ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 лютого 2015 року Чернігів Справа № 825/77/15-а
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Смірнової О.Є.,
за участю секретаря Гайдука С.В.,
представників позивача Білоус Т.М.,
Ковальчука Р.О.
представника відповідача Коворотного М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Чернігівської обласної державної лікарні ветеринарної медицини до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
12.01.2015 Чернігівська обласна державна лікарня ветеринарної медицини (далі -Чернігівська ОДЛВМ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Держаної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові) та просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.11.2014 № 0016321706, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доході платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Свої вимоги представник позивача мотивує тим, що керуючись п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст.169 Податкового кодексу України протягом поточного 2014 року ним здійснено перерахунок сум нарахованих доходів та утриманого податку фізичних осіб та відповідно до ст. 50 Податкового кодексу України внесено зміни до раніше поданої податкової звітності шляхом подання уточнюючого розрахунку за І квартал 2014 року. Зміни в розрахунках виникли у зв'язку з тим, що заробітна плата працівникам за І квартал 2014 року нараховувалась згідно штатного розпису, затвердженого 26.12.2013 та введеного в дію з 01.12.2013. Однак згідно наказу № 18к від 01.04.2014 було введено в дію новий штатний розпис з 01.01.2014, згідно якого підвищився розряд керівника та відповідно збільшився посадовий оклад начальника лікарні та головного бухгалтера.
На підставі вимоги Державної фінансової інспекції в Чернігівській області № 25-07-18- 14/4859 від 11.06.2014р. та на підставі заяв працівників у червні 2014 року було проведено перерахунок заробітної плати за січень-травень 2014 року, згідно якого знято надбавку за шкідливі умови праці 12% деяким працівникам, а також донараховано фіксовану суму індексації начальнику лікарні, яку було скасовано в зв'язку з перевищенням суми підвищення зарплати (в результаті підвищення окладу) над фіксованою сумою індексації.
Оскільки Податковий кодекс України визначає право платника податку, у разі виявлення помилок в поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку, позивач скористався цим правом.
Представник позивача наголосив, що подаючи уточнюючий розрахунок, ним не було занижено податкове зобов'язання, що виключає також обов'язок платника податку сплатити суму недоплати та штраф відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та додаткових поясненнях.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що за наслідками камеральної перевірки позивача було складено акт від 22.10.2014 № 174/25-26-17-03-27/14248169, яким встановлено подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, що призвело до збільшення податкових зобов'язань за 1 квартал 2014 року. Відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні санкції. Крім того, на думку контролюючого органу, виправляти можна лише формальні помилки, які практично не впливають на податкові зобов'язання та несуть мінімальні ризики (дати, кількість, графи «нараховано», ознаки доходів, ознаки ПСП, дати прийняття та звільнення). Тому, представник відповідача вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м Чернігові від 07.11.2014 № 0016321706 прийняте на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а позовні вимоги є безпідставними.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов належить задовольнити, зважаючи на таке.
Чернігівська ОДЛВМ (код ЄДРПОУ - 14248169) зареєстровано в якості юридичної особи 19.04.1993, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.02.2015 (а.с. 39).
Судом встановлено, що на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст.75 глави 8 розділу II Податкового кодексу України у порядку ст. 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України працівниками ДПІ у м. Чернігові проведено камеральну перевірку податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за ф. 1ДФ за 1 квартал 2014р.
За результатами перевірки складено акт про результати камеральної перевірки даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за ф. 1ДФ, Чернігівської ОДЛВМ за 1 квартал 2014 року (а.с. 40-41).
Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 № 49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2014 р. за № 228/25005 із змінами та доповненнями, а саме: у звітному розрахунку від 06.05.2014 № 1400036592 по фізичним особам з РНОКПП НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6 про суми нарахованого (перераховано) податку вказано збільшення (зменшення) податкового зобов'язання за ознакою доходу «101», а саме: податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 1 квартал 2014 року був поданий з не достовірними відомостями, або з помилками.
За висновками акта перевірки від 22.10.2014 № 174/25-26-17-03-27/14248169 ДПІ у м. Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення від 07.11.2014 № 0016321706, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 21).
Чернігівською ОДЛВМ оскаржено податкове повідомлення-рішення від 07.11.2014 № 0016321706 в адміністративному порядку. Проте, Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області рішенням від 09.12.2014 № 337/10/25-01-10-05-15 та Державна фіскальна служба України рішенням від 26.12.2014 № 9755/6/99-99-10-01-03-15 залишили без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 07.11.2014 № 0016321706 (а.с. 24-25, 28-29).
Судом встановлено, що позивачем 17.04.2014 до ДПІ у м. Чернігові подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ за 1 квартал 2014 року (а.с. 44-45).
Суд звертає увагу на те, що свою діяльність Чернігівська ОДЛВМ здійснює згідно положення від 14.04.2009 (а.с. 56-58), відповідно до якого позивач відноситься до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, та підпорядковується Головному управлінню ветеринарної медицини в Чернігівській області.
Відповідно до ст. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» (далі - Постанова № 228) розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього.
Статтею 28 Постанови № 228 розпорядники нижчого рівня уточнюють проекти кошторисів, складають проекти планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувача), помісячних планів використання бюджетних коштів і подають їх головним розпорядникам для уточнення показників проектів зведених кошторисів і складення проектів зведених планів асигнувань загального фонду бюджету. Розпорядники свої витрати приводять у відповідність з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками. Для цього чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна бути приведена у відповідність з визначеним фондом оплати праці, а інші витрати - у відповідність з іншими встановленими асигнуваннями таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на установу функцій.
У подальшому, одночасно з постійним кошторисом на поточний рік, затверджується план асигнувань і штатний розпис установи. Затвердження кошторисів і планів асигнувань, а також здійснення видатків у сумі, що перевищує встановлені бюджетні призначення, тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.
На момент подання вищевказаного податкового розрахунку заробітна плата працівникам Чернігівської ОДЛВМ за І квартал 2014 року нараховувалась згідно штатного розпису, затвердженого 26.12.2013 та введеного в дію з 01.12.2013 (а.с. 9-10).
Однак, відповідно до наказу Чернігівської ОДЛВМ від 01.04.2014 № 18к введено в дію штатний розпис з 01.01.2014 по Чернігівській ОДЛВМ, затверджений Головним управлінням ветеринарної медицини в Чернігівській області, згідно з яким підвищився розряд керівника та відповідно збільшився посадовий оклад начальника лікарні та головного бухгалтера, в зв'язку з чим було проведено перерахунок заробітної плати вказаних працівників (а.с. 11-13).
Крім того, відповідні перерахунки в сумах нарахованих доходів та утриманого податку з фізичних осіб позивач виконав на вимогу Державної фінансової інспекції в Чернігівській області щодо усунення виявлених порушень від 11.06.2014 № 25-07-18-14/4859 (а.с. 60-61). Відповідно до вищевказаної вимоги позивача зобов'язано відшкодувати до Державного бюджету кошти в сумі 21318,48 грн. як зайво нараховану заробітну плату в порядку, визначеному законодавством, та провести перерахунок і відповідні взаємозвірки щодо сплачених сум єдиного соціального внеску по незаконно виплаченій заробітній платі та повернути зайво сплачені кошти в сумі 7738,61 грн., або зарахувати їх в рахунок майбутніх платежів, за період за січень-лютий 2014 року.
Дані порушення Чернігівською ОДЛВМ усунено, в тому числі проведено перерахунок заробітної плати за січень-лютий 2014 року працівникам, яким було зайво нараховано та виплачено доплату за шкідливі умови праці у розмірі 12 %, про що листом від 20.06.2014 № 01-25/123 проінформовано Державну фінансову інспекцію в Чернігівській області. (а.с. 62)
Поряд з цим на підставі заяв праціників у червні 2014 року проведено перерахунок заробітної плати за січень-травень 2014 року (а.с. 63-65).
Відповідно до наданих бухгалтерських довідок № 1 та № 2 до меморіального ордера № 5 за червень 2014 року (а.с. 14, 15) знято надбавку за шкідливі умови праці 12% начальнику лікарні - ОСОБА_4, завідувачу відділу лікувальних та лікувально-профілактичних робіт - ОСОБА_5, провідному лікарю ветеринарної медицини по боротьбі з неплідністю ОСОБА_6, а також донараховано фіксовану суму індексації начальнику лікарні - ОСОБА_4, яку було скасовано в зв'язку з перевищенням суми підвищення зарплати (в результаті підвищення окладу) над фіксованою сумою індексації (а.с.14-15).
У зв'язку зі змінами, які виникли внаслідок перерахунку заробітної плати окремим працівникам Чернігівської ОДЛВМ, позивачем до ДПІ у м. Чернігові подано уточнюючий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум отриманого з них податку за формою № 1 ДФ від 04.08.2014 (а.с. 18-19).
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно із п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1 ДФ та Порядок його заповнення та подання, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів від 21.01.2014 № 49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2014 р. за № 228/25005, із змінами та доповненнями (далі - Порякок № 49).
Відповідно до п. 2.1 Порядку № 49 податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.
Згідно п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:
а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;
б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті, або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Таким чином, вказаними нормами встановлено право платника податку, у разі виявлення помилок в поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку з урахуванням вимог ст. 50 Податкового кодексу України, а отже, за таких обстави, у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, оскільки з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеною при її поданні.
Як вбачається з матеріалів справи, камеральна перевірка працівниками ДПІ у м. Чернігові проводилась 22.10.2014, тобто після подання Чернігівською ОДЛВМ уточнюючого податкового розрахунку від 04.08.2014, а не тільки від 17.04.2014.
Відповідно до ст. 76 Податкового кодексу України камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Предметом перевірки є встановлення відповідності поданих звітних документів передбаченим законом вимогам, арифметична правильність підсумкових сум податкових зобов'язань, правильність застосування ставок податку і пільг по ньому, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування - з метою виявлення допущених платником у податковій звітності арифметичних та/або методологічних помилок, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Отже, при проведенні камеральної перевірки відповідачем мала враховуватись вся податкова звітність, подана позивачем, включаючи і уточнюючий податковий розрахунок від 04.08.2014.
Крім того, суд звертає увагу на те, що уточнення подані позивачем ніяким чином не вплинули на суму нарахованого та сплаченого податку, тобто у даному випадку не йде мова про завищення чи заниження податкового зобов'язання, та як наслідок, порушення норм податкового законодавства з боку позивача.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, позивачем своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність та самостійно відповідно до вимог чинного законодавства усунуто виявлені неточності, внаслідок чого Державний бюджет України не зазнав жодних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.
Суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.11.2014 № 0016321706 на суму 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) прийняте ДПІ у м. Чернігові не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити повністю.
Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 за вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 1827,00 грн.
Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 182,70 грн., що підтверджується квитанцією від 12.01.2015 № 0.0.335540244.1 (а.с. 4).
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Тому згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 182,70 грн. присуджується на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 07.11.2014 № 0016321706.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Чернігівської обласної державної лікарні ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ - 14248169) судовий збір в розмірі 182,70 грн.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя О.Є. Смірнова
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2015 |
Оприлюднено | 18.02.2015 |
Номер документу | 42708803 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Смірнова О.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні