Постанова

від 09.02.2015 по справі 824/2770/14-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/2770/14-а

11год. 56хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брезіної Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Галицького С.Р.,

представника позивача Гінінгера А.З.,

представника відповідача Фуштея М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "УВТК" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про визнання нечинним податкового рішення,-,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просив суд винести рішення, яким визнати нечинним податкове повідомлення-рішення за №299247152/0 від 29.12.2007 р., яким приватному підприємству "УВТК" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 66473,02 грн.

05 жовтня 2011 року постановою Господарського суду Чернівецької області позов задоволено повністю.

21 грудня 2011 року ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернівці залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Чернівецької області від 05.10.2011 р. без змін.

21 липня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу ДПІ у м. Чернівці задоволено частково. Постанову Господарського суду Чернівецької області від 05.10.2011 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.12.2011 р. у справі №2/146 скасовано, вказану справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що предметом оскарження є податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівці №299247152/0 від 29.12.2007 року, яким до ПП «УВТК» застосовано штраф в розмірі 66473,02 грн., у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість. Визначений в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні розмір штрафу 66473,02 грн., є 50 % від суми податкового боргу позивача по сплаті ПДВ - 132946 грн., затримка по сплаті якого складає 326 днів. Однак, позивач стверджує, що затримка по сплаті визначена невірно, оскільки на дату проведення перевірки сума податкового боргу не була узгоджена, а тому податковим органом невірно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість.

Борг складався з податкового зобов'язання, визначеного повідомленням-рішенням від 24.10.2006 р. за № 000307232/0, яким приватному підприємству нараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 175281,50 грн. (115449 грн. основний платіж та 59832, 50 грн. штрафна санкція). Вказане рішення позивачем було оскаржено до суду, а тому вважалось неузгодженим до вступу в законну силу судового рішення у справі і підлягало сплаті протягом 10 днів з такого узгодження. Однак, незважаючи на це, податковим органом період затримки сплати узгодженої суми податку на додану вартість був визначений з моменту винесення податкового повідомлення-рішення, а не з моменту вступу рішення суду в законну силу. Також позивач зазначає, що судовим рішення податкове повідомлення - рішення від 24.10.2006 року було змінено, а у відповідності до пп. "в" пп.6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» воно вважається відкликаним у день отримання платником податків відповідного рішення суду. А тому позивач вважає, що правових підстав для застосування до ПП "УВТК" штрафу з податку на додану вартість за несвоєчасну сплату донарахованої суми податку не було, отже податкове повідомлення- рішення повинно бути визнано нечинним.

Відповідач в судовому засіданні наполягав на тому, що податкове повідомлення-рішення за №299247152/0 від 29.12.2007 р. є законним та прийнятим з додержанням норм чинного законодавства. При винесенні ДПІ у м. Чернівці податкового повідомлення-рішення №299247152/0 від 29.12.2007 року, податковий орган виходив з того, що у ПП "УВТК" 326 днів існував податковий борг зі сплати ПДВ в сумі 132946 грн. На думку відповідача, цей борг складався з податкового зобов'язання, визначеного повідомленням-рішенням за № №000307232/0, яким приватному підприємству "УВТК" визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 115449 грн. та самостійно визначених податкових зобов'язань по податковим деклараціям з податку на додану вартість від 20.11.2006 р. №149956, від 18.12.2006 р. №155227, від 22.01.2007 р. №181991 та від 20.02.2007 р. №8967. Вважає заборгованість узгодженою, оскільки позивачем пропущено 10-ти денний строк на оскарження податкового повідомлення-рішення №000307232/0 від 24.10.2006 р.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити. Також представник позивача зазначив, що для належного захисту порушеного права, просить суд скасувати оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 29.12.2007 року №299247152/0, у зв'язку із тим, що у редакції позові було зазначено про визнання його нечиннним.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та наполягав на законності прийнятого рішення податковим органом.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач зареєстрований Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради, код ЄДРПОУ 32278470, адреса: 58028, м. Чернівці, вул. Миколаївська, 38 та є платником податків і зборів.(а.с.13).

Працівниками податкового органу проведено документальну невиїзну перевірку позивача щодо своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання, про що складено акт від 27.12.2007 р. №5054/15-2/32278470, яким встановлено порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість із затримкою більше 90 днів у розмірі 132 946,00 грн. (а.с. 5-7)

За результатами проведеної перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.12.2007 р. №299247152/0, яким за порушення позивачем строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 132 946,00 грн. більш ніж на 90 календарних днів застосовано штраф у розмірі 50% від суми своєчасно несплаченого зобов'язання, що становить 66 473,02 грн. (а.с.9)

Вказана сума податкового боргу складається з податкового зобов'язання, визначеного повідомленням-рішенням від 24.10.2006 р. №000307232/0, а також сум самостійно визначених податкових зобов'язань по податковим деклараціям з податку на додану вартість від 20.11.2006 р. №149956, від 18.12.2006 р. №155227, від 22.01.2007 р. №181991 та від 20.02.2007 р. №8967.

Приватне підприємство "УВТК" 06.11.2006 р. подало до податкового органу скаргу на рішення ДПІ у м. Чернівці, а саме на податкове повідомлення-рішення від 24.10.2006 р. №000307232/0. В скарзі зазначено, що позивач отримав податкове повідомлення-рішення 25 жовтня 2006 р. (а.с. 118-120). Інших доказів із зазначенням дати отримання позивачем податкового повідомлення-рішення від 24.10.2006 р. №000307232/0 відсутні, оскільки уся документація була знищена податковим органом у зв'язку із закінченням строку зберігання, що підтверджується актами про знищення справ, які не підлягають зберіганню у ДПІ у м. Чернівці. (а.с. 152-159).

Рішення прийняте податковим органом за результатами розгляду скарги Приватного підприємства "УВТК" на податкове повідомлення-рішення від 24.10.2006 р. №000307232/0, на вимогу суду так само не було надано податковим органом, у зв'язку із тим, що документи за давністю було знищено.

В матеріалах справи міститься копія позовної заяви, із відміткою про отримання 27.11.2006 року господарським судом, щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 24.10.2006 року №000307232/0 від 24.10.2006 року. (а.с. 121).

За результатами розгляду вказаного позову постановою господарського суду Чернівецької області від 21 березня 2007 року позов задоволено частково: визнано частково нечинним податкове повідомлення-рішення за №000307232/0 від 24.10.2006 року в частині визначення ПП "УВТК" податкового зобов'язання по податку на додану вартість по основному платежу в сумі 1770 грн. та штрафних санкцій в розмірі 850 грн., в задоволенні решти позовних вимог в частині визначення ПП "УВТК" по податку на додану вартість в сумі 113093 грн. та штрафних санкцій в розмірі 56581,50 грн. відмовлено. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2007 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернівці залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Чернівецької області від 21.03.2007 року - без змін. Зобов'язання із вказаного податку стало узгодженим у день набрання законної сили рішенням - 12.07.2007 року. (11-12).

До вказаних правовідносин суд застосовує положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зобов'язаний перевірити дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Частиною 2 статті 5 КАС України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно пп. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12. 2000 року № 2181-III (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2181-III) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, податковий борг виникає, зокрема, у разі не сплати у встановлений строк податкового зобов'язання.

Відповідно до приписів пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

При цьому, пп.5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181-III у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

У разі коли останній день строків, зазначених у абзаці першому цього підпункту або встановлених за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника) у випадках, визначених у абзаці другому цього підпункту, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.

Згідно положень пп. 5.2.3. п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181-III заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Процедура адміністративного оскарження закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

Абзацом п'ятим пп. 5.2.4 п. 5.2 статті 5 Закону № 2181-III визначено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-III у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Якщо ж сума узгодженого платником податків податкового зобов'язання не сплачена у встановлений строк, вона визнається сумою податкового боргу платника податків (пп. 5.4.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Суд неодноразово зобов'язував податковий орган надати докази отримання позивачем податкового повідомлення-рішення, однак відповідач надав акти знищення документів, що не підлягають зберіганню в тому числі і документів по Приватному підприємству "УВТК".

Таким чином, судовим розглядом не підтверджено позицію податкового органу про вручення податкового повідомлення-рішення від 24.10.2006 р. №000307232/0 позивачу, саме 24.10.2006 р.. Оскільки, в матеріалах справи знаходиться скарга від 06.11.2006р., в якій зазначено дату отримання позивачем податкового повідомлення-рішення саме 25.10.2006р., суд визначив, що граничний термін оскарження податкового повідомлення-рішення закінчився 06.11.2006р. (в понеділок - перший робочий день, так як 10 денний строк на оскарження припав на вихідний день - суботу 04.10.2006р.) (а.с.118).

Судовим розглядом встановлено, що 06.11.2006 року позивач розпочав процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 24.10.2006 р. №000307232/0. У відповідності до положень пп.5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181-III податковий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Тобто, 26.11.2006 року контролюючим органом повинно було бути винесено рішення за результатами розгляду скарги платника податків. На вимогу суду, відповідач не зміг надати рішення прийняте за результатами розгляду скарги платника податків з відміткою про дату вручення, у зв'язку із закінченням строку зберігання таких документів. Однак, судом встановлено, що до суду із позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення від 24.10.2006 року позивач звернувся 27.11.2006 року (а.с.121), тобто в межах десятиденного строку визначеного, пп. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181-III для його оскарження.

У відповідності до пп. 5.2.3., 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-III заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Судом визначено, що податковий борг вважається узгодженим з дати набрання законної сили судового рішення за наслідком оскарження податкового повідомлення-рішення від 24.10.2006 р. №000307232/0 на суму 115449 грн., а саме з дати винесення 12 липня 2007 року ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №22-а-252/07.

Таким чином, суд встановив, що граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання платника за податковим повідомленням-рішенням від 24.10.2006 р. №000307232/0 настав 12.07.2007 р., а не 03.11.2006 р., як встановлено в акті перевірки від 27 грудня 2007 р. №5054/15-2/32278470.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку, що податковим органом протиправно визначено, що у позивача 326 днів існував податковий борг зі сплати ПДВ в сумі 115449 грн. та безпідставно визначено у податковому повідомленні-рішенні від 29.12.2007 р. №299247152/0 штраф у розмірі 50% від цієї суми своєчасно несплаченого зобов'язання за порушення позивачем строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість більш ніж на 90 календарних днів. Судом встановлено, що у Приватного підприємства "УВТК" податковий борг зі сплати ПДВ в сумі 115449 грн. існував 75 днів, тобто не більше ніж 90 календарних днів, а не 326 днів, як визначив податковий орган.

Відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Податковий борг зі сплати ПДВ в сумі 115449 грн. існував менше 90 днів і відповідно не можна було застосовувати штраф в розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, окремо слід зазначити, що у відповідності до положень пп."в" пп. 6.4.1. п. 6.4. ст. 6 Закону №2181-III податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 21.03.2007 року позов ПП "УВТК" задоволено частково: визнано частково нечинним податкове повідомлення-рішення за №000307232/0 від 24.10.2006 року в частині визначення ПП "УВТК" податкового зобов'язання по податку на додану вартість по основному платежу в сумі 1770 грн. та штрафних санкцій в розмірі 850 грн., в задоволенні решти позовних вимог в частині визначення ПП "УВТК" по податку на додану вартість відмовлено. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2007 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернівці залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Чернівецької області від 21.03.2007 року - без змін. З урахуванням того, що податкове-повідомлення рішення №000307232/0 від 24.10.2006 року було змінено, за результатами судового розгляду, воно вважалось відкликаним (11-12).

Отже, посилання позивача на те, що податкове повідомлення - рішення від 24.10.2006 року №000307232/0 з податку на додану вартість, на час проведення перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення від 29.12.2007 року №299247152/0 вже вважалось відкликаним, а тому не могло бути включено до суми податкового боргу щодо якої застосовано штраф за прострочення сплати узгодженого податкового зобов'язання, є таким, що ґрунтується на вимогах закону і є правомірним.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону № 2181-III визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оскільки, по податковим деклараціям з податку на додану вартість від 20.11.2006 р. №149956, від 18.12.2006 р. №155227, від 22.01.2007 р. №181991 та від 20.02.2007 р. №8967 прострочення сплати узгодженого зобов'язання складало більше 90 днів, суд встановив, що штраф визначений по цих зобов'язаннях нарахована вірно.

Судом встановлено, що згідно оскаржуваного податкового повідомлення- рішення від 29.12.2007 року узгоджена суму боргу із затримкою на 326 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми зобов'язання становила 17497 грн., 50% це 8747,50 грн. штраф погашеної суми податкового боргу по податковим деклараціям з податку на додану вартість від 20.11.2006 р. №149956 із граничним терміном сплати 30.11.2006 року фактично сплачено 25.09.2007 року; від 18.12.2006 р. №155227 із граничним терміном сплати 04.01.2007 року фактично сплачено 25.09.2007 року; від 22.01.2007 р. №181991 із граничним терміном сплати 30.01.2007 року фактично сплачено 25.09.2007 року; від 20.02.2007 р. №8967 із граничним терміном сплати 02.03.2007 року фактично сплачено 25.09.2007 року.

Сума штрафу вірно визначена податковим органом податкового повідомлення- рішення від 29.12.2007 року у розмірі 8747,50 грн. та визначається наступним чином: 132946 (сума боргу визначена податковим органом) - 115449 (сума боргу за податковим повідомленням- рішенням від 24.10.2006 року №000307232/0) = 17497 грн. сума узгодженого боргу по деклараціях 50% від податкового боргу - 8747,50 грн.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність визначення суми податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням від 24.10.2006 р. №000307232/0 на суму 115449 грн. та застосування штрафу за затримку на 326 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання в розмірі (50 % від 115449 )=57724,50 грн., а тому в цій частині позов належить до задоволення, а рішення до часткового скасування.

У розмірі штрафу застосованого 50 % від суми 17497 =8748,52 грн., визначеному податковим органом за затримку на 326 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по деклараціях, відповідачем доведено правомірність застосованої штрафної санкції, а тому рішення в цій частині залишається без змін.

З урахуванням того, що у відповідності до ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін та зазначає, що належним способом захисту порушеного права позивача буде часткове скасування оскаржуваного податкового повідомлення- рішення.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.12.2007 року №2992477152/0 за затримку на 326 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання в сумі 132946 грн. застосованого штрафу у розмірі 66 473, 02 грн. а саме у частині застосованого штрафу на суму 57724,50 грн.

3. У частині суми застосованого штрафу у розмірі 8748, 52 грн. рішення від 29.12.2007 року №2992477152/0 залишити без змін.

4. В решті позову відмовити.

5. Повернути з Державного бюджету України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1.70 грн.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.М. Брезіна

Постанова в повному обсязі складена 16 лютого 2015 р.