Постанова

від 02.02.2015 по справі 826/18090/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 лютого 2015 року № 826/18090/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амікс-Груп» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним наказу, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання утриматись від вчинення дій.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Амікс-Груп» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Державної податкової інспекція у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (надалі також - відповідач), в якому заяви про збільшення розміру позовних вимог просило:

- визнати протиправним наказ виконуючого обов'язків керівника Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14 листопада 2014 р. №2060 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Амікс-Груп» (ідент. код 37499807);

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві утриматись від проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Амікс-Груп» (ідент. код 37499807) з підстав ненадання відповіді (інформації та її документального підтвердження) на запит (лист від 17.09.2014року вих. № 10972/10/26-57-22-05-22), а саме: ненадання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин позивача з ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» (код ЄДРПОУ 38007002), ТОВ «БРОКБУДКЕПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 37450960), ТОВ «ЮЕЛКА ВЕСТ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 36287231), ТОВ «КУЛ ТЕРМ» (код ЄДРПОУ 38138741) за період липень 2014 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Амікс-Груп» (ідент. код 37499807).

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що у відповідача не виникло підстав для призначення та проведення перевірки на підставі пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України, оскільки відповідачем не було надіслано позивачу належним чином оформленого запиту про надання пояснень та його документального підтвердження з питань взаємовідносин з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амікс-Груп», а тому наказ прийнятий протиправно та підлягає скасуванню. Окрім того, рішення про накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Амікс-Груп» також є протиправним, оскільки не узгоджується з приписами чинного законодавства. З огляду про на викладене просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про час, дату і місце проведення судового розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Разом з тим, у матеріалах справи містяться письмові заперечення, у яких відповідач обмежився цитуванням загальним норм податкового законодавства, які регулюють підстави та процедуру проведення документальної позапланової перевірки, її сутність та вважаючи, що спірними діями не порушено права та законні інтереси позивача, у задоволенні позову просив відмовити. При цьому, судом взято до уваги той факт, що відповідачем не доведено до відома суду усіх фактичних обставин, які передували виданню спірного наказу.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, 27.01.2015р. суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду про наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем було видано Наказ №2060 від 14.11.2014 р. про призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача на підставі підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах позивача із ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» (код ЄДРПОУ 38007002), ТОВ «БРОКБУДКЕПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 37450960), ТОВ «ЮЕЛКА БЕСТ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 36287231), ТОВ «КУЛ ТЕРМ» (код ЄДРПОУ 38138741) за період липень 2014 року.

Не погоджуючись із правомірністю Наказ №2060 від 14.11.2014 р. та вважаючи, що підстави для проведення контролюючим органом документальної позапланової виїзної перевірки позивача , в порядку підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України відсутні, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Вирішуючи питання щодо правомірності наказу від 14 листопада 2014 р. №2060 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Амікс-Груп», суд виходив із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених у п. 78.1. ст. 78 ПК України, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту».

Як свідчать матеріали справи, відповідач листом від 17.09.2014 року вих. №10972/10/26-57-22-05-22 «Про надання інформації та її документального підтвердження» від на підставі підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16, підпунктів 20.1.2, 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 72.1.1.3 пункту 72.1 статті 72, підпунктів 1, 6 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73 та підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України в зв'язку з отриманням податкової інформації, просив надати пояснення та їх документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися) для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку (податок на прибуток та податок на додану вартість) із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських відносинах з наступними контрагентами: ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ» (код ЄДРПОУ 38007002), ТОВ «БРОКБУДКЕПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 37450960), ТОВ «ЮЕЛКА БЕСТ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 36287231), ТОВ «КУЛ ТЕРМ» (код ЄДРПОУ 38138741) за період липень 2014 року.

Разом з тим, зі змісту листа від 17.09.2014 року вих. № 10972/10/26-57-22-05-22 не вбачається фактів порушень, допущених позивачем, в тому числі при взаємовідносинах з ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ», ТОВ «БРОКБУДКЕПІТАЛ», ТОВ «ЮЕЛКА БЕСТ КОМПАНІ» та ТОВ «КУЛ ТЕРМ», вимог податкового, валютного чи іншого законодавства, а так само як і не надано інформації про результати проведення перевірки ПП «ПРОМ-ТЕХ-СНАБ», ТОВ «БРОКБУДКЕПІТАЛ», ТОВ «ЮЕЛКА БЕСТ КОМПАНІ» та ТОВ «КУЛ ТЕРМ» або ж про існування конкретних розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань при взаємовідносинах із зазначеними контрагентами.

Зважаючи на вказані обставини, позивач листом №10972/10/26-57-22-05-22 від 17.09.2014р. повідомив про те, що лист відповідача від 17.09.2014 року вих. № 10972/10/26-57-22-05-22 не є письмовим запитом, в розумінні статті 73 Податкового кодексу України, оскільки складений із порушенням норм частини другої статті 19 Конституції України, а відтак він як платник податків не має обов'язку надавати відповідь.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення; в свою чергу можливість для проведення документальної позапланової виїзної перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає, зокрема, за наявності, однієї з умов, а саме: ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з п.п. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, органи державної податкової служби уповноважені, зокрема, запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 73 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

При цьому, абзац 11 пункту 73.3. статті 73 Податкового кодексу України встановлює, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Крім того, п. 81.1. ст.81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач не було допущено працівників відповідача до проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі Наказу №2060 від 14.11.2014 р., про що 14.11.2014 року було складено відповідний акт, копія якого долучена до матеріалів справи.

Факт не допуску відповідача до проведення перевірки позивача, також, підтверджується Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2014 року у справі №826/17929/14, прийнятою за результатами розгляду подання Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про зупинення видаткових операцій ТОВ «Амікс-Груп».

Частиною 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Водночас, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа: Державна податкова адміністрація в Донецькій області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку проте, що позивачем належним чином реалізоване право на захист порушеного права в частині оскарження наказу від 14 листопада 2014 р. №2060 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Амікс-Груп».

У той же час, відносно вимог про зобов'язання ДПІ на майбутнє утриматись від проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Амікс-Груп» з підстав ненадання відповіді на запит (лист від 17.09.2014року вих. № 10972/10/26-57-22-05-22), суд зазначає, що зазначені вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ст. 2 КАС України, суд захищає порушені, невизнані або оспорювані права та інтереси учасників адміністративних правовідносин, що однак, не передбачає надання оцінки ще не вчинених відповідачем дій/бездіяльності та застосування заходів захисту від можливих (гіпотетичних, заснованих на гіпотезі) порушень з боку відповідача у майбутньому, та, відповідно, заборони державному органу виконувати покладені на нього функції, які в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, мають виконуватись на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Амікс-Груп» пред'явлена шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, задоволенню не підлягає, з огляду про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв.

Разом з тим, відповідно до ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою. При цьому, суд звертає увагу на те, що визначальним у цьому є те, щоб ці вимоги були пов'язані між собою, зокрема стосувалися одного предмета спору, були складовими єдиного способу захисту права тощо.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що вимога про скасування рішення про накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Амікс-Груп» не стосується предмета даного спору та виходячи зі змісту приписів законодавства та позовних вимог, не є складовою частиною способу захисту прав позивача, а відтак на переконання суду має розглядатись окремо від даного спору шляхом пред'явлення до суду окремої позовної заяви про оскарження рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Амікс-Груп», зважаючи на вищевикладене, у суду немає правових підстав для задоволення позову у цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність наказу від 14 листопада 2014 р. №2060 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Амікс-Груп» (ідент. код 37499807).

Керуючись ст.ст. 69-71, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним наказ виконуючого обов'язків керівника Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14 листопада 2014 р. №2060 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Амікс-Груп» (ідент. код 37499807).

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур