручення позивачем статистичної звітності про надходження від нерезидентів та продаж безготівкової іноземної валюти за формою №552 не призвело до зміни розміру будь-якого з показників, передбачених у формі звітності, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог валютного законодавства, а відтак - про неправомірність винесеної управлінням Національного банку України в Івано-Франківській області постанови про притягнення до відповідальності за порушення вимог валютного законодавства від 02 вересня 2011 року №4.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суд апеляційної інстанції дав правильну правову оцінку обставинам у справі.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду апеляційної інстанції.

Постановлене у справі рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу управління Національного банку України в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду

від 13 листопада 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до управління Національного банку України в Івано-Франківській області про скасування постанови - залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом

України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: