Рішення

від 04.02.2015 по справі 916/4992/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" лютого 2015 р.Справа № 916/4992/14

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Суменко В.О. (довіреність № 1 від 07.11.2014р.);

Від відповідача: Анісімов О.М. (довіреність №1/2014 від 16.09.2014р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "Рембудсервіс" до відповідача Комунального підприємства "Зміїний"про стягнення 63205,19грн., -

ВСТАНОВИВ :

СУТЬ СПОРУ : 12.12.2014р. Приватне підприємство "Рембудсервіс" звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача Комунального підприємства "Зміїний"про стягнення 63 205,19 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.12.2014 р. за вказаним позовом порушено провадження з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.

30.01.2015р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву Приватного підприємства "Рембудсервіс".

В судовому засіданні 04.02.2015р. представником позивача надано суду клопотання про залучення додаткових документів до матеріалів справи.

04.02.2015р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

04.01.2011р. між Приватним підприємством «Рембудсервіс» (надалі - виконавець) та Комунальним підприємством «Зміїний» (надалі - замовник) було укладено договір про розрахунок житлових організацій та підприємств постачальників питної води за додаткове підкачування питної води абонентам №б/н (надалі - Договір) відповідно до п.1.2. якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе надійну подачу питної води, яку постачає Замовник у квартири абонентів та інші приміщення житлового фонду Виконавця та проведення робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту приведених водопідкачуючих станцій та обладнання.

Відповідно до п. 2.1. Договору, вартість робіт з підкачування питної води, технічного обслуговування міських водопідкачуючих станцій питного водопостачання, взятих на себе виконавцем, визначається узгодженою сторонами калькуляцією і становить по фактичним витратам згідно розпорядження Вилківського міськвиконкому №87/02-03.

За приписами п.п. 2.3., 2.4. Договору, підставою для оплати є підписаний уповноваженим представником замовника акт про виконання робіт щодо підкачування питної води абонентам, технічного обслуговування, поточного ремонту приведених об'єктів та технічного обслуговування, ремонту або заміни запірної арматури (обладнання), який додається виконавцем щомісяця. Оплата за виконані роботи здійснюється Замовником щомісяця не пізніше10 числа наступного за звітним місяця.

Згідно п.п. 3.2.1., 3.2.2., 3.2.3. Договору, замовник зобов'язаний забезпечувати фінансування та своєчасно проводити розрахунки за виконані роботи з технічного обслуговування та поточного ремонту станцій та обладнання, надавати, у разі потреби, кваліфіковану технічну допомогу виконавцю, щомісяця приймати від виконавця та протягом 3 днів оформляти документи на обсяги виконаних робіт за звітний період.

Відповідно до п.4.2. Договору, за недотримання термінів розрахунків (більше 10 днів) за виконані роботи з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж холодного водопостачання та обладнання Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,05%, але не більше облікової ставки НБУ) від неоплаченої суми за кожний день затримки.

За приписами п. 7.1. Договору, цей договір укладається на 1 рік і набирає чинності з дня: його підписання та вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна з сторін не попередила про розірвання договору.

Протягом січня-червня 2012 року сторонам не вдалося узгодити калькуляцію вартості вказаних послуг, тому тарифи на підкачування води визначались лише рішеннями (розпорядженнями) Вилківського міськвиконкому.

У зв'язку з вищезазначеним 22.06.2012р. виконавчим комітетом Вилківської міськради на підставі матеріалів засідання комісії з питання витрат на підкачування води, по розрахункам тарифів та компенсації, згідно рішення комісії, керуючись п.2 ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», прийнято рішення №106 «Про затвердження тарифів на підкачку води є багатоповерхові будинки та компенсацію цих затрат КП «Зміїний», яким зобов'язано ПП "Рембудсервіс" до 01.01.2013р. половину витрат на підкачування води здійснювати за свій рахунок, а відповідача - КП «Зміїний» - з 01 січня 2012р. до кінця року проводити часткову компенсацію витрат на підкачування води в обсязі 3 638 гри. в місяць.

Як зазначає позивач в позовній заяві, у 2012 році в оперативному управлінні позивача знаходились насосні станції, за допомогою яких здійснювалось підкачування питної води на житлові масиви багатоповерхових будинків, а отже, саме на позивача покладались відповідні функції. Вказані відомості підтверджуються наявною в матеріалах справи копією розпорядження Вилківського міськвиконкому від 11.01.2012р. №05А/02-03. Контроль за виконанням вказаного розпорядження покладався на начальника Вилковського ЖЕУ Райляна В.Д. та директора ПП «Рембудсервіс» Марінова А.І.

На виконання договору про розрахунок житлових організацій та підприємств постачальників питної води за додаткове підкачування питної води абонентам від 04.01.2011р.Приватним підприємством «Рембудсервіс» було надано послуги підкачування води. В підтвердження надання вказаних послуг позивачем додано до позовної заяви акт прийому-здачі виконаної роботи №1 від 17.07.2012р. та рахунок до нього №1 від 17.07.2012р. на суму 21 828,00 грн., акт прийому-здачі виконаної роботи №7 від 30.10.2012р. та рахунок до нього №7 від 30.10.2012р. на суму 14 551,12 грн., акт прийому-здачі виконаної роботи №б/н від 22.01.2013р. та рахунок до нього №1 від 22.01.2013р. на суму 7 275,56 грн.

Враховуючи встановлену рішенням №106 вартість послуг, а також на підставі п.3.3.1 Договору 18.07.2012р. позивач надіслав поштою рекомендованим листом з повідомленням пре вручення на адресу відповідача для підписання два примірника акт прийому-здачі виконаної роботи від 17.07.2012р. за період 1 півріччя (січень-червень) 2012р. на суму 21 828.00грн. та відповідний рахунок №1 від 17.07.2012р. для оплати.

В супровідному листі від 18.07.2012р. №76 позивач зазначав пронеобхідність відповідачу в триденний термін з моменту одержання повернути підписаний акт та прийняти рахунок до оплати на підставі рішення №106. Зазначені документи отримано відповідачем 24.07.2012р., що підтверджується наявною в матеріалах належним чином засвідченою копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак, відповідач акт прийому-здачі виконаної роботи від 17.07.2012р. не підписав, відповіді не надав, а рахунок від 17.07.2012р. не оплатив.

Також для підтвердження у зв'язку з виникненням між сторонами спірних питань під час виконання умов Договору, позивач звернувся з листом від 25.11.2013р. №182 до Вилківського міського голови з вимогою підтвердити факт виконання позивачем своїх зобов'язань з підкачування води в багатоповерхові будинки міського житлового фонду за період з 01.01.2012р. по 01.07.2012р.

Листом від 27.11.2013р. №1423/02-20 Виконавчий комітет Вилківської міської ради підтвердив факт надання позивачем відповідачу послуг з підкачування води за 1 півріччя 2012р.

Крім того, 03.01.2012р. між Приватним підприємством «Рембудсервіс» (надалі - сторона 1) та Комунальним підприємством «Зміїний» (надалі - сторона 2) укладено договір про надання послуг з прийому рідких побутових відходів №б/н (надалі - Договір) відповідно до п.1.2. якого, сторона 1 зобов'язується надавати стороні 2, послуги з прийому РПВ на міські очисні споруди, Власником яких є Вилківська міська Рада народних депутатів, а сторона 2 зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 3.1. Договору, тарифи на послуги становлять:

1) тариф з прийому РПВ від населення становить 2,30грн./м 3 ;

2) тариф з прийому РПВ від підприємств становить 6,00 грн./м 3 .

3) тариф з прийому РПВ від бюджетних організацій становить 2,30 грн./м 3 .

Тарифи узгоджені з Вилківською міською радою та затверджені рішенням № 16 від 29.06.2006р.

За приписами п. 4.1. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно підпункту 1 п. 5.2. Договору, сторона 2 зобов'язана оплачувати послуги в установлені договором строки.

Відповідно до підпункту 1 п. 5.3. Договору, сторона 1 має право нараховувати у разі несвоєчасного внесення стороною 2 плати за надані послуги пеню у розмірі, встановленому законом та договором.

Цей договір укладається на 1 рік і набирає чинності з дня його укладення. Договірв важається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду. (п.8.1. Договору)

На виконання договору про надання послуг з прийому рідких побутових відходів від 03.01.2012р. Приватним підприємством «Рембудсервіс» було надано послуги з прийому рідких побутових відходів. В підтвердження надання вказаних послуг позивачем додано до позовної заяви акт прийому-здачі виконаної роботи №9 від 30.10.2012р. та рахунок до нього №9 від 30.10.2012р. на суму 4 088,70 грн.

Однак, відповідачем в порушення умов договору та вимог чинного законодавства вартість наданих послуг з прийому РПВ у сумі 4 088,70грн. за договором про надання послуг з прийому рідких побутових відходів від 03.01.2012р. сплачена не була.

У зв'язку із несплатою Комунальним підприємством «Зміїний» Приватному підприємству «Рембудсервіс» заборгованості за договором про розрахунок житлових організацій та підприємств постачальників питної води за додаткове підкачування питної води абонентам від 04.01.2011р. та за договором про надання послуг з прийому рідких побутових відходів від 03.01.2012р. останнім 29.08.2013р. та 10.12.2013р. на адресу відповідача були надіслані претензії від 29.08.2013р. №7 та від 10.12.2013р. №196 з вимогою сплатити борг у загальній сумі 47 743,38 грн. вказані претензії отримані уповноваженим представником відповідача 03.09.2013р. та 10.12.2013р. відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах належним чином засвідченими копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.

Проте, відповідач вказану заборгованість не оплатив, та обґрунтованої відповіді на вищезазначені претензії не надав.

У зв'язку із вищезазначеним 12.12.2014 р. Приватне підприємство "Рембудсервіс" звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача Комунального підприємства "Зміїний"про стягнення 63 205,19 грн. з яких 58 133,71 грн. - сума боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, 3 133,71 грн. - три проценти річних від прострочених сум грошових зобов'язань, 1 937,77 грн. - пеня внаслідок прострочення відповідачем оплати виконаних робіт за договорами.

17.01.2015р. між Приватним підприємством «Рембудсервіс» та Комунальним підприємством «Зміїний» було підписано акт звіряння взаємних розрахунків станом на 1.06.2013р. за 2012 та 2013 роки, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 28 726,15 грн.

30.01.2015р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву Приватного підприємства "Рембудсервіс" відповідно до якого, відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Правовідносини між сторонами у справі склались на підставі укладеного 04.01.2011р. договору про розрахунок житлових організацій та підприємств постачальників питної води за додаткове підкачування питної води абонентам №б/н та укладеного 03.01.2012р. договорупро надання послуг з прийому рідких побутових відходів №б/н.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання договору про розрахунок житлових організацій та підприємств постачальників питної води за додаткове підкачування питної води абонентам від 04.01.2011р. Приватним підприємством «Рембудсервіс» було надано послуги підкачування води. В підтвердження надання вказаних послуг позивачем додано до позовної заяви акт прийому-здачі виконаної роботи №1 від 17.07.2012р. та рахунок до нього №1 від 17.07.2012р. на суму 21 828,00 грн., акт прийому-здачі виконаної роботи №7 від 30.10.2012р. та рахунок до нього №7 від 30.10.2012р. на суму 14 551,12 грн., акт прийому-здачі виконаної роботи №б/н від 22.01.2013р. та рахунок до нього №1 від 22.01.2013р. на суму 7 275,56 грн.

Акт прийому-здачі виконаної роботи №7 від 30.10.2012р. та акт прийому-здачі виконаної роботи №б/н від 22.01.2013р. підписані та скріплені печатками сторін. Будь-яких зауважень чи заперечень з приводу виконаних робіт в актах не міститься, таким чином дані акти підписані сторонами та є підставою для взаєморозрахунків між сторонами.

Щодо, акту прийому-здачі виконаної роботи №1 від 17.07.2012р., то він містить підпис уповноваженої особи та відтиск печатки позивача (виконавця), але не міститься підпису замовника.

За умовами п. 2.3. договору про розрахунок житлових організацій та підприємств постачальників питної води за додаткове підкачування питної води абонентам від 04.01.2011р., підставою для оплати є підписаний уповноваженим представником замовника акт про виконання робіт щодо підкачування питної води абонентам, технічного обслуговування, поточного ремонту приведених об'єктів та технічного обслуговування, ремонту або заміни запірної арматури (обладнання), який додається виконавцем щомісяця.За відсутності такого двостороннього акта у відповідача не виникає обов'язку щодо оплати робіт.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення суми основного боргу за договором про розрахунок житлових організацій та підприємств постачальників питної води за додаткове підкачування питної води абонентам №б/н від 04.01.2011р. у сумі 21 826,68 грн.

Що стосується вимоги про стягнення заборгованості за актом прийому-здачі виконаної роботи №1 від 17.07.2012р. суд зазначає, оскільки позивачем не здійснено дій щодо спонукання відповідача підписати акт, зокрема шляхом звернення до суду, суд не має правових підстав для задоволення вказаної вимоги.

На виконання договору про надання послуг з прийому рідких побутових відходів від 03.01.2012р. Приватним підприємством «Рембудсервіс» було надано послуги з прийому рідких побутових відходів. В підтвердження надання вказаних послуг позивачем додано до позовної заяви акт прийому-здачі виконаної роботи №9 від 30.10.2012р. та рахунок до нього №9 від 30.10.2012р. на суму 4 088,70 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, виконані позивачем роботи за договором про надання послуг з прийому рідких побутових відходів від 03.01.2012р. ,прийняті відповідачем належним чином, про що свідчить акт прийому-здачі виконаної роботи №9 від 30.10.2012р. підписаний та скріплений печатками сторін. Будь-яких зауважень чи заперечень з приводу виконаних робіт в акті не міститься, таким чином даний акт підписаний сторонами та є підставою для взаєморозрахунків між сторонами.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу за договором про надання послуг з прийому рідких побутових відходів від 03.01.2012р. у сумі 4 088,70 грн.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо відсутності заборгованості Комунального підприємства "Зміїний" перед Приватним підприємством «Рембудсервіс» станом на 23.01.2015р. судом до уваги не приймаються так як, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність вказаних обставин у справі.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача за прострочення виконання зобов'язання пені у сумі - 1 937,77 грн., 3% річних у сумі - 3 133,71 грн. та інфляційних витрат у сумі - 10 390,33 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції. Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.

Право на неустойку, як зазначено у ст. 550 Цивільного кодексу України, виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

У відповідності з п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на думку суду, право позивача вимагати від відповідача сплатити 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до сплати за договором купівлі-продажу.

Щодо позовної вимоги позивача в частині стягнення з відповідача збитків від інфляції, суд зазначає наступне:

Інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, стягнення яких передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України. Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Судом, за допомогою системи "Ліга-Закон" здійснено власний розрахунок суми штрафних санкцій, що підлягають стягненню з відповідача за порушення зобов'язання по своєчасності оплати за договором про розрахунок житлових організацій та підприємств постачальників питної води за додаткове підкачування питної води абонентам та за договором про надання послуг з прийому рідких побутових відходів та встановлено їх належний розмір: 1 093,47 грн. - пені, 1 568,07 грн. - 3% річних та 5 663,37 грн. - нарахування інфляційних втрат.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Оцінюючи вимоги позивача про відшкодування витрат за надання правової допомоги у розмірі 5 000 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту ст. 59 Конституції України , кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Положеннями ст.49 ГПК України визначено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №9 визначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Рішенням Конституційного суду України від 11.07.2013р. №6-рп/2013 у справі №1-4/2013 у справі за конституційним зверненням приватного малого підприємства-фірми "Максима" щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 59 Конституції України, частини першої статті 44 ГПК України справи про відшкодування витрат на юридичні послуги у господарському судочинстві визначено, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 44 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким до судових витрат віднесені, зокрема, витрати, пов'язані, з оплатою послуг адвоката, у контексті статті 59 Конституції України потрібно розуміти так, що до складу судових витрат на юридичні послуги, які підлягають відшкодуванню юридичній особі у господарському судочинстві, належать суми, сплачені такою особою, якщо інше не передбачено законом, лише за послуги адвоката.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Разом із позовною заявою позивач подав до суду належним чином засвідчену копію договору про надання правової допомоги № б/н від 30.10.2014р. підписаний адвокатом Суменко В'ячеславом Олександровичем з однієї сторони та директоромПриватного підприємства «Рембудсервіс» Маріновим Анатолієм Івановичем з іншої,належним чином засвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1725.Також, супровідним листом від 04.02.2015р. (вх. ГСОО № 3239/15) у судовому засіданні 04.02.2015р. представником позивача надано суду Акт №1 приймання-здачі послуг з надання правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 30 жовтня 2014р. від 04.02.2015р. підписаний адвокатом Суменко В'ячеславом Олександровичем з однієї сторони та директором Приватного підприємства «Рембудсервіс» Маріновим Анатолієм Івановичем з іншої, розрахунок розміру винагороди адвоката за надання правової допомоги на стадії провадження в суді першої інстанції та відшкодування витрат, пов'язаних з її наданням та квитанцію до прибуткового касового ордера №20 від 03.02.2015р. на суму 4 808,03грн.

Приймаючи до уваги, що договір №03-10 від 01.09.2014р. укладений позивачем із особою, що є адвокатом у розумінні ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", а надання таких послуг та їх оплата частково, а саме в сумі 4 808,03грн, підтверджується відповідними документами, суд вважає, що клопотання про відшкодування зазначених судових витрат є обґрунтованим та підтвердженим наданими доказами щодо надання послуг адвокатом Ткаченком Д.Ю. За таких обставин, суд, з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст.ст.44, 49 ГПК України, суд, задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача судових витрат про відшкодування витрат за надання правової допомоги пропорційно задоволеним позовним вимогам, у сумі 2 605,95 грн.

Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі - 1 827,00 грн.

Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного підприємства "Рембудсервіс" до відповідача Комунального підприємства "Зміїний" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Зміїний"(68355, Одеська обл., Кілійський район м.Вилкове, вул. Кірова, 27; код ЄДРПОУ 31693557) на користь Приватного підприємства "Рембудсервіс" (68355, Одеська обл., Кілійський район м. Вилкове, вул. прикордонна, буд.6; код ЄДРПОУ 31130126) основний борг у сумі - 25 915 /двадцять п'ять тисяч дев'тсот п'ятнадцять/ грн. 38 коп., пеню у сумі - 1 093 /одна тисяча дев'яностотри/ грн. 47 коп., 3% річних у сумі - 1 568 /одна тисяча п'ятсот шістдесят вісім/ грн. 07 коп., інфляційні втрати у сумі - 5 663 /п'ять тисяч шістсот шістдесят три/ грн. 37 коп. , витрати за надання правової допомоги 2 605 /дві тисячі шістсот п'ять/ грн. 95 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 827 /одна тисяча вісімсот двадцять сім/ грн. 00 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 09 лютого 2015 р.

Суддя Ю.О. Зайцев