Постанова

від 03.02.2015 по справі 826/244/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 лютого 2015 року 13:03 № 826/244/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю:

представника позивача: Фоменко В.Ю.,

представників відповідача: Петрова Л.О., Шендрик С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом представництва "Доу АгроСайенсіс Фертрібсгезельшафт м.б.х." до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення №119426552212 від 27.08.2014року.

Позовні вимоги позивача мотивовано протиправністю оскаржуваного рішення та помилковістю висновків податкового органу про те, що позивач є «постійним представництвом», оскільки представництво "Доу АгроСайенсіс Фертрібсгезельшафт м.б.х." створене виключно для представлення іноземного суб'єкта господарювання на території України та з метою здійснення діяльності підготовчого та допоміжного характеру і не здійснює господарської (комерційної) діяльності.

В судовому засіданні, представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечували посилаючись на правомірність оскаржуваного рішення, оскільки нерезидент через своє постійне представництво "Доу АгроСайенсіс Фертрібсгезельшафт м.б.х." на території України проводив тотожну діяльність по відношенню до Головної компанії, що свідчить про те, що представництво здійснювало комерційну діяльність та має статус постійного представництва.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представників відповідача, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відповідно до п.75.1 ст.75, ст.77 Податкового кодексу, проведено документальну планову виїзну перевірку представництва "Доу АгроСайенсіс Фертрібсгезельшафт м.б.х." код ЄДРПОУ 20051318 (Австрія) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.11р. по 31.12.13р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.11р. по 31.12.13р., за результатами якої складено акт від 11.08.14р. №752/26552212/200551318.

В ході проведення перевірки встановлено порушення представництва "Доу АгроСайенсіс Фертрібсгезельшафт м.б.х.": п.160.8. ст.160, п.137.8 ст.137 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI, зі змінами та доповненнями, а саме, Представництвом "ДОУ АГРОСАЙЕНСІС ФЕРТРІБГЕЗЕЛЬШАФТ МБХ" занижено оподатковуваний прибуток всього у сумі 206250,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на 907 115,00 грн. у тому числі по періодах: за 2-4 квартали 2011 року - на суму 207 626,00 грн.; за 2012 рік - на суму 240 429,00 грн.; за 2013 рік - на суму 459 060,00 грн; п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням ст.164, п.177.8 ст.177, п. 171.2 ст. 171 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2878.00 грн., в т.ч. за 2011 - 226,00 грн., 2012 - 2207,00 грн., 2012 - 445,00 грн.; п. 3.2 р.ІІІ Наказу ДПА України від 24.12.2010 за №1020 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, ст.51, пп. 176.2.«б», п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 - VI (зі змінами та доповненнями).

На підставі акту перевірки від 11.08.14р. №752/26552212/200551318, ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.08.14р. №119426552212, яким за порушення п.160.8 ст.160, п.137.8 ст.137 Податкового кодексу, представництву "Доу АгроСайенсіс Фертрібсгезельшафт м.б.х." збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1081987,00грн., з яких за основним платежем - 907115,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 174872,00грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 24.12.14р. №353316/44-44-19-01-15, залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 27.08.14р. №119426552212,а скаргу - без задоволення.

Судом встановлено, що представництво "Доу АгроСайенсіс Фертрібсгезельшафт м.б.х." зареєстроване Міністерством економіки з питань Європейської інтеграції України 16.04.98р. за №ПІ-0345.

Представництво взято на податковий облік в органах ДПС 09.06.98р. за №522208, перебуває на обліку у Печерському р-ні ГУ Міндоходів у м.Києві.

Згідно п. 103.1 ст.103 ПКУ підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених п. 103.5 - 103.6 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо не передбачено міжнародним договором.

Представництвом на виконання вимог Наказу ДПА України від 28.02.11 № 115 та Наказу Міністерства фінансів від 25.06.2013 №610 подано до ДПІ Довідки про підтвердження статусу податкового резидента головної компанії «DOW AGROSCIENCES VERTRIEBSGESELLSCHAFT М.В.Н.», (юридична особа за законодавством Автрії, місцезнаходження: Австрія, Людвіг Больтсманнштрассе 2, А-7100, Нойзідль ам Зее.) за 2011, 2012, 2013 роки., які відповідають вимогам п.103.5 ст. 103 Податкового Кодексу України від 32.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Для представництв нерезидентів, що не мають статусу постійних, банки відповідно до п. 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, що затверджена Постановою НБУ від 12.11.2003р. N492 (далі -Інструкція № 492) відкривають рахунок типу «Н». Відповідно до п. 11.1 Інструкції № 492 рахунок типу «Н» відкривається уповноваженим банком представництвам юридичних осіб - нерезидентів, які не займаються на території України підприємницькою діяльністю. На поточний рахунок типу «Н» можуть бути зараховані тільки кошти для здійснення розрахунків, пов'язаних з утриманням представництва юридичної особи - нерезидента та не пов'язані з підприємницькою діяльністю в Україні (п. 11.9 Інструкції № 492).

Відповідно до довідки АТ «ОТП БАНК» від 21.09.12р. №70-1-3/729, Представництву «Доу Агросайенсіс ФЕРТРІБГЕЗЕЛЬШАФТ мбх» відкрито поточний рахунок типу «Н» в українських гривнях (дата відкриття: « 12» 11.2012р.) та поточний валютний рахунок в доларах США (дата відкриття 12.11.12р.) та ЄВРО (дата відкриття 12.05.2005р.) №26008001400089 в АТ «ОТП БАНК».

В ході проведення перевірки встановлено, що Представництво «Доу Агросайенсіс ФЕРТРІБГЕЗЕЛЬШАФТ мбх» за період з 01.04.11 по 31.12.13 згідно SWIFT- повідомлень отримувало від Головної компанії «DOW AGROSCIENCES VERTRIEBSGESELLSCHAFT М.В.Н.» (Австрія) грошові кошти в якості фінансування витрат Представництва в загальній сумі 1 820 150,00 дол. США, що становить по курсу НБУ на дату зарахування коштів - 14 856 425,00 грн., в т.ч. по періодах: 2011 рік - 345 800,00 дол. США, що становить 3 002 995,00 грн.; 2012 рік - 471 850,00 дол. США, що становить 3 809 521,00 грн.; 2013 рік - 1 002 500,00 дол. США, що становить 8 043 909,00 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника валового доходу в сумі 14 861 126,00 грн. за період з 01.01.11 по 31.12.13 на підставі таких документів: виписок банку по валютному та гривневому рахунку, SWIFT повідомлень, договорів надання послуг, актів виконаних робіт встановлено заниження задекларованих Представництвом "ДОУ АГРОСАЙЕНСІС ФЕРТРІБГЕЗЕЛЬШАФТ МБХ" показників у рядку 1 Розрахунку „Валовий дохід" на загальну суму 22660,00 грн.

Відповідно до наданих перевірки документів встановлено, що Представництвом в порушення п.п. 153.1.4 п. 153.1 ст.153 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями не включено до складу доходу отримані доходи у вигляді відсотків нарахованих (на залишок коштів) та сплачених банківською установою, всього у сумі 22660,00 гри., в тому числі: за 2011 рік на суму 6079,00 грн. за 2012 рік на суму 6806,00 грн. за 2013 рік на суму 9775,00 грн.

За період з 01.01.11р. по 31.12.13р. Представництвом задекларовано показники по податку на прибуток в сумі 0,00грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.11р. по 31.12.13р.встановлено його заниження всього у сумі 907115,00 грн., в тому числі за 2011рік на суму 207626,00грн., за 2012 рік на суму 240429,00грн., за 2013рік на суму 459060,00грн.

У п. 3.1.2 Акту перевірки між тим наведено структуру витрат - оплата праці співробітників, податки, оренда приміщень,комісія банку, автотранспортні витрати, офісні витрати, реєстраційно-дослідницькі, митні послуги, реклама, сувенірка з логотипом, представницькі витрати, ІТ послуги, послуги перевезення, послуги інформаційно-консультаційні, поповнення корпоративних карток співробітників, медичне страхування, основні засоби, юридичні послуги.

Протягом перевіряємого періоду Представництво користувалось перевагами Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, яка набула чинності 20.05.99р.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Починаючи з 01 квітня 2011 року, порядок утримання податку з доходу з джерелом його походження з України регулюється Податковим кодексом України.

В розумінні норми пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПК України «постійне представництво» - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.

Постійним представництвом не є використання споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів чи виробів, що належать нерезиденту; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством; утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для нерезидента; направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу; утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер.

За загальним правилом п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Одночасно п. 133.2 ст. 133 ПК України встановлює виключний перелік платників податку на прибуток підприємств з числа нерезидентів:

- юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі, та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

- постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

При цьому відповідно до пп. 14.1.122 п. 14. 1 ст. 14 ПК України «нерезиденти» - це, зокрема: іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Згідно ст. 134 розділу III Кодексу об'єктом оподаткування платників податку є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 розділу III Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного (податкового) періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 розділу III Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 розділу III Кодексу, а також дохід (прибуток) нерезидента з джерелом походження з України, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 розділу III Кодексу. Податковою базою для цілей розділу III Кодексу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 розділу III Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 розділу III Кодексу.

Так, у відповідності до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 цього Кодексу, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до змісту п.137.8 ст.137 Податкового кодексу, датою визнання та сумою доходів платника податку від проведення кредитно-депозитних операцій є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів) та їх сума, визначені згідно з правилами бухгалтерського обліку. Не включаються до складу доходів проценти за користування кредитом, що не нараховуються відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно з нормами п. 160.8 ст. 160 ПК України, на який посилається ДПІ як на підставу своїх висновків та підставу прийняття спірного рішення, суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами, і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва.

У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

В силу норм ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004р. № 1906-IV чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з положеннями пункту 3.2 статті 3 ПК України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ст.5 Конвенції визначено, що для цілей цієї Конвенції термін "постійне представництво" означає постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність підприємства.

Термін "постійне представництво", зокрема, включає: a) місце управління; b) відділення; c) контору; d) фабрику; e) майстерню; і f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке інше місце видобутку або розвідки природних ресурсів.

Будівельний майданчик або монтажний чи складальний об'єкт є постійними представництвами лише в тому разі, якщо вони існують більше дванадцяти місяців.

Незважаючи на попередні положення цієї статті, термін "постійне представництво" не розглядається як такий, що включає: a) використання споруд виключно з метою зберігання, показу або поставки товарів чи виробів, що належать підприємству; b) утримання запасів товарів або виробів, що належать підприємству, виключно з метою зберігання, показу або поставки; c) утримання запасів товарів або виробів, що належать підприємству, виключно з метою переробки іншим підприємством; d) утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для підприємства; e) утримання постійного місця діяльності виключно з метою здійснення для підприємства будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер; f) утримання постійного місця діяльності виключно для здійснення будь-якої комбінації видів діяльності, перелічених у підпунктах від a) до e), за умови, що сукупна діяльність постійного місця діяльності, яка виникає внаслідок такої комбінації, має підготовчий або допоміжний характер.

Якщо, крім агента з незалежним статусом, про якого йдеться в 6-му пункті, інша особа, незалежно від положень пунктів 1 і 2, діє від імені підприємства і має, і звичайно використовує в Договірній Державі повноваження укладати контракти від імені підприємства, або утримує запаси товарів та виробів, що належать підприємству, з яких здійснюється регулярний продаж цих товарів від імені підприємства, то це підприємство розглядається як таке, що має постійне представництво в цій Державі щодо будь-якої діяльності, яку ця особа здійснює для підприємства, за винятком, якщо діяльність цієї особи обмежується тією, що зазначена в пункті 4, яка, якщо і здійснюється через постійне місце діяльності, не робить з цього постійного місця діяльності постійного представництва відповідно до положень цього пункту.

Підприємство не розглядається як таке, що має постійне представництво в Договірній Державі, лише якщо воно здійснює підприємницьку діяльність у цій Державі через брокера, комісіонера чи будь-якого іншого агента з незалежним статусом за умови, що ці особи діють у межах своєї звичайної діяльності.

Той факт, що компанія, яка є резидентом Договірної Держави, контролює чи контролюється компанією, що є резидентом другої Договірної Держави або яка здійснює підприємницьку діяльність у цій другій Державі (або через постійне представництво або будь-яким іншим чином), сам по собі не перетворює одну з цих компаній у постійне представництво другої компанії.

Отже, аналіз змісту Конвенції свідчить, що для визнання представництва нерезидента таким, що має статус постійного представництва, необхідною умовою є здійснення ним комерційної діяльності.

Тоді, відповідно до податкового законодавства України, постійне представництво нерезидента в Україні з метою оподаткування розглядається як окремий, незалежний від самого нерезидента, суб'єкт господарської діяльності. А тому взаємовідносини між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні слід розглядати як взаємовідносини між різними суб'єктами господарювання та, відповідно, податковий облік самого постійного представництва повинен здійснюватись згідно з загальними правилами, визначеними цим Кодексом та з урахуванням положень Угоди.

При цьому, правовий аналіз вказаних вище норм податкового законодавства України дає підстави для висновку, що обов'язок сплати податку на прибуток у представництва нерезидента виникає за наявності таких обставин: діяльність Представництва створює постійне представництво в Україні (має статус постійного представництва) та одержує доходи з джерелом походження з України.

Діяльність, що має підготовчий або допоміжний характер, не може бути підставою для визначення представництва таким, що має статус постійного.

Відповідно до положень Положення про представництво «ДОУ АГРОСАЙЕНСІС ФЕРТРІБСГЕЗЕЛЬШАФТ М.Б.Х» в Україні, Представництво «ДОУ АГРОСАЙЕНСІС ФЕРТРІБСГЕЗЕЛЬШАФТ М.Б.Х» в Україні, ідентифікаційний код - 20051318 є відокремленим підрозділом Корпорації «ДОУ АГРОСАЙЕНСІС ФЕРТРІБСГЕЗЕЛЬШАФТ М.Б.Х», створеного та існуючого у відповідності до законодавства Австрії.

Представництво не є юридичною особою і не здійснює господарську діяльність на території України. Для забезпечення своєї діяльності воно має рахунки в банку, круглу печатку зі своїм найменуванням, штампи, бланки та інші реквізити.

Представництво створюється з метою: дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки; консультування Товариства з питань комерційної діяльності і керування; представництва інтересів Товариства, надання йому порад та консультацій щодо урядової політики, законів, звичаїв та умов стосовно проектів товариства у сфері маркетингу діяльності, яку проводить Товариство; сприяння Товариству в плані розуміння ділового та політичного клімату України; допомога Товариству під час проведення переговорів з приватними та юридичними особами, державними установами в Україні; пошук та інформаційна підтримка партнерських організацій для подальшого просування продукції та послуг Товариства; сприяння Товариству у розвитку його ділової активності в Україні в цілому

Товариство є власником майна Представництва. Для забезпечення діяльності Представництва товариство наділяє його майном та грошовими коштами в рамках бюджету, затвердженого товариством. Майно передається Представництву в користування та оперативне управління, його вартість відображається у балансі товариства. Витрати на утримання апарату управління і приміщення Представництва визначаються відповідно до кошторису, ухваленого товариством і затвердженого директором Представництва.

Згідно довідки Головного міжрегіонального управління статистики серії АА № 638223, до видів діяльності Представництва «ДОУ АГРОСАЙЕНСІС ФЕРТРІБСГЕЗЕЛЬШАФТ М.Б.Х», (без права юридичної особи) за КВЕД відносяться: 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки, 70.22Консультування з питань комерційної діяльності та керування.

Однак, відповідно до Довідки від 04.09.2014, наданою Компанією Dow Chemical Company», вона надає право своїм дочірнім компаніям, якою є Компанія «DOW AGROSCIENCES VERTR1EBSGESLLSCAFT МюВ.Н.», на підставі ліцензійного контракту від 27.09.2011, який є частиною міжнародного права, здійснювати наступні види діяльності в Україні під торговою маркою «DOW SEEDS»: імпорт; зберігання; продаж; постачання насіння для цілей демонстрації і державної реєстрації; науково-дослідницька діяльність. При цьому Компанія «Dow Chemical Company» не веде жодного виду діяльності на території України.

Під час проведення документальної перевірки Представництва ДПІ, керуючись нормою ст. 160.8. ПК України, визначила об'єкт оподаткування на підставі обсягу фінансування від материнської компанії.

Однак, в даному випадку такий підхід суперечить наведеним вище приписам Конвенції та ПК України.

Як вбачається з наявних матеріалів справи та Акта перевірки, єдиним джерелом надходження коштів до Представництва є кошти, одержані від головної компанії (з підтвердженим президенством) та, при цьому, як визначено в Положенні про Представництва, його діяльність має допоміжний, підготовчий характер. Фактів одержання Представництвом доходів від господарської діяльності та інших доходів з джерелом їх походження з України не виявлено. Отримані Представництвом від головної компанії кошти були перераховані останньому не в межах господарських відносин, а тому за своїм змістом вони залишаються коштами головної компанії. Відповідно, при їх повторному включенні до складу оподатковуваного прибутку виникає подвійне оподаткування.

Виходячи з наведеного, діяльність Представництва за перевіряємий період не створює постійного представництва в Україні для цілей оподаткування, а відтак, враховуючи вищенаведене у сукупності, відсутні підстави для нарахування податку відповідно до п. 160.8 ст. 160 ПК України (щодо оподаткування сум прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво), як-то вчинено ДПІ шляхом прийняття оскаржуваного рішення.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов представництва "Доу АгроСайенсіс Фертрібсгезельшафт м.б.х." повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №119426552212 від 27.08.2014року Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 11.02.2015р.

Суддя Є.В. Аблов