Ухвала

від 12.02.2015 по справі 2а-1625/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2015 року Справа № 92961/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,

представника позивача Качмара В.М.,

представника відповідача Шиби А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна група «Моноліт» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна група «Моноліт» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000902304 від 05.10.2011 року, яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 89097 грн. за застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 22274 грн.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідачем у акті податкової перевірки не встановлено розбіжностей у податковій звітності щодо заявлених до відшкодування сум ПДВ, а подана позивачем податкова декларація з ПДВ за липень 2011 року містить усі обов'язкові реквізити згідно вимог ст. 48 ПК України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 0000902304 від 05.10.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 89097 грн. та нараховано штраф у розмірі 22274 грн.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова, яка в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову позивачу в задоволенні позову.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не врахував порушення позивачем вимог закону щодо заповнення заяви про бюджетне відшкодування податку на додану вартість (додатку № 4 до податкової декларації за липень 2011 року), не вказавши періоду бюджетного відшкодування. Тому податковий орган правомірно не підтвердив до відшкодування суму 89097 грн. та на законних підставах прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, представника позивача, який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

У справі встановлено, що будучи платником податку на додану вартість, позивач 19.08.2011 року подав відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року з усіма необхідними додатками, у тому числі додаток 4 - заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4), у якій не вказав періоду бюджетного відшкодування цього податку.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна група «Моноліт» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2011 року, про що складено акт № 2972/23-4/33087544 від 28.09.2011 року.

Податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем вимог п. 14.4, п. п. 4.6.4., п. 14 наказу ДПА України від 25.01.2011 року № 41 «Порядок заповнення і подання звітності з податку на додану вартість», п. 46.1., п. 46.5. ст. 46, п. 48.1., п. 48.2., п. 48.3., п. 48.7. ст. 48 Податкового кодексу України, не зазначив в заяві періоду бюджетного відшкодування, у зв'язку з чим не підтвердив бюджетне відшкодування податку на додану вартість по декларації за липень 2011 року у сумі 89097 грн.

05.10.2011 року відповідачем на підставі акта перевірки № 2972/23-4/33087544 від 28.09.2011 року прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення форми «В1» № 0000902304, яким відповідно до вимог п. 46.1., п. 46.5. ст. 46, п. 48.1., п. 48.2., п. 48.3., п. 48.7. ст. 48 Податкового кодексу України позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 89097 грн., та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 22274 грн.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам законодавства.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів суду апеляційної інстанції.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно з п. 46.5 ст. 46 ПК України форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України.

Відповідно до п. 14.4. п. 14 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25.01.2011 року, додатками до декларації є заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) (додаток 4).

Відповідно до ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Згідно з п. 49.8. ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з п. 49.9. ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно з п. п. 49.11.1. п. 49.11. ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Відповідно до п. п. «в»п. 200.14. ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 2.2. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 985 від 22.12.2010 року, у випадках, що зазначені у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення:

за формою згідно з додатком 5 про перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (форма «В1»), у тому числі у разі, якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку;

за формою згідно з додатком 7 про відмову у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість (форма «В3»).

Як видно з матеріалів справи, позивачем заповнено всі обов'язкові реквізити податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, визначені ст. 48 ПК України. Вказана норма містить вичерпний перелік обов'язкових реквізитів податкової декларації, до якого не входить період бюджетного відшкодування.

Позивач подав суду копії податкових накладних № 701 від 07.07.2008 року, № 70 від 29.07.2008 року, № 883 від 19.08.2008 року та № 3 від 29.08.2008 року, на підставі яких заявлене бюджетне відшкодування, а також акт податкової перевірки № 1467/23-2/33087544 від 23.06.2010 року, в п. 3.2.2. якого зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року не встановлено його заниження або завищення. Зазначені обставини спростовують твердження відповідача, викладене у акті податкової перевірки № 2972/23-4/33087544 від 28.09.2011 року, про те, що бюджетне відшкодування липня 2011 року не підтверджено.

Посилання податкового органу відповідача на п. 48.7. ст. 48 ПК України, яка встановлює вимоги щодо оформлення податкової декларації, а не додатку до неї, є безпідставним, оскільки відсутність у Додатку 4 (Д4) до податкової декларації з податку на додану вартість зазначення періоду бюджетного відшкодування не має наслідком завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Крім того, суд першої інстанції правильно вважав, що відповідач мав можливість вказати позивачу на відсутність у Додатку 4 (Д4) до податкової декларації з податку на додану вартість періоду бюджетного відшкодування під час прийняття податкової декларації, проте жодних дій під час прийняття декларації відповідачем вчинено не було.

За таких обставин доводи відповідача в частині того, що позивач безпідставно завищив розмір бюджетного відшкодування податку на додану вартість та його посилання на законність прийнятого податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими.

Суд першої інстанції повно встановив обставини справи, належно оцінив докази, правильно застосував норми матеріального та процесуального права та на законних підставах задовольнив позов, тому підстав для скасування оскаржуваної постанови колегія суддів не знаходить.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 року в справі № 2а-1625/12/1370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : А.І. Рибачук

Д.М. Старунський