Ухвала

від 12.02.2015 по справі 823/3707/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3707/14 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

12 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

розглянувши у письмовому приводженні апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Драбівському районі та Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19.12.2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Драбівському районі про визнання протиправним дій та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Драбівському районі про визнання протиправним дій та стягнення коштів.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.12.2014 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Драбівському районі щодо неприйняття до заліку та невідшкодування управлінню Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області коштів у сумі 437грн. 71коп., витрачених за вересень-листопад 2014 року на виплату та доставку пенсії ОСОБА_2, призначеної у зв'язку з інвалідністю, отриманою на території країн Співдружності незалежних Держав.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Драбівському районі (19800, Черкаська обл., Драбівський район, смт. Драбів, вул. Леніна, буд.61; код ЄДРПОУ 25875107) на користь управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області (19900, Черкаська обл., Чорнобаївський район, смт.Чорнобай, вул.Леніна, буд.132; код ЄДРПОУ 21366739) кошти в сумі 437грн. 71коп. (чотириста тридцять сім гривень 71коп.), витрачені за вересень-листопад 2014 року на виплату та доставку пенсії ОСОБА_2, призначеної у зв'язку з інвалідністю, отриманою на території країн Співдружності незалежних Держав.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Позивачем також подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позову та задовольнити позов в цій частині.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не прийняв до заліку та не відшкодував позивачу витрати з виплати та доставки пенсії, виплаченої ОСОБА_2 у зв'язку з отриманою інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві на підприємстві, розташованому на території країн Співдружності незалежних Держав, за період вересень-листопад 2014 року в сумі 437,71грн.

Також, відповідач не приймає до заліку та не відшкодовує позивачу витрати з виплати та доставки у листопаді 2014 року допомоги на поховання ОСОБА_3 в розмірі 183,60грн.

Факт виплати зазначених сум відображено в актах щомісячної звірки витрат в особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за вересень-листопад 2014 року.

Згідно ст.1 Закону України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 14 січня 1998 року №16/98-ВР (далі - Основи законодавства), встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (стаття 4 Основ законодавства).

Відповідно до п. 4 ст.25 Основ законодавства за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно з п.2 ст.7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 №2272-ІІІ (далі - Закон № 2272-ІІІ), Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, ПФУ та Фонду. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV), встановлено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. При цьому, право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування, наведено у ст.21 Закону №1105-XIV. Відповідно до вимог цієї статті Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, у тому числі пенсії з інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання.

Згідно ч.1 ст.81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ), визначено, що призначення і оформлення документів для виплати пенсій, у т.ч. внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначений відповідним Порядком, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України № 5-4 від 04 березня 2003 року та постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 4 від 04 березня 2003 року.

Згідно з п. 4 вказаного Порядку відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат підлягають суми, а саме: сума основного розміру пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Абз. 2-3 п.3 Прикінцевих положень Закону № 1105-XIV, визначено, що відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності Законом № 1105-XIV, підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника Фондом.

Судом першої інстанції встановлено, що на обліку позивача перебуває ОСОБА_2, який отримує пенсію з інвалідності, у зв'язку з отриманим трудовим каліцтвом.

ОСОБА_2 працював на шахті 65 Південно-Джезказганського рудника ДМГК (м.Джезказган, Казахстан) водієм.

12.12.1983 року він отримав виробничу травму, внаслідок наїзду самосвала. Причиною нещасного випадку було визнано неприйняття заходів щодо фіксації транспортного засобу ручним гальмом. Факт нещасного випадку на виробництві підтверджується актом форми Н-1 №23.

За період вересень-листопад 2014 року позивачем було виплачено пенсію з інвалідності у зв'язку з отриманим трудовим каліцтвом ОСОБА_2, у розмірі 437,71грн. Правомірність призначення такого виду пенсії відповідачем не оскаржувалась.

Враховуючи позицію Верховного суду України з такої категорії справ (постанова від 06.06.2011 у справі № 21-116а11), яка є обов'язковою для врахування судом, згідно з ч.2 ст.161 КАС України, взявши до уваги вищенаведені нормативно-правові акти, суд дійшов висновку, що Фонд соціального страхування зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій з інвалідності, у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, що отримані на території країн учасників СНД.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій громадянам держав-учасниць СНД, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, за період вересень-листопад 2014 року в сумі 437,71грн.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про безпідставність позовних вимог, щодо відшкодувати витрати з виплати та доставки у листопаді 2014 року допомоги на поховання ОСОБА_3 в розмірі 183,60грн., виходячи з наступного.

Пунктом 5 ч.1 ст.24 Закону № 1105-XIV, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Ч.1 ст.21 Закону № 1105-XIV, передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд у встановленому законом порядку повинен, зокрема, своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачувати відповідні кошти йому або особам, які перебували на його утриманні; організовувати поховання померлого, відшкодовувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Відповідно до ч.8 ст.34 Закону № 1105-XIV, у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 №826, регулює питання відшкодування Фондом таких витрат страхувальнику або сім ї застрахованого, чи іншій особі, яка здійснювала поховання потерпілого, на організацію поховання та пов'язаних з цим ритуальних послуг. Витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких наведено Кабінетом Міністрів України (пункт 2 цього Порядку). Організація поховання працівника, який загинув на виробництві або помер у лікарні під час лікування отриманої на виробництві травми, проводиться страхувальником (пункт 5 зазначеного Порядку).

Згідно з абз.2 ч.9 ст.34 Закону № 1105-XIV, у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

Аналіз норм Закону № 1105-XIV, та зазначеного вище Порядку дає підстави вважати, що Фонд зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Встановлено, що ОСОБА_3 отримав травму внаслідок трудового каліцтва 14.06.1990, що підтверджується даними акту ВТЕК (а.с.24), а виплата допомоги на його поховання здійснена позивачем у листопаді 2014 року.

Однак, позивач не надав доказів причинного зв'язку смерті потерпілого з одержаною травмою або іншим ушкодженням здоров'я, а тому стягнення з відповідача витрат з виплати та доставки у листопаді 2014 року допомоги на поховання ОСОБА_3 у розмірі 183,60грн. є безпідставним.

За таких обставин, рішення суду прийнято з дотриманням норм матеріального права, апеляційні скарги є необґрунтованими, їх доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Драбівському районі та Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19.12.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

О.Г. Хрімлі

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Коротких А. Ю.