Ухвала

від 11.02.2015 по справі 814/2254/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/2254/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

при секретарі Кучмій І.В.

за участю представників:

апелянта - Масюка А.М.,

позивача - Маленко Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.11.2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївське заводобудівельне управління №8" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Миколаївське заводобудівельне управління №8» (далі - позивач) звернулося з позовами, які були об'єднані в одне провадження, до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів Миколаївської області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.04.2014р. № 0007142201 в частині донарахування податку на прибуток в сумі 2794995,00 грн., та штрафних санкцій в сумі 698749,00 грн., від 29.04.2014р. № 0007172201 в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 122937грн. та штрафних санкцій в сумі 61568,50 грн., №0007182201 завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 564,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 282,00 грн., №0007202201 в частині завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 5191,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що посадові особи відповідача при проведенні перевірки дійшли невірних висновків щодо безтоварності операцій по угодам, укладених з контрагентами ПП ВКФ «Універсал-центр», ФОП ОСОБА_3, з ТОВ «Асгард ВС» та з ТОВ «Нафта Авто Строй», що витрати з ТОВ «СВД-М Плюс», ПП «Агро ІС», ПП «Вторгсервіс», ТОВ Адвокатська контора «Адвокат» (код ЄДРПОУ 37844100) та ТОВ АК «Адвокат» (код ЄДРПОУ 38841823) не підтверджені документально й не мали на меті здійснення ТОВ «Миколаївське заводобудівельне управління №8» господарської діяльності та занижено податку на прибуток і податок на додану вартість, а відтак вважає, що податкові повідомлення-рішення від 29.04.2014р. № 0007142201, від 29.04.2014р. № 0007172201, №0007182201 та №0007202201 винесено неправомірно, та підлягають скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.11.2014 року позов задоволено частково. Визнані протиправними та скасовані повідомлення-рішення від 29.04.2014р. № 0007142201 в частині донарахування податку на прибуток в сумі 2758273,00 грн. (2794995,00-36722), та в застосуванні штрафних санкцій в сумі 689568,5 грн. (698749,00 - 9180,5), від 29.04.2014р. № 0007172201 в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 87963 грн. (127630-4693-34974), в застосуванні штрафних санкцій в сумі 44081,5 грн. (63815-2246,5-17487), №0007182201 в частині встановлення завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 564,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 282,00 грн., №0007202201 в частині встановлення завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 5191,00грн.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на підставі наказу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 01.04.2014 року № 335 відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки було складено акт від 15.04.2014 року № 297/14-03-22-01/32997486 (далі - акт перевірки) про результати документальної планової виїзної перевірки, на підставі якого позивачу були направлені податкові повідомлення-рішення від 29.04.2014р. № 0007142201 в частині донарахування податку на прибуток в сумі 2794995,00 грн., та штрафних санкцій в сумі 698749,00 грн., від 29.04.2014р. № 0007172201 в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 122937 грн. та штрафних санкцій в сумі 61568,50 грн., №0007182201 завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 564,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 282,00 грн., №0007202201 в частині завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 5191,00 грн.

Підставою для таких висновків ДПІ стало не визнання в складі витрат позивача вартості товарів (робіт, послуг) в сумі 458653 грн., по яких відповідачем не встановлено їх фактичності, реальності придбання та використання в господарській діяльності, тому відповідачем зроблено висновок про їх безтоварність, не визнавши в складі витрат позивача придбання послуг спецтехніки на 4827040 грн. та послуг з юридичного супроводження господарської діяльності позивача на суму 8772129 грн., з причини відсутності мети отримання доходу як кваліфікуючої ознаки господарської діяльності, що кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності .

Вирішуючи справу та частково задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у судовому засіданні не довів первинними документами неправомірність висновків перевіряючих, викладених в акті перевірки щодо взаємовідносин з ПП «Вторгсервіс», а тому в цій частині у задоволенні позову було відмовлено. Стосовно взаємовідносин позивача з іншими контрагентами, відображеними в акті перевірки, суд першої інстанції зазначив про не обґрунтованість висновків ДПІ щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем, та відповідно неправомірності нарахування позиву податкових зобов'язань за господарськими операціями за перевіряємий період

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійсненням платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правила ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України.

Положенням пп.139.1.9 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу валових витрат, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правила ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товар (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місце постачання яких є митна територія України.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахована (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з , на ряду з іншим, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платник податку.

Пунктом 198.6. ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митним деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу вказаних норм вбачається, що необхідними умовами для формування платником податків своїх валових витрат та податкового кредиту з ПДВ є наявність та оформленню належним чином первинних документів на підтвердження придбання товарів/послуг, та використання цих товарів/послуг у власній господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи основними видами діяльності за КВЕД , які мало право здійснювати підприємство є «будівництво житлових і нежитлових будівель», «будівництво інших споруд, н.в.і.у.», «підготовчі роботи на будівельному майданчику» , «інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.», оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням , діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах .

ТОВ «МЗБУ № 8» здійснювало будівництво та ремонтно-будівельні роботи споруд промислового призначення на Засільському цукровому заводі (ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані» (ЄДРПОУ 34539925), ремонт та реконструкція виробничих приміщень ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (ЄДРПОУ 33133003), реконструкція шламового сховища ТОВ «Сервісний центр «Металург» (ЄДРПОУ 32654880) .

Для здійснення господарської діяльності ТОВ «МЗБУ № 8» були отримані дозволи на експлуатування крану автомобільного КТА-28, підйомника автомобільного гідравлічного АГП-18; дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки під час виконання будівельно-монтажних робіт, перелік яких наведено на стор.6 Акта перевірки.

Крім того, позивач отримав Дозвіл на виконання будівельних робіт від 25.10.2011р. №МК 11411054017 з реконструкції Засільського цукрового заводу ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані» (II черга - первина переробка буряку) за адресою: вул. Заводська, 2, смт. Первомайське, Жовтневий район, Миколаївська обл.

Актом перевірки від 15.04.2014р. встановлено порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2, пп.138.10.2 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139. Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 2 794 995 грн. , в т.ч. по періодам: 1 квартал 2012 р. суму 115 377 грн.,2 квартал 2012 р. на суму 291 688 грн., 3 квартал 2012 р. на суму 36 723 грн.,4 квартал 2012 р. на суму 858 301 грн., 2013 рік на суму 1 492 906 грн.

Як випливає з Акта перевірки, ТОВ «МЗБУ № 8» не доведено придбання та використання у межах господарської діяльності товарів та послуг, зазначених в кол.4 Таблиці 1. При встановленні порушень перевіркою ДПІ помилково враховані витрати підприємства в момент придбання товарів і послуг, разом з тим, відповідно до п. 152.3 ТОВ "МЗБУ № 8" нараховувало затрати в момент їх виникнення. Це стосується господарських операцій по придбанню ТМЦ у постачальників ПП ВКФ «Універсал-Центр» та ПП ОСОБА_3 Перевіркою ДНІ проводилось співставлення задекларованих витрат ТОВ «МЗБУ № 8» згідно наданих податкових декларацій з податку на прибуток з обліком витрат згідно бухгалтерського обліку підприємства, про що свідчить Додатки 2.5.1 та 2.5.2 до Акту перевірки. Розбіжностей не встановлено.

В Акті не мається жодного посилання на відсутність будь-яких первинних документів. Згідно п.п.2.6, 3.1.2 Акта перевірки наведено перелік документів, які були використані при проведені перевірки, а саме акти виконаних робіт (послуг), акти приймання (здачі) виконаних робіт та прибуткові накладні. Актом перевірки порушень в частині неповноти або невідповідності даних бухгалтерського обліку даним первинних документів не встановлено.

Висновки Акта ґрунтуються на результатах зустрічних перевірок або фактів неможливості їх проведення. Між тим, суб'єкт господарювання не несе відповідальності за зобов'язаннями свого контрагента, якщо відсутні ознаки його участі у правопорушенні, оскільки у нього немає законодавчих підстав для здійснення контролю за правомірністю дій контрагента. В Акті перевірки немає посилань на судові рішення за якими договори, укладені ТОВ «МЗБУ № 8» з постачальниками, були б визнані недійсними.

Основним документом, що регламентує порядок формування виробничої собівартості та собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" ( (надалі П(С)БУ 16) собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Щодо реальності угод з певними контрагентами, правовідносини з якими перевірялися під час перевірки, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

По господарській операції придбання щебеню у ПП ВКФ "Універсал-Центр" висновок акту зроблено на підставі зустрічних звірок, службових записок, даних інформаційних систем та ґрунтується на відсутності необхідних умов для господарської діяльності постачальників ПП ВКФ «Універсал-Центр», про що свідчить відсутність технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів (стор.54 Акту перевірки). Тобто, не встановлена реальність здійснення господарській операції по операціям з поставки ТОВ «МЗБУ № 8» товарно-матеріальних цінностей від ПП ВКФ "Універсал-центр" в зв'язку з неможливістю з проведення зустрічної звірки ПП ВКФ "Універсал-центр" з рядом підприємств-постачальників (стор.9-14 Акту перевірки).

Однак матеріали справи містять документи, які були наявні на час перевірки, згідно яких ПП ВКФ "Універсал-центр" придбав щебінь у постачальника ТОВ «Софія - Граніт», по якому, як випливає з Акту, не проводилась зустрічна перевірка, а саме:

- видаткова накладна №263 від 30.12.2011р. на придбання щебеню ф.20*40 у кількості 1 802,100 т з доставкою та щебеню ф.20*40 в кількості 63,380 т. на загальну суму 194 064,84 грн., в т.ч. ПДВ 32 344,14 грн.

- ТТН з транспортування 2962,040 т щебеню, де замовник та вантажоодержувач - ПП ВКФ "Універсал-центр", вантажовідправник - ТОВ «Софія - Граніт», яке відбувалось автопідприємствами, зазначеними в кол.5 Додатка 1 до акту перевірки, з пункту навантаження - с. Софіївка в пункт розвантаження м. Миколаїв.

ТОВ «МЗБУ № 8» придбав у ПП ВКФ "Універсал-Центр" щебінь в кількості 1674,72 т по видатковій накладній №-000000007 від 05.01.2012р. на загальну суму 226087,20 грн., в т.ч. ПДВ 37681,20 грн.

Транспортування щебеню здійснювалось ТОВ «Контекс», про що свідчать: акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №127 від 31.12.2011р. на транспортні послуги на перевозку щебеню фракції 20-40 в кількості 2 245т за грудень 2011р., товарно-транспортні накладні, складені за формою №1-ТН, затвердженою наказом №488/346, відповідно до Правил перевезення №363.

Згідно ТТН замовником (платником) перевезення та вантажовідправником є ПП ВКФ «Універсал-Центр», вантажоодержувач - ТОВ «Миколаївське заводобудівельне управління №8», пункт навантаження - м. Миколаїв, вул. Остапа Вишні, 100, розвантаження - м. Миколаїв, пр. Жовтневий,471. При цьому ТТН завірені печаткою ПП ВКФ «Універсал-Центр» та підписами уповноважених осіб, та були надані під час перевірки. В бухгалтерському обліку ТОВ «МЗБУ № 8» взаємовідносини з ПП ВКФ "Універсал-центр" відображені на рах.631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Записи бухгалтерського обліку від 05.01.2012 року свідчать про придбання по «Договору 104 (23.12.11)» запасів на загальну суму 226087,20грн. Операції відображені наступними проводками: Дт 205 Кт 631 на суму 188 406,00грн., Дт 64 Кт 631 на суму 37 681,20грн.

Згідно наданих банківських виписок по р/р. №2600275629 а АТ «РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» постачальнику було сплачено 229 200,00 грн.: 18.01.2012р. - 50 000,00 грн. п/д №51; 25.01.2012р. - 50 000,00 грн. п/д № 67; 01.02.2012р. - 129 200,00 грн. п/д №117, 126. При цьому проведені сплати відображені в бухгалтерському обліку підприємства, заборгованість по поставці відсутня.

Згідно з первинної бухгалтерської документації, а саме «Журналів проводок» за 03.04.2012р. та 27.04.2012р., щебінь було використано в господарській діяльності підприємства в повному обсязі, що підтверджується Актом № СпТ-000133 від 03.04.2012р. на списання 1670,72т щебеню на суму 187 956,00 грн. на рах.91, аналітичний облік - основна діяльність (Будівництво будівель); причина списання - Засільский цукровий завод; накладною на передачу матеріалів у виробництво № КА-0000020 від 27.04.2012р., в т.ч. щебінь в кількості 4т на суму 450,00 грн., на рах.23, аналітичний облік - прямі витрати, Засільський цукровий завод .

Як вбачається з регістрів бухгалтерського обліку, щебінь у господарській діяльності підприємства використано в 2 кварталі 2012р., а не в 1 кварталі 2012р., як визначено Актом перевірки ДПІ. Згідно наданих зведених відомостей задекларованих витрат ТОВ «МЗБУ № 8» за 2 квартал 2012 року включено вартість щебеню в розмірі 188406 грн. до витрат підприємства в 2 кварталі 2012 року відповідно до п. 14.1.228 ст.14 ПКУ.

Таким чином, висновки Акта документальної перевірки, в частині завищення витрат ТОВ «МЗБУ № 8» по господарським операціям придбання щебеню у постачальника ПП ВКФ "Універсал-центр" у січні 2012 року у розмірі 188 406грн. є необґрунтованими та не доведеними.

Стосовно правовідносин позивача з ПП "Агро - ІС" з матеріалів справи вбачається, що згідно Акта перевірки ДПС завищено витрати ТОВ «МЗБУ № 8» при визначені об'єкта оподаткування по податку на прибуток у рядку 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» в наслідок включення до витрат вартості послуг спецтехніки, отриманих від 1111 «Агро - ІС», фактичності виконання робіт якою та використання якої у фінансово-господарській діяльності підприємства не доведено (стор.57 Акта). Загальний розмір завищених витрат за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р. складає 1950000,00 грн., в т.ч. за 1 квартал 2012р. - 361010,00 грн., за 2 квартал 2012р. - 1388990,00 грн., за 2013р. - 200000,00 грн.

Договірні відносини між підприємствами регулювались в цей період Договором № 90-П про надання послуг від 01.01.2012р. Виконавець ПП «Агро - ІС» згідно п.2.2 Договору зобов'язується надати Замовнику ТОВ «МЗБУ № 8» в межах території Миколаївської області послуги з організації та виконання послуг спеціальною технікою (самоскиди, трактори, бульдозери та екскаватори тощо), за які Замовник зобов'язується сплатити встановлену за послуги плату, яка визначається на підставі актів виконаних робіт та наданих послуг (п.3.1 Договору). Згідно п.2.3 Договору маршрут перевезення, вантаж, час та дата узгоджується з Виконавцем додатково без оформлення замовлення та узгоджується усно. Надані ПП «Агро - ІС» послуги підтверджуються наданими на дослідження актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Реальність цих господарських операцій підтверджується банківськими виписками ТОВ «МЗБУ №8» по розрахунковому рахунку № 26001000030340 в ПАТ «ФКБ БАНК», МФО 388009, які підтверджують сплату за отримані транспортні послуги ПП «Агро - ІС», загальна сума сплачених платежів - 1950 000,00 грн.:

В бухгалтерському обліку розрахунки з 1111 «Агро - ІС» відображені по рах.6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» та відповідають первинним документам.

Як вбачається з актів звірки між ТОВ «МЗБУ №8» та ПП «Агро -ІС» станом на 31.12.2012р. та 31.12.2013р., по яким за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р., загальний оборот складає 1950000,00 грн., заборгованість на 31.12.2013 відсутня.

Згідно наданих регістрів бухгалтерського обліку по рах.6852 придбані послуги спецтехніки в повному обсязі зараховані в рахунок 23 «Виробництво».

Згідно «Журналів-ордерів і Відомостей по рахунку 23 Виробництво» за 1, 2 квартали 2012 року та 2013 рік ТОВ «МЗБУ №8», на якому підприємство узагальнює інформацію про витрати на будівництво, послуги спеціалізованої техніки та автотранспортні послуги відображено за статтею «Транспортные затраты» Згідно Інструкції 291 за дебетом рахунку 23 "Виробництво" відображаються прямі матеріальні витрати, за кредитом - вартість фактичної виробничої собівартості виконаних робіт і послуг (у дебет рахунку 90). В кінці кожного періоду ТОВ «МЗБУ № 8» визначалась собівартість виконаних робіт, яка дорівнює усім накопиченим витратам (прямі матеріальні, трудові, розподілені загальновиробничі витрати та інші), сальдо по рах.23 відсутнє, тобто всі витрати враховані в собівартість будівництва.

Згідно ст. 138 «Склад витрат та порядок їх визнання» п. 138.4. Витрати, що формують собівартість виконаних робіт, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від таких виконаних робіт.

Собівартість виконаних робіт складається з витрат, прямо пов'язаних з виконанням таких робіт, а саме: прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці, амортизації, загальновиробничих витрат, вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виконанням робіт та інших прямих витрат.

Згідно зведених відомостей задекларованих витрат ТОВ «МЗБУ № 8» послуги спеціалізованої техніки та автотранспортні послуги, які придбавались ТОВ «МЗБУ №8» у ПП «Агро-ІС», визначені прямими матеріальними витратами та згідно положень ПКУ визнані витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи, а саме: у 1 кварталі 2012р. у розмірі 361010,00 грн., у 2 кварталі 2012р. у розмірі 1388990,00 грн., в 2013р. у розмірі 200000,00 грн.

Таким чином, з огляду на ці докази товарності господарських операцій, висновки Акта документальної перевірки, в частині завищення витрат ТОВ «МЗБУ № 8» по господарським операціям придбання послуг спеціалізованої техніки в асортименті та автотранспортних послуг у постачальника ПП «Агро-ІС» на думку судової колегії також не підтверджуються.

Що стосується господарських операцій позивача з ПП ОСОБА_3 судова колегія вважає, що висновки акту перевірки про завищення позивачем розміру задекларованих витрат по цьому контрагенту на 33166,67 грн. є необґрунтованими та спростовуються первинними документи з придбання дизпалива ПП ОСОБА_3 у постачальника ТОВ «Укрекспосервіс», ці документи завірені печаткою ПП ОСОБА_3 та підписані ним особисто, а саме рахунок на оплату №105 від 23.10.2012р. 10 860 л. дизельного палива на загальну суму 105342,00 грн., в т.ч. ПДВ 17557,00 грн.;видаткова накладна на відвантаження постачальником на адресу покупця ПП ОСОБА_3 10 860 л. дизельного пального на загальну суму 105342,00 грн., товарно-транспортна накладна №Р105 від 26.10.2012р., яка свідчить про транспортування автопідприємством ОСОБА_7 (автомобіль Камаз 00060Ш водій ОСОБА_8) 10 860 л. дизельного палива, вантажовідправник ТОВ «Укрекспосервіс», замовник та вантажоодержувач - ПП ОСОБА_3; платіжне доручення №219 від 26.10.2012р. на суму 105342,00 грн. про сплату ПП ОСОБА_3 постачальнику, призначення платежу: «оплата за дизпаливо по рахунку № 105 від 23.10.2012р., в т.ч. ПДВ - 17557,00»; договір оренди приміщення та обладнання б/н від 10.12.2011р. на оренду ПП ОСОБА_3 у ТОВ «Миколаївське ТЕП-14896» (ЕДРПОУ 05410352) АЗС за адресою: АДРЕСА_1; договір № 8 оренди приміщення та обладнання від 28.12.2012р. на оренду ПП ОСОБА_3 у ТОВ «Миколаївське ТЕП-14896» АЗС за адресою: АДРЕСА_1 .

В акті не зазначено про відсутність первинних документів по взаємовідносинам ТОВ «МЗБУ № 8» з постачальником ФОП ОСОБА_3, також відсутні причини, на підставі яких зроблено висновки перевірки про не використання дизпалива в діяльності підприємства.

В бухгалтерському обліку операції з придбання палива у ФОП ОСОБА_3 відображені наступними проводками: Дт 20 Кт 631 на загальну суму 33166,66 грн. та Дт 64 Кт 631 на загальну суму 6633,34 грн. Згідно наявних у матеріалах справи банківських виписок ТОВ «МЗБУ № 8» вбачається, що оплата постачальнику ПП ОСОБА_3 за дизпаливо здійснена в повному обсязі, а саме: 13.11.2012р. - 10000,00 грн., 05.12.2012р. - 10000,00 грн., 15.01.2013р. - 10000,00 грн., 28.01.2013р. - 9800,00 грн.

З усього обсягу придбаного протягом листопада 2012р. - січня 2013р. палива в 4 кварталі 2012р. в господарській діяльності використано 365,0 л. на суму 3041,67 грн., яке в бухгалтерському, обліку списано на рах.91. Решта дизпалива в кількості 3635,0 л. списана на рах.23 «Виробництво» в 2013 році в загальному розмірі 30124,99 грн.

Згідно Інструкції 291 за кредитом рах.203 відображається витрачання палива на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо. За кредитом рах.91 "Загальновиробничі витрати" - щомісячне, за відповідним розподілом, списання виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допоміжного виробництва, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування на рахунки 23 "Виробництво" та 90 "Собівартість реалізації"'.

Списання палива підтверджується Актами списання, з зазначенням причин списання «...Реконструкція Засільського цукрового заводу», які складені в відповідному порядку та завірені членами комісії в складі: бухгалтер мат.відділу, інженер вир.-тех.відділу, начальник дільниці, голова комісії - інспектор по кадрам .

Як вже зазначалося вище, ТОВ «МЗБУ № 8» виконувало комплекс підрядних робіт по реконструкції Засільського цукрового заводу, замовником яких був ТОВ "Юкрейніан Шугар Компані", тому використання дизпалива, придбаного у ПП ОСОБА_3 під час виконання цих робіт, підтверджує використання придбаного палива у господарській діяльності підприємства.

Таким чином, судова колегія вважає, що з огляду на первинні документи (накладні, акти списання дизпалива), зведені відомості та регістри бухгалтерського обліку, висновки акта перевірки, яким встановлено завищення витрат з придбання дизпалива у ПП ОСОБА_3 у розмірі 33167 грн., в т.ч. за 4 квартал 2012р. - 16 667 грн., за 2013 рік - 16500,00 грн. не підтверджуються в повному обсязі.

Стосовно обґрунтованості витрат на послуги ТОВ "Адвокатська Контора "Адвокат" та ТОВ "Адвокатська Компанія "Адвокат" судова колегія вважає зазначити наступне.

Як вбачається з Акта перевірки в порушення п.138.1, 138.2 ст. 138 ПКУ ТОВ «МЗБУ № 8» завищено витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування у загальній сумі 8597259 грн. (в 4 кварталі 2012р. - 4070480 грн., в 2013р. - 4526779 грн.), в зв'язку з включенням до складу витрат вартості юридичних послуг, використання яких у фінансово-господарській діяльності не доведено (стор.77 Акта).

Перевіркою не зазначено доказів, якими не підтверджується зв'язок здійснених ТОВ «МЗБУ №8» витрат з господарською діяльністю підприємства. Ґрунтуються висновки Акта перевірки на застосуванні п. 14.1.231 ПКУ, з посиланням на який стверджується, що операції з придбання юридичних послуг не передбачають спрямованості на отримання позитивного економічного ефекту у результаті господарської діяльності та ставиться під сумнів доцільність витрат.

Між тим, згідно зі ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Жодна норма ПКУ не містить посилань на зв'язок, витрат платника податків або його доходу з наявністю умов або способів їх отримання. Також в ПКУ не розкрито поняття економічного ефекту.

Економічний ефект - корисний результат економічної діяльності, що вимірюється як різниця між грошовими доходами від такої діяльності та грошовими витратами на її здійснення. При цьому не обов'язково, щоб економічний ефект спостерігався негайно після здійснення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому або не настане взагалі (збиткова діяльність).

Як вбачається з податкових звітів ТОВ «МЗБУ №8» діяльність не була збитковою. За період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р. підприємством задекларовано об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (ряд.7 Податкової Декларації з податку на прибуток підприємства) в розмірі 1820272 грн.

В матеріалах справи наявні договори № 88-ЮС від 20.08.2011р. та №108- ЮС від 15.01.2013р., згідно яких ТОВ «МЗБУ №8» (Клієнт) доручає, а ТОВ Адвокатська Контора «Адвокат» (Виконавець) приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договорами (т.4 а.с.20,30). Договори за змістом ідентичні.

Здійснення розрахунків відповідно до п.5 Договорів проводиться відповідно до Додатка узгодження доручення та погодження вартості правових послуг адвоката, за результатами надання юридичної допомоги складається акт. До цих договорів сторонами були складені «Протоколи узгодження доручення та погодження вартості юридичної допомоги», а саме :

- до Договору № 88 - ЮС від 20.08.2011р. (винагорода виконавця -10%): - № 6 від 17.01.2012р. - 10792,81 грн., № 7 від 09.02.2012р. - 1131179,56 грн., № 8 від 20.03.2012р. - 259040,23 грн., № 9 від 05.04.2012р. - 15361,32 грн., № 10 від 23.04.2012р. - 82406,57 грн., №11 від 04.07.2012р. - 30000,00 грн., № 12 від 08.08.2012р. - 372076,47 грн., № 13 від 20.09.2012р. - 24288,53 грн., № 14 від 08.10.2012р. - 29880,83 грн.

- до Договору № 108 - ЮС від 15.01.2013р.: б/н від 15.01.2013р. (винагорода виконавця -8,2% ) на суму 1300057,42 грн.

Отримані від ТОВ Адвокатська Контора «Адвокат» послуги у розмірі 5373037,89 грн. підтверджуються наявними у матеріалах справи Актами виконаними робіт:

№ 2 від 31.12.2012р. прийому-здачі виконаних робіт до договору № 88 - ЮС про надання юридичної допомоги від 20.08.2011р. на загальну суму 4070480,47 грн. без ПДВ (внесення змін про помилково зазначену дату договору (01.12.2011) в акті - лист віх.№65/02-14 від 20.02.2014р.;

№ 17 від 30.09.2013р. прийому-здачі виконаних робіт до договору № 108 - ЮС про надання юридичної допомоги від 15.01.2013р. на загальну суму 1300057,42 грн.

№ 15 від 25.12.2013р. надання послуг до договору № 88 -ЮС від 20.08.2011р. на загальну суму 2500,00 грн. без ПДВ.

Перший пункт Актів № 2 від 31.12.2012р. та № 17 від 30.09.2013р. містить перелік наступних наданих юридичних послуг, а другий пункт вищезазначених актів має перелік угод, по яким Виконавцем надавався юридичний супровід, перелік яких мається в акті перевірки.

Акт № 1 від 31.12.2013р. на загальну суму 3224221,57 грн. відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «МЗБУ № 8» по рах.6852 в грудні 2013р. (т.1 а.с.114). Сплата за послуги здійснена у розмірі 100000,00 грн. (п/д №1310 від 30.12.2013р.). Згідно бухгалтерського обліку ТОВ «МЗБУ№ 8» та «Актом звіряння взаємовідносин за період з 31.01.2013р. - 31.12.2013р.» (т.4 а.с.19) заборгованість перед ТОВ «АК «Адвокат» на 31.12.2013р. за Договором № 2- ЮС від 28.09.2013р. складає 3124221,57 грн.

В відповідності п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138 ПКУ адміністративні витрати (підпункт «г)», що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, включаються до складу інших витрат та на підставі п. 138.5 ст.138 ПКУ визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Як випливає з регістрів бухгалтерського обліку по рах.6852 придбані послуги з юридичного супроводження ТОВ «МЗБУ №8» визнані адміністративними витратами (Дт рах.92), та віднесені до витрат у розміру 8597259 грн. в наступних періодах: в 4 кварталі 2012р. - 4070480 грн.,в 2013р.-4526779 грн.

З досліджених договорів випливає, що вони були реальними, по ним виконувались роботи, загальний обсяг робіт, підтверджених наданими на дослідження первинними документами, складає 52155751,50грн. Згідно наданих регістрів бухгалтерського обліку по рах.361 по зазначеним договорам сплачено ТОВ "Юкрейніан Шугар Компані" - 77136899,74 грн., ТОВ "Сервісний центр "Металург" - 8637159,93 грн. заборгованість станом на 31.12.2014р. складає 727643,98грн. по договору №83ЮС 177 від 09.07.2013р. Також реальність цих послуг підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами про надані юридичні послуги по договорам №88-ЮС від 20.08.2011р. та № 108-ЮС від 15.01.2013р. ТОВ «АК «Адвокат» у вигляді проектів договорів, протоколів розбіжностей, листів контрагентам тощо.

Таким чином, висновки Акта перевірки ДПС щодо завищення витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування у загальній сумі 8597259грн., в зв'язку з включенням до складу витрат вартості юридичних послуг, не підтверджуються в повному обсязі.

Стосовно контрагента ТОВ "Асгард ВС», правовідносини з яким також знайшли своє відображення в акті перевірки судова колегія вважає зазначити наступне.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «МЗБУ № 8» в порушення вимог п.138.1, п.138.2 ст.138 ПКУ у 2013р. завищено витрати у розмірі 6915 грн., що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, обчислені з вартості послуг ремонту насоса, наданих ТОВ «Асгард ВС», придбання та використання яких у межах господарської діяльності підприємством не доведено .

ТОВ «Асгард ВС» в жовтні 2013р. проводився ремонт насосу, що підтверджується наступними первинними документами, а саме :

- дефектна відомість №17 від 14.10.2013р. про виявлення дефектів в роботі екскаватора ЕО-3326,. №1389409 щодо необхідності ремонту насосу гідравлічного в кількості 1шт. за підписом начальника ділянки ОСОБА_9 ;

- Акт надання послуг № 2801 від 28.10.2013р. на загальну суму 8300,00 грн. на виконання робіт по ремонту насосу;

Ремонт насосу проводився в м. Мелітополь, доставка здійснювалась перевізником ПП «Нічний експрес», що підтверджується актом - реєстром № 103323 від 31.10.2013р. на здійснення перевізником транспортних послуг на суму 692,92 грн. по маршруту: Миколаїв - Мелітополь (заявка №740692 від 23.10.2013р.), Мелітополь - Миколаїв (заявка №5929441 від 29.10.2013р.) ,вантажна декларація № НК 740695 на одне місце вагою 200,00 кг, об'ємом 384 куб.м, послуги з ремонту насосу, отримані від ТОВ «Асгард ВС», сплачені ТОВ «МЗБУ № 8» в повному обсязі, про що свідчить банківська виписка по р/р № 260010000030340 в ПАТ «ФКБ БАНК», МФО 380009, за 28.10.2013р.

Господарські операції по взаємовідносинам з ТОВ «Асгард ВС»в бухгалтерському обліку проведено належним чином наступними проводками Дт 91 Кт 631 у розмірі 6916,67 грн. Дт 64 Кт 631 - 1383,33 грн. Дт 631 Кт 31 - 8300,00 грн.

Згідно Інструкції 291 на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» ведеться облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допоміжного виробництва, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування. За дебетом рахунку 91 відображається сума визнаних витрат, за кредитом - щомісячне, за відповідним розподілом, списання на рахунки 23 «Виробництво» та 90 «Собівартість реалізації».

Згідно п.15 П(С)БУ 7 в бухгалтерському обліку витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Згідно п.п.138.8.5 п.138.8 ст.138 ПКУ витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення включаються до складу загальновиробничих витрат. Якщо витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації на початок звітного року згідно п. 144.1 ст.144 ПКУ підлягають амортизації.

Також ТОВ «МЗБУ № 8» здійснювався ремонт екскаватора ЕО-3326, зав. № 1389409, який відображено по pax. 105 «Транспортні засоби» первісною вартістю 60 475,00грн.

Екскаватор використовувався в господарській діяльності підприємства до 31.10.2013р. на об'єкті - Засільський цукровий завод, про що свідчить надана на дослідження накладна №0000000002 від 31.10.2013р. про внутрішнє переміщення на склад «База Самойловича» .

Таким чином, наявними у матеріалах справи документами підтверджується ремонт насосу гідравлічного до екскаватора ЕО-3326, який значився на балансі та використовувався в господарській діяльності підприємства, в зв'язку з чим висновки Акта перевірки ДПІ в частині завищення витрат по послугам з ремонту насосу, здійсненими ТОВ «Асгард СВ», на суму 6915 грн є не обґрунтованим та таким, що не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Крім того перевіркою встановлено, що ТОВ «МЗБУ № 8» в порушення вимог п.138.1, п.138.2 ст.138 ПКУ завищено витрати в 2013р. в розмірі 230165 грн., що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, обчислені з вартості дизпалива, придбаного у ТОВ «Нафта Авто Строй», придбання та використання якого у межах господарської діяльності підприємства не доведено.

Опис порушень податкового законодавства відповідно до зазначених пунктів ПКУ в акті перевірки відсутній. Висновки Акту перевірки, які наведено у п.2.10 Акту перевірки ДПІ (стор.37-45 Акта), ґрунтуються на аналізі результатів позапланової невиїзної перевірки контрагентів ТОВ «Укрекспосервіс» та ТОВ «Світ Якості», та зроблено висновок, що операції з постачання дизельного палива від ТОВ «Світ Якості» та ТОВ «Укрекспосервіс» на адресу ТОВ «Нафта Авто Строй» не відбувалось. У спростування даного висновку матеріали справи містять наступні копії документів про придбання дизпалива ТОВ «Нафта Авто Строй» у постачальників (ТОВ «Укрекспосервіс» та ТОВ «Агронафтаком»), а саме: договір поставки №00210-01/13 від 23.01.2013р. на поставку паливно-мастильних матеріалів; витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно ТОВ «Нафта Авто Строй»; ТТН на транспортування дизельного палива вантажоодержувачу ТОВ «Нафта Авто Строй», пункт розвантаження - с. Засілля, Миколаївська обл.; видаткові накладні на поставку дизпалива покупцю ТОВ «Нафта Авто Строй» .

Відносини між ТОВ «МЗБУ № 8» та ТОВ «Нафта Авто Строй» відбувались на підставі Договору 01/12 від 15.12.2012р. згідно якого дизпаливо переходить у власність покупця з моменту оформлення видаткових накладних.

Таким чином, в матеріалах справи містяться всі документи первинного бухгалтерського обліку позивача, які, до речі, були предметом дослідження під час перевірки, та описані відповідачем в акті перевірки з посиланням на угоди (договори), видаткові та податкові накладні, банківські виписки та інші документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по наданню позивачу товарів, робіт, послуг та свідчать про фактичне реальне придбання позивачем товарів, робіт та послуг у ПП ВКФ "Універсал-центр", ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Асгард ВС" та у ТОВ "Нафта Авто Строй".

Відповідно до положень п.п. 72.1.5 п. 72.1 ст. 72 Податкового кодексу України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю. Перевірки та звірки, як вказано у статті 62 Податкового кодексу України, є способами здійснення податкового контролю.

Оскільки зустрічні звірки даних позивача по ПП ВКФ "Універсал-центр", ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Асгард ВС" та ТОВ "Нафта Авто Строй" ні відповідач, а ні ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів, не проведені, а Акти "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП ВКФ "УНІВЕРСАЛ-ЦЕНТР" (код за ЄДРПОУ 32884421) з питань взаємовідносин з ТОВ "Де-Лонга" (код 36622606) за березень 2010 року, ПП "Мгновение-Юг" (код 34387624) за лютий 2011 року, ТОВ ФІРМА "АВАНТЕХТРАНС" (код 30396394) за лютий-березень 2011 року, ПП "Реа-рент Миколаїв" (код 33798208) за вересень 2011 року, ТОВ "Ликиф-Агрострой" (код 36954759) серпень-вересень 2010, лютий 2011року, ТОВ "Лугметпром-2010" (код за ЄДРПОУ 37178006) за лютий 2011 року, ПП "СТРОЙМОНТАЖНАЛАДКА" (код за ЄДРПОУ 31763959) червень 2011 року, ПП "Центр сприяння розвитку бізнесу" (код за ЄДРПОУ 36925618) за грудень 2011 року, ТОВ "Інфостіл 2008" (код за ЄДРПОУ 35678045) за лютий-квітень 2012 року, ПП "Іллекс Луганськ" (код за ЄДРПОУ 36827759) за вересень 2010 року, ТОВ "КОДЕКС" (код за ЄДРПОУ 25587584) за січень 2012 року, ТОВ "СІТІ БУД-Україна" (код за ЄДРПОУ 34348564) за лютий - березень 2012 року" від 06.08.2012 №225/22-300/32884421, акт від 26.12.2013 №28 /08-28- 22-12/38664999 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Асгард ВС" не є носіями доказової інформації, що надійшли за результатами податкового контролю, а тому не могли бути використані відповідачем для формування висновків в акті перевірки позивача.

Суд першої інстанції виходив з того, що наведені акти не можуть бути покладені в обґрунтування висновків ДПІ відносно допущення позивачем порушення податкового законодавства, оскільки вони складені лише на підставі даних інформаційних баз податкових органів без безпосереднього дослідження первинної документації цих контрагентів, а також оскільки вказані акти стосуються не саме позивача, а його контрагентів.

Судова колегія погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки вказані акти про неможливість проведення перевірок та зустрічних звірок складені всупереч вимогам, встановленим «Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженим наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року (далі Порядок), та «Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок», затвердженими наказом ДПА України № 236 від 22.04.2011 року (далі Рекомендації), якими передбачено, що висновки щодо реальності господарських операцій можуть міститися лише у актах/довідках саме про проведення перевірок/зустрічних звірок, і саме такі акти/довідки (які підтверджують факт проведення перевірки) є носієм доказової бази (п..п.2-8 розділу 1, розділ 2 Порядку, п.п.4.6 та додаток №5 Рекомендацій), а у випадку неможливості проведення перевірки або звірки повинен складатися відповідних акт, який лише фіксує цей факт та причини неможливості здійснення перевірки/звірки ( п.10 розділу 1 Порядку, п.п.4.4. та додаток №3 Рекомендацій). Таким чином, вказані акти про неможливість проведення перевірок та зустрічних звірок не можуть вважатися законними та не можуть бути самостійною підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань по правовідносинам з цими контрагентами, в тому числі у зв'язку з тим, що ці акти фактично і не містять в собі безперечних доказів, які спростовують дані наданої позивачем до перевірки первинної документації, а будь-яких інших доказів порушення позивачем податкового законодавства по правовідносинам з вказаними контрагентами спірний акт перевірки також не містить.

Отже, враховуючи все вищевикладене, та оскільки вищезазначені договори позивача з контрагентами в судовому порядку недійсним не визнавалися, підстав для визнання їх нечинними із суті та форми не вбачається, сторони мали на меті створення реальних правових наслідків, що підтверджується первинними документами щодо надання відповідних товарів, а податкові накладні складені у відповідності до положень ПК України, з зазначенням всіх необхідних реквізитів та в установленому законом порядку недійсними не визнавались, колегія суддів приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту та формування валових витрат та, відповідно, до обґрунтованості та правильності висновків суду першої інстанції, зроблених за наслідками аналізу правовідносин між позивачем та вищевказаними суб'єктами господарювання.

Відповідач в судовому засіданні не довів, що відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням були внесені до реєстру, в акті перевірки немає посилань на відповідні витяги або довідки з ЄДРПОУ щодо перелічених підприємств-постачальників, в яких було б зазначено про те, що на момент укладання та виконання угод ці підприємства не знаходилися за юридичною адресою. Тому посилання на цю обставину не може прийматися до уваги.

Згідно п.140.2 ст.140 ПКУ перерахунок витрат проводиться тільки у разі визнання судом правочину недійсним. Як вбачається з акту перевірки, угоди позивача з контрагентами ПП ВКФ "Універсал-центр", ФОП ОСОБА_3, з ТОВ "Асгард ВС" та з ТОВ "Нафта Авто Строй" не визнані судом недійсними.

На підставі вищевикладеного судова колегія вважає, висновок відповідача щодо не підтвердження реальності господарських операцій з ПП ВКФ "Універсал-центр", ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Асгард ВС" та у ТОВ "Нафта Авто Строй" протирічить фактичним обставинам справи та матеріалам первинного бухгалтерського обліку, а від так є хибним та неправомірним.

До того ж, вказані господарські операції були предметом дослідження судово-економічної експертизи від 14.07.2014 року, у висновку № 20.14/04 якої зазначено, що висновки акту перевірки позивача від 15.04.2014 року № 297/14-03-22-01/32997486 не підтверджуються проведеним дослідженням.

В суді відповідачем було наведено, що позивачем отримано за період 2012 рік та за 2013 рік доходу понад 85 млн. грн., діяльність позивача не є збитковою, та сплачено податку на прибуток 362846,00 грн. Підпунктом 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Як вказано в матеріалах справи позивачем, внаслідок ділової мети придбавалися послуги спецтехніки та юридичні послуги при виконанні ним будівельно-монтажних робіт по договорам будівельного підряду на Засільському цукровому заводі ТОВ "Юкрейніан Шугар Компані для облаштування фундаментів під цех первинної переробки буряку, під мийне відділення, під буряконасосну; облаштування гідро каналів подачі буряку, облаштування жомової ями і благоустрій території; монтаж металоконструкцій естакади миття буряку, монтаж каркасу бурякоцеху; та монтажу опорних металоконструкцій під трубопроводів та для рекультивації ґрунту на шламосховищі № 1 та №2 на території ТОВ "МГЗ" для облаштування огороджувальної дамби, внаслідок чого отримано доходу більш ніж 85 млн. грн., та діяльність позивача не стала збитковою.

Судова колегія вважає, що відповідач помилково встановлює і поширює додаткові обмеження щодо витрат, які на його думку, не несуть мети отримання доходу як кваліфікуючої ознаки господарської діяльності, що кореспондує з вимогою наявності розумної економічної причини, що в сою чергу не передбачено ст. 138 ПКУ і забороняється п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Крім того, положеннями ст. 3 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство - це діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом. Справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до.ч.3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Згідно ч.2 ст.86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Аналогічні положення містяться у ст.94 КПК України.

Згідно ч.4 ст.72 КАС України вирок суду у кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З аналізу вказаних норм вбачається, що в даному випадку з метою ґрунтовного і всебічного захисту прав та інтересів платника податків, адміністративний суд повинен дослідити господарські відносини позивача з контрагентами виключно в рамках даної адміністративної справи, оцінюючи обставини та фактичні дані, які існували на момент вчинення дії та прийняття рішень податковим органом, та стали підставами для таких дій та рішень. При цьому адміністративний суду позбавлений права надавати оцінку матеріалам кримінальних справ і на цій оцінці ґрунтувати своє рішення по адміністративній справі (в тому числі з тих підстав, що відповідачем в даному випадку була надана частина матеріалів кримінальної справи, яку він вважав необхідним надати суду в обґрунтування своїх заперечень по справі), оскільки оцінку зібраним в ході розгляду кримінальної справи доказам повинен надавати лише суд в порядку кримінального судочинства, і лише вирок суду, який прийнято за наслідками оцінки матеріалів кримінальної справи і який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративної юрисдикції щодо питань, чи мало місце діяння та чи вчинене воно особою.

Вказаний висновок суду узгоджується з положеннями ст.62 Конституції України, ч.2 ст.2 КК У країни, відповідно до яких особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Крім цього, така позиція суду кореспондується з п.86.9. ст.86 ПК України, якою передбачено прийняття податкових повідомлень-рішень про донарахування платнику податків податкових зобов'язань саме після отримання контролюючим органом відповідного судового рішення обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили, у кримінальній справі стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, тобто після надання оцінки матеріалам кримінальної справи саме у порядку кримінального судочинства.

З урахуванням викладеного, колегія суддів суд вважає, що наявність інформації (т.43 арк.6) про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб позивача по правовідносинам з ТОВ «Адвокат», ТОВ «Агро-Іс», ТОВ «СВД-М Плюс», оцінку яким суд адміністративної юрисдикції позбавлений права надавати без порушення принципу розмежування судочинства, не можуть бути враховані судом при розгляді цієї справи, доки по цій кримінальній справі вирок не набере законної сили.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано жодного доказу щодо набрання законно сили вироками по будь-якій кримінальній справі, яка мала б відношення до предмету спору, ні на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, ні на момент прийняття судом рішення по цій справі.

Отже, враховуючи всі вказані обставини в сукупності та приймаючи до уваги реальність господарських правовідносин, що відбулись між позивачем та його контрагентами їх підтвердження належним чином оформленими первинними документами, колегія суддів приходить висновку про правомірність віднесення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредит формування валових витрат, тому вважає що суд першої інстанції виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.

Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та з огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції, тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.11.2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.02.2015 року

Головуючий: суддя Л.Є.Зуєва

суддя О.А.Шевчук

суддя А.Г.Федусик