Постанова

від 11.02.2015 по справі 823/3660/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року справа № 823/3660/14

м. Черкаси

12 год. 09 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Каліновської А.В.,

при секретарі судового засідання - Педані О.В,

за участю:

представника позивача - Мунько Е.Є.,

представника відповідача - Нечитайло С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсанхім" до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області №0002802301 від 05.09.2014р. та №0002792301 від 05.09.2014р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про заниження позивачем податку на прибуток за 2013 р. на суму 2377 грн. 00 коп. та податку на додану вартість всього на суму 23912 грн. 00 коп., в т.ч., в жовтні 2013р. в сумі 2502 грн. 00 коп., в лютому 2014р. в сумі 7935 грн. 00 коп., в березні 2014р. 3120 грн. 00 коп., в квітні 2014р. в сумі 10355 грн. 00 коп. по господарським правовідносинам з контрагентами ТОВ "Росс-Сталь" та ТОВ "Аленгрос", оскільки із зазначеними контрагентами здійснені реальні господарські операції, на підтвердження яких наявні необхідні первинні документи. Представник позивача зазначає, що висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами. Відсутність довіреностей на отримання товару, відповідного журналу реєстрації довіреностей та дефекти в заповненні товарно-транспортних накладних та видаткових накладних не спростовують реальність здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами. Наявність в єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальних проваджень щодо керівників ТОВ "Росс-Сталь", ТОВ "Аленгрос" не може бути негативним наслідком для позивача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав зазначених вище та додаткових поясненнях по справі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надавши суду письмове заперечення, в якому посилається на те, що проведеною фактичною перевіркою товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсанхім" встановлено заниження позивачем податку на прибуток за 2013 р. на суму 2377 грн. 00 коп. та податку на додану вартість всього на суму 23912 грн. 00 коп., в т.ч., в жовтні 2013р. в сумі 2502 грн. 00 коп., в лютому 2014р. в сумі 7935 грн. 00 коп., в березні 2014р. 3120 грн. 00 коп., в квітні 2014р. в сумі 10355 грн. 00 коп., у зв'язку з відсутністю фактичного здійснення господарських операцій. Таким чином, на думку відповідача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасуванню не підлягають, а надані представником позивача до суду документи не підтверджують реальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Росс-Сталь" та ТОВ "Аленгрос". Також представник відповідача зазначив, що податковим органом при проведенні перевірки використано акт ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області від 03.06.2014р. № 365/17-16-22-01/38930834 по ТОВ "Аленгрос" та акт ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області від 04.06.2014р. № 365/17-16-22-01/32471420 по ТОВ "Росс-Сталь".

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсанхім" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 18.09.2007р., ідентифікаційний код 35436043.

На підставі наказу ДПІ у м. Черкасах від 14.08.2014р. №1356 та направлення від 03.06.2014р. №644/23-01-22-04, згідно із пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 - VІ (із змінами та доповненнями) з 18.08.2014р. по 22.08.2014р. посадовою особою ДПІ у м. Черкасах проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсанхім", код ЄДРПОУ 35436043 (далі по тексту - ТОВ "Укрсанхім") з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні взаємовідносин з ТОВ "Росс-Сталь" (код ЄДРПОУ 32471420) за вересень, жовтень 2013р. та ТОВ "Аленгрос" (код ЄДРПОУ 38930834) за лютий-квітень 2014р.

За результатами вищезазначеної перевірки ДПІ у м. Черкасах складено акт від 22.08.2014р. №303/23-01-22-04/35436043 (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено порушення ТОВ "Укрсанхім" вимог п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2013 р. на суму 2377 грн. 00 коп. по господарським взаємовідносинам з контрагентом ТОВ "Росс-Сталь", а також п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього на суму 23912 грн. 00 коп., в т.ч., в жовтні 2013р. в сумі 2502 грн. 00 коп., в лютому 2014р. в сумі 7935 грн. 00 коп., в березні 2014р. 3120 грн. 00 коп., в квітні 2014р. в сумі 10355 грн. 00 коп. по господарським взаємовідносинам з контрагентами ТОВ "Росс-Сталь" та ТОВ "Аленгрос".

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Черкасах винесені податкове повідомлення-рішення від 05.09.2014р. №0002802301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 29890 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 23912 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 5978 грн. 00 коп.; податкове повідомлення-рішення від 05.09.2014р. №0002792301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2971 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 2377 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 594 грн. 00 коп.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що згідно п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

В свою чергу, відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1. ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу(п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Також, відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

До складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Необґрунтованим є посилання відповідача на акт ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області від 03.06.2014р. № 365/17-16-22-01/38930834 по ТОВ "Аленгрос" та акт ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області від 04.06.2014р. № 366/17-16-22-01/32471420 по ТОВ "Росс-Сталь", та на факт досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №3201418000000042, № 3201418000000083 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України відносно посадових осіб ТОВ "Аленгрос", ТОВ "Росс-Сталь" - як на підставу для відмови в задоволенні адміністративного позову, оскільки порядок та спосіб виконання контрагентами позивача (ТОВ "Росс-Сталь", ТОВ "Аленгрос") своїх договірних зобов'язань, а також належне чи неналежне виконання контрагентами обов'язків, покладених на них законом як на суб'єктів господарювання - як то подача звітності, сплата податків та інше, не впливає на дійсність та значимість господарської операції для самого позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 лютого 2014 року між ТОВ "Аленгрос" (Продавець) та ТОВ "Укрсанхім" (Покупець) укладено договір поставки №11. Також між ТОВ "Росс-Сталь" (Продавець) та ТОВ "Укрсанхім" (Покупець) укладено договір поставки № 28 від 12.09.2013р.

Що стосується взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ "Росс-Сталь", то в податкових накладних, виписаних позивачу від ТОВ "Росс-Сталь" значаться цивільно-правові договори: договір поставки від 14.10.2013р. б/н, договір поставки від 01.10.2013р. б/н, які позивачем не надані до перевірки та суду, а в матеріалах адміністративної справи знаходиться виключно договір поставки № 28 від 12.09.2013р.

Перевіряючи реальність здійснення вказаних господарських операцій позивачем та ТОВ "Росс-Сталь" і ТОВ "Аленгрос", судом досліджено відомості, які містяться у видаткових накладних, виданих позивачу ТОВ "Аленгрос" від 03.02.14 № АГ-0000169, від 19.02.14 № АГ-0000206, від 13.03.14 № АГ-0000604, від 02.04.14 № АГ-0000775, від 16.04.14 № АГ-0000930, та відомості, які містяться у видаткових накладних, виданих позивачу ТОВ "Росс-Сталь" від 01.10.13 № РС-0000141, від 14.10.13 № РС-0000174.

Однак у матеріалах адміністративної справи відсутні довіреності встановленого зразка, а також журнал довіреностей, згідно яких можливо встановити придбання товару від постачальника, а видаткова накладна від 14.10.13 № РС-0000174 не містить дати довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, суд звертає увагу на п. 85.2 ст. 85 ПКУ відповідно до якого платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Однак представник позивача не надав суду обґрунтованих пояснень та доказів щодо поважних причин ненадання вищезазначених документів під час проведення перевірки та під час розгляду справи.

Для підтвердження транспортування товару за вказаними договорами позивачем надано до перевірки товарно-транспортні накладні від 01.10.13 № 115, від 14.10.13 № 167, від 13.03.14 № 41, від 16.02.14 № 73, від 03.02.14 № 18, від 02.04.14 № 56.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 №363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п. 11 Правил, визначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.

Однак, в порушення п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" позивачем надані товарно-транспортні накладні, які оформлені не належним чином, а саме: відсутні серії товарно-транспортних накладних, номера подорожніх листів, не вказані посади та прізвища осіб, які здали товар на транспортування, не зазначені посади осіб, які дозволили відпуск вантажу.

Згідно пояснень представника позивача, транспортування вантажу здійснював директор ТОВ "Укрсанхім" власним автомобілем DODGE CA8917BE, який не перебуває на балансі товариства, а доказів оренди товариством позивача вказаного у вищезазначених товарно-транспортних накладних автомобіля суду не надано.

Крім того, на вимогу суду позивачем не надано доказів належного зберігання придбаного у контрагентів ТОВ "Росс-Сталь" та ТОВ "Аленгрос" товару (хімічних речовин), а згідно пояснення позивача вказаний товар зберігався безпосередньо в гаражі директора ТОВ "Укрсанхім", однак договір відповідального зберігання товару відсутній.

Суд не бере до уваги посилання позивача на первинні документи, що були надані ним для підтвердження подальшої реалізації придбаного товару, адже з наданих документів не можливо встановити походження самого товару (чи придбаний він саме у контрагентів позивача - ТОВ "Росс-Сталь" та ТОВ "Аленгрос"), а з урахуванням тих обставин, що судом не встановлено реальності укладених угод між позивачем та його контрагентами, надані документи не можуть вважатися підтвердженням реальності господарських зобов'язань.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд приходить до висновку про відсутність факту здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "Росс-Сталь", ТОВ "Аленгрос", а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення ДПІ в м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області №0002802301 від 05.09.2014р. та №0002792301 від 05.09.2014р. є правомірними та скасуванню не підлягають.

Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому в силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник державної податкової інспекції в м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області в суді обґрунтував свою позицію з посиланням на норми законодавства України.

Натомість представник позивача вмотивованих доводів на підтвердження позову не навів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст рішення виготовлено 16 лютого 2015 року.