Ухвала

від 30.01.2015 по справі 816/3851/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2015 р.Справа № 816/3851/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2014р. по справі № 816/3851/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремуніверсалпостач"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремуніверсалпостач" (надалі - позивач, ТОВ "Кремуніверсалпостач") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ), в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 19.09.2014 № 0004392203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 20 433,99 грн, з яких за основним платежем в розмірі 16 347,19 грн, застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4 086,80 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремуніверсалпостач" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.09.2014 № 0004392203 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 17684,37 грн (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні тридцять сім копійок), з яких за основним платежем в розмірі 14 184,12 грн (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят чотири гривні дванадцять копійок), штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3500,25 грн (три тисячі п'ятсот гривень двадцять п'ять копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38742715, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Красіна, буд. 76) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремуніверсалпостач" (ідентифікаційний код 37158215) витрати на правову допомогу в розмірі 2489,59 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят дев'ять гривень п'ятдесят дев'ять копійок).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2014 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в оскаржуваній частині, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2014 року залишити без змін.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Кремуніверсалпостач" (ідентифікаційний код 37158215) зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 28.04.2011 року, перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ та є, зокрема, платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200031019, виданого Кременчуцькою ОДПІ, індивідуальний податковий номер 371582116280.

У період з 11.08.2014 по 15.08.2014 посадовими особами Кременчуцької ОДПІ на підставі направлення від 08.08.2014 №2184/16-03-22-03 та згідно наказу №2408 від 08.08.2014 проведено виїзну документальну позапланову перевірку ТОВ "Кремуніверсалпостач" по взаємовідносинам з ТОВ "Промислова група ДФМ" (30661533) за період серпень 2011 року, ТОВ "Маритен" (37275316) за період січень 2012 року, ФОП ОСОБА_1 (НОМЕР_2) за період березень 2012 року, ПП "Ярослав" (21635240) за період лютий 2013 року, ПП "Кларк" (32309429) за період грудень 2013 року.

За наслідками проведеної перевірки ТОВ "Кремуніверсалпостач" відповідачем складено акт від 22.08.2014 № 2076/16-03-22-03-08/37158215, яким зафіксовані порушення п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 16347,19 грн., в т.ч. серпень 2011 року на суму ПДВ 2163,07 грн., січень 2012 року на суму ПДВ 4066 грн., березень 2012 року на суму ПДВ 4640 грн., червень 2012 року на суму ПДВ 1675,20 грн., липень 2012 року на суму ПДВ 500,50 грн., лютий 2013 року на суму ПДВ 183,12 грн., листопад 2013 року на суму ПДВ 2231,80 грн, грудень 2013 року на суму ПДВ 887,50 грн.

До таких висновків посадові особи відповідача, що здійснювали перевірку, дійшли у зв'язку із встановленням згідно ІС Податковий блок «Системи співставлення» розбіжностей між ТОВ "Кремуніверсалпостач" та:

- ТОВ "Промислова група ДФМ" за період серпень 2011 року в сумі ПДВ 2163,07 грн., яка виникла в результаті встановлення, що підприємство має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, встановлено відсутність основних засобів,місця здійснення діяльності, поставок, пошуку клієнтів, замовлення товару, складання бухгалтерських документів та звітності, транспортування товару (послуг), прийнято Кременчуцькою ОДПІ рішення17.11.2011 №23 про анулювання реєстрації платника ПДВ;

- ТОВ "Маритен" за листопад 2011 року (позивачем сформовано податковий кредит по даному контрагнту у січні 2012 року на суму ПДВ у розмірі 4066 грн.), яка виникла у зв'язку з не відображенням ТОВ "Маритен" взаємовідносин з ТОВ "Кремуніверсалпостач" у поданій податковій звітності за листопад 2011 року № 9012618030 від 19.12.2011 в Додатку 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» Розділ І Податкові зобов'язання;

- ПП "Ярослав" за січень 2013 року на суму ПДВ 183,12 грн., оскільки встановлено, що ТОВ "Кремуніверсалпостач" в Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» двічі включено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 183,12 грн. за період січень 2013 року № 9008076111 від 19.02.2013 та за період лютий 2013 року № 9014038026 від 18.03.2013 по взаємовідносинах з ПП "Ярослав".

- ТОВ "ЛТД "Спецкомтор", яке змінило назву на ТОВ "ТФ Регіон", за період листопад 2013 року на суму ПДВ 2231,8 грн у зв'язку з тим, що ТОВ "ТФ Регіон" подано податкову звітність за листопад 2013 року, якій присвоєно статус "До відома" ("Історія подання"), тобто показники даної декларації не враховано;

- ПП "Кларк" за грудень 2013 року на суму ПДВ 887,50 грн, яка вникла у зв'язку з не не відображенням ПП "Кларк" взаємовідносини з ТОВ "Кремуніверсалпостач" в Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» Розділ І Податкові зобов'язання до податкової декларації за грудень 2013 року № 9087517502 від 16.01.2014;

- ФОП ОСОБА_1 у березні на суму ПДВ 4640 грн., червені на суму ПДВ 1675,20 грн, липні 2012 року на суму ПДВ 500,50 грн., оскільки у липні 2012 року ФОП ОСОБА_1 по взаємовідносинам з підприємством задекларовано суму ПДВ в розмірі 1749,44 грн., тоді як ТОВ "Кремуніверсалпостач" - у розмірі 2249,94 грн.

До того ж, згідно акту Криворізької північної МДПІ № 15/17-211/НОМЕР_2 від 12.04.2013 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Ангстрем Континенталь" в лютому, квітні 2012 року, з ТОВ "Старт-Д" в липні-вересні 2012 року встановлено, що ФОП ОСОБА_1 задіяний в схемі продажу товару від ТОВ "Старт-Д" в адресу контрагентів-покупців на загальну суму обсягу продажу (без ПДВ) 376 308,80 грн. та ПДВ 75 261,76 грн. Податкові зобов'язання в сумі 75 261,76 грн. обчислені ФОП ОСОБА_1 з обсягів реалізації товару, придбаного від ТОВ „Старт-Д", яким порушено ст. 185 ПК України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями.

На підставі даних висновків акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 19.09.2014 № 0004392203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 20 433,99 грн, з яких за основним платежем в розмірі 16 347,19 грн, застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4 086,80 грн. (обгрунтований детальний розрахунок збільшеного грошового зобов'язання за основним платежем - а.с. 116 т.1, штрафних (фінансових) санкцій - а.с. 117 т.1).

Визнаючи протиправним та скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 19.09.2014 № 0004392203 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 17684,37 грн (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні тридцять сім копійок), з яких за основним платежем в розмірі 14 184,12 грн (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят чотири гривні дванадцять копійок), штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3500,25 грн (три тисячі п'ятсот гривень двадцять п'ять копійок), суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного рішення у вказаній частині.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, видана платником податку.

З огляду на викладене, необхідною умовою для виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, за наявності належно оформлених податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, у березні, червні, липні 2012 року позивач придбав у ФОП ОСОБА_1 респіратори "Росток 2,3 пк" на загальну суму 51 390,84 грн., в т.ч. ПДВ - 8 565,14 грн. При цьому письмовий договір між контрагентами не укладався.

За результатами здійснення господарської операції між ТОВ "Кремуніверсалпостач" та ФОП ОСОБА_1 з придбання респіраторів, останнім надано наступні первинні бухгалтерські документи: видаткові накладні від 01.03.2012 №2871/1, від 08.06.2012 №3391/1, від 06.07.2012 №3560; податкові накладні від 01.03.2012 №2939, від 08.06.2012 №3514, від 06.07.2012 №3684, рахунки - фактури від 01.03.2012 №713, від 08.06.2012 №01/08, від 06.07.2012 №01/05 (т.1 а.с.53-58).

На продукцію ФОП ОСОБА_1 позивачем отримано сертифікати відповідності (т. 2 а.с. 101)

Транспортування товару здійснювалося ТОВ "Делівері" на підставі договору на транспортно-експедиторські послуги від 21.09.2011 №Д-4547 та згідно актів здачі-прийняття (надання послуг) №Д-00012697 від 31.03.2012, № Д-00030508 від 30.06.2012, №Д-000036653 від 31.07.2012, калькуляцій до актів виконаних робіт (т. 1 а.с. 63-69).

У листопаді 2011 року на виконання усної угоди ТОВ "Кремуніверсалпостач" отримано від ТОВ "Маритен" товар (мітли, рукавиці комбіновані, костюми робочі), про що свідчать долучені до матеріалів справи копії податкових накладних від 16.11.2011 №848 на загальну суму 891 грн., в т.ч. ПДВ 148,50 грн., від 24.11.2011 №849 на загальну суму 23504,98 грн., в т.ч. ПДВ 3917,50 грн.

На підтвердження факту отримання товару позивачем долучено до матеріалів справи видаткові накладні від 16.11.2011 №МА-0000248, від 24.11.2011 №МА-0000253, рахунки - фактури від 16.11.2011 №МА-0000248, від 24.11.2011 №МА-0000253 (т. 1 а.с.44, 46-48, 50, 52).

Перевезення придбаного товару здійснювалося ОСОБА_2, який на той час займав посаду директора ТОВ "Кремуніверсалпостач", за допомогою автомобіля ВAЗ 118, державний реєстраційний номер НОМЕР_7 (копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу наявна у матеріалах справи) на склад ТОВ "Кремуніверсалпостач" за адресою с. Галяве, Чорнухинський район, Полтавська область, приміщення якого на момент виникнення правовідносин, орендувалося позивачем у ФОП ОСОБА_3 на підставі договору оренди від 04.04.2011 №1 (т. 2 а.с. 98).

Автомобілем ВAЗ 118, державний реєстраційний номер НОМЕР_7 ТМЦ перевезені позивачем відповідно до товарно-транспортних накладних №21 від 16.11.2011, №22 від 24.11.2011 (т.1 а.с.45, 49).

Оплата придбаного товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "Маритен", ФОП ОСОБА_1, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою (т. 1 а.с. 51, 59-62). Зі змісту вказаної банківської виписки слідує, що позивач в повному обсязі розрахувався з ТОВ "Маритен", ФОП ОСОБА_1 за придбані товарно-матеріальні цінності, що не заперечується відповідачем в акті перевірки.

Зазначені податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою ТОВ "Маритен", ФОП ОСОБА_1 та на підставі вищезазначених податкових накладних позивачем було включено до складу податкового кредиту за листопад 2011 року суму 4066 грн, березень 2012 року суму 4640 грн, червень 2012 року суму 1675,20 грн., липень 2012 року суму 2249,94 грн., що сторонами у справі не заперечується.

Крім того, 11.03.2013 між ПП "Кларк" (постачальник) та ТОВ "Кремуніверсалпостач" (покупець) укладений договір поставки №80, згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (т. 1 а.с. 85).

На виконання вказаного договору ПП "Кларк" у грудні 2013 року було відвантажено позивачу валянки, галоші всього на суму 5325 грн, в т.ч. ПДВ на суму 887,50 грн., та надано наступні первинні документи: видаткові накладні від 13.12.2013 №РН-000718, №РН-000719, від 23.12.2013 №РН-000743; рахунки-фактури від 13.12.2013 №РН-000793, №РН-000801, від 23.12.2013 №РН-000806; податкові накладні від 13.12.2013 №43, №44, від 23.12.2013 №64 (т. 1 а.с. 74-75, 77-78, 80-83).

Фактична поставка здійснювалась ТОВ "Нова пошта", згідно п.1.1 договору про надання транспортно-експедиторських послуг №148, укладеного ТОВ "Нова пошта" (виконавець) та ТОВ "Кремуніверсалпостач" (замовник) 01.10.2013, на підтвердження чого останнім до матеріалів справи долучені акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №УС0000004566 від 31.12.2013 та товарно-транспортна накладна №59998006734736 від 24.12.2013 (т.1 а.с. 86-87).

У листопаді 2013 року ТОВ "Кремуніверсалпостач" придбало у ТОВ "ЛТД-Спецкомтор" тканини саржеві, рукавиці, маски, ковдри та покривала на загальну суму 13390,80 грн., в т.ч. ПДВ 2231,80 грн.

ТОВ "ЛТД-Спецкомтор" змінило назву юридичної особи на ТОВ "ТФ Регіон", що підтверджується, наданим витягом з ЄДР (т. 2 а.с. 115-117).

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами здійснення господарської операції між ТОВ "Кремуніверсалпостач" та ТОВ "ТФ Регіон" з ТМЦ, останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи: видаткові накладні від 01.11.2013 №Р-00090, від 11.11.2013 №Р-00095, від 12.11.2013 №Р-00099; рахунки-фактури від 01.11.2013 №Р-00022, від 11.11.2013 №Р-00025, від 12.11.2013 №Р-00039; податкові накладні від 01.11.2013 №19, від 11.11.2013 №27, від 12.11.2013 №28 (т. 1 а.с. 88, 90-91, 93, 95-97, 99-100).

В подальшому між ТОВ "ТФ Регіон" (постачальник) та ТОВ "Кремуніверсалпостач" (покупець) укладено договір поставки №Р-004 від 01.11.2013, згідно якого постачальник приймає на себе зобов'язання систематично поставляти і передавати у власність покупцю засоби індивідуального захисту (далі - товар) згідно замовлень або рахунків, а покупець зобов'язується прийняти поставку та оплатити товар у порядку і на умовах, передбачених даним договором (т. 1 а.с. 101-102).

Перевезення придбаного товару здійснювалося ОСОБА_2, який на той час займав посаду директора ТОВ "Кремуніверсалпостач", за допомогою автомобіля ВAЗ 118, державний реєстраційний номер НОМЕР_7 на склад ТОВ "Кремуніверсалпостач" за адресою АДРЕСА_1, приміщення якого орендується позивачем у ФОП ОСОБА_5 на підставі договору оренди №85 (т. 2 а.с. 99).

Оплата придбаного товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "ТФ Регіон" та ПП "Кларк", що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з банку (т.1 а.с. 76, 79, 84, 92, ) та не заперечується відповідачем.

Зазначені податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою ТОВ "ТФ Регіон" та ПП "Кларк" та включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за листопад-грудень 2013 року, що сторонами у справі не заперечується.

Як встановлено перевіркою, на підставі вищезазначених податкових накладних позивачем було включено до складу податкового кредиту за листопад 2013 року суму 2231,80 грн, за грудень 2013 року суму 887,50 грн.

Крім того, в матеріалах справи містяться журнали-ордери по рахунку 631 за листопад, 2011 року, березень-липень 2012 року, листопад-грудень 2013 року, з яких вбачається оприбуткування товару, придбаного у ТОВ "Маритен", ПП "Кларк", ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ТФ "Регіон" на складі позивача (т.2, а.с. 108-112).

ТМЦ придбавалися позивачем у вищевказаних контрагентів з метою використання у своїй господарській діяльності шляхом їх реалізації на користь інших суб'єктів господарської діяльності, що підтверджується копіями договорів, видатковими накладними, податковими накладними, копіями довіреностей, виданих на отримання товарно - матеріальних цінностей за накладними, товарно-транспортними накладними (т. 1 а.с. 196-245, т. 2 а.с. 1-64).

Отже, придбання позивачем ТМЦ відповідає меті та змісту господарської діяльності товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки перевірки ґрунтуються лише на даних комп'ютерної автоматизованої інтегрованої інформаційної системи "Податковий блок" без проведення зустрічних звірок із реальним дослідженням первинної документації контрагентів.

Також, посилання Кременчуцької ОДПІ, як на підставу для встановлення порушень позивача у веденні бухгалтерського та податкового обліку з ФОП ОСОБА_1, на акт Криворізької північної МДПІ № 15/17-211/НОМЕР_2 від 12.04.2013 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Ангстрем Континенталь" в лютому, квітні 2012 року, з ТОВ "Старт-Д" в липні-вересні 2012 року, яким встановлено, що ФОП ОСОБА_1 задіяний в схемі продажу товару від ТОВ "Старт-Д" в адресу контрагентів-покупців на загальну суму обсягу продажу (без ПДВ) 376 308,80 грн. та ПДВ 75 261,76 грн., яким порушено ст. 185 ПК України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Такі висновки також узгоджуються із практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно приписів ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання контрагентом його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Викладене вище вказує на надання позивачем для перевірки та суду належних первинних бухгалтерських документів, які підтверджують фактичне отримання товару від ТОВ "Маритен", ПП "Кларк", ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ТФ "Регіон", що свідчить про помилковість висновків відповідача щодо завищення ТОВ "Кремуніверсалпостач" податкового кредиту за перевіряємий період за наслідками здійснення господарських відносин з ТОВ "Маритен", ПП "Кларк", ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ТФ "Регіон" на загальну суму 14001 грн, а тому нарахування ТОВ "Кремуніверсалпостач" податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 14001 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 3500,25 грн. є безпідставним.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про порушення позивачем правил формування податкового кредиту за результатами взаємовідносин із контрагентом ПП "Ярослав", з огляду на наступне.

Як вбачається з Акту перевірки висновок про порушення позивачем вимог пункту п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України по взаємовідносинам з ПП "Ярослав" ґрунтується на тому, що ТОВ "Кремуніверсалпостач" до Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» двічі включено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 183,12 грн. за період січень 2013 року № 9008076111 від 19.02.2013 та за період лютий 2013 року № 9014038026 від 18.03.2013, в результаті чого завищено податковий кредит у лютому 2013 року на суму ПДВ 183,12 грн.

З розрахунків розміру основного платежу та штрафних санкцій (т. 1 а.с. 116-117) вбачається, що до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем включено суму в розмірі 183,12 грн. та нараховано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 45,78 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не заперечується помилкове завищення розміру суми податкового кредиту за грудень 2013 року на суму 183,12 грн., однак, ним самостійно виявлено дану помилку та подано 04.08.2014 в електронному режимі уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2013 року (т. 1 а.с. 106-108).

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом (п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України).

Аналіз наведених положень свідчить про те, що платники податків наділені правом подавати уточнюючі розрахунки до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період та до початку документальних планових та позапланових перевірок.

Як вбачається з матеріалів справи, позапланова виїзна перевірка позивача проводилася з 11.08.2014 по 15.08.2014, водночас уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість позивачем подано 14.08.2014, про що свідчить копія квитанції про отримання податковим органом даного документа (т. 1 а.с. 109).

Отже, зазначений уточнюючий розрахунок було подано під час проведення позапланової виїзної перевірки, за підсумками якої було складено акт перевірки та винесено спірне податкове повідомлення-рішення.

Уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за лютий 2013 року, поданий позивачем 14.08.2014, прийнятий податковим органом та суму ПДВ в розмірі 183,12 грн. знято з податкового кредиту за вказаний період, що підтверджується витягом з підсистеми "Податкова звітність" (т. 2 а.с. 148).

Аналізуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу щодо наявності порушення з боку підприємства порядку формування податкового кредиту в січні 2013 року по взаємовідносинам з ПП "Ярослав", однак, враховуючи що уточнюючий розрахунок прийнято податковим органом та дану суму знято з податкового кредиту позивача, а відтак збільшення податкового зобов'язання на суму 183,12 грн. призведе до подвійного оподаткування, що не узгоджується із загальними засадами оподаткування. Тому в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання за основним платежем у вищевказаному розмірі оскаржуване ППР підлягає скасуванню.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Кремуніверсалпостач" в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 183,12 за господарськими операціями з ПП «Ярослав» є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що при прийнятті податкового повідомлення -рішення від 19.09.2014 № 0004392203 у частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 14184,12 грн., за штрафними санкціями 3500,25 грн., відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду пршої інстанції про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», який набрав чинності з 01 січня 2012 року, встановлює граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних та адміністративних справ.

Відповідно до вимог статті 1 вказаного Закону, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" установлено у 2014 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня на рівні 1218,00 грн, відповідно розмір компенсації витрат на правову допомогу не повинен перевищувати 487,20 грн за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Відповідно до наданого ТОВ "Кремуніверсалпостач" розрахунку до витрат, пов'язаних з розглядом справи, включаються:

1) консультації та складання заперечень на акт перевірки від 12.08.2014 - 1200 грн. (витрачено 5 год робочого часу);

2) складання позовної заяви від 22.09.2014 - 700 грн. (витрачено 7 год робочого часу);

3) складання письмових пояснень від 31.10.2014 - 500 грн. (витрачено 2 год робочого часу);

4) участь у судових засіданнях 22.10.2014 - 700 грн. (витрачено 4 год робочого часу);

5) участь у судових засіданнях 05.11.2014 - 700 грн. (витрачено 4 год робочого часу);

6) участь у судових засіданнях 13.11.2014 - 700 грн. (витрачено 4 год робочого часу);

7) складання клопотання про розподіл судових витрат від 13.11.2014 - 200 грн (витрачено 1 год робочого часу).

На підтвердження даних обставин суду надано договір про надання юридичних послуг №203 від 04.09.2014, додатки до договору №1 від 22.09.2014, №2 від 31.10.2014, №3 від 11.11.2014, копії платіжних доручень від 15.10.2014 № 615 на суму 700,00 грн., від 03.11.2014 № 660 на суму 500,00 грн. та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.10.2014 №3/10, від 13.11.2014 №4/11 (т. 2 а.с. 158-170, 172, 175 - 176).

За умовами додатку №1 від 22.09.2014 до договору про надання юридичних послуг №203 від 04.09.2014 за складання та подання до Полтавського окружного адміністративного суду позовної заяви про скасування податкового повідомлення - рішення від 19.09.2014 № 0004392203, Клієнт (ТОВ "Кремуніверсалпостач") сплачує юристу гонорар в розмірі 700,00 грн. та за участь у розгляді вищевказаної адміністративної справи у Полтавському окружному адміністративному суді, в якості представника Клієнта, транспортні послуги за кожне призначене судове засідання Клієнт сплачує Юристу гонорар в загальному розмірі 700,00 грн. (т. 2 а.с. 159).

Згідно додатку №2 від 31.10.2014 до договору про надання юридичних послуг №203 від 04.09.2014 за складання письмових пояснень по справі про скасування податкового повідомлення - рішення від 19.09.2014 № 0004392203, Клієнт (ТОВ "Кремуніверсалпостач") сплачує Юристу гонорар в розмірі 500,00 грн. (т. 2 а.с. 160).

Додатком №3 від 11.11.2014 до договору про надання юридичних послуг №203 від 04.09.2014 встановлено, що за складання клопотання про розподіл судових витрат по справі про скасування податкового повідомлення - рішення від 19.09.2014 № 0004392203, Клієнт (ТОВ "Кремуніверсалпостач") сплачує Юристу гонорар в розмірі 200,00 грн. (т. 2 а.с. 161).

Як вбачається із журналів судових засідань (т. 2 а.с. 78-79, 134-136, 181-183), представник ТОВ "Кремуніверсалпостач" був присутній в судових засіданнях 22.10.2014 (1 год. 05 хв), 05.11.2014 (45 хв) та 13.11.2013 (1 год. 10 хв) загальною тривалістю - 3 години.

Розрахунок компенсації витрат за участь у судових засіданнях здійснюється відповідно до витраченого часу та розміру мінімальної заробітної плати та розраховується за кожну годину пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати. В даному випадку розмір зазначеної компенсації становить 1461,60 грн. (487,20 грн. - розмір компенсації витрат на правову допомогу за годину участі у судовому засіданні х 3 год. - час витрачений на участь у розгляді справи).

При обрахунку часу участі представника позивача у судових засіданнях, судом не враховувалися витрати на прибуття до суду, оскільки такі витрати не включаються до витрат на правову допомогу, доказів понесення позивачем чи його представником транспортних витрат суду не надано.

Отже, враховуючи заявлену в письмовому клопотанні кількість годин, витрачених на виготовлення процесуальних документів, то заявлена вартість витрат на правову допомогу, здійснених позивачем, не перевищує 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину (487,20 грн.), тому обгрунтованим є розрахунок витрат на правову допомогу в частині оплати складання позовної заяви від 22.09.2014 в розмірі 700 грн., участь у судових засіданнях в розмірі 1461,60 грн., складання письмових пояснень від 31.10.2014 - 500 грн., складання клопотання про розподіл судових витрат від 13.11.2014 - 200 грн. на загальну суму 2861,60 грн.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, підлягають стягненню судові витрати на правову допомогу в розмірі 2489,59 грн. (2861,60 грн. - витрати на правову допомогу х 87% задоволених позовних вимог).

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2014р. по справі № 816/3851/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Макаренко Я.М. Судді Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 04.02.2015 р.