Ухвала

від 10.02.2015 по справі 803/2407/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 р. Справа № 876/215/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Прокопенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року про залишення позовних вимог без розгляду у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУМ» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2014 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області (далі - УПФУ в м. Луцьку) звернулося в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУМ», в якому просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість по збору на суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень 2013 року - червень 2014 року в сумі 39 056,74 грн..

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року позовні вимоги про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з січня 2013 року по травень 2014 року залишено без розгляду у зв»язку з пропуском строку звернення до суду.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, зокрема, що відповідно до п. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Також статтею 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Однак, як видно з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за січень 2013 року - червень 2014 року лише в листопаді 2014 року.

З огляду на наведене позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, суд не знаходить підстав для поновлення строку для звернення до суду, а тому колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність залишення даної позовної заяви без розгляду.

Колегія суддів критично ставиться до твердження апелянта, що відповідно до ч. 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується, оскільки суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, а заборгованість перед органами Пенсійного фонду України з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та недоїмка зі сплати страхових внесків не є тотожними поняттями, оскільки страховий внесок не є пенсією, призначеною на пільгових умовах.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року про залишення позовних вимог без розгляду у справі №803/2407/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.М. Довгополов

В.В. Святецький

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 11.02.2015 року.