Рішення

від 05.02.2015 по справі 908/35/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/2/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2015 Справа № 908/35/15-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ГРУПП" (83087, м. Донецьк, пр. О. Матросова, 24-А; адр. для листування: 69091, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 71-А)

до відповідача: Приватного підприємства "БЭЛЬ" (87515, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, буд. 46)

про стягнення суми 174377,06 грн.

Суддя Боєва О.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Ускова О.В. (дов. № б/н від 23.01.15)

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 110593,92 грн. основного боргу, суми 30814,46 грн. - пені, суми 5669,60 грн. - 3% річних, суми 27299,08 грн. - інфляційних витрат.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.01.2015р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/35/15-г, судове засідання призначено на 27.01.2015р. Ухвалою суду від 27.01.2015р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 05.02.2015р.

05.02.2015р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, зазначивши, зокрема, про наступне. На підставі договору поворотної безпроцентної фінансової допомоги № 23-12/12 від 23.12.2013р. позивач для використання в господарській діяльності надав відповідачу фінансову допомогу в розмірі 1365593,92 грн. Однак, відповідач свого зобов'язання за договором щодо повернення суми позики у встановлений строк не виконав, повернувши позивачу лише 1255000 грн. Неповернутою залишилась сума 110593,92 грн. Також представник позивача у судовому засіданні 05.02.2015р. в усній формі зазначив, що після звернення з даним позовом до суду відповідач перерахував позивачу залишок заборгованості в розмірі 110593,92 грн. У зв'язку з чим, просить врахувати здійснену відповідачем проплату суми основного боргу та стягнути з відповідача на підставі ст.ст. 15, 16, 526, 549, 611, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України суму 30814,46 грн. пені, суму 5669,60 грн. - 3% річних, суму 27299,08 грн. інфляційних втрат.

Відповідач у судові засіданні не з'являвся, але направив до суду відзив, в якому зазначив, що відповідно до п. 5.4. договору всі спори, які виникають за договором вирішуються сторонами шляхом переговорів. Таким чином сторони передбачили договором обов'язковий претензійний порядок вирішення спорів. Однак в порушення умов договору жодного лита від позивача щодо наявної заборгованості відповідач не отримував. Про наявну заборгованість відповідач дізнався лише отримавши позовну заяву, після чого позивачу було перераховано суму 110593,92 грн. У зв'язку з зазначеним вважає, що предмет спору у справі відступній, просить припинити провадження у даній справі.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

23.12.2013р. між ТОВ "АЛЬФА-ГРУПП" (позикодавець, позивач у справі) та ПП "БЭЛЬ" (позичальник, відповідач у справі) був укладений договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 23-12/12, відповідно до умов якого, позикодавець надає позичальнику для використання в господарській діяльності поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в розмірі 1365593,92 грн. на умовах викладених у даному договорі, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю вищезазначену суму в обумовлений даним договором строк (п.1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору позикодавець надає фінансову допомогу шляхом перерахування зазначеної в п. 1.1. грошової суми на розрахунковий рахунок позичальника. Строк надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги - на протязі п'яти банківських днів з моменту укладання договору.

Пунктом 3.1. договору визначено, що позичальник зобов'язаний здійснити повернення фінансової допомоги, отриманої від позикодавця в рамках даного договору, в строк до 31.03.2014р.

Згідно з пунктом 2.5. договору повернення позичальником фінансової допомоги здійснюється у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позикодавця.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками .

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, свій обов'язок за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 23-12/12 від 23.12.2013р. позивач виконав у повному обсязі перерахувавши на розрахункових рахунок відповідача суму 1365593,92 грн. Про перерахування суми свідчать копії платіжних доручень № 1317 від 25.12.2013р. на суму 450000 грн., № 1319 від 26.12.2013р. на суму 328159,93 грн., № 1320 від 26.12.2013р. на суму 121840,07 грн., № 1327 від 27.12.2013р. на суму 455593,92 грн., № 1328 від 27.12.2013р. на суму 10000 грн.

Однак відповідач своїх зобов'язань належним чином в обумовлений договором строк не виконав, повернувши позивачу фінансову допомогу частково в сумі 1255000 грн. У зв'язку з чим, станом на день звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача складала суму 110593,92 грн. Зазначене також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків з 01.09.2013р. по 30.11.2014р., складеним обома сторонами.

З матеріалів справи також вбачається, що 21.01.2015р., після звернення позивача з позовом до суду, відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача залишок заборгованості в розмірі 110593,92 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 31 від 21.01.2015р. на суму 110593,92 грн. та випискою банку по особовим рахункам за 21.01.2015р.

Враховуючи, що суму 110593,92 грн. заборгованості сплачено відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, позовні вимоги в цій частині підлягають припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 5669,60 грн. - 3% річних за загальний період з 01.04.2014р. по 09.12.2014р. та суму 27299,08 грн. інфляційних втрат за загальний період з травня 2014р. по листопад 2014р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат суд встановив, що розрахунки здійснені вірно, а тому вимоги про стягнення з відповідача суми 5669,60 грн. - 3% річних та суми 27299,08 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 30814,46 грн. за загальний період з 01.04.2014р. по 27.09.2014р.

Пунктом 4.2. договору сторони визначили, що у разі порушення строку повернення фінансової допомоги позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від несвоєчасно сплаченої суми.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення грошових зобов'язань відповідачем є доведеним, однак перевіривши наданий позивачем розрахунок суд встановив, що період нарахування пені визначений вірно, в той час при нарахуванні пені на суму 945593,92 грн. за період з 04.04.2014р. по 15.04.2014р. та на суму 695593,92 грн. за період з 28.04.2014р. по 28.04.2014р. (1 день) допущені помилки при визначені розміру пені. Враховуючи вказані помилки в розрахунку позивача, суд здійснив повний перерозрахунок пені не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру пені (п. 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р.).

До стягнення з відповідача підлягає сума 30798,38 грн. пені за загальний період з 01.04.2014р. по 27.09.2014р.

Таким чином, в цілому, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Доводи відповідача викладені у відзиві спростовуються наведеним вище, а також наступним.

Згідно ст. 5 ГПК України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.

Як слідує з п. 5.4. договору спори сторін, що виникають за даним договором, вирішуються у відповідності з законодавством України, у випадку, якщо сторони не дійшли по ним до згоди в процесі перемов.

Тобто даним пунктом договору не передбачений претензійний порядок вирішення спорів, а тому доводи відповідача є помилковими.

Крім того, згідно ст. 6 ГПК України підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.

За змістом правових норм, закріплених у частині 2 ст. 124 Конституції України, частині 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, частині 3 ст. 1 ГПК України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі: кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Провадження у справі № 908/35/15-г в частині позовних вимог про стягнення суми 110593 грн. 92 коп. основного бору - припинити за відсутністю предмету спору.

Стягнути з Приватного підприємства "БЭЛЬ" (87515, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, буд. 46; код ЄДРПОУ 24067799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ГРУПП" (83087, м. Донецьк, пр. О. Матросова, 24-А; адр. для листування: 69091, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 71-А; код ЄДРПОУ 35514152) суму 5669 (п'ять тисяч шістсот шістдесят дев'ять) грн. 60 коп. - 3% річних, суму 27299 (двадцять сім тисяч двісті дев'яносто дев'ять) грн. 08 коп. інфляційних витрат, суму 30798 (тридцять тисяч сімсот дев'яносто вісім) грн. 38 коп. пені, суму 3487 (три тисячі чотириста вісімдесят сім) грн. 22 коп. витрат зі сплати судового збору.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 10.02.2015р.