КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" лютого 2015 р. Справа№ 42/99
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Зеленіна В.О.
Шевченка Е.О.
За участю секретаря судового засідання Ворони В.В.
представників сторін:
від позивача - не з'явилися.
від відповідача - Шатун С.С., дов. № 551 від 31.12.2014 року.
розглянувши матеріали
апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна
компанія «Київводоканал»
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 25.12.2014 року
у справі № 42/99 (суддя Ковтун С.А.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна
компанія «Київводоканал»
про про стягнення 17 703 860,31 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2010 року, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2011 року, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» 16 127 321,98 грн. боргу, 137 474 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 39 976,56 грн. 3 % річних з простроченої суми, 23 484,80 грн. витрат по оплаті державного мита, 217,35 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього - 16 328 474,69 грн.
14.05.2014 року Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулося до суду першої інстанції з клопотанням про відстрочку виконання рішення суду по справі № 42/99 строком на 5 років, посилаючись на своє скрутне фінансове становище, що унеможливлює виконання зазначеного рішення суду. Крім того, Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» зазначило, що сума основного боргу погашена в повному обсязі, несплаченими залишилися штрафні санкції, сума яких є досить значною.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2014 року заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про відстрочку виконання рішення задоволено частково. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києві від 08.06.2010 року до 01 січня 2015 року.
11.12.2014 року Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» повторно звернулося до суду першої інстанції з клопотанням про відстрочку виконання рішення суду по справі № 42/99 строком на 5 років.
Клопотання мотивоване тим, що відстрочка необхідна підприємству у зв'язку з тим, що сума до стягнення за судовим рішенням є досить значною, а тому Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» неспроможне одноразово сплатити дану суму в процесі примусового виконання рішення, оскільки існують об'єктивні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення на умовах, які визначені в ньому.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2014 року відмовлено Публічному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києві від 08.06.2010 року по справі № 42/99.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.12.2014 року по справі № 42/99 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києві від 08.06.2010 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження в наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Синиця О.Ф. та призначено до розгляду на 11.02.2014 року.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 року змінено склад судової колегії на наступний: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Шевченко Е.О.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Представник Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.12.2014 року по справі № 42/99 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києві від 08.06.2010 року.
Представник Публічного акціонерного товариства «Київенерго» у судове засідання не з'явився.
04.02.2015 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «Київенерго» надійшло клопотання про припинення апеляційного провадження, у зв'язку з тим, що п. 20 ч. 1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України не передбачено оскарження ухвали про відмову у відстроченні виконання рішення.
Згідно з абз. 2 п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 11, оскільки ухвали місцевого господарського суду, які виносяться під час виконання судового рішення, неможливо оскаржити одночасно з оскарженням рішення господарського суду, такі ухвали, в тому числі й про відмову у вчиненні процесуальних дій, зазначених у пунктах 17, 18, 20 частини першої статті 106 ГПК, можуть бути переглянуті в касаційному порядку.
Отже, відмова у відстрочці виконання рішення може бути переглянута в як апеляційному порядку, так і в касаційному.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про припинення апеляційного провадження, у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідно до пункту 7.1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012 р., № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (далі - постанова Пленуму № 9) встановлено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Пунктом 7.2. постанови Пленуму № 9 визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарським процесуальним кодексом України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
За змістом наведеної норми, відстрочка виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» повторно звертається до суду першої інстанції із заявою про відстрочку виконання рішення суду та зазначає, що за час, на який було відстрочено рішення суду ухвалою Господарського суду міста Києві від 03.06.2014 року, відповідач не зміг вийти зі скрутного становища, на підтвердження чого надав звіт про витрати виробничих та фінансові показники діяльності від надання послуг водопостачання та водовідведення за дев'ять місяців 2014 року.
Будь-яких інших доказів, що підтверджують відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення суду не надано. Крім того, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що виконання рішення суду може привести до повної втрати платоспроможності відповідача, як це зазначено у заяві про відстрочку виконання рішення суду, також не було надано.
Колегія суддів зазначає, за час, на який було відстрочено виконання судового рішення ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2014 року, відповідачем не було здійснено буд-яких дій, щодо часткового погашення заборгованості. Також слід зазначити, відповідач, повторно звертаючись із заявою про відстрочку виконання судового рішення, посилається на ті ж обставини, що і вперше.
Описаний боржником у заяві фінансовий стан відсутності грошових коштів для оплати заборгованості перед стягувачем не є виключною обставиною, яка давала б підстави для відстрочення виконання судового рішення, оскільки таке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності.
Зважаючи на те, що рішення Господарського суду міста Києва про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованості було прийнято 08.06.2010 року, часткове погашення заборгованості відбулося у грудні 2012 року, будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач продовжує або намагається погашати існуючий залишок заборгованості суду не надано, а також не надано належних доказів на підтвердження того, що конкретні обставини ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом, у суду відсутні підстави для надання відстрочки виконання рішення суду.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.12.2014 року по справі № 42/99, прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 33-34, 43, 83, 99, 101-106, 121 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.12.2014 року по справі № 42/99 залишити без змін.
2. Матеріали справи № 42/99 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді В.О. Зеленін
Е.О. Шевченко
Повний текст рішення складено 14.02.2015 року.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.02.2015 |
Оприлюднено | 17.02.2015 |
Номер документу | 42707834 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Ткаченко Б.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні