Постанова

від 11.02.2015 по справі 910/24258/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2015 р. Справа№ 910/24258/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Шевченка Е.О.

За участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

представників сторін:

від позивача - Бурлака А.В., дов. № 2 від 19.01.2015 року;

від відповідача - не з'явилися.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю

«Каркаспрофіль»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 01.12.2014 року

у справі № 910/24258/14 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ед-Мар»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каркаспрофіль»

про стягнення 365 708,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каркаспрофіль» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ед-Мар» основний борг у розмірі 358 585,76 грн., пеню в розмірі 7 122,58 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 314,17 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ед-Мар» у дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 827,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Каркаспрофіль» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 року по справі № 910/24258/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2014 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження в наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Синиця О.Ф. та призначено до розгляду на 21.01.2015 року.

21.01.2015 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 року - без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 року розгляд справи № 910/24258/14 відкладено на 11.02.2015 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 року змінено склад судової колегії на наступний: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Шевченко Е.О.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для повного, всебічного та правильного вирішення справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Ед-Мар» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Каркаспрофіль» у судове засідання не з'явився, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надавав.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2014 року про прийняття апеляційної скарги до провадження отримана представником відповідача 30.12.2014 року, ухвала про відкладення розгляду справи від 21.01.2015 року надсилалася за тією ж адресою.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції по даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 28.11.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ед-Мар» (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Каркаспрофіль» (далі - відповідач, покупець) укладено Договір № 02/12/13-1 (далі - Договір).

За умовами Договору, продавець зобов'язаний передати у власність покупцю металопродукцію (далі - товар), а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити її.

Відповідно до п. 2.1 Договору, з урахуванням внесених змін до нього, поставка товару здійснюється за умови здійснення попередньої оплати або відстрочки платежу за товар/партію товару відповідно до специфікацій і виставлених рахунків. Підставою для виставлення рахунку є підписання специфікації покупцем на певну партію товару.

Відповідно до п. 2.2 Договору, датою поставки вважається дата отримання товару на складі за адресою: Київська обл., м. Київ, вул. Бориспільська, 19 (самовивіз).

Відповідно до п. 2.2 Договору строк поставки за даним Договором - 3 робочі дні з моменту здійснення попередньої оплати відповідно до п. 4.1 Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору, з урахуванням змін до нього, ціни на товар вказуються у рахунку та специфікації, які є невід'ємними частинами даного Договору. У зв'язку з імпортним походженням товару ціни в специфікаціях вказуються в доларах США або Євро як грошовий еквівалент зобов'язання перед продавцем зі сторони покупця відповідно до ст. 524 Господарського кодексу України. У випадку здійснення розрахунків частинами, сума перерахованих коштів у гривні підлягає перерахуванню в долар США або Євро по міжбанківському курсу на початок дня здійснення розрахунку, вказаному на сайті http://finance.liga.net/. Після проведення кінцевого розрахунку за поставлений товар продавець здійснює оформлення корегування видаткової накладної і корегування податкової накладної з подальшим їх наданням покупцю.

Відповідно до п. 3.2. Договору, загальна сума договору орієнтовно складає 1 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 4.1 Договору, з урахуванням змін до нього, оплата узгодженої сторонами в рахунку та специфікації партії товару, що поставляється, здійснюється у наступному порядку: 100% попередньої оплати за товар/партію товару протягом 3 календарних днів з моменту виставлення рахунку на оплату або відстрочка платежу на 14 календарних днів з моменту відвантаження.

Відповідно до п. 10.1 Договору, він набирає чинності після його підписання і діє до 31.12.2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що 16.09.2014 року сторони підписали специфікацію № 2 до Договору на поставку узгодженого товару на загальну суму 26 561 дол. США 91 цент, зазначивши курс долара США по відношенні до гривні 1 дол. США / 13,50 грн., та вказавши, що кінцевий розрахунок здійснюється у гривні з урахуванням долара за курсом на дату здійснення розрахунку.

На виконання умов Договору, позивачем 16.09.2014 року в повному обсязі був поставлений відповідачу товар, зазначений у специфікації № 2, що підтверджується копією видаткової накладної № 736 від 16.09.2014 року на суму 358 585,76 грн. (а.с. 9), рахунком на оплату № 698 від 16.09.2014 року (а.с. 8) та копією довіреності № 73 від 16.09.2014 року на отримання матеріальних цінностей (а.с. 22).

Крім того, в матеріалах справи наявний акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06.2014 року по 19.09.2014 року, з якого вбачається, що загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Каркаспрофіль» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Ед-Мар» становить 358 585,76 грн.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм ч. 1 та ч. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як зазначалося вище, Товариство з обмеженою відповідальністю «Каркаспрофіль», звертаючись до суду апеляційної інстанції, просило рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 року по справі № 910/24258/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Каркаспрофіль» посилається на те, що видаткова накладна від 16.09.2014 року № 736 не може вважатися належним доказом, зважаючи на те, що вона від імені позивача підписана заступником директора - Осиповою Оксаною Олександрівною, повноваження якої не підтверджені належними доказами.

Крім того, апелянт зазначає про те, що вищезазначена видаткова накладна є сфальсифікованою, оскільки вона, за твердженням директора відповідача, ним не підписувалася, про що також свідчить відсутність на ній відтиску печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Каркаспрофіль».

Проте колегія суддів апеляційної інстанції не погоджуються з доводами апелянта та зазначає наступне.

Відповідно до норм законодавства, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вже зазначалося вище, поставка товарів Товариству з обмеженою відповідальністю «Каркаспрофіль» підтверджується копією видаткової накладної № 736 від 16.09.2014 року на суму 358 585,76 грн., рахунком на оплату № 698 від 16.09.2014 року та копією довіреності № 73 від 16.09.2014 року на ім'я Генерального директора Кривохижи Миколи Миколайовича.

Твердження апелянта про те, що видаткова накладна від 16.09.2014 року № 736 не може вважатися належним доказом, зважаючи на те, що вона від імені позивача підписана заступником директора - Осиповою Оксаною Олександрівною, повноваження якої не підтверджені, спростовується наступним. По-перше, вищезазначена видаткова накладна скріплена печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ед-Мар», по-друге, в матеріалах справи міститься копія наказу від 15.01.2014 року № 15/01-14 «Про створення переліку осіб, які мають право підписувати видаткові накладні при здійсненні господарських операцій», яким уповноважено заступника директора Осипову О.О. підписувати видаткові накладні при здійсненні господарських операцій.

Твердження апелянта про те, що видаткова накладна від 16.09.2014 року № 736 є сфальсифікованою, оскільки вона не підписувалася директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Каркаспрофіль», про що також свідчить і відсутність відтиску його печатки, спростовується тим, що в матеріалах справи міститься акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06.2014 року по 19.09.2014 року, який підписаний представниками обох сторін та скріплений їх печаткам. Вищезазначене свідчить про явне погодження відповідача з видатковою накладною від 16.09.2014 року № 736 на суму 358 585,76 грн.

Будь-яких доказів, щодо погашення заборгованості на суму 358 585,76 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «Каркаспрофіль» суду не надано. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було правомірно задоволено позовні вимоги, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каркаспрофіль» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ед-Мар» 358 585,76 грн. заборгованості.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 7 122,58 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Приписами ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України, передбачено, зокрема, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 даного Закону.

Відповідно до п. 8.1. Договору, з урахуванням внесених змін до нього, у випадку несвоєчасної оплати продавець має право вимагати від покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення оплати товару/партії товару.

Враховуючи наявність заборгованості, провівши повторний арифметичний розрахунок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 7 122.58 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю «Каркаспрофіль» в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 року по справі № 910/24258/14 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Каркаспрофіль» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Каркаспрофіль» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Каркаспрофіль» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 року по справі № 910/24258/14 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/24258/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

Е.О. Шевченко

Повний текст рішення складено 14.02.2015 року.