Ухвала

від 02.02.2015 по справі 819/2499/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2015 р. Справа № 876/15232/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,

за участі позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.11.2013р. по справі № 819/2499/13-а за позовом ОСОБА_1 до Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фермерське господарство «Органік Беррі» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фермерського господарства «Органік Беррі» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 серпня 2013 року № 0007701700 в частині визначення до сплати 24 103,42 грн. орендної плати за землю.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.11.2013р. по справі № 819/2499/13-а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 28 серпня 2013 року № 0007701700 в частині визнання податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб на суму 5423,26 грн. нарахованих за період з 01 грудня 2012 року по 27 грудня 2012 року включно. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, та з наведених в ній підстав з посиланням на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального права та неповне з'ясування всіх обставин справи просить скасувати оскаржувану постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.11.2013р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач та представник позивача підтримали вимоги апеляційної скарги, просили скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нову постанову, якою задовільнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач та третя особа, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи, явки представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача та його представника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 17 грудня 2012 року між ОСОБА_1 та Кременецькою районною державною адміністрацією укладено договори оренди землі за № 01/12 та № 02/12.

Відповідно до умов договорів, орендодавець - Кременецька районна державна адміністрація надає, а орендар - ОСОБА_1 приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розміщену за адресою Тернопільська область, Кременецький район, Чугалівська сільська рада, кадастрові номера земельної ділянки 6123489000 01 001 0647, 6123489000 01 001 0647 (п. п. 1., 2 договорів).

Як вірно встановлено судом, вказані договори оренди землі від 17.12.2012 р. за №01/12 та № 02/12 зареєстровані управлінням Держкомзему у Кременецькому районі 27 грудня 2012р.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи копій вказаних договорів, термін дії договору становить 49 років, орендна плата встановлюється у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки і становить 16 399,27 грн. та 58 321,29грн. за один рік оренди відповідно, земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.

Також, пунктом 27 договору визначено, що передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) інших прав третіх осіб на цю ділянку. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін та у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку. Розірвання договору оренди в односторонньому порядку не допускається (п. п. 31, 34 Договорів).

Як вбачається з матеріалів справи, Кременецькою міжрайонною ДПІ Тернопільської області винесено податкове повідомлення-рішення № 0007701700, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб» на суму 80 947,27 грн.

Судом встановлено, що 20.09.2013р. державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Кременецького районного управління юстиції проведено державну реєстрацію статуту фермерського господарства "Органік Беррі", про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до статуту фермерського господарства "Органік Беррі", вказане господарство створене засновником ОСОБА_1, головою фермерського господарства і єдиним членом є його засновник ОСОБА_1

Згідно з п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Пунктом 286.5. ст. 286 ПК України передбачено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Відповідно до п. 288.1, п. 288.4, п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки між орендодавцем (власником) і орендарем, в якому зокрема встановлюються розмір та умови внесення орендної плати.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що нарахування орендної плати як різновиду загальнодержавного податку (плати за землю) може здійснюватися виключно на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки, а початок строку сплати землекористувачем орендної плати пов'язується законодавцем з днем виникнення у нього права користування земельною ділянкою.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що істотним для правильного вирішення судом даного публічно-правового спору є з'ясування питання про те, коли саме у позивача виникло право користування орендованими земельними ділянками державної (комунальної) власності і відповідно обов'язок зі сплати орендної плати за користування ними та чи відбувся перехід такого права.

В силу вимог п. 287.1 ст. 287 Податкового Кодексу України, обов'язок власників землі та землекористувачів зі сплати земельного податку і орендної плати виникає з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Судом вірно встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про орендну плату" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Частиною 5 статті 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з пунктом 37 договорів оренди від 17 грудня 2012 року за № 01/12 та № 02/12, договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Судом встановлено, що усі договори оренди землі, укладені 17.12.2012 року між позивачем та Кременецькою районною державною адміністрацією, були зареєстровані управлінням Держкомзему в кременецькому районі 28.12.2012 року, про що свідчать відповідні відмітки на кожному з договорів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що обов'язок зі сплати орендної плати виник у позивача саме з 28.12.2012 року, адже до часу державної реєстрації вищезазначених договорів оренди вони не вважалися укладеними та не набрали чинності, а позивач як орендар земельних ділянок не набув законного права користування ними.

Колегія суддів вважає, що розрахунок спірних грошових зобов'язань позивача з орендної плати Кременецькою МДПІ помилково здійснено з 01 грудня 2012 року, а саме до дати укладення договорів та їх державної реєстрації, що суперечить вимогам ст.ст. 286, 287, 288 ПК України.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 28 серпня 2013 року №0007701700 є протиправним в частині визначення податкового зобов'язання ОСОБА_1 по орендній платі з фізичних осіб на суму 5423,26 грн., визначених контролюючим органом виходячи із сум податкових зобов'язань за вказаний період.

Колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення в частині (сумі) 18 680 грн. орендної плати за період з дати реєстрації фермерського господарства "Органік Беррі" - 20 вересня 2013 року по 31 грудня 2013 року, оскільки, ні на момент винесення оскаржуваного рішення, ні на час розгляду справи судом, у договори оренди від 17.12.2012 року у встановленому порядку зміни щодо особи орендаря земельної ділянки не внесено, а отже, орендарем земельної ділянки за вказаними договорами є саме апелянт.

Крім цього, судом встановлено, що, вказані договори оренди у встановленому законом порядку не припинені та не визнані недійсними, а отже є дійсними на час розгляду справи судом, в тому числі щодо особи орендаря - ОСОБА_1, на якого за договорами покладено обов'язок щодо своєчасної сплати орендної плати за землю.

З врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із твердженнями податкового органу, що використання фермерським господарством земельної ділянки, яка була надана згідно договору оренди його засновникові, не свідчить про перехід прав та обов'язків орендаря згідно укладених договорів до фермерського господарства, оскільки, такі зміни до договору потребують письмового оформлення у встановленому порядку, а отже, як на час винесення оскаржуваного рішення, так і на час розгляду справи судом, у податкового органу були відсутні правові підстави для ненарахування податкового зобов'язання орендареві (позивачеві) на підставі діючого договору оренди, та визначення такого зобов'язання фермерському господарству лише з тих мотивів, що засновником такого господарства є орендар земельної ділянки.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо підставності позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 28 серпня 2013 року № 0007701700 в частині визначення до сплати 5 423, 26 грн. орендної плати за землю та безпідставності позовних вимог позивача в частині скасування оскаржуваного рішення в сумі 18 680 грн. орендної плати за період з дати реєстрації фермерського господарства "Органік Беррі", відтак судом першої інстанції в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено правильно.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст.160 ч.3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.11.2013р. по справі № 819/2499/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

А.М.Ліщинський

Повний текст ухвали складений 06.02.2015 року.