Рішення

від 10.02.2015 по справі 925/2325/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року Справа № 925/2325/14

Господарський суд Черкаської області в особі судді Гури І.І., при секретарі судового засідання Мирошниченко Б.В., за участю представника відповідача - Забродець С.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум-7», с. Пірнове Вишгородського району Київської області

до іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна», м. Жашків Черкаської області

про стягнення 20 338,11 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум-7» звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна» 20338,11 грн., з яких 18885,24 грн. основного боргу, 102,45 грн. процентів за користування коштами, 897,17 грн. пені, 453,25 грн. інфляційних нарахувань та 1827 грн. витрат зі сплати судового збору.

Позивач у засідання не з'явився, про наявність поважних причин і неявки не повідомив.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив повністю, вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки послуги позивачем не надавались, акт виконаних робіт відповідач не отримував, будь-яких інших доказів, що підтверджують факт надання послуг позивач суду не надав, оскільки це може бути підтверджено і журналами змін, поясненнями працівників, тощо.

У судовому засіданні, яке відбулося 03.02.2015, було оголошено перерву до 10.02.2015.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за наявними матеріалами.

У судовому засіданні згідно зі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши доводи представника відповідача, вважає за необхідне позов задовольнити повністю, виходячи з наступного.

23.05.2014 між ТОВ «Альфа Преміум-7» (замовник за договором, позивач у справі) та ІП «Агро-Вільд Україна» (виконавець за договором, відповідач у справі) був укладений договір про охорону об'єкту № 02/14 (далі - договір).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє протягом року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.6.1. договору).

У відповідності до умов укладеного договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання:

- організувати та забезпечити охорону підприємства замовника та охорону товарно-матеріальних цінностей замовника, прийнятих під охорону на умовах цього договору, не допустити їх розкрадання та проникнення сторонніх осіб на об'єкт, що охороняється;

- здійснювати перепустковий режим на об'єкті відповідно до інструкції, яка узгоджується із замовником.

Вартість надання послуг охорони за цим договором є договірною і визначається сторонами у протоколі узгодження договірної ціни (п.4.1. договору).

Замовник зобов'язаний протягом 3 робочих днів підписати акт надання послуг і передати його виконавцеві або надати письмове обґрунтування відмови від підпису (п.4.4.1. договору).

Оплата наданих послуг здійснюється до п'ятого числа місяця наступного за розрахунковим (п.4.4.3. договору).

У випадку несвоєчасної оплати послуг, наданих виконавцем за охорону об'єкта нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (п.4.4.4. договору).

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуги з охорони по договору на загальну суму 176298,92 грн., що підтверджується актами надання послуг: № 176 від 31.05.2014, № 215 від 30.06.2014, № АПС00000048 від 31.07.2014, № АПС00000112 від 31.08.2014, № АПС00000112 від 30.09.2014.

Однак, за надані послуги з охорони відповідач розрахувався частково.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 18885,24 грн.

06.11.2014 позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за послуги з охорони та підписання актів надання послуг за жовтень 2014 року за вих. № 54 від 06.11.2014. У даній вимозі вказано і заборгованість в сумі 18885. 24 грн. за вересень 2014 року по Договору № 02/14 - ФО від 23.05.14 р.

Між сторонами укладено договір, який за своєю правовою природою являється договором надання послуг.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 Господарського кодексу України (далі - ГК України). Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

У ч. 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 ЦК України).

Отже, двостороннім правочинам притаманна наявність взаємоузгодженого волевиявлення двох осіб, спрямованого на виникнення єдиного правового результату, покликаного забезпечити реалізацію обопільної чи самостійної мети кожної з цих осіб.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як передбачено ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З аналізу викладених норм вбачається, що договір про надання послуг є оплатним, і обов'язок виконавця надати послугу відповідає обов'язку замовника цю послугу прийняти та оплатити.

Оскільки договір про надання послуг є оплатним, то обов'язок відповідача за договором оплатити отримані послуги виникає згідно з положеннями Закону.

У випадку не підписання акту надання послуг та направленні його виконавцю або не надання письмового обґрунтування відмови від підпису, акт надання послуг без підпису замовника підтверджує факт надання послуг належним чином та у повному обсязі, а також є підставою для оплати замовником наданих йому послуг протягом 15 днів із моменту отримання акту надання послуг (п.4.4.2. договору).

З матеріалів справи вбачається, що акти надання послуг в супереч умовам п.4.2.2. договору не були підписані, а також не було надано мотивованої письмової відмови від підпису, а отже послуги вважаються наданими та прийнятими відповідачем без зауважень.

Оскільки наявні в матеріалах справи первинні документи містять всі обов'язкові реквізити, що фіксують факт здійснення надання послуг та факт встановлення договірних відносин, а тому є всі підстави для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отримані послуги, а часткова оплата відповідачем за отримані послуги свідчить, про його схвалення договору та визнання заборгованості.

Отже, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивачем було подано до суду копію вимоги позивача до відповідача від 06.11.14 вих. № 54 Про сплату заборгованості за послуги з охорони та підписання актів надання послуг за жовтень 2014 року.Відповідач даний лист отримав 11.11.14 що він і не заперечує. В даному листі - вимозі вказано і про наявність боргу в сумі 18885.24 грн. за вересень 2014 року за договором № 02/14-ФО від 23.05.14 .

Порядок розрахунків сторін визначено у Розділі 4. Згідно п. 4.4 Виконавець не пізніше 30 числа поточного місяця надає Замовнику два примірники Акту надання послуг, підписані зі своєї сторони під розписку про отримання уповноваженому представнику Замовника (або направляє засобами поштового зв'язку). Згідно пояснень представника позивача, вказані акти постійно передавалися начальником охорони керівництву відповідача, підписувалися і передавалися Виконавцю і тільки за останній місяць надання послуг по даному договору а так само і по інших договорах вказані акти були передані відповідачеві, але не повернуті з підписами та печатками.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 18885,24 грн. основного боргу, 102,45 грн. процентів за користування коштами, 897,17 грн. пені, 453,25 грн. інфляційних нарахувань обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а відповідно таким, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1827 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна» (вул. Давиденко, 48, м. Жашків, Черкаська область, ідентифікаційний код 33353730) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум-7» (вул. Київська, 1, с. Пірнове, Вишгородський район, Київська область, код ЄДРПОУ 37649220): 20338,11 грн., з яких 18885,24 грн. основного боргу, 102,45 грн. процентів за користування коштами, 897,17 грн. пені, 453,25 грн. інфляційних нарахувань та 1827 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 16 лютого 2015 року.

Суддя І.І. Гура