Ухвала

від 03.03.2015 по справі 823/3707/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

               ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА            03 березня 2015 року                                             м. Київ                                                       К/800/9534/15 Суддя Вищого адміністративного суду України Єрьомін А.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області на постанову  Черкаського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року та ухвалу  Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Драбівському районі  Черкаської області про  визнання дій протиправними та стягнення коштів, ВСТАНОВИВ: Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року, адміністративний позов задоволено частково. Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями,   позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, ухвалити нове судове рішення про  задоволення адміністративного позову в повному обсязі. У відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити. Відповідно до частини першої статті 32 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” від 7 липня 2010 року № 2453-VI та частини третьої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV (КАС України) Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції. Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права. За змістом пункту 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга повинна бути обґрунтованою, тобто містити посилання на помилкове застосування судами норм матеріального права, які не підлягають застосуванню до спірних відносин; та/або неправильне застосування норм матеріального права, які хоч і підлягають застосуванню, проте неправильно витлумачені судами; та/або порушення судами норм процесуального права (та пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи, у випадку, якщо оскаржується судове рішення по суті). Виходячи з викладеного, зазначена касаційна скарга не є обґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки були належним чином досліджені й оцінені судами, а заявник не наводить підстав вважати, що суди при цьому неправильно застосували норми матеріального або процесуального права. Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Виходячи з викладеного, та керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою   Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області на постанову  Черкаського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року та ухвалу  Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Драбівському районі  Черкаської області про  визнання дій протиправними та стягнення коштів.   Ухвала оскарженню не підлягає.                    Суддя                                                                                                   А.В. Єрьомін