Ухвала

від 11.02.2015 по справі 807/701/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року Справа № 876/7235/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У березні 2014 року позивач ТзОВ «МІК» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Ужгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 40/15-0 від 27.02.2014 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 442520 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 110630 грн..

В обґрунтування позовних вимог покликався позивач на те, що оскаржене ППР винесено на підставі необґрунтованих висновків податкової перевірки, викладених в акті перевірки. Вважав позивач, що товариством правомірно заявлено до відшкодування в червні 2013 року 442520 грн. ПДВ, а висновки акту перевірки та оскаржене ППР суперечать нормам ПК України.

Відповідач Ужгородська ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області не погодився із позовними вимогами, подав суду першої інстанції письмове заперечення, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ужгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області від 27.02.2014 р. № 40/15-0 про зменшення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.

З цією постановою суду першої інстанції від 04.06.2014 р. не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що оскаржене ППР від 27.02.2014 р. винесено на підставі документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування позивачем ТзОВ «МІК» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень, липень 2013 р. та бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника за червень, липень 2013 р.. Так, перевіркою встановлено, що у декларації позивача за червень 2013 р. відсутня частина залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг, яка не брала участь у розрахунках бюджетного відшкодування в сумі ПДВ 442520 грн. (з врахуванням акту перевірки за травень 2013 р. № 128/15-0/22086924 від 14.08.2013 р.). Наведене свідчить про те, що надмірної сплати ПДВ позивачем до бюджету не відбулося, а тому за результатами перевірки податковий орган правомірно зменшив суму бюджетного відшкодування платника податків на 442520 грн..

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.06.2014 р. та винести нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що така апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що позивач ТзОВ «МІК» має правовий статус юридичної особи та зареєстрований платником податку на додану вартість (а.с. 49, 51, 52 Т.1).

За наслідками проведеної з 04.09.2013 р. по 10.09.2013 р. Ужгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень, липень 2013 р. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за червень 2013 р., липень 2013 р., податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем п. 200.5 ст. 200 ПК України, а саме, завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 758703 грн., у тому числі: - по декларації за червень 2013 р. - 723593 грн.; - по декларації за липень 2013 р. - 35110 грн.. За результатами перевірки відповідачем складено акт № 389/15-0/22086924 від 17.09.2013 р. (а.с. 12-20 Т.1).

На підставі вказаного вище акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 47/15-0/22086924 від 01.10.2013 р., яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 758703 грн. за червень-липень 2013 року та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 189675,75 грн. (а.с. 11 Т.1).

За результатами адміністративного оскарження позивачем ППР № 47/15-0/22086924 від 01.10.2013 р. Міндоходів України було прийняте рішення № 2931/6/99-99-10-01-15 від 14.02.2014 р., яким скаргу позивача частково задоволено, а прийняте податкове повідомлення-рішення Ужгородської ОДПІ від 01.10.2013 року № 47/15-0/22086924 скасоване в частині 316183,00 грн. зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та 79045,75 грн. штрафної санкції (а.с. 45-48 Т.1).

На підставі вказаного вище акту перевірки № 389/15-0/22086924 від 17.09.2013 р. та із врахуванням рішення № 2931/6/99-99-10-01-15 від 14.02.2014 р., відповідачем винесено відносно позивача податкове повідомлення-рішення від 27.02.2014 р. № 40/15-0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 442520 грн. за червень 2013 р. та застосовано штрафні санкції в сумі 110630 грн. (а.с. 10 Т.1).

Суд апеляційної інстанції вважає правильними і об'єктивними висновки суду першої інстанції щодо безпідставності висновків Ужгородської ОДПІ про порушення позивачем податкового законодавства і щодо протиправності оскарженого податкового повідомлення-рішення від 27.02.2014 р., з врахуванням наступного.

Згідно з п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Виходячи з аналізу пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на внесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг та придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів) (п. 200.5 ст. 200 ПК України).

Згідно п.п. 54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Із матеріалів адміністративної справи, змісту Акту податкової перевірки від 17.09.2013 року та пояснень апелянта видно, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на твердженнях ОДПІ про те, що товариством фактично отримано бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 442520 грн., а тому повторне відшкодування є неможливим. На думку податкового органу наведене стверджується висновками акту перевірки від 14.08.2013 р. № 128/15-0/22086924 про порушення позивачем п.200.4, п.200.6 ст. 200 ПК України та податковими повідомленнями-рішеннями від 28.08.2013 року № 16/15-0/22086924 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 442520 грн. за травень 2013 р., та № 17/15-0/22086924 про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 442520 грн. за травень 2013 р. (а.с. 86-94, 66, 67 Т.1).

З цього приводу суд апеляційної інстанції враховує, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.03.2014 р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 року, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Ужгородської ОДПІ від 28.08.2013 р. № 16/15-0/22086924 та № 17/15-0/22086924.

Тому, є безпідставними доводи апелянта про те, що позивачем фактично отримано бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 442520 грн..

Відповідно до ст. 71 ч.2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Також судом першої інстанції об'єктивно встановлено та враховано, що позивач зареєстрований платником податку на додану вартість більше 12 календарних місяців, основним видом діяльності якого є будівництво житлових і нежитлових будівель, здійснює згідно проектної документації будівництво житлової будівлі, яка віднесена до його основного фонду, та понесені позивачем витрати на придбання будівельних матеріалів, робіт, послуг, обладнання, по яких податок на додану вартість включений в податковий кредит, в повному розмірі підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку (а.с. 104-250 Т.1; 1-88, 89-173 Т.2).

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним покликання апелянта на те, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального та матеріального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують обгрунтованих висновків суду першої інстанції, викладених у оскарженій постанові від 04.06.2014 року, а тому відсутні підстави для скасування цієї постанови суду.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області - залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 12.02.2015 року.