Ухвала

від 05.02.2015 по справі 813/365/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 року Справа № 4875/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Гудима Л.Я., Глушка І.В..

за участю секретаря судового засідання - Федак С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2014р. по справі № 813/365/14 за позовом ТзОВ "Інжметсервіс" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжметсервіс" (далі позивач) звернулося до суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Галицькому районі м. Львова, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.12.2013 року № 0003212240 та № 0003222240.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2014р., адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 17.12.2013 року № 0003212240 та № 0003222240.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Інжметсервіс" судовий збір, який сплачено за подання цього позову, в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Апелянт свої вимоги мотивує тим, що судом 1 інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, висновки суду вважає необґрунтованими з підстав викладених в апеляційній скарзі, та порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 03.12.2013 року №592/22-40/37741464, складеного за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Інжметсервіс" з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" та ТОВ "Укрміксі" за період з 01.10.2010 року по 30.09.2013 року, а також щодо документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) чи подальшу реалізацію цих товарів (робіт, послуг) від вищевказаних контрагентів. Під час цієї перевірки було встановлено факт безпідставного відображення ТОВ "Інжметсервіс" у податковому обліку господарських операцій щодо придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Укрміксі" та ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс", оскільки такі фактично не відбулися. Апелянт зазначає, що на основі актів ДПІ у Печерському районі м. Києва встановлено, що у згаданих вище контрагентів-постачальників позивача немає власних виробничих потужностей, а також трудових ресурсів, необхідних для виконання взятих на себе договірних зобов'язань щодо поставок товарів (робіт, послуг). А тому відповідач вирішив, що правочини позивача з двома названими контрагентами не мали на меті настання правових наслідків, а задокументовані ним операції щодо поставки є безтоварними. Крім того апелянт вказує про недостовірність відомостей щодо транспортних засобів, які зазначено у товарно-транспортних накладних, якими оформлено транспортне перевезення товару від постачальника ТОВ "Укрміксі", що на думку відповідача також свідчить про безтоварність таких операцій. Щодо товарно-транспортних накладних на перевезення товару від ТОВ "Гаран-уд-Сервіс", то як зазначено в акті перевірки від 03.12.2013 року таких до перевірки не було надано, у зв'язку з чим складено окремий акт від 03.12.2013 року за № 150/22-40/37741464 про ненадання документів під час проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Інжметсервіс".

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Представник ТзОВ "Інжметсервіс» в судове засідання на виклик суду не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Я стверджується матеріалами справи та встановлено судом, що з 20 по 26 листопада 2013 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова проводила позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Інжметсервіс" з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" та ТОВ "Укрміксі" за період з 01.10.2010 року по 30.09.2013 року, а також щодо документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) чи подальшу реалізацію цих товарів (робіт, послуг) від вищевказаних контрагентів, за наслідками якої складено акт від 03.12.2013 року №592/22-40/37741464 (далі - акт перевірки від 03.12.2013 року).

В акті перевірки від 03.12.2013 року зазначено, що при перевірці взаємовідносин позивача з ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" контролюючому органу було надано договір поставки від 01.11.2011 року, а також документи первинного обліку господарських операцій на умовах цього договору, про які зазначено в тому ж акті перевірки від 03.12.2013 року. Поряд з тим контролюючий орган зазначив, що до перевірки платник не надав супровідних документів на постачання товару (товарно-транспортні накладні, подорожні листи тощо), що не дає можливості встановити, як зазначено в акті перевірки від 03.12.2013 року, місця прийому-передачі товару від постачальника. Про ненадання ТОВ "Інжметсервіс" документів під час проведення позапланової виїзної документальної перевірки ДПІ у Галицькому районі м. Львова склала акт №150/22-40/37741464 від 03.12.2013 року. Оцінюючи взаємовідносини ТОВ "Інжметсервіс" з названим вище контрагентом - постачальником контролюючий орган взяв до уваги акт перевірки ДПІ у Печерськом у районі м. Києва від 17.05.2013 року № 1691/22-8/37635291 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гарант Буд Сервіс" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2011 року по 30.04.2011 року". В цьому акті перевірки йдеться про відсутність у ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" виробничих потужностей, матеріально-технічного забезпечення, трудових ресурсів, необхідних для здійснення обраного виду господарської діяльності. Також в акті ДПІ у Печерському районі м. Києва зазначено про те, що ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" створено з метою прикриття незаконної діяльності, відтак жодної фінансово-господарської діяльності це товариство фактично не здійснювало, а укладені ним правочини не мали на меті настання правових наслідків.

При перевірці взаємовідносин позивача з ТОВ "Укрміксі" контролюючому органу також було надано первинні документи щодо операцій поставок товарно-матеріальних цінностей, про які теж зазначено в акті перевірки від 03.12.2013 року. Попри те, контролюючий орган взяв до уваги акт ДПІ у Печерському районі м. Києва №1242/22.10/38148281 від 03.04.2013 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Укрміксі" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2012 року по 28.02.2013 року", в якому також йдеться про неправомірну діяльність контрагента позивача, спрямовану на безпідставне надання податкової вигоди третім особам, укладення правочинів без мети настання правових наслідків, та відповідно про відсутність об'єкта оподаткування в розумінні Податкового кодексу України. Також відповідач зазначив про неналежне оформлення товарно-транспортних накладних, зокрема про розбіжності у найменуванні транспортних засобів.

На підставі наведеного вище відповідач зазначив, що в порушення п. 44.1 ст. 44, пп. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України ТОВ "Інжметсервіс" по взаємовідносинах з: 1) ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" за період з 01.10.2010 року по 01.10.2013 року завищило податковий кредит в листопаді 2011 року на суму 91223,02 грн., в січні 2012 року на суму 1867,20 грн. 9по податковій накладній, яку виписано в грудні 2011 року), в лютому 2012 року на суму 5898,45 грн. (по податковій накладній, яку виписано в грудні 2011 року); 2) ТОВ "Укрміксі" за період з 01.10.2010 року по 30.09.2013 року завищило податковий кредит в грудні 2012 року на суму 111879,11 грн.

На підставі акта перевірки від 03.12.2013 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова винесла два податкових повідомлення-рішення від 17.12.2013 року: 1) № 0003212240, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 263584,72 грн., в т.ч. 210867,78 грн. за основним платежем, 52716,94 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; 2) № 0003222240, яким визначено грошове зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 510 грн. на підставі п. 54.3 ст. 54, п. 121.1 ст. 120 ПК України.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ "Інжметсервіс" оскаржило їх в адміністративному порядку. Однак, не отримавши рішення за результатами розгляду первинної скарги позивач звернувся з даним позовом до суду.

Щодо взаємовідносин ТОВ "Інжметсервіс" та ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" стосовно поставки товарно-матеріальних цінностей суд на підставі долучених до матеріалів справи документів встановив наступне.

01.11.2011 року ТОВ "Престиж-Фаворит" (за договором - Покупець, правонаступником якого є ТОВ "Інжметсервіс") та ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" (за договором - Постачальник) підписали договір поставки № 011111 (а.с. 61-63), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник передає у власність, а Покупець та оплачує запчастини, металопрокат, готові вироби (далі - Товар) на умовах, визначених в даному Договорі. Згідно з п. 1.2 цього договору найменування, асортимент, кількість та ціна Товару, що є предметом даного договору, визначаються у накладних, які оформлюються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії Товару. Усі накладні є складовими частинами цього договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості товару.

Доставка Товару відповідно до п. 4.3 Договору здійснюється силами, засобами та за рахунок Постачальника у місце, визначене Покупцем - м. Львів, вул. Півколо, 14. Покупець за власним бажанням вправі здійснити самовивіз товару.

На умовах згаданого договору від 01.11.2011 року ТОВ "Інжметсервіс" придбало у ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" товару (ворота відкатні, ворота розпашні, хвіртки, поручні, перила та ін.) на загальну суму 547338,11 грн., в т.ч. 91223,02 грн. ПДВ згідно з наступними видатковими накладними: №3/11-13 від 03.11.2011 року на суму 138524,05 грн., 25/11-15 від 25.11.2011 року на суму 222602,46 грн., №29/11-14 від 29.11.2011 року на суму 121030 грн., №5/12-11 від 05.12.2011 року на суму 35390,69 грн., № 13/12-07 від 13.12.2011 року на суму 11203,20 грн. По факту поставки ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" видало позивачу наступні податкові накладні: № 163 від 03.11.2011 року на суму 138524,05 грн., в т.ч. 23087,34 грн. ПДВ, № 930 від 25.11.2011 року на суму 222602,46 грн., в т.ч. 37100,41 грн. ПДВ, № 1060 від 29.11.2011 року на суму 121030 грн., в т.ч. 20171,67 грн. ПДВ, № 126 від 05.12.2011 року на суму 35390,69 грн., в т.ч. 5898,45 грн. ПДВ, № 326 від 13.12.2011 року на суму 11203,20 грн., в т.ч. 1867,20 грн. ПДВ. (а.с. 64-73). Крім того, суд встановив, що ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" надав позивачу послуги з модернізації трубопроводів лінії СІП на суму 65181,60 грн., в т.ч. 10863,60 грн. ПДВ, про що складено акт приймання робіт (надання послуг) від 21.11.2011 року за № 21/11-03 (а.с. 74), на підставі якого позивач отримав податкову накладну № 770 від 21.11.2011 року (а.с. 75).

Придбаний у ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" товар згідно з переліченими вище видатковими накладними, ТОВ "Інжметсервіс" надалі реалізувало своїм контрагентам-покупцям ПП "Компанія "Інтер-Трейд", ТОВ "Айпіє-Л", а також використало при наданні послуг названим підприємствам, на підтвердження чого представник позивача долучив видаткові накладні: №РН-0000006 від 03.11.2011 року, № РН-0000008 від 25.11.2011 року, № РН-0000009 від 29.11.2011 року, №РН-0000010 від 06.12.2011 року, № РН-0000011 від 07.12.2011 року, а також акти здачі-приймання робіт № РН-0000007 від 21.11.2011 року та № РН-0000013 від 14.12.2011 року.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ "Укрміксі", то на підставі долучених до матеріалів даної адміністративної справи документів судом першої інстанції встановлено, що 12.11.2012 року між ТОВ "Інжметсервіс" (за договором - Покупець) та ТОВ "Укрміксі" (за договором - Постачальник) укладено договір поставки № 12/11 (а.с. 34). Відповідно до п. 1.1 цього Договору Постачальник передає у власність, а Покупець та оплачує запчастини, металопрокат, готові вироби (далі - Товар) на умовах, визначених в даному Договорі. У п. 1.2 цього договору також передбачено, що найменування, асортимент, кількість та ціна Товару, що є предметом даного договору, визначаються у накладних, які оформлюються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії Товару.

На виконання договірних зобов'язань ТОВ "Інжметсервіс" придбало у ТОВ "Укрміксі" товарів (труби, перила, огородження з нержавіючої сталі, ємності дозування з нержавіючої сталі, фенопласт, листи тощо) відповідно до наступних видаткових накладних: № 3/12-17 від 03.12.2012 року на суму 17604 грн., № 6/12-04 від 06.12.2012 року на суму 31200 грн., №10/12-07 від 10.12.2012 року на суму 26757,60 грн., № 14/12-05 від 14.12.2012 року на суму 88800 грн., № 24/12-05 від 24.12.2012 року на суму 103243,68 грн., № 26/12-02 від 26.12.2012 року на суму 169220,40 грн., № 26/12-03 від 26.12.2012 року на суму 234448,9 грн. По факту поставки товару ТОВ "Укрміксі" видало позивачу податкові накладні: № 28 від 03.12.2012 року на суму 17604 грн., в т.ч. 2934 грн. ПДВ, № 109 від 06.12.2012 року на суму 31200 грн., в т.ч. 5200 грн. ПДВ, № 177 від 10.12.2012 року на суму 26757,60 грн., в т.ч. 4459,60 грн. ПДВ, № 297 від 14.12.2012 року на суму 88800 грн., в т.ч. 14800 грн. ПДВ, № 495 від 24.12.2012 року на суму 103243,68 грн., в т.ч. 17207 грн. ПДВ, № 555 від 26.12.2012 року на суму 169220,40 грн., в т.ч. 28203,40 грн. ПДВ, № 556 від 26.12.2012 року на суму 234448,98 грн., в т.ч. 39074,83 грн. ПДВ. Перевезення товару, придбаного згідно з переліченими вище видатковими накладними, оформлено товарно-транспортними накладними типової форми № 1-ТН серії ТР, від 06.12.2012 року, від 10.12.2012 року, від 14.12.2012 року, від 24.12.2012 року та від 26.12.2012 року. Копії згаданих вище документів долучено до матеріалів справи (а.с. 35-54).

Придбаний у ТОВ "Укрміксі" товар позивач надалі також використав у власній господарській діяльності, на підтвердження чого надав копії видаткових накладних щодо реалізації товарно-матеріальних цінностей своїм покупцям: ПП "Компанія "Інтер-Трейд", ТОВ "Премєр-Логістика" та ТОВ "Станіславський", а також акти здачі-приймання виконаних робіт цим же контрагентам, під час яких було використано придбані в ТОВ "Укрміксі" товарно-матеріальні цінності (видаткові накладні: № РН-00000104 від 07.12.2012 року, № 0000105 від 10.12.2012 року, № РН-0000106 від 13.12.2012 року, № РН-0000107 від 17.12.2012 року, № РН-0000111 від 27.12.2012 року, № РН-0000112 від 27.12.2012 року, акти виконаних робіт № РН-0000108 від 24.12.2012 року, № РН-0000110 від 27.12.2012 року).

Як видно з пояснень представника позивача даних суду першої інстанції під час судового розгляду справи реалізований своїм контрагентам-покупцям товар оплачено в повному обсязі.

Як стверджується матеріалами справи , що суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що податковий кредит з податку на додану вартість за листопад 2011 року на суму 91223,02 грн., за січень 2012 року на суму 1867,20 грн., за лютий 2012 року на суму 5898,45 грн., за грудень 2012 року на суму 111879, 11 грн. ТОВ "Інжметсервіс" сформувало на підставі податкових накладних належної форми і змісту від ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" та від ТОВ "Укрміксі", отриманих по факту поставки товарів (послуг). Операції поставки товарів також оформлено видатковими накладними, які є невід'ємною частиною договорів поставки, про які також зазначено вище. Щодо акта здачі-приймання робіт по модернізації трубопроводів лінії СІП №21/11-03 від 21.11.2011 року, підписаного представниками обох сторін, то наявність цього документа, на думку суду з чим погоджується колегія є достатнім підтвердженням того факту, що така господарська операція відбулась і контрагенти погодили як якість виконаних робіт (послуг), так і їх вартість. Ненадання контролюючому органу договору, на підставі якого такі послуги було надано, не може свідчити про ненадання таких послуг взагалі, оскільки договір за своєю правовою природою є юридичним фактом, який створює права та обов'язки, однак не належить до первинних документів, які фіксують здійснені господарські операції підприємства.

Суд також встановив, що придбані у ТОВ "Укрміксі" та ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" товари позивач надалі використав у власній господарській діяльності, про що свідчать договори поставки з контрагентами-покупцями, а також видаткові накладні на поставку товарів та акти про надання послуг.

Щодо зауважень податкового органу до товарно-транспортних накладних, якими оформлено перевезення товару, то суд встановив наступне.

Доставку товару покупцю, придбаного на умовах договору поставки № 12/11 від 12.11.2012 року, здійснював Продавець (ТОВ "Укрміксі"), а перевезення вантажу оформлено товарно-транспортними накладними (далі - ТТН) типової форми № 1-ТН серії ТР від 03.12.2012 року (а.с. 36), від 06.12.2012 року (а.с. 39), від 10.12.2012 року (а.с. 42), від 14.12.2012 року (а.с. 45), від 24.12.2012 року (а.с. 48), від 26.12.2012 року (а.с. 54). У ТТН від 03.12.2012 року, від 06.12.2012 року, від 10.12.2012 року. від 14.12.2010 року, від 14.12.2012 року та від 24.12.2012 року у графі "автомобіль" зазначено "Мерседес АА7951КВ". У ТТН від 26.12.2012 року у графі "автомобіль" зазначено "Рено АА 2483КН". Апелянт у апеляційній скарзі зазначає про те, що згідно з відомостями, які містить інформаційна система АІС "Автомобіль" ДАІ МВС України автомобіль з державними номерними знаками "АА7951КВ" - це SKODA Octavia Elegan, а з державними номерними знаками "АА2483КН" - це Камаз 54112, сідловий тягач. Як стверджується матеріалами справи цього приводу судом першої інстанції встановлено , що під час оформлення ТТН, про які зазначено вище, було допущено помилку в найменуванні автомобіля у зв'язку зі збоєм в роботі програмного забезпечення, про що директор ТОВ "Укрміксі" підтвердив у своєму листі від 19.03.2014 року, адресованого керівнику ТОВ "Інжметсервіс", зазначивши, що продукція по вказаних вище товарно-транспортних накладних перевозилася автомобілем Форд Транзит № 7891 ВТ.

Колегія судді погоджується з думкою суду першої інстанції, що допущена помилка у товарно-транспортних накладних сама по собі не може однозначно свідчити про відсутність самого факту поставки за наявності інших документів первинного обліку, якими зафіксовано факти отримання товару. Товарно-транспортна накладна, відповідно до п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 року № 363, є основним документом на перевезення вантажів. В п. 1 цих Правил зазначено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Таким чином, товарно-транспортна накладна підтверджує факт надання послуг перевезення товару, але не факт придбання та отримання товару, тому її відсутність не може бути достатнім свідченням безтоварності операції поставки.

У зв'язку з цим, стосовно акта №150/22-40/37741464 від 03.12.2013 року про ненадання позивачем документів, якими судячи зі змісту акта перевірки від 03.12.2013 року є супровідні документи на перевезення товару від ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" суд першої інстанції вірно зазначив, що в акті перевірки від 03.12.2013 року відповідач вказав про надані платником до перевірки первинні документи, якими оформлено господарські операції поставки товарів (послуг) від ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" (видаткові накладні, податкові накладні, договір поставки). Разом з тим, відповідач не надав суду належного документального підтвердження того, що позивачу було вручено вимогу про необхідність надання певного переліку документів, зокрема товарно-транспортні накладні. За таких обставин колегія суддів зазначає, що ненадання контролюючому органу саме документів, якими супроводжувалося перевезення товару, за наявності інших первинних документів щодо операцій, які були предметом перевірки, не є підставою для застосування до платника штрафу в сумі 510 грн. на підставі п. 121 ст. 121 ПК України згідно з податковим повідомленням-рішенням від 17.12.2013 року № 0003212240.

Попри свій обов'язок, відповідач не довів суду обґрунтованості висновку про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ "Укрміксі" та ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс", як це зазначено в акті перевірки від 03.12.2013 року. Відповідач не надав належної правової оцінки первинним документам, про які зазначено вище. Суд встановив, що висновки ДПІ у Галицькому районі м. Львова по суті ґрунтуються виключно на актах ДПІ у Печерському районі м. Києва № 1691/22-8/37635291 від 17.05.2013 року та № 1242/22.10/38148281 від 03.04.2013 року щодо неможливості проведення зустрічних звірок ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" та ТОВ "Укрміксі" відповідно, в яких зазначено про безтоварність господарських операцій цих платників та нікчемність укладених з ними правочинів.

Також з матеріалів справи вбачається, що під час судового розгляду справи суд встановив, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2013 року № 813/3121/13-а, яка набрала законної сили, визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "Укрміксі" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.10.2012 року по 28.02.2013 року, а також щодо відображення акта від 03.04.2013 року № 1242/22.10/38148281 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Укрміксі" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.10.2012 року по 28.02.2013 року в АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

Відповідно чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Беручи до уваги наведене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при перевірці фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ "Інжметсервіс" на предмет дотримання вимог податкового законодавства контролюючий орган помилково ставить правильність обчислення позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у пряму залежність від результатів перевірок безпосередніх контрагента позивача.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Тобто, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вимог законності та обґрунтованості судових рішень, і підстав для її скасування і відповідно задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення , а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2014р. у справі № 813/365/ - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: Л.Я. Гудим

І.В. Глушко

Повний текст ухвали складений 10 лютого 2015 року.